www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ішкуза асир iš ku za асирійська та вавилонська назви політичного утворення скіфів часів їх закавказьких походів VII ст д

Ішкуза

Ішкуза (асир. iš-ku-za) — асирійська та вавилонська назви політичного утворення скіфів часів їх закавказьких походів (VII ст. до н. е.), з часу їх міграції до Передкавказзя та до переселення у Північне Причорномор'я.

Щодо появи скіфів у Передкавказзі існує декілька повідомлень, а саме:

  • Геродот (Історія, IV, 11):
  • Арістей з Проконессу (у поданні Геродота (Історія, IV, 13)):
  • Діодор Сицилійській (Історична Бібліотека, ІІ, XLIII):
  • Пліній Старший надає два не пов'язані між собою повідомлення, які, найімовірніше, описують одну подію:

Отже, унаслідок міжплемінних війн скіфи мігрували з Заволжжя до Передкавказзя та частково знищили, частково підкорили тутешніх кимерійців, які стали частиною новоутвореного кочового етносу.

Враховуючи той факт, що першу появу скіфів у Закавказзі за асирійськими джерелами датовано 679 р. до н. е., можливо припустити, що міграція скіфів до Пн. Кавказу відбулася до/близько цієї дати, і певні асирійські пам'ятки (див. нижче SAA 04 035, SAA 04 036), у яких скіфів та кимерійців згадано як спільників, як і одне з багатьох досить суперечливих повідомлень Плінія («…celeberrimi eorum … Euchatae, Cotieri …») можуть бути пояснені саме згаданими вище особливостями пам'яток царських курганів Келермесу.

Упродовж майже сторіччя скіфська орда, очолювана власними династами і відома з асирійських джерел як «країна Ішкуза», брала активну участь у закавказьких війнах, спочатку підтримуючи мідійські та манейські племена та державні утворення у боротьбі з Асирією, згодом як спільник Асирії. Можливо, одним із чинників зміни політичних пріорітетів скіфської верхівки став династичний шлюб скіфського династа Партатуа з донькою Асархаддона. На деякий час скіфи підкорили новоутворене Мідійське царство, але, врешті-решт, Мідія, що швидко зміцнювалася, позбавилася залежності від скіфської орди. Залишившись без будь-яких перспектив у Закавказькому регіоні, скіфська орда мігрувала до Північного Надчорномор'я.

Певний час панувала думка, що «країна Ішкуза» була розташована в Закавказзі, чи на території Манейського царства, чи у Сакасені. Наразі превалює думка, що основною територією «країни Ішкуза» були Північний Кавказ, Прикубання. Саме на цих територіях знаходиться найбільша кількість археологічних пам'яток скіфів.

Імовірно, що ще до закавказьких походів (беручи до уваги згадку Колаксая у Алкмана (грец. ίππος... Κολαξαίος)) у середовищі новоутвореного скіфо-кимерійського етносу виділився соціальний прошарок, який у Лукіана названо грец. «βασιλειον γένος» — царський рід, а у Геродота — скіфи-царські чи паралати (Історія, IV, 6 [ 23 травня 2012 у Wayback Machine.]).

Археологічні пам'ятки Скіфії на Пн. Кавказі Редагувати

Хронологія основних подій історії Пн.-Кавказької Скіфії Редагувати

  • 679 р. до н. е. — перша згадка щодо скіфів у Закавказзі.
  • 679 — ~674/3 рр. до н. е. — скіфи, очолювані Ішпакаєм, у війнах з Асирією.
  • до 672 р. до н. е. — скіфи виходять з антиасирійської коаліції, що дає змогу Асирії закінчити тривалу війну на півночі на більш-менш прийнятних умовах.
  • ~670 — ~616 рр. до н. е. — скіфські походи (балци) до Закавказзя, можливо як спільники Асирії.
  • після/ близько 644 р. до н. е. — скіфи вщент розбивають кимерійців у Малій Азії.
  • після/ близько 626 р. до н. е. — скіфська навала до Палестини та кордонів Єгипту.
  • до/~616 р. до н. е. — Кіаксар Мідійський позбавився скіфського протекторату.
  • до 593 р. до н. е. — група скіфів-«заколотників» знайшла притулок в Мідії, і була розселена у місцевості, за якою згодом закріпилася назва Сакасена.
  • 585 р. до н. е. — скіфів востаннє згадано у закавказьких подіях.

Ішкуза в новоасирійських джерелах Редагувати

1. Державні архіви Асирії.

SAA 4, Ch. 2

  • SAA 04 020
  • SAA 04 023
  • SAA 04 035
  • SAA 04 036
  • SAA 04 037
  • SAA 04 038
  • SAA 04 039

2. Призма Асархаддона

Див. також Редагувати

Примітки. Джерела. Посилання Редагувати

  1. (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 11
  2. (гр.) Hρόδοτος Ἁλικαρνησσέος Ιστορίης, IV, 13
  3. Diodorus Siculus (Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII).
  4. ((лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22.
  5. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, XIX, 50.
  6. (рос.)Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. К., Наукова Думка, 1990г., ст.69.
  7. (рос.) Греки и варвары Северного Причерноморья в скифскую эпоху. СПб. Алетейя. 2005.
  8. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, XIX, 50
  9. окремої уваги заслуговує той факт, що етнонім катіари можливо пояснити з праіранської *čatuar- — укр. "чотири, четверті" (додадково до авхатів, атерніїв, асампатів).
  10. (рос.)Дьяконов И. М. История Мидии. Фил. Фак. СПбГУ, СПб, 2008
  11. (рос.)Погребова М. Н., Раевский Д. С. Ранние скифы и древний Восток. К истории становления скифской культуры. М., Наука, 1992
  12. (рос.)А. И. Иванчик. Накануне колонизации. Северное Причерноморье и степные кочевники VIII — VII вв. до н. э. в античной литературной традиции: фольклор, литература и история. Москва, Берлин, «Палеограф», 2005
  13. (рос.)В. В. Латышев. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. ВДИ, 1947.
  14. переклад на українську з англійської, некваліфікований, і не може використовуватись як джерело для посилань.
  15. (англ.)SAAo: State Archives of Assyria Online [ 6 січня 2011 у Wayback Machine.]
  16. Хубушкія - незначне царство між Асирією та Урарту. Остаточно не локалізовано.
  17. Харан - давнє місто у Верхньому Межиріччі, локалізується біля сучасного села Алтинбашак.
  18. Анісус - місто на півночі Месопотамії.
  19. Біт-Хамбан (Біт-Хаббан) - область (ймовірно каситська), що належала Асирії з кінця ІХ ст. до н.е., розташована на сучасному Ірано-Іракському порубіжжі.
  20. Шамаш-Насір - місто та територіальна одиниця Асирії.
  21. Яшу - місто на півночі Асирії.
  22. Парсумаш - залежне від Асирії об'єднання давньоіранських племен персів, очолюване Ахеменідами (Хакаманідами).
  23. (англ.)The British Museum. The Esarhaddon Prism. col.3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ishkuza asir is ku za asirijska ta vavilonska nazvi politichnogo utvorennya skifiv chasiv yih zakavkazkih pohodiv VII st do n e z chasu yih migraciyi do Peredkavkazzya ta do pereselennya u Pivnichne Prichornomor ya Shodo poyavi skifiv u Peredkavkazzi isnuye dekilka povidomlen a same Gerodot Istoriya IV 11 IZ KOChOVIKAMI SKIFAMI ShO MEShKALI V AZIYi VOYuVALI I ZAVDALI YiM ChIMALO PRIKROSTEJ MASSAGETI I ChEREZ CE SKIFI PEREJShLI ZA RIKU ARAKS I PRIBULI V KIMERIYu BO KRAYiNA DE TEPER ZhIVUT SKIFI KAZhUT ShO ZA DAVNIH ChASIV BULA KIMERIJSKOYu 1 Aristej z Prokonessu u podanni Gerodota Istoriya IV 13 ARIMASPI VITISNILI Z KRAYiNI ISSEDONIV 4 A ISSEDONI SKIFIV A KIMERIJCIV YaKI ZhILI BILYa PIVDENNOGO MORYa 5 SKIFI ZMUSILI POKINUTI KRAYiNU 2 Diodor Sicilijskij Istorichna Biblioteka II XLIII she v davninu pid provodom odnogo vojovnichogo carya yakij mav zdibnosti stratega voni pridbali sobi krayinu v gorah do Kavkazu a v nizinah uzberezhzhya Okeanu ta Meotijskogo ozera ta inshi zemli do riki Tanayisa 3 Plinij Starshij nadaye dva ne pov yazani mizh soboyu povidomlennya yaki najimovirnishe opisuyut odnu podiyu Za inshimi avtorami syudi vderlisya skifi avhati aterniyi asampati ta znishili do ostannogo tanayitiv ta inapeyiv 4 Napi yakih vinishili Pali 5 Otzhe unaslidok mizhpleminnih vijn skifi migruvali z Zavolzhzhya do Peredkavkazzya ta chastkovo znishili chastkovo pidkorili tuteshnih kimerijciv yaki stali chastinoyu novoutvorenogo kochovogo etnosu materiali Kelermessa svidchat pro nayavnist vseredini skifskogo ob yednannya a nalezhnist Kelermesskih kurganiv jogo caryam navryad chi mozhe zaperechiti dvoh riznih grup naselennya persha z yakih bula nosiyem tradiciyi piznoyi peredskifskoyi kulturi chernogorovsko novocherkaskogo tipu a druga novih kulturnih tendencij poyavu yakih mi pov yazuyemo z protoskifskimi plemenami 6 Ye pevni pidstavi dlya pripushen sho pid chas zdobuttya novoyi batkivshini nomadi rannoskifskogo periodu zovsim ne mali na meti totalne vitisnennya abo vinishennya tubilnogo naselennya Analiz arheologichnih materialiv poselen ta nekropoliv Pivnichnogo Prichornomor ya svidchit radshe sho ostannye chastkovo bulo prosto inkorporovano v politichnu ta socialno ekonomichnu strukturu pribulciv kochoviki cogo chasu utvorili verhnij shar svogo rodu aristokratiyu u socialnij strukturi novih skotarsko zemlerobskih suspilnih utvoren Pontu 7 Vrahovuyuchi toj fakt sho pershu poyavu skifiv u Zakavkazzi za asirijskimi dzherelami datovano 679 r do n e mozhlivo pripustiti sho migraciya skifiv do Pn Kavkazu vidbulasya do blizko ciyeyi dati i pevni asirijski pam yatki div nizhche SAA 04 035 SAA 04 036 u yakih skifiv ta kimerijciv zgadano yak spilnikiv yak i odne z bagatoh dosit superechlivih povidomlen Pliniya celeberrimi eorum Euchatae Cotieri 8 mozhut buti poyasneni same zgadanimi vishe osoblivostyami pam yatok carskih kurganiv Kelermesu 9 Uprodovzh majzhe storichchya skifska orda ocholyuvana vlasnimi dinastami i vidoma z asirijskih dzherel yak krayina Ishkuza brala aktivnu uchast u zakavkazkih vijnah spochatku pidtrimuyuchi midijski ta manejski plemena ta derzhavni utvorennya u borotbi z Asiriyeyu zgodom yak spilnik Asiriyi Mozhlivo odnim iz chinnikiv zmini politichnih prioritetiv skifskoyi verhivki stav dinastichnij shlyub skifskogo dinasta Partatua z donkoyu Asarhaddona Na deyakij chas skifi pidkorili novoutvorene Midijske carstvo ale vreshti resht Midiya sho shvidko zmicnyuvalasya pozbavilasya zalezhnosti vid skifskoyi ordi Zalishivshis bez bud yakih perspektiv u Zakavkazkomu regioni skifska orda migruvala do Pivnichnogo Nadchornomor ya 10 Pevnij chas panuvala dumka sho krayina Ishkuza bula roztashovana v Zakavkazzi chi na teritoriyi Manejskogo carstva chi u Sakaseni Narazi prevalyuye dumka sho osnovnoyu teritoriyeyu krayini Ishkuza buli Pivnichnij Kavkaz Prikubannya Same na cih teritoriyah znahoditsya najbilsha kilkist arheologichnih pam yatok skifiv 11 Imovirno sho she do zakavkazkih pohodiv beruchi do uvagi zgadku Kolaksaya u Alkmana grec ippos Kola3aios 12 u seredovishi novoutvorenogo skifo kimerijskogo etnosu vidilivsya socialnij prosharok yakij u Lukiana nazvano grec basileion genos carskij rid 13 a u Gerodota skifi carski chi paralati Istoriya IV 6 Arhivovano 23 travnya 2012 u Wayback Machine Zmist 1 Arheologichni pam yatki Skifiyi na Pn Kavkazi 2 Hronologiya osnovnih podij istoriyi Pn Kavkazkoyi Skifiyi 3 Ishkuza v novoasirijskih dzherelah 14 4 Div takozh 5 Primitki Dzherela PosilannyaArheologichni pam yatki Skifiyi na Pn Kavkazi RedaguvatiHronologiya osnovnih podij istoriyi Pn Kavkazkoyi Skifiyi Redaguvati679 r do n e persha zgadka shodo skifiv u Zakavkazzi 679 674 3 rr do n e skifi ocholyuvani Ishpakayem u vijnah z Asiriyeyu do 672 r do n e skifi vihodyat z antiasirijskoyi koaliciyi sho daye zmogu Asiriyi zakinchiti trivalu vijnu na pivnochi na bilsh mensh prijnyatnih umovah 670 616 rr do n e skifski pohodi balci do Zakavkazzya mozhlivo yak spilniki Asiriyi pislya blizko 644 r do n e skifi vshent rozbivayut kimerijciv u Malij Aziyi pislya blizko 626 r do n e skifska navala do Palestini ta kordoniv Yegiptu do 616 r do n e Kiaksar Midijskij pozbavivsya skifskogo protektoratu do 593 r do n e grupa skifiv zakolotnikiv znajshla pritulok v Midiyi i bula rozselena u miscevosti za yakoyu zgodom zakripilasya nazva Sakasena 585 r do n e skifiv vostannye zgadano u zakavkazkih podiyah Ishkuza v novoasirijskih dzherelah 14 Redaguvati1 Derzhavni arhivi Asiriyi 15 SAA 4 Ch 2 SAA 04 020ukr Shamashe velikij gospodi daj meni pravdivu vidpovid na zapitannya moye Bartatua car krayini skifiv yakij zaraz poslav svoyih posliv do Asarhaddona carya asirijskogo shodo shlyubu z carskoyu dochkoyu yaksho Asarhaddon car daye jomu carsku dochku zamizh bude Bartatua car skifiv govoriti sumlinni pravdivi i chesni slova pro mir Chi bude vin doderzhuvatis ugodi Chi bude vin robiti sho viznacheno Asarhaddonom carem Asiriyi Velikij bozhe ti znayesh ce Chi vitrebuvani ta zatverdzheni jogo slova vidpovidno do vimog ta visloviv tvogo velikogo bozhestva o Shamashe velikij gospodi Chi spravdi pobachat i pochuyut ce dd SAA 04 023ukr r 2 5 Z cogo dnya 22 gogo dnya cogo misyacya Sivan do 21 dnya nastupnogo misyacya Tammuz u comu roci protyagom 30 dniv ta nochej obumovlenij termin dlya vikonannya cogo vorozhinnya protyagom cogo obumovlenogo terminu sho vijska skifiv yaki lishalisya na zemlyah Manneyi i yaki narazi jdut z zemli Manneyiv pragnut ta planuyut ukr r 9 11 skifske vijsko sho perebuvaye u zemlyah Manneyiv chi vijde ta jtime kriz perevali Hubushkiyi 16 v misto Harrana 17 i v misto Anisus 18 j bagato grabuyuchi chi zahopit veliku zdobich na zemlyah Asiriyi dd SAA 04 035ukr 4 protyagom cogo obumovlenogo terminu vijska skifiv j vijska kimerijciv chi vihoditimut z prohodu dlya Bit Hamban 19 dd SAA 04 036ukr r 2 5 Zvertayusya do tebe Shamashe velikij gospodi chi to vijska skifiv chi vijska kimerijciv jtimut do Bit Hambanu kriz pereval shob vorozhi vtorgnennya v zemlyah ta zemlyah mista Shamash Nasir 20 chi vbivatimut voni grabuvatimut nishitimut dd SAA 04 037ukr o 1 10 r 1 3 Vijsko skifiv ta vijsko kimerijciv chi jtime z prohodu j perejde do Bit Hambanu ta Parsumashu chi nebezpechno vderutsya do zemel ta zemel Shamash Nasiru chi grabuvatimut Chi uhvaleno j pidtverdzheno spriyatlivu nagodu za dopomogi vashoyi velikoyi bozhestvennosti Shamashe velikij gospodi Chi vin bachitime bachitime ce Chi vin chutime chutime ce Znevaga poslancyu Znevaga sogodnishnya Znevaga sho Chi robitimut voni nebezpechne vtorgnennya do zemel Shamash Nasiru vbivatimut plyundruvatimut j grabuvatimut Chi bude nadano tverdu dobru vidpovid spriyatlivi znaki spriyatlivi ta najspriyatlivishi oznaki orakula vashoyi velikoyi bozhestvennosti chi bachitimu ya dd SAA 04 038ukr r 2 4 chi voni robitimut vorozhe vtorgnennya do z Bit Hamban jtimut do mista Yashu 21 i vbivatimut sho tam povinen ubiti dd SAA 04 039ukr r 1 4 Ciyeyi cogo protyagom cogo obumovlenogo chasu jtimut vijska kimerijciv i vijska skifiv prohodom shobi Bit Hamban ta Parsumash 22 Budut voni pragnuti i planuvati prijti do Bit Hamban i vbivati nishiti j grabuvati dd 2 Prizma Asarhaddona 23 59 Ya rozsiyav narod Manna i poganih i nepokirnih 60 ta yih vijska ta Ishpakaya skifa 61 spilnika yakij ne vryatuvav yih ya ubiv mechem Div takozh RedaguvatiSkifi Skifske mistectvo Skifske ozbroyennya Skifski cari Skifski etnonimi Skifski kurgani Skifiya SakasenaPrimitki Dzherela Posilannya Redaguvati gr Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 11 gr Hrodotos Ἁlikarnhsseos Istorihs IV 13 Diodorus Siculus Bibliotheca Historica II XLIII lat Gaius Plinius Secundus NATURALIS HISTORIA VI V 22 lat Gaius Plinius Secundus NATURALIS HISTORIA VI XIX 50 ros Murzin V Yu Proishozhdenie skifov osnovnye etapy formirovaniya skifskogo etnosa K Naukova Dumka 1990g st 69 ros Greki i varvary Severnogo Prichernomorya v skifskuyu epohu SPb Aletejya 2005 lat Gaius Plinius Secundus NATURALIS HISTORIA VI XIX 50 okremoyi uvagi zaslugovuye toj fakt sho etnonim katiari mozhlivo poyasniti z prairanskoyi catuar ukr chotiri chetverti dodadkovo do avhativ aterniyiv asampativ ros Dyakonov I M Istoriya Midii Fil Fak SPbGU SPb 2008 ros Pogrebova M N Raevskij D S Rannie skify i drevnij Vostok K istorii stanovleniya skifskoj kultury M Nauka 1992 ros A I Ivanchik Nakanune kolonizacii Severnoe Prichernomore i stepnye kochevniki VIII VII vv do n e v antichnoj literaturnoj tradicii folklor literatura i istoriya Moskva Berlin Paleograf 2005 ros V V Latyshev Izvestiya drevnih pisatelej o Skifii i Kavkaze VDI 1947 pereklad na ukrayinsku z anglijskoyi nekvalifikovanij i ne mozhe vikoristovuvatis yak dzherelo dlya posilan angl SAAo State Archives of Assyria Online Arhivovano 6 sichnya 2011 u Wayback Machine Hubushkiya neznachne carstvo mizh Asiriyeyu ta Urartu Ostatochno ne lokalizovano Haran davnye misto u Verhnomu Mezhirichchi lokalizuyetsya bilya suchasnogo sela Altinbashak Anisus misto na pivnochi Mesopotamiyi Bit Hamban Bit Habban oblast jmovirno kasitska sho nalezhala Asiriyi z kincya IH st do n e roztashovana na suchasnomu Irano Irakskomu porubizhzhi Shamash Nasir misto ta teritorialna odinicya Asiriyi Yashu misto na pivnochi Asiriyi Parsumash zalezhne vid Asiriyi ob yednannya davnoiranskih plemen persiv ocholyuvane Ahemenidami Hakamanidami angl The British Museum The Esarhaddon Prism col 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ishkuza amp oldid 39267591