Абак (архітектура)

Абак, аба́ка (грец. αβαξ, лат. abacus) — верхня плита капітелі колони класичних ордерів, підкладка під архітрав. В плані має квадратну або прямокутну форму. Краї звичайно профільовані, але в грецькому доричному ордері залишаються рівними. В коринфському ордері сторони абака мають увігнуту дугоподібну форму та зрізані кути.

Абак

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Абак.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Абака.

Походження

У класичній архітектурі форма абаків та його крайовий профіль змінюються в різних класичних ордерах. У грецькому доричному ордері рахівниця — це проста квадратна плита без ліпнини, що спирається на ехінус. У доричних ордерах римського та ренесансного періодів абаки вінчає ліпнина (відома як «лиття корони»). У тосканській і римській доричній капітелі він може спиратися на болтель.

Див. також

• Архітектурні ордери

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Абак (архітектура) // Велика українська енциклопедія.