Іцхак «Бужі» Герцоґ (івр. יצחק הרצוג; нар. 22 вересня 1960, Тель-Авів) — ізраїльський політичний та державний діяч. Президент Ізраїлю із 7 липня 2021. Обіймав посаду голови політичної партії «Авода», у різні роки очолював ізраїльські міністерства будівництва, туризму, соціального захисту та інші.
| Іцхак Герцоґ | |
|---|---|
| יצחק הרצוג | |
| | |
| 11-й президент Ізраїлю | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 7 липня 2021 |
| Попередник | Реувен Рівлін |
| Міністр соціальних служб | |
| 21 березня 2007 — 19 січня 2011 | |
| Попередник | Егуд Ольмерт |
| Наступник | Моше Кахлон |
| Депутат Кнесету | |
| 17 лютого 2003 — 31 липня 2018 | |
| Секретар Уряду | |
| липень 1999 — березень 2001 | |
| Народився | 22 вересня 1960 (63 роки) Тель-Авів, Ізраїль |
| Відомий як | політик, адвокат, адвокат |
| Місце роботи | Herzog, Fox & Ne'emand і Єврейське агентство |
| Країна | Ізраїль |
| Alma mater | Тель-Авівський університет, Корнелльський університет, Нью-Йоркський університет і Ramaz Schoold |
| Політична партія | Авода |
| Батько | Хаїм Герцоґ |
| Мати | Aura Herzogd |
| У шлюбі з | Michal Herzogd |
| Релігія | юдаїзм |
| Нагороди | |
| Підпис | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Народився в Тель-Авіві в родині Хаїма Герцоґа, шостого президента Ізраїлю, та Ори Герцоґ. Названий на честь свого діда, головного рабина Ізраїлю Іцхака Айзека гаЛеві Герцоґа.
Дитинство провів у Тель-Авіві. З 15 років він продовжував навчатися впродовж приблизно трьох років у середній школі Єшиват Ремез на Мангеттені, коли його батько був послом Ізраїлю в ООН. Здобув ступінь бакалавра з юриспруденції у тель-авівському університеті. Завершив академічну освіту у корнельському та нью-йоркському університетах.
Військову службу проходив у підрозділі «8200» військової розвідки. Під час регулярної служби служив на Синаї. У запасі він дослужився до звання майора.
Був старшим партнером юридичної фірми «Herzog, Fox, Ne'eman & Co», одним із засновників якої був його батько.
Політична кар'єра Редагувати
Герцоґ брав активну участь діяльності партії «Авода». Він розпочав свою політичну кар'єру радником лідерів партії Іцхака Рабина та Шимона Переса. 1999 року, з утворенням уряду на чолі з Егудом Бараком, був призначений секретарем уряду і працював на цій посаді до 2001 року.
На виборах до Кнесету, що відбулися 2003 року, посідав одинадцяте місце у списку партії «Авода» та пройшов до парламенту. Упродовж цього періоду координував роботу опозиції у Фінансовому комітеті Кнесету.
Бувши членом Кнесету, він ініціював, серед іншого, поправку до закону про запобігання працевлаштуванню злочинців сексуального характеру в установі, спрямованій на надання послуг неповнолітнім. Окрім того, він був членом Комітету внутрішніх справ та охорони навколишнього середовища та Комітету з боротьби з наркотиками та алкоголем, членом Комітету з питань репатріації та очолював парламентську асоціацію Ізраїль-Австралія.
2005 року посідав друге місце в списку партії та був призначений, на його прохання, міністром будівництва та житлово-комунального господарства.
23 листопада 2005 року, через десять місяців після вступу на посаду, він пішов у відставку з рештою своєї фракції.
4 травня 2006 року був призначений міністром туризму в уряді Егуда Ольмерта.
21 березня 2007 року Герцоґ почав виконувати обов'язки міністра соціального забезпечення, а також міністра з питань діаспори та репатріації.
1 серпня 2018 року вступив на посаду голови Єврейської агенції.
2 червня 2021 року переміг на виборах президента Ізраїлю отримавши 87 з 120 голосів депутатів. 7 липня 2021 року склав присягу.
Переконання Редагувати
Герцоґ є одним із прихильників рішення двох держав з метою збереження єврейської більшості в Державі Ізраїль. Наприкінці 2015 року він оголосив, що, на його думку, не існує можливості реалізації рішення двох держав, поки на Близькому Сході не відбудуться необхідні політичні зміни.
На момент ухвалення рішення про атаку на ядерний реактор у Сирії Герцоґ був членом кабінету політичної безпеки. Протягом багатьох років він послідовно підтримував боротьбу проти ядерної програми Ірану як у незалежних ізраїльських операціях, так і в міжнародному співробітництві. Герцоґ також працював над зміцненням зв'язків між помірними[уточнити] арабськими державами та Ізраїлем, і під час перебування на посаді голови опозиції він таємно зустрічався з лідерами цих країн.
Крім того, Герцоґ підтримує боротьбу з бідністю та безробіттям, зокрема шляхом збільшення рівня зайнятості та інтеграції людей з обмеженими можливостями.
Примітки Редагувати
- . Укрінформ. 2 червня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021.
- ↑ . Deutsche Welle. 7 липня. Архів оригіналу за 7 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
- . Tablet. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 22 травня 2021. (англ.)
- . Ґлобс. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021. (івр.)
- . כל הזמן. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 22 травня 2021. (івр.)
Посилання Редагувати
- Іцхак Герцоґ [ 22 травня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Кнесету