І́ченька — річка на півдні Чернігівської області. Притока річки Удай.
| Іченька | |
|---|---|
| | |
| 50°51′13″ пн. ш. 32°27′18″ сх. д. / 50.85370000002777857° пн. ш. 32.45520000002777294° сх. д. | |
| Витік | Урочище Верхівня в м. Ічня |
| • координати | 50°51′13″ пн. ш. 32°27′18″ сх. д. / 50.85370000002777857° пн. ш. 32.45520000002777294° сх. д. |
| • висота, м | 165 м |
| Гирло | Удай |
| • координати | 50°44′39″ пн. ш. 32°12′59″ сх. д. / 50.74420000002777442° пн. ш. 32.21650000002777858° сх. д. |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: | Україна Чернігівська область |
| Регіон | Полтавська область Чернігівська область |
| Довжина | 30 км |
| Площа басейну: | 168 км² |
| Притоки: | Гнилиця |
Іча[lv]
Походження назви Редагувати
Назва Іченька імовірно тюркського походження. Могла прищепитися до річки в часи заселення Чернігівської землі тюркськими племенами на межі Х ст. На прибережних луках чорні клобуки випасали своїх коней, а на водопій водили їх до річки. Слово «ічень» — означає «водопій» (хоча наголос на останній склад ставить під сумнів цю версію)[джерело?].
Опис Редагувати
Іченька бере початок на схід від міста Ічні, в урочищі Верхівня. Тече спочатку на захід, а перед селом Хаєнки змінює свій напрямок на південно-західний. Загальна довжина Іченьки становить майже 30 км. Площа басейну приблизно 168 км². Живиться річка переважно атмосферними опадами з помітною участю підземних вод. Іченька має 14 невеличких приток. Більшість з них нині перетворилися на ставки, з'єднані заболоченими ділянками. Навесні притоки наповнюють Іченьку, але влітку вони міліють, місцями пересихають.
Іченька — рівнинна річка. Виток на висоті 165 м над рівнем моря, а гирло — 132 м. Утворює велику кількість ставків, боліт.
Іченька впадає в Удай, який є притокою Сули. Разом з водами Удаю та Сули вона тече до Дніпра.
Джерела Редагувати
- Богдана Шевченко. Ічнянщина. До Удаю, до Іченьки, до Смошу, до Остра… Фотоальбом. — Зошит третій, частина перша. — К., 2010. — С. 264.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 224
- . — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 108. — (№ 1832).
| Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |