Абба Ковнер, Аба Ковнер (івр. אבא קובנר; *14 березня 1918, Ошмяни або Севастополь — †25 вересня 1987, кібуц Ейн-ха-Хореш, Ізраїль) — ізраїльський поет і прозаїк, підпільник вільнюського гетто, партизан, лауреат Державної премії Ізраїля за 1970 рік. Писав на івриті і їдиші.
| Абба Ковнер | |
|---|---|
| אבא קובנר | |
| Народився | 14 березня 1918 Ошмяни або Севастополь |
| Помер | 25 вересня 1987 (69 років) Ейн-га-Хорешd, Емек-Хеферd, Центральний округ, Ізраїль ·рак гортаніd |
| Поховання | Ейн-га-Хорешd :
|
| Країна | Ізраїль |
| Національність | єврей |
| Діяльність | поет |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| Знання мов | іврит |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | Fareynikte Partizaner Organizatsyed |
| Конфесія | юдаїзм |
| У шлюбі з | Vitka Kempnerd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 1572713 |
|
Біографія ред.
Аба Ковнер народився в Ошмянах (за іншими даними, в Севастополі) 14 березня 1918 році в родині аптекаря. У 1926 році сім'я переїхала до Вільна, де він закінчив місцеву гімназію з викладанням на івриті. Там же вступив у єврейську організацію Ха-шомер ха-цаїр. Вивчав пластичні мистецтва.
У січні 1942 року у вільнюському гетто була створена «Об'єднана партизанська організація» (Fareinikte Partisaner Organizatzie), яку очолювали Іцік Вітенберг, Йосипом Глазман і Абба Ковнер. Її цілями були проголошені організація масової самооборони гетто, саботаж, приєднання до партизанів і Червоної армії.
Після того, як 15 липня 1943 року Іцік Вітенберг був вимушений здатися німцям під загрозою знищення усього гетто, Абба Ковнер став керівником підпілля.
У вересні 1943 під час ліквідації гетто Ковнер з декількома бійцями пішов в Рудникські ліса, де створив під своїм командуванням єврейський партизанський загін, в який входили бійці з вільнюського гетто і бригада «Некама» («Помста»). У загоні Ковнер познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Віткою Кемпнер (нар. 1920).
Після війни організував групу месників, яка знищувала нацистів в Європі, цією групою було убито близько 400 чоловік. Працював в організації «Бріха», яка займалася відправкою євреїв до Палестини.
Наприкінці 1945 року нелегально приїхав у Палестину, але був заарештований британською владою і поміщений у в'язницю в Каїрі. Після звільнення знову приїхав у Палестину і вступив в кібуц Ейн-ха-Хореш.
Під час Війни за незалежність воював у складі бригади Гіваті, редагував щоденний бойовий листок бригади.
У 1961 році Абба Ковнер виступав свідком на суді у справі нацистського злочинця Адольфа Ейхмана. Він сказав, що уперше дізнався про роль Ейхмана в знищенні євреїв у 1941 році від страченого згодом за допомогу євреям фельдфебеля вермахту Антона Шміда.
Поезія А. Ковнера присвячена Катастрофі європейського єврейства і боротьбі єврейського народу за незалежність в Ерец-Ісраель. Збірку прози «Книга свідчень» розповідає про долю партизан на території Литви. Був головою Союзу письменників Ізраїлю, один із засновників Музею пам'яті Морддехая Анелевича і Музею Діаспори.
У 1983 році разом з Синаєм Лайхтером і Аароном Віньковецьким започаткував багатотомний проект збору і публікації єврейських народних пісень на ідиші під егідою Єврейського університету в Єрусалимі (всього вийшло 7 томів). Абба Ковнер — двоюрідний брат ізраїльського політика-комуніста Меїра Вільнера.
Примітки ред.
- https://eleven.co.il/article/12141/
- Краткая еврейская энциклопедия / под ред. И. Орен — (untranslated), 1976.
- http://jmuseum.lt/old/media.search.lt/115c9f.jpg
- Єврейський Опір[недоступне посилання з червня 2019] // ТумБалалайка № 14, січень-березень 2000
- Є.Іхлов: уточнення до статті Ю.Мухіна. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 10 липня 2011.
Посилання ред.
- Абба Ковнер і опір у Вільнюському гетто[недоступне посилання з лютого 2019]
- Абба Ковнер [ 14 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Помста
- Історія Держави Ізраїль [ 31 травня 2010 у Wayback Machine.], 2007-07-25