Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Італійська війна 1551—1559 років (також відома як війна між Габсбургами і Валуа) — завершальна з серії «італійських» воєн першої половини XVI століття. За її підсумками Франція відмовилася від претензій на північну Італію, що стали причиною початку Італійських воєн за півстоліття до цього.
| Італійська війна 1551—1559 | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Італійські війни | |||||||||
 Франсуа Піко. Облога Кале (1838) | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
*  Іспанська імперія | *  Королівство Франція
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
*   Карл V | *  Генріх II | ||||||||
Французький король Генріх II, незадоволений угодою, укладеною у Крепі, скористався невдоволенням деяких німецьких князів, які підтримали Священну Римську імперію, як певна компенсація за втрату Мілана і обіцяв протестантам допомогу Франції, якщо вони піднімуть повстання проти Карла V.
5 жовтня 1551 року був укладений союз між Генріхом II і курфюрстом Моріцем Саксонським, що стояли на чолі незадоволених імператором князів. Французи дали курфюрстові 240 тисяч червінців субсидії, за що Моріц і його союзники погодилися надати королю імперські міста Мец, Туль, Верден і Камбре. Вступивши в ці міста, Генріх II змусив магістрати прийняти французькі гарнізони, змінив членів міських рад та знищив вольності Меца.
Бойові дії на суші
З Меца Генріх II рушив до Лотарингії й опанував сусідні міста. Імператор Карл V почав готуватися до походу. 20 жовтня 1552 року він з 56 тисячним військом переправився через Рейн у Шварцбург і наступного дня обложив Мец. Облога Меца, який героїчно захищався Франсуа де Гізом, тривала з 21 жовтня до 2 січня 1553 рлоку. Втім брак продовольства і хвороби поглинули більше половини імперської армії, тому Карл повинен був зняти облогу і відступити в Нідерланди. Протягом 1552—1553 років у Нідерландах не відбувалося рішучих сутичок і військові дії обох сторін обмежувалися облогою міст і незначними сутичками. У 1554 році біля Ранті (в Артуа) вперше дійшло до серйозного, але нерішучого бою між іспанською армією савойського герцога Еммануїла Філіберта і французькими військами Франсуа де Гіза. Проте французи змушені були зняти облогу Ранті і відступити до своїх меж.
Допомога французів Сієнській республіці, атакованій в 1553 році Флорентійським герцогством та імперією, виявилася невдалою, і після поразки в 1554 році в битві при Марчіано Сієнська республіка з 1555 року припинила своє існування, ставши частиною Флорентійського герцогства.
5 лютого 1556 року, між французьким королем Генріхом II та іспанським королем Філліпом II був підписаний договір, відповідно до якого Іспанія отримувала Франш-Конте, проте цей договір незабаром був порушений.
Після зречення Карла V, у 1556 році його володіння були розділені між Фердинандом I та Філіпом II, і центр війни змістився у Фландрію, де в 1557 році Філіп II разом з савойським герцогом Еммануїлом Філібертом розбив французів у битві під Сен-Кантені. В результаті одруження Філіпа II на королеві Англії Марії у війну на боці Іспанії вступила Англія, після чого французькі війська на початку 1558 року захопили Кале.
Тим часом, війна в Італії тривала, і герцог Альба захищав Міланське герцогство проти французької армії де-Бріссака.
Війна важким тягарем лягла на всіх її учасників, і в 1557 році відбувся «подвійний дефолт»: Іспанія та Франція відмовилися від виплат по боргах. Крім того, і Франції і Іспанії потрібно було щось робити з рухом Реформації, що ширився в їх країнах, тому було вирішено почати мирні перемовини.
Бойові дії на морі
На стороні Імперії воював генуезький адмірал Андреа Доріа, який 8 вересня 1550 року зумів захопити місто Махдія в Тунісі. Це спонукало французького короля Генріха II укласти з султаном Сулейманом союзний договір, відповідно до якого французький і османський флоти стали здійснювати в Середземномор'ї спільні бойові дії проти Габсбургів, що дозволило Франції зосередити основні зусилля сухопутних військ на Рейні.
Бойові дії на морі почалися з того, що у 1551 році турки здійснили завоювання Триполі. Коли в 1552 році Генріх II атакував Карла V, то турки послали до Західного Середземномор'я сто галер, до яких приєдналися французькі галери з Марселя. Франко-турецький флот розграбував узбережжя Калабрії, захопив місто Реджо-ді-Калабрія, розбив Андреа Доріа в битві при Понці, а в 1553 році здійснив вторгнення на Корсику. Під час війни османський флот під командуванням Тургут-реїса продовжував атакувати іспанські володіння в Західному Середземномор'ї: облога Орана в 1556 році закінчилася провалом, однак туркам вдалося відбити Беджаю в 1554 році і розбити генуезький флот у Пйомбіно в 1555 році, а в 1558 році османський флот, який прибув на прохання Генріха II, пограбував Балеарські острови
Угода
У квітні 1559 року було підписано мирні договори між учасниками війни. За їх підсумками Франція закріпила за собою Кале, але віддала частину територій Іспанії, а також відмовилася від претензій на володіння в Італії, які стали причиною всіх Італійських воєн. У Європі остаточно встановилася гегемонія Габсбургів, яка існувала до Тридцятилітньої війни.
Див. також
Література
- Итальянские войны // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : ( )[рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва [ru], 1911—1915. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Italijska vijna 1551 1559 rokiv takozh vidoma yak vijna mizh Gabsburgami i Valua zavershalna z seriyi italijskih voyen pershoyi polovini XVI stolittya Za yiyi pidsumkami Franciya vidmovilasya vid pretenzij na pivnichnu Italiyu sho stali prichinoyu pochatku Italijskih voyen za pivstolittya do cogo Italijska vijna 1551 1559 Italijski vijni Fransua Piko Obloga Kale 1838 Fransua Piko Obloga Kale 1838 Data 1551 1559 Misce Italiya Franciya Ispaniya Niderlandi Kale Seredzemne more Rezultat Peremoga Ispaniyi Kato Kambrezkij mir 1559 Teritorialni zmini Franciya povernula Savoyu i P yemont Priyednannya Kale i Troh yepiskopstv do Franciyi Priyednannya Siyenskoyi respubliki do Florentijskogo gercogstva Storoni Ispanska imperiya Svyashenna Rimska imperiya Papska derzhava do 1552 Mantuanske gercogstvo Savojske gercogstvo Florentijske gercogstvo Genuezka respublika Korolivstvo Angliya z 1557 Korolivstvo Franciya Parmske gercogstvo do 1552 Siyenska respublika do 1555 Papska derzhava 1556 1557 Osmanska imperiya Komanduvachi Karl V Filip II it Fernando Alvares de Toledo Lamoral Egmont Ferdinand I Yulij III Gulyelmo Gonzaga Karl III Emmanuyil Filibert Kozimo I Andrea Doria Mariya I Tyudor en en Genrih II Ann I de Monmoransi Fransua de Giz Gaspar de Shatijon Kolinyi Blez de Monlyuk Pol de Term Ottavio Farneze Pavlo IV Sulejman I Sinan pasha Turgut reyis Francuzkij korol Genrih II nezadovolenij ugodoyu ukladenoyu u Krepi skoristavsya nevdovolennyam deyakih nimeckih knyaziv yaki pidtrimali Svyashennu Rimsku imperiyu yak pevna kompensaciya za vtratu Milana i obicyav protestantam dopomogu Franciyi yaksho voni pidnimut povstannya proti Karla V 5 zhovtnya 1551 roku buv ukladenij soyuz mizh Genrihom II i kurfyurstom Moricem Saksonskim sho stoyali na choli nezadovolenih imperatorom knyaziv Francuzi dali kurfyurstovi 240 tisyach chervinciv subsidiyi za sho Moric i jogo soyuzniki pogodilisya nadati korolyu imperski mista Mec Tul Verden i Kambre Vstupivshi v ci mista Genrih II zmusiv magistrati prijnyati francuzki garnizoni zminiv chleniv miskih rad ta znishiv volnosti Meca Bojovi diyi na sushiZ Meca Genrih II rushiv do Lotaringiyi j opanuvav susidni mista Imperator Karl V pochav gotuvatisya do pohodu 20 zhovtnya 1552 roku vin z 56 tisyachnim vijskom perepravivsya cherez Rejn u Shvarcburg i nastupnogo dnya oblozhiv Mec Obloga Meca yakij geroyichno zahishavsya Fransua de Gizom trivala z 21 zhovtnya do 2 sichnya 1553 rloku Vtim brak prodovolstva i hvorobi poglinuli bilshe polovini imperskoyi armiyi tomu Karl povinen buv znyati oblogu i vidstupiti v Niderlandi Protyagom 1552 1553 rokiv u Niderlandah ne vidbuvalosya rishuchih sutichok i vijskovi diyi oboh storin obmezhuvalisya oblogoyu mist i neznachnimi sutichkami U 1554 roci bilya Ranti v Artua vpershe dijshlo do serjoznogo ale nerishuchogo boyu mizh ispanskoyu armiyeyu savojskogo gercoga Emmanuyila Filiberta i francuzkimi vijskami Fransua de Giza Prote francuzi zmusheni buli znyati oblogu Ranti i vidstupiti do svoyih mezh Dopomoga francuziv Siyenskij respublici atakovanij v 1553 roci Florentijskim gercogstvom ta imperiyeyu viyavilasya nevdaloyu i pislya porazki v 1554 roci v bitvi pri Marchiano Siyenska respublika z 1555 roku pripinila svoye isnuvannya stavshi chastinoyu Florentijskogo gercogstva 5 lyutogo 1556 roku mizh francuzkim korolem Genrihom II ta ispanskim korolem Fillipom II buv pidpisanij dogovir vidpovidno do yakogo Ispaniya otrimuvala Fransh Konte prote cej dogovir nezabarom buv porushenij Pislya zrechennya Karla V u 1556 roci jogo volodinnya buli rozdileni mizh Ferdinandom I ta Filipom II i centr vijni zmistivsya u Flandriyu de v 1557 roci Filip II razom z savojskim gercogom Emmanuyilom Filibertom rozbiv francuziv u bitvi pid Sen Kanteni V rezultati odruzhennya Filipa II na korolevi Angliyi Mariyi u vijnu na boci Ispaniyi vstupila Angliya pislya chogo francuzki vijska na pochatku 1558 roku zahopili Kale Tim chasom vijna v Italiyi trivala i gercog Alba zahishav Milanske gercogstvo proti francuzkoyi armiyi de Brissaka Vijna vazhkim tyagarem lyagla na vsih yiyi uchasnikiv i v 1557 roci vidbuvsya podvijnij defolt Ispaniya ta Franciya vidmovilisya vid viplat po borgah Krim togo i Franciyi i Ispaniyi potribno bulo shos robiti z ruhom Reformaciyi sho shirivsya v yih krayinah tomu bulo virisheno pochati mirni peremovini Bojovi diyi na moriDiv takozh Zahoplennya Mahdiyi 1550 Zavoyuvannya Tripoli 1551 Bitva pri Ponci 1552 Vtorgnennya na Korsiku 1553 1558 ta Osmanskij napad na Balearski ostrovi 1558 Na storoni Imperiyi voyuvav genuezkij admiral Andrea Doria yakij 8 veresnya 1550 roku zumiv zahopiti misto Mahdiya v Tunisi Ce sponukalo francuzkogo korolya Genriha II uklasti z sultanom Sulejmanom soyuznij dogovir vidpovidno do yakogo francuzkij i osmanskij floti stali zdijsnyuvati v Seredzemnomor yi spilni bojovi diyi proti Gabsburgiv sho dozvolilo Franciyi zoserediti osnovni zusillya suhoputnih vijsk na Rejni Bojovi diyi na mori pochalisya z togo sho u 1551 roci turki zdijsnili zavoyuvannya Tripoli Koli v 1552 roci Genrih II atakuvav Karla V to turki poslali do Zahidnogo Seredzemnomor ya sto galer do yakih priyednalisya francuzki galeri z Marselya Franko tureckij flot rozgrabuvav uzberezhzhya Kalabriyi zahopiv misto Redzho di Kalabriya rozbiv Andrea Doria v bitvi pri Ponci a v 1553 roci zdijsniv vtorgnennya na Korsiku Pid chas vijni osmanskij flot pid komanduvannyam Turgut reyisa prodovzhuvav atakuvati ispanski volodinnya v Zahidnomu Seredzemnomor yi obloga Orana v 1556 roci zakinchilasya provalom odnak turkam vdalosya vidbiti Bedzhayu v 1554 roci i rozbiti genuezkij flot u Pjombino v 1555 roci a v 1558 roci osmanskij flot yakij pribuv na prohannya Genriha II pograbuvav Balearski ostroviUgodaU kvitni 1559 roku bulo pidpisano mirni dogovori mizh uchasnikami vijni Za yih pidsumkami Franciya zakripila za soboyu Kale ale viddala chastinu teritorij Ispaniyi a takozh vidmovilasya vid pretenzij na volodinnya v Italiyi yaki stali prichinoyu vsih Italijskih voyen U Yevropi ostatochno vstanovilasya gegemoniya Gabsburgiv yaka isnuvala do Tridcyatilitnoyi vijni Div takozhAnglo francuzka vijna 1557 1559 LiteraturaItalyanskie vojny Voennaya enciklopediya v 18 t ros pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va ru 1911 1915 ros