Див. також Андорра, Історія Каталонії, Каталанські країни, Каталанська мова.
Історія Андорри | |
---|---|
Іспанська Марка | |
Єпархія Уржеля | |
Арагонське королівство | |
Арагонська Корона | |
До IX ст. історія Андорри невіддільна від історії Каталонії.
Середньовіччя
Перша згадка про Андорру датується 778 р., коли цими долинами вестготи з м.Сео-де-Урхель тікали від арабів до Піренейських гір.
Традиція приписує засновання Андорри Карлу Великому. Він зупинив просування арабів та надав Андоррі незалежність у 803 р. Андорра згадується в хроніках починаючи з IX ст. Державою керував князь Урхелю (Каталонія), а потім (єпископ Урхеля). Наприкінці 12 ст. виникла суперечка між французькими і іспанськими єпископами та князями стосовно успадкування трону. Спір було розв'язано у 1278 р.
За договором 1278 р. князівство перебуває під спільним управлінням французьких графів Фуа (їхні права 1607 р. перейшли до глави французької держави) та єпископів з міста Ла-Сеу-д'Уржель у Каталонії. Середньовічна структура управління проіснувала до ХХ ст.
У 1419 р. утворюється «Рада землі» (кат. Consell de la Terra), фактично парламент Андорри. Згодом він змінить назву на «Генеральну Раду».
XX століття
1933 р. було запроваджене загальне виборче право для чоловіків, а у 1970 для жінок. 7 липня 1934 р., користуючись нестабільним політичним станом у країні, російський білоемігрантський авантюрист Борис Скосирев (який видавав себе за Бориса Романова — одного з родичів останнього російського імператора Миколу II) зі спільниками захопив владу в Андоррі, проголосив її монархією, а себе — королем Борисом.
У 1976 р. була утворена перша політична організація Андорри — Демократична партія Андорри. Перший прем'єр-міністр був призначений у 1981 році. Законодавча і виконавча гілки влади були розділені в 1982 р.
14 березня 1993 р. на референдумі була прийнята перша конституція країни. За конституцією Андорра є суверенною державою (хоча й надалі співкерівниками Андорри залишаються президент Франції та єпископ уржельський). Андорра має парламентсько-кабінетну систему врядування. 1993 р. Андорра стала також членом ООН.
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. — 608с. с.23.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Andorra Istoriya Kataloniyi Katalanski krayini Katalanska mova Istoriya AndorriIspanska MarkaYeparhiya UrzhelyaAragonske korolivstvoAragonska Koronapereglyanutiredaguvati Do IX st istoriya Andorri neviddilna vid istoriyi Kataloniyi SerednovichchyaPersha zgadka pro Andorru datuyetsya 778 r koli cimi dolinami vestgoti z m Seo de Urhel tikali vid arabiv do Pirenejskih gir Tradiciya pripisuye zasnovannya Andorri Karlu Velikomu Vin zupiniv prosuvannya arabiv ta nadav Andorri nezalezhnist u 803 r Andorra zgaduyetsya v hronikah pochinayuchi z IX st Derzhavoyu keruvav knyaz Urhelyu Kataloniya a potim yepiskop Urhelya Naprikinci 12 st vinikla superechka mizh francuzkimi i ispanskimi yepiskopami ta knyazyami stosovno uspadkuvannya tronu Spir bulo rozv yazano u 1278 r Za dogovorom 1278 r knyazivstvo perebuvaye pid spilnim upravlinnyam francuzkih grafiv Fua yihni prava 1607 r perejshli do glavi francuzkoyi derzhavi ta yepiskopiv z mista La Seu d Urzhel u Kataloniyi Serednovichna struktura upravlinnya proisnuvala do HH st U 1419 r utvoryuyetsya Rada zemli kat Consell de la Terra faktichno parlament Andorri Zgodom vin zminit nazvu na Generalnu Radu XX stolittya1933 r bulo zaprovadzhene zagalne viborche pravo dlya cholovikiv a u 1970 dlya zhinok 7 lipnya 1934 r koristuyuchis nestabilnim politichnim stanom u krayini rosijskij biloemigrantskij avantyurist Boris Skosirev yakij vidavav sebe za Borisa Romanova odnogo z rodichiv ostannogo rosijskogo imperatora Mikolu II zi spilnikami zahopiv vladu v Andorri progolosiv yiyi monarhiyeyu a sebe korolem Borisom U 1976 r bula utvorena persha politichna organizaciya Andorri Demokratichna partiya Andorri Pershij prem yer ministr buv priznachenij u 1981 roci Zakonodavcha i vikonavcha gilki vladi buli rozdileni v 1982 r 14 bereznya 1993 r na referendumi bula prijnyata persha konstituciya krayini Za konstituciyeyu Andorra ye suverennoyu derzhavoyu hocha j nadali spivkerivnikami Andorri zalishayutsya prezident Franciyi ta yepiskop urzhelskij Andorra maye parlamentsko kabinetnu sistemu vryaduvannya 1993 r Andorra stala takozh chlenom OON DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 23 Portal Kataloniya