Андо́рра (кат. Andorra), або Князівство Андорра (кат. Principat d’Andorra) — князівство в Європі в Східних Піренеях, що межує із Францією на півночі й Іспанією на півдні.
Князівство Андорра | |||||
| |||||
Девіз: «Virtus Unita Fortior» (Латина) «Разом ми сильніші» | |||||
Гімн: [El Gran Carlemany, Mon Pare] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт () (Каталонська) Великий Карл, мій Батько | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Андорра-ла-Велья country H G O | ||||
Офіційні мови | Каталонська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Парламентська демократія і Князівство | ||||
- Співкнязь | Еммануель Жан-Мішель-Фредерік Макрон (фр. Emmanuel Jean Michel Frédéric Macron) | ||||
- Співкнязь | Жоан Енрік Вівес-і-Сісіліа (кат. Joan Enric Vives i Sicília), єпископ Уржельський | ||||
- Прем'єр-міністр | Шав'є Еспот Самора | ||||
Незалежність | |||||
- Незалежність | 1278 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 468 км² (180) | ||||
- Внутр. води | 0 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2018 | 76 177 (200) | ||||
- перепис 2006 | 69 150 | ||||
- Густота | 182/км² (74) | ||||
ВВП (ПКС) | 2012 р., оцінка | ||||
- Повний | $3.16 мільярдів (182) | ||||
- На душу населення | $38,800 (нема ранку) | ||||
Валюта | Євро (€)1 (EUR ) | ||||
Часовий пояс | CET () | ||||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||||
Коди ISO 3166 | AD / AND / 020 | ||||
Домен | .ad2 | ||||
Телефонний код | +376 | ||||
|
Окрема держава (п'ята з кінця за чисельністю населення у Європі після Ліхтенштейну, Сан-Марино, Монако та Ватикану), Андорра сьогодні є процвітаючою країною, головним чином, завдяки туризму та статусу офшорної зони. Населення Андорри має найбільшу у світі тривалість життя — у середньому 83,5 роки (дані станом на 2007 рік).
Площа 468 км². Столиця Андорра-ла-Велья. Розташована в гористій місцевості з вузькими долинами, клімат гірський субтропічний.
Історично Андорра перебувала під подвійним протекторатом: Уржельської єпархії (Іспанія) та Франції. З того часу головами (співкнязями) Князівства Андорри є єпископ Уржельський та президент Франції. Сьогодні співкнязями є Жоан Енрік Вівес-Сісілья, єпископ Уржельський (Іспанія), та Еммануель Макрон (президент Франції) — країна перебуває під протекторатом Іспанії та Франції. Голова уряду Шав'є Еспот Самора. В Андоррі урядує Генеральна Рада (з 24 членів, обраних на 4 роки).
Основне заняття населення — сільське господарство: вівчарство на альпійських луках, на нижніх терасах — землеробство (вирощують жито, ячмінь, пшеницю, картоплю, овочі, тютюн, виноград). Підсобні промисли: лісозаготівля, випалення деревного вугілля. Своїх продовольчих ресурсів Андоррі не вистачає. З Францією та Іспанією зв'язана шосе. Експорт: вовна, сир, тютюн, деревне вугілля. Імпорт: товари народного споживання. Важливою статтею економіки є туризм.
Населення — 77 тисяч осіб (2018) (із них 33 % андоррці, 23 % іспанці, 21 % португальці, 17 % французи, 3 % араби, 3 % британці, італійці й інші). Державна мова — каталонська. Основна релігія — католицизм.
В Андоррі діє один університет — Університет Андорри.
Назва
Походження слова «Андорра» достеменно невідоме, проте Жуан Курумінас наполягав на тому, що воно існувало ще в доримську епоху. Можливо, назва країни походить від арабського слова ad-Darra (араб. الدّارة), що означає «ліс». Багато місцевих географічних назв походять з іберійських мов.
Географія
Андорра розташована в Європі, у Піренеях, у долині річки Валіра й оточена високими (до 2946 м) та вкритими лісом гірськими пасмами. Клімат гірський субтропічний. Найвища вершина — Кома Педроса.
- Анќамп (кат. Encamp) — гостинне і велике для Андорри місто.
- Кан́ілью (кат. Canillo) — маленьке містечко.
Завдяки розташуванню у східній гряді Піренейських гір, територія Андорри складається переважно з гірського ландшафту. Середня висота гір в Андоррі близько 1996 метрів (6549 футів), найвища вершина Кома Педроса має 2946 метрів (9665 футів). Гори тут наче перерізані трьома вузькими долинами у формі літери «Y», які поєднуються в одну, подібно річці Валіра, яка тече з країни в напрямку Іспанії (у найнижчій андоррській місцині, що розташована на висоті 870 м/2854 футів). Площа Андорри 468 квадратних кілометрів (181 квадратна миля).
Клімат в Андоррі подібний до помірного клімату країн-сусідок, але її розташування високо в горах забезпечує взимку більше снігу та трохи прохолоднішу погоду влітку.
Фітогеографічно Андорра належить до Атлантично-Європейського регіону Циркумбореальної області в межах Північного (Голарктичного) царства. Відповідно до WWF, територія Андорри належить до екорегіону Піренейських хвойних та змішаних лісів.
Рельєф території Андорри можна віднести до типово гірського. Йому притаманна піки вершин, що здіймаються вгору, скелі, які обриваються вниз, ущелини, бурхливі гірські річки, що петляють повз гір долини.
Історія
Андорра згадується в хроніках, починаючи з 9 століття. За договором 1278 року князівство — під спільним управлінням французьких графів Фуа (їхні права з 1607 року перейшли до глави французької держави) та єпископів із міста Ла-Сеу-д'Уржель у Каталонії. Середньовічна структура управління проіснувала до XX століття.
Під час Першої світової війни Андорра проголосила війну Німецькій Імперії, проте фактично не брала участь у бойових діях. Вона залишалась в офіційному статусі сторони, що перебуває у стані війни, до 1957 року, оскільки не була внесена до Версальського мирного договору 1919 року. У 1933 році Андорра була окупована Францією в результаті громадських безладів перед виборами.
6 липня 1934 року авантюрист Борис Скосирев видав прокламацію в Ла-Сеу-д'Уржель, проголосивши себе сувереном Андорри Борисом I (на підставі того, що до президентів Франції не переходило королівське право суверенітету над Андоррою, і Борис взявся виконувати саме функцію регента французького короля), одночасно проголосивши війну єпископу Уржельському. Останній викликав іспанські війська, які арештували Бориса. Він був засуджений у Барселоні та висланий до Португалії. Так звана «монархія Бориса Скосирева» тривала лише 6 днів, проте цей епізод в історії Андорри закінчився лібералізацією політичної та економічної систем та довгоочікуваним відкриттям Андорри світу.
Від 1936 до 1940 року французький військовий загін дислокувався в Андоррі, щоб попередити вплив Іспанської громадянської війни та Іспанії Франко. Загони франкістів досягали кордонів Андорри на пізніх стадіях війни.
Під час Другої світової війни Андорра залишалась нейтральною та була важливим каналом контрабанди між Францією Віші та Іспанією.
Завдяки своїй відносній ізоляції Андорра існувала ніби за межами мейнстриму європейської історії, підтримуючи зв'язок із кількома країнами, крім сусідніх Іспанії та Франції. Останнім часом, однак, її квітуча туристична індустрія, а також розвиток транспортної та комунікаційної галузей поклали край ізоляції країни. Її політична система докорінно змінилась у 1993 році, коли Андорра стала членом ООН та Ради Європи.
Адміністративний поділ
Андорра поділяється на 7 парафій:
- Андорра-ла-Велья (Andorra la Vella),
- Канільйо (Canillo),
- Ла-Массана (La Massana),
- Ордіно (Ordino),
- Сант-Жулія-де-Лорія (Sant Julià de Lòria),
- Енкамп (Encamp),
- Ескальдес-Енгордань (Escaldes-Engordany).
Населення
Населення Андорри становить 84 129 осіб (30 вересня 2008 р., за даними обліку паррокій). Населення столиці — близько 24 тисяч осіб.
Менше третини всього населення (11 тис. осіб) становлять корінні андоррці, нащадки каталонських селян, що заселили в давнину гірські долини. Крім того, в Андоррі проживають 25 тисяч іспанців, 4 тисячі французів, португальці та ін.
Більшість вірян (99 %) — католики.
Мова
Офіційна та історична мова Андорри — каталонська, в усному мовленні використовується північно-західний діалект каталонської мови.
Завдяки імміграції, історичним зв'язкам та географічному сусідству, також часто використовуються іспанська та французька мови. Також у країні постійно проживає велика група вихідців із Португалії, які розмовляють португальською мовою.
Політичний устрій
Андорра стала окремою державою в 1278 році. Від 1993 року (конституція) суверенна держава (хоча й надалі керівниками Андорри залишається дуумвірат: президент Франції та єпископ Уржельський).
Політики Андорри діють у рамках парламентсько-репрезентативної демократії, згідно з цим прем'єр-міністр Андорри очолює уряд країни. Уряд Андорри базується на багатопартійній системі.
У 1976 була утворена перша політична організація Андорри — Демократична партія Андорри. Перший прем'єр-міністр був призначений у 1981 році. Законодавча і виконавча гілки влади були розділені в 1982. Виконавча влада належить уряду. Законодавча влада розділена між урядом і парламентом. Юстиція є незалежною адміністративно і юридично.
У 1993 на референдумі була прийнята перша конституція країни.
Чинний (із 2019 року) прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот Самора (1979 р.н.) є членом партії Демократи Андорри.
Відповідальність за оборону Андорри несуть Іспанія та Франція. Андорра не має власних збройних сил.
Екологічний вплив туризму в Андоррі
Туризм має значний екологічний вплив на Андорру, невелику гірську країну в Піренеях. З одного боку, туризм є важливим джерелом доходу та економічного розвитку, але з іншого боку, він створює численні виклики для збереження навколишнього середовища.
Позитивні впливи
Туризм стимулює інвестиції в екологічну інфраструктуру та заходи зі збереження природи. Наприклад, надходження від туризму використовуються для підтримки національних парків, збереження природних ландшафтів та підтримки біорізноманіття. Крім того, розвиток екотуризму сприяє підвищенню обізнаності туристів та місцевих жителів про важливість збереження навколишнього середовища.
Негативні впливи
Однак, інтенсивний туристичний потік також призводить до екологічних проблем. Зростання кількості туристів збільшує навантаження на природні ресурси, спричиняючи ерозію ґрунтів, забруднення водних ресурсів та знищення природних середовищ існування. Будівництво туристичної інфраструктури, такої як готелі, лижні траси та дороги, може призвести до руйнування природних ландшафтів та втрати біорізноманіття.
Заходи зі зменшення негативного впливу
Уряд Андорри та місцеві організації активно працюють над зменшенням негативного екологічного впливу туризму. Вони впроваджують стратегії сталого розвитку, такі як контрольоване управління туристичними потоками, розвиток екологічно чистого транспорту та просування екотуризму. Також проводяться освітні програми для туристів та місцевих жителів з метою підвищення екологічної обізнаності та відповідальної поведінки.
Ерозія ґрунтів і руйнування ландшафтів
Інтенсивне використання популярних туристичних маршрутів призводить до ерозії ґрунтів, особливо у гірських районах. Це може негативно вплинути на природні ландшафти та знизити їх естетичну привабливість, що, в свою чергу, впливає на туристичний потенціал регіону.
Зміни у водному балансі
Збільшення кількості туристів підвищує попит на водні ресурси, що може призвести до зниження рівня підземних вод і порушення місцевих водних екосистем. Крім того, зростання кількості відходів та забруднення водних джерел може погіршити якість води та вплинути на здоров'я місцевого населення.
Втрата біорізноманіття
Туристичні об'єкти та інфраструктура можуть вторгнутися в природні середовища існування, загрожуючи місцевій флорі та фауні. Будівництво нових об'єктів та зростання туристичної активності можуть спричинити втрату середовищ існування для багатьох видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
Заходи зі зменшення негативного впливу
Уряд Андорри та місцеві організації активно працюють над зменшенням негативного екологічного впливу туризму. Вони впроваджують стратегії сталого розвитку, такі як контрольоване управління туристичними потоками, розвиток екологічно чистого транспорту та просування екотуризму. Також проводяться освітні програми для туристів та місцевих жителів з метою підвищення екологічної обізнаності та відповідальної поведінки.
Екотуризм і сталий розвиток
Андорра активно просуває екотуризм як альтернативу масовому туризму. Цей підхід спрямований на збереження природних ресурсів, мінімізацію негативного впливу на довкілля та підвищення якості туристичного досвіду. Екотуризм також сприяє підтримці місцевої економіки, залучаючи туристів до екологічно відповідальних і культурно-збагачуючих заходів.
Економіка
80 % ВВП країни дає туристична галузь. Андорру щорічно відвідують до 9 млн туристів. Держава бере мінімальну участь в управлінні економікою, і приватне підприємництво діє майже без обмежень. Велику роль в економіці відіграє банківський сектор, якому надано податкові пільги.
Розвиток сільського господарства в Андоррі обмежений тим, що лише 2 % земель придатні для обробки. У цій галузі зайнято менш як 1 % населення. Вирощується картопля та тютюн, у невеликій кількості — ячмінь та жито.
Є запаси залізних руд, свинцю, мінеральної води та ліси, гідроенергетичні ресурси.
Переваги: основа економіки — туризм. Унаслідок високого рівня банківської конфіденційності Андорра є «податковою оазою». Процвітає торгівля предметами розкоші.
Основна прибуткова стаття бюджету країни — туризм. Величезної популярності зажив гірськолижний сезон, що триває з початку грудня по середину квітня. Андорра є зоною безмитної торгівлі, що дає можливість купувати різні товари зі знижками 25 %-40 % від вартості аналогічних товарів в Іспанії або Франції.
Слабкі сторони: Франція та Іспанія визначають економічну політику країни. Залежність від імпорту продовольства та сировини.
Курорти
Андорра відома своїми гірськолижними курортами. Багато з них мають розвинену та потужну інфраструктуру. Андорра поділена на дві великі зони для катання — Грандваліра (Grandvalira) і Вальнорд (Vallnord). Нижче подано перелік курортів.
- Arinsal [ 6 березня 2013 у Wayback Machine.] (Арінсаль)
- Canillo [ 6 березня 2013 у Wayback Machine.] (Канільо)
- El Tarter [ 6 березня 2013 у Wayback Machine.] (Ель Тартер)
- Encamp [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (Енкамп)
- Incles [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (Інклес)
- Grau Roig [ 28 січня 2013 у Wayback Machine.] (Грау Ройч)
Для любителів зимових видів спорту є 152 гірськолижні траси різної складності, загальною протяжністю близько 280 км, 6 гірськолижних станцій, 196 підйомників і близько 500 гірськолижних інструкторів, серед яких є навіть україномовні.
Транспорт
Протяжність дорожньої мережі Андорри становить 279 км, з яких 76 км не мають твердого покриття. Дві основні дороги, що виходять з Андорри-ла-Вельї, — CG-1, що веде до кордону з Іспанією, і CG-2, що веде до кордону з Францією через тунель Енваліра близько Пас-де-ла-Каса. Узимку основні дороги в Андоррі зазвичай швидко очищаються від снігу та залишаються доступними, проте основну дорогу з Андорри на території Франції (RN-20/22) чистять рідше та іноді закривають через небезпеку сходження лавин. Інші основні дороги з Андорри-ла-Велья (CG-3 і CG-4) ведуть в і Пал.
Автобусне сполучення пов'язує всі міські райони та багато сіл. Частота руху на більшості основних маршрутів у години пік доходить до пів години та менше. Часто курсують автобуси з Андорри в Барселону та аеропорт Барселони, а також у Тулузу та аеропорт Тулузи. До кожного з цих пунктів можна доїхати приблизно за 3 години. Є також маршрути до та до Португалії через Льєду. Автобусні перевезення переважно здійснюються приватними компаніями, але деякі місцеві лінії обслуговуються державними структурами. Приватні автобусні компанії: Autocars Nadal, Camino Bus, Cooperativa Interurbana Andorrana, Eurolines, Hispano Andorrana та Novatel.
В Андоррі немає залізниць, портів чи аеропортів для посадки літаків. Однак є кілька комерційних вертолітних майданчиків у Ла-Массані, та Ескальдес-Енгордань. Сусідні аеропорти розташовані в Барселоні, Тулузі, Перпіньяні, Реусі та Жироні. Найближчий із них (за 160 км) — аеропорт Перпіньян—Рівесальтес, обслуговує короткі маршрути до кількох міст Великої Британії та Франції. Маленький аеропорт La Seu d'Urgell за 12 км на південь від Андорри останнім часом обслуговує лише приватні літаки. Каталонський уряд вивчає можливість використання його в майбутньому як публічного аеропорту.
Найближча залізнична станція «L 'Hospitalet-près-l'Andorre» розташована за 10 км на схід від Андорри та дає можливість дістатися до Тулузи і далі високошвидкісними поїздами до Парижа. Лінія обслуговується SNCF.
Телекомунікації та ЗМІ
Андоррська національна телекомунікаційна компанія («Servei de Telecomunicacions d'Andorra», STA або SOM) є ексклюзивним оператором стаціонарного та мобільного телефонного зв'язку та провайдером інтернет-послуг. Ця ж компанія завідує технічною інфраструктурою національної мережі цифрового телебачення та радіо.
З кінця 2010 року майже кожний будинок у країні має оптоволоконне підключення до мережі інтернет із мінімальною швидкістю 100 Мбіт/с.
«Ràdio i Televisió d 'Andorra» (RTVA) є єдиним телевізійним каналом у країні. З 1 січня 2004 року розпочалося впровадження цифрового ефірного телебачення, а 25 вересня 2007 року аналогове телебачення було відімкнуте. Цифровим ефірним телебаченням користується близько 30 тисяч із 35 тисяч ТВ домогосподарств.
«Radio Nacional d'Andorra» підпорядковано дві радіостанції, «Radio Andorra» та «Andorra Música». Видаються три національні газети — «Diari D'Andorra», «El Periòdic», і «Bon Dia» — а також кілька місцевих газет.
Поштовий сервіс Андорри
Поштові послуги в Андоррі унікальні в тому, що вони керуються не князівством безпосередньо, а його двома найбільшими сусідами — Іспанією і Францією. Це спадок століть фактичного контролю цих країн над Андоррою. Сьогодні «Correos y Telégrafos» Іспанії та «La Poste» Франції діють поряд: іспанські поштові скриньки червоні, а французькі — жовті.
Якщо поштові адміністрації випускають свої власні поштові марки для використання в Андоррі, вони не є дійсними як в Іспанії, так і у Франції. Поштові пересилки в межах князівства безкоштовні.
Зовнішня політика
Із 1278 року Андорра є асоційованою з Іспанією та Францією державою. На цих країнах лежить відповідальність за захист Андорри.
1993 року, після прийняття Конституції та звільнення від реліктів феодалізму, Андорра вступила в ООН і відкрила ряд посольств та представництв за кордоном.
Відносини з Україною
Збройні сили
Андорра не має регулярних збройних сил, усі силові функції виконує поліція Андорри, відповідальність за оборону Андорри несуть Франція та Іспанія.
Культура
Культура Андорри є важливою частиною культури каталонських країн.
Довга історія Андорри забезпечила країні багатий фольклор та безліч народних казок, що беруть корені від Андалузії на півдні до Нідерландів на півночі.
Два письменники, відомі не лише у Каталонії, та , народились в Андоррі. Річард Фітер, відомий письменник, є не тільки уродженцем Андорри, але і її першим омбудсменом.
Завдяки закоханості каталонців у музику, не повинно викликати здивування, що Андорра має камерний оркестр, яким керує віолончеліст Джерард Кларе, а також, що ця країна бере участь у відомому міжнародному конкурсі співаків, що проводиться за підтримки Монсеррат Кабальє. У 2004 р. Андорра вперше взяла участь у пісенному конкурсі «Євробачення» (звісно, перша пісня, що там прозвучала від Андорри, була виконана каталонською мовою).
Однією з найважливіших подій культурного життя є міжнародний джазовий фестиваль Ескальдес-Енгордан, у якому брали участь всесвітньо відомі зірки Майлз Девіс, Фетс Доміно та Бі Бі Кінг.
Традиційними танцями Андорри є марраткса (зберігся в Сант-Жулія-де-Лорія) та контрапас, особливо популярні на престольних святах. Серед відомих престольних свят є присвячене Святому Жорді, коли дарують троянди та книги; народне престольне свято, коли вшановують пам'ять Святого Жуана та літнє сонцестояння, та свято Святого Стефана, святого покровителя столиці країни, міста Андорри-ла-Вельї. Андоррці святкують свої престольні свята охоче та яскраво. Національне свято Андорри — день , що відзначається 8 вересня.
Конституція Андорри гарантує повну свободу засобам масової інформації. У князівстві видається дві щоденні газети, Diari D'Andorra та El Periòdic. Канал державного телебачення , державна радіостанція Radio Nacional d'Andorra (під її керівництвом працюють Radio Andorra та музична станція Andorra Música) та комерційне Radio Valira транслюються в країні.
Освіта
Школи
Освіта для всіх дітей від 6 до 16 років є обов'язковою. Середня освіта надається державою безкоштовно.
Існує три типи шкіл — андоррські, французькі та іспанські — навчання в яких переважно ведеться каталонською, французькою та іспанською мовами відповідно. Батьки можуть вибирати тип школи, яку відвідують їхні діти. Усі школи побудовані та утримуються владою Андорри, проте вчителі у французьких та іспанських школах оплачуються переважно Францією та Іспанією. Близько 50 % андоррських дітей вступають у французькі початкові школи, решта — в іспанські або андоррські.
Університет Андорри
Університет Андорри — державний та єдиний в Андоррі університет. Заснований 1997 року. Університет готує бакалаврів у галузі медицини, комп'ютерних наук, ділового адміністрування та освіти, а також проводить підготовку на курсах вищої професійної освіти. Двома єдиними вищими школами в Андоррі є Школа медичних сестер та Школа комп'ютерних наук (входять до складу університету). Остання здійснює підготовку на ступінь доктора наук.
Центр дистанційного навчання
Складне географічне положення країни, а також небагато студентів не дозволяють Університету Андорри розвивати повноцінні академічні програми. Тож університет працює переважно як центр дистанційного навчання, забезпечуючи зв'язок з університетами Франції та Іспанії. Центр дистанційного навчання (Centre d'Estudis Virtuals) університету має близько двадцяти програм підготовки, як на ступінь бакалавра, так і на ступінь магістра, в галузі туризму, юриспруденції, каталонської філології, гуманітарних наук, психології, політичних наук, аудіовізуальних комунікацій, телекомунікацій та Східно-Азійських досліджень. Центр також пропонує різні програми додаткової освіти та перепідготовки для професіоналів.
Охорона здоров'я
Медичне обслуговування в Андоррі надається всім працюючим та членам їхніх сімей у рамках державної системи соціального страхування (CASS, Caixa Andorrana de Seguretat Social), яка фінансується за рахунок внесків роботодавців та працівників, пропорційно до заробітної платні. Вартість медичного обслуговування покривається страхуванням в розмірі 75 % у разі амбулаторного лікування (витрати на ліки та відвідування лікарів), 90 % — у разі госпіталізації й 100 % — при нещасних випадках на робочому місці. Решта витрат може покриватися приватним страховим полісом. Громадянам інших країн та туристам необхідне повне приватне медичне страхування.
Головний шпиталь Мерітчель (Meritxell) розташований в Ескальдес-Енгордань. У країні також є 12 центрів першої медичної допомоги.
Примітки
- . Departament d'Estadística. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2019.
- Андорра. www.geograf.com.ua. Процитовано 11 червня 2024.
- Андорра. ВУЕ (укр.). Процитовано 11 червня 2024.
- ivan. Экотуризм в Андорре * ВСЕ ПИРЕНЕИ. ВСЕ ПИРЕНЕИ (ru-RU) . Процитовано 11 червня 2024.
- Agència de Mobilitat, Govern d'Andorra. Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 23 травня 2013.
- L'Hospitalet. La RN 20 coupée à cause d'une avalanche, La Depeche, 17 December 2008. Ladepeche.fr [ 7 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Public transport of passengers [Архівовано 26 травня 2012 у Archive.is], Servei de Planificació i Gestió del Transport, Govern d'Andorra, 2009.
- Heliand — Serveis (2009). Heliand.com [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Helitrans — Services (2009). Helitrans.ad [ 15 липня 2009 у Wayback Machine.]
- La Generalitat es reuneix amb els pobles afectats per l'aeroport (31 October 2008). Viurealspirineus.cat [ 17 липня 2009 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 24 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 23 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
- SOM Newsletter, March 2009.
- Омелянюк І.В. Цифрове ефірне телебачення. Практика, нові напрямки розвитку цифрового ефірного телебачення та створення цифрових ефірних телемереж. Посібник для фахівців телебачення. — К. : ЗАО «ТЕЛЕРАДІОКУР’ЄР», 2009. — С. 20. — ISBN 978-966-95960-4.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 22 травня 2019.
- Travailler en Andorre (May 2006), Govern d'Andorra, Servei d'Ocupació, p.30.
- Список послуг шпиталю, що їх покриває соціальне страхування (2009), Cass.ad [ 29 листопада 2012 у Wayback Machine.], Retrieved 2009-07-19.
Див. також
Посилання
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Андоррі
- Історія Андорри [ 20 травня 2022 у Wayback Machine.] (кат.)
- «Андорру можна було б проїхати по прямій за 10 хвилин», Олена Павлова. Подорожі, Gazeta.ua [ 15 червня 2013 у Wayback Machine.]
- «В Андоррі шампанське називають кавою», Олена Павлова. Подорожі, Gazeta.ua [ 12 червня 2013 у Wayback Machine.]
- «У готелях із криги є джакузі». «Газета по-українськи» № 1375 за 23.02.2012 [ 12 червня 2013 у Wayback Machine.]
- «Хід до тюрми» — колонка про будинок парламенту Андорри Casa de la Vall, журнал «Країна», березень, 2012 [ 17 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Офшорна зона Андорра [ 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Andorra znachennya Ando rra kat Andorra abo Knyazivstvo Andorra kat Principat d Andorra knyazivstvo v Yevropi v Shidnih Pireneyah sho mezhuye iz Franciyeyu na pivnochi j Ispaniyeyu na pivdni Knyazivstvo Andorra Principat d AndorraPrapor GerbDeviz Virtus Unita Fortior Latina Razom mi silnishi Gimn El Gran Carlemany Mon Pare pomilka lang tekst vzhe maye kursivnij shrift dopomoga Katalonska Velikij Karl mij BatkoRoztashuvannya AndorriStolicya ta najbilshe misto Andorra la Velya 42 30 pn sh 1 31 sh d country H G OOficijni movi KatalonskaForma pravlinnya Parlamentska demokratiya i Knyazivstvo Spivknyaz Emmanuel Zhan Mishel Frederik Makron fr Emmanuel Jean Michel Frederic Macron Spivknyaz Zhoan Enrik Vives i Sisilia kat Joan Enric Vives i Sicilia yepiskop Urzhelskij Prem yer ministr Shav ye Espot SamoraNezalezhnist Nezalezhnist 1278 Plosha Zagalom 468 km 180 Vnutr vodi 0 Naselennya ocinka 2018 76 177 200 perepis 2006 69 150 Gustota 182 km 74 VVP PKS 2012 r ocinka Povnij 3 16 milyardiv 182 Na dushu naselennya 38 800 nema ranku Valyuta Yevro 1 a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Kodi ISO 3166 AD AND 020Domen ad2Telefonnij kod 376Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Andorra Okrema derzhava p yata z kincya za chiselnistyu naselennya u Yevropi pislya Lihtenshtejnu San Marino Monako ta Vatikanu Andorra sogodni ye procvitayuchoyu krayinoyu golovnim chinom zavdyaki turizmu ta statusu ofshornoyi zoni Naselennya Andorri maye najbilshu u sviti trivalist zhittya u serednomu 83 5 roki dani stanom na 2007 rik Plosha 468 km Stolicya Andorra la Velya Roztashovana v goristij miscevosti z vuzkimi dolinami klimat girskij subtropichnij Istorichno Andorra perebuvala pid podvijnim protektoratom Urzhelskoyi yeparhiyi Ispaniya ta Franciyi Z togo chasu golovami spivknyazyami Knyazivstva Andorri ye yepiskop Urzhelskij ta prezident Franciyi Sogodni spivknyazyami ye Zhoan Enrik Vives Sisilya yepiskop Urzhelskij Ispaniya ta Emmanuel Makron prezident Franciyi krayina perebuvaye pid protektoratom Ispaniyi ta Franciyi Golova uryadu Shav ye Espot Samora V Andorri uryaduye Generalna Rada z 24 chleniv obranih na 4 roki Osnovne zanyattya naselennya silske gospodarstvo vivcharstvo na alpijskih lukah na nizhnih terasah zemlerobstvo viroshuyut zhito yachmin pshenicyu kartoplyu ovochi tyutyun vinograd Pidsobni promisli lisozagotivlya vipalennya derevnogo vugillya Svoyih prodovolchih resursiv Andorri ne vistachaye Z Franciyeyu ta Ispaniyeyu zv yazana shose Eksport vovna sir tyutyun derevne vugillya Import tovari narodnogo spozhivannya Vazhlivoyu statteyu ekonomiki ye turizm Naselennya 77 tisyach osib 2018 iz nih 33 andorrci 23 ispanci 21 portugalci 17 francuzi 3 arabi 3 britanci italijci j inshi Derzhavna mova katalonska Osnovna religiya katolicizm V Andorri diye odin universitet Universitet Andorri NazvaPohodzhennya slova Andorra dostemenno nevidome prote Zhuan Kuruminas napolyagav na tomu sho vono isnuvalo she v dorimsku epohu Mozhlivo nazva krayini pohodit vid arabskogo slova ad Darra arab الد ارة sho oznachaye lis Bagato miscevih geografichnih nazv pohodyat z iberijskih mov GeografiyaDokladnishe Geografiya Andorri Andorra roztashovana v Yevropi u Pireneyah u dolini richki Valira j otochena visokimi do 2946 m ta vkritimi lisom girskimi pasmami Klimat girskij subtropichnij Najvisha vershina Koma Pedrosa Anќamp kat Encamp gostinne i velike dlya Andorri misto Kan ilyu kat Canillo malenke mistechko Zavdyaki roztashuvannyu u shidnij gryadi Pirenejskih gir teritoriya Andorri skladayetsya perevazhno z girskogo landshaftu Serednya visota gir v Andorri blizko 1996 metriv 6549 futiv najvisha vershina Koma Pedrosa maye 2946 metriv 9665 futiv Gori tut nache pererizani troma vuzkimi dolinami u formi literi Y yaki poyednuyutsya v odnu podibno richci Valira yaka teche z krayini v napryamku Ispaniyi u najnizhchij andorrskij miscini sho roztashovana na visoti 870 m 2854 futiv Plosha Andorri 468 kvadratnih kilometriv 181 kvadratna milya Mapa Andorri angl Klimat v Andorri podibnij do pomirnogo klimatu krayin susidok ale yiyi roztashuvannya visoko v gorah zabezpechuye vzimku bilshe snigu ta trohi proholodnishu pogodu vlitku Fitogeografichno Andorra nalezhit do Atlantichno Yevropejskogo regionu Cirkumborealnoyi oblasti v mezhah Pivnichnogo Golarktichnogo carstva Vidpovidno do WWF teritoriya Andorri nalezhit do ekoregionu Pirenejskih hvojnih ta zmishanih lisiv Relyef teritoriyi Andorri mozhna vidnesti do tipovo girskogo Jomu pritamanna piki vershin sho zdijmayutsya vgoru skeli yaki obrivayutsya vniz ushelini burhlivi girski richki sho petlyayut povz gir dolini IstoriyaDokladnishe Istoriya Andorri Andorra zgaduyetsya v hronikah pochinayuchi z 9 stolittya Za dogovorom 1278 roku knyazivstvo pid spilnim upravlinnyam francuzkih grafiv Fua yihni prava z 1607 roku perejshli do glavi francuzkoyi derzhavi ta yepiskopiv iz mista La Seu d Urzhel u Kataloniyi Serednovichna struktura upravlinnya proisnuvala do XX stolittya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Andorra progolosila vijnu Nimeckij Imperiyi prote faktichno ne brala uchast u bojovih diyah Vona zalishalas v oficijnomu statusi storoni sho perebuvaye u stani vijni do 1957 roku oskilki ne bula vnesena do Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 roku U 1933 roci Andorra bula okupovana Franciyeyu v rezultati gromadskih bezladiv pered viborami 6 lipnya 1934 roku avantyurist Boris Skosirev vidav proklamaciyu v La Seu d Urzhel progolosivshi sebe suverenom Andorri Borisom I na pidstavi togo sho do prezidentiv Franciyi ne perehodilo korolivske pravo suverenitetu nad Andorroyu i Boris vzyavsya vikonuvati same funkciyu regenta francuzkogo korolya odnochasno progolosivshi vijnu yepiskopu Urzhelskomu Ostannij viklikav ispanski vijska yaki areshtuvali Borisa Vin buv zasudzhenij u Barseloni ta vislanij do Portugaliyi Tak zvana monarhiya Borisa Skosireva trivala lishe 6 dniv prote cej epizod v istoriyi Andorri zakinchivsya liberalizaciyeyu politichnoyi ta ekonomichnoyi sistem ta dovgoochikuvanim vidkrittyam Andorri svitu Vid 1936 do 1940 roku francuzkij vijskovij zagin dislokuvavsya v Andorri shob poperediti vpliv Ispanskoyi gromadyanskoyi vijni ta Ispaniyi Franko Zagoni frankistiv dosyagali kordoniv Andorri na piznih stadiyah vijni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Andorra zalishalas nejtralnoyu ta bula vazhlivim kanalom kontrabandi mizh Franciyeyu Vishi ta Ispaniyeyu Zavdyaki svoyij vidnosnij izolyaciyi Andorra isnuvala nibi za mezhami mejnstrimu yevropejskoyi istoriyi pidtrimuyuchi zv yazok iz kilkoma krayinami krim susidnih Ispaniyi ta Franciyi Ostannim chasom odnak yiyi kvitucha turistichna industriya a takozh rozvitok transportnoyi ta komunikacijnoyi galuzej poklali kraj izolyaciyi krayini Yiyi politichna sistema dokorinno zminilas u 1993 roci koli Andorra stala chlenom OON ta Radi Yevropi Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Andorri Andorra Andorra podilyayetsya na 7 parafij Andorra la Velya Andorra la Vella Kaniljo Canillo La Massana La Massana Ordino Ordino Sant Zhuliya de Loriya Sant Julia de Loria Enkamp Encamp Eskaldes Engordan Escaldes Engordany NaselennyaDokladnishe Naselennya Andorri Naselennya Andorri stanovit 84 129 osib 30 veresnya 2008 r za danimi obliku parrokij Naselennya stolici blizko 24 tisyach osib Menshe tretini vsogo naselennya 11 tis osib stanovlyat korinni andorrci nashadki katalonskih selyan sho zaselili v davninu girski dolini Krim togo v Andorri prozhivayut 25 tisyach ispanciv 4 tisyachi francuziv portugalci ta in Bilshist viryan 99 katoliki Mova Oficijna ta istorichna mova Andorri katalonska v usnomu movlenni vikoristovuyetsya pivnichno zahidnij dialekt katalonskoyi movi Zavdyaki immigraciyi istorichnim zv yazkam ta geografichnomu susidstvu takozh chasto vikoristovuyutsya ispanska ta francuzka movi Takozh u krayini postijno prozhivaye velika grupa vihidciv iz Portugaliyi yaki rozmovlyayut portugalskoyu movoyu Politichnij ustrijAndorra stala okremoyu derzhavoyu v 1278 roci Vid 1993 roku konstituciya suverenna derzhava hocha j nadali kerivnikami Andorri zalishayetsya duumvirat prezident Franciyi ta yepiskop Urzhelskij Politiki Andorri diyut u ramkah parlamentsko reprezentativnoyi demokratiyi zgidno z cim prem yer ministr Andorri ocholyuye uryad krayini Uryad Andorri bazuyetsya na bagatopartijnij sistemi U 1976 bula utvorena persha politichna organizaciya Andorri Demokratichna partiya Andorri Pershij prem yer ministr buv priznachenij u 1981 roci Zakonodavcha i vikonavcha gilki vladi buli rozdileni v 1982 Vikonavcha vlada nalezhit uryadu Zakonodavcha vlada rozdilena mizh uryadom i parlamentom Yusticiya ye nezalezhnoyu administrativno i yuridichno U 1993 na referendumi bula prijnyata persha konstituciya krayini Chinnij iz 2019 roku prem yer ministr Andorri Hav yer Espot Samora 1979 r n ye chlenom partiyi Demokrati Andorri Vidpovidalnist za oboronu Andorri nesut Ispaniya ta Franciya Andorra ne maye vlasnih zbrojnih sil Ekologichnij vpliv turizmu v AndorriTurizm maye znachnij ekologichnij vpliv na Andorru neveliku girsku krayinu v Pireneyah Z odnogo boku turizm ye vazhlivim dzherelom dohodu ta ekonomichnogo rozvitku ale z inshogo boku vin stvoryuye chislenni vikliki dlya zberezhennya navkolishnogo seredovisha Pozitivni vplivi Turizm stimulyuye investiciyi v ekologichnu infrastrukturu ta zahodi zi zberezhennya prirodi Napriklad nadhodzhennya vid turizmu vikoristovuyutsya dlya pidtrimki nacionalnih parkiv zberezhennya prirodnih landshaftiv ta pidtrimki bioriznomanittya Krim togo rozvitok ekoturizmu spriyaye pidvishennyu obiznanosti turistiv ta miscevih zhiteliv pro vazhlivist zberezhennya navkolishnogo seredovisha Negativni vplivi Odnak intensivnij turistichnij potik takozh prizvodit do ekologichnih problem Zrostannya kilkosti turistiv zbilshuye navantazhennya na prirodni resursi sprichinyayuchi eroziyu gruntiv zabrudnennya vodnih resursiv ta znishennya prirodnih seredovish isnuvannya Budivnictvo turistichnoyi infrastrukturi takoyi yak goteli lizhni trasi ta dorogi mozhe prizvesti do rujnuvannya prirodnih landshaftiv ta vtrati bioriznomanittya Zahodi zi zmenshennya negativnogo vplivu Uryad Andorri ta miscevi organizaciyi aktivno pracyuyut nad zmenshennyam negativnogo ekologichnogo vplivu turizmu Voni vprovadzhuyut strategiyi stalogo rozvitku taki yak kontrolovane upravlinnya turistichnimi potokami rozvitok ekologichno chistogo transportu ta prosuvannya ekoturizmu Takozh provodyatsya osvitni programi dlya turistiv ta miscevih zhiteliv z metoyu pidvishennya ekologichnoyi obiznanosti ta vidpovidalnoyi povedinki Eroziya gruntiv i rujnuvannya landshaftiv Intensivne vikoristannya populyarnih turistichnih marshrutiv prizvodit do eroziyi gruntiv osoblivo u girskih rajonah Ce mozhe negativno vplinuti na prirodni landshafti ta zniziti yih estetichnu privablivist sho v svoyu chergu vplivaye na turistichnij potencial regionu Zmini u vodnomu balansi Zbilshennya kilkosti turistiv pidvishuye popit na vodni resursi sho mozhe prizvesti do znizhennya rivnya pidzemnih vod i porushennya miscevih vodnih ekosistem Krim togo zrostannya kilkosti vidhodiv ta zabrudnennya vodnih dzherel mozhe pogirshiti yakist vodi ta vplinuti na zdorov ya miscevogo naselennya Vtrata bioriznomanittya Turistichni ob yekti ta infrastruktura mozhut vtorgnutisya v prirodni seredovisha isnuvannya zagrozhuyuchi miscevij flori ta fauni Budivnictvo novih ob yektiv ta zrostannya turistichnoyi aktivnosti mozhut sprichiniti vtratu seredovish isnuvannya dlya bagatoh vidiv sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya Zahodi zi zmenshennya negativnogo vplivu Uryad Andorri ta miscevi organizaciyi aktivno pracyuyut nad zmenshennyam negativnogo ekologichnogo vplivu turizmu Voni vprovadzhuyut strategiyi stalogo rozvitku taki yak kontrolovane upravlinnya turistichnimi potokami rozvitok ekologichno chistogo transportu ta prosuvannya ekoturizmu Takozh provodyatsya osvitni programi dlya turistiv ta miscevih zhiteliv z metoyu pidvishennya ekologichnoyi obiznanosti ta vidpovidalnoyi povedinki Ekoturizm i stalij rozvitok Andorra aktivno prosuvaye ekoturizm yak alternativu masovomu turizmu Cej pidhid spryamovanij na zberezhennya prirodnih resursiv minimizaciyu negativnogo vplivu na dovkillya ta pidvishennya yakosti turistichnogo dosvidu Ekoturizm takozh spriyaye pidtrimci miscevoyi ekonomiki zaluchayuchi turistiv do ekologichno vidpovidalnih i kulturno zbagachuyuchih zahodiv EkonomikaDokladnishe Ekonomika Andorri Centralna vulicya Andorra la Velya 80 VVP krayini daye turistichna galuz Andorru shorichno vidviduyut do 9 mln turistiv Derzhava bere minimalnu uchast v upravlinni ekonomikoyu i privatne pidpriyemnictvo diye majzhe bez obmezhen Veliku rol v ekonomici vidigraye bankivskij sektor yakomu nadano podatkovi pilgi Rozvitok silskogo gospodarstva v Andorri obmezhenij tim sho lishe 2 zemel pridatni dlya obrobki U cij galuzi zajnyato mensh yak 1 naselennya Viroshuyetsya kartoplya ta tyutyun u nevelikij kilkosti yachmin ta zhito Ye zapasi zaliznih rud svincyu mineralnoyi vodi ta lisi gidroenergetichni resursi Perevagi osnova ekonomiki turizm Unaslidok visokogo rivnya bankivskoyi konfidencijnosti Andorra ye podatkovoyu oazoyu Procvitaye torgivlya predmetami rozkoshi Osnovna pributkova stattya byudzhetu krayini turizm Velicheznoyi populyarnosti zazhiv girskolizhnij sezon sho trivaye z pochatku grudnya po seredinu kvitnya Andorra ye zonoyu bezmitnoyi torgivli sho daye mozhlivist kupuvati rizni tovari zi znizhkami 25 40 vid vartosti analogichnih tovariv v Ispaniyi abo Franciyi Slabki storoni Franciya ta Ispaniya viznachayut ekonomichnu politiku krayini Zalezhnist vid importu prodovolstva ta sirovini Kurorti Andorra vidoma svoyimi girskolizhnimi kurortami Bagato z nih mayut rozvinenu ta potuzhnu infrastrukturu Andorra podilena na dvi veliki zoni dlya katannya Grandvalira Grandvalira i Valnord Vallnord Nizhche podano perelik kurortiv Arinsal 6 bereznya 2013 u Wayback Machine Arinsal Canillo 6 bereznya 2013 u Wayback Machine Kanilo El Tarter 6 bereznya 2013 u Wayback Machine El Tarter Encamp 5 bereznya 2013 u Wayback Machine Enkamp Incles 5 bereznya 2013 u Wayback Machine Inkles Grau Roig 28 sichnya 2013 u Wayback Machine Grau Rojch Dlya lyubiteliv zimovih vidiv sportu ye 152 girskolizhni trasi riznoyi skladnosti zagalnoyu protyazhnistyu blizko 280 km 6 girskolizhnih stancij 196 pidjomnikiv i blizko 500 girskolizhnih instruktoriv sered yakih ye navit ukrayinomovni TransportDokladnishe Transport v Andorri Protyazhnist dorozhnoyi merezhi Andorri stanovit 279 km z yakih 76 km ne mayut tverdogo pokrittya Dvi osnovni dorogi sho vihodyat z Andorri la Velyi CG 1 sho vede do kordonu z Ispaniyeyu i CG 2 sho vede do kordonu z Franciyeyu cherez tunel Envalira blizko Pas de la Kasa Uzimku osnovni dorogi v Andorri zazvichaj shvidko ochishayutsya vid snigu ta zalishayutsya dostupnimi prote osnovnu dorogu z Andorri na teritoriyi Franciyi RN 20 22 chistyat ridshe ta inodi zakrivayut cherez nebezpeku shodzhennya lavin Inshi osnovni dorogi z Andorri la Velya CG 3 i CG 4 vedut v i Pal Avtobusne spoluchennya pov yazuye vsi miski rajoni ta bagato sil Chastota ruhu na bilshosti osnovnih marshrutiv u godini pik dohodit do piv godini ta menshe Chasto kursuyut avtobusi z Andorri v Barselonu ta aeroport Barseloni a takozh u Tuluzu ta aeroport Tuluzi Do kozhnogo z cih punktiv mozhna doyihati priblizno za 3 godini Ye takozh marshruti do ta do Portugaliyi cherez Lyedu Avtobusni perevezennya perevazhno zdijsnyuyutsya privatnimi kompaniyami ale deyaki miscevi liniyi obslugovuyutsya derzhavnimi strukturami Privatni avtobusni kompaniyi Autocars Nadal Camino Bus Cooperativa Interurbana Andorrana Eurolines Hispano Andorrana ta Novatel V Andorri nemaye zaliznic portiv chi aeroportiv dlya posadki litakiv Odnak ye kilka komercijnih vertolitnih majdanchikiv u La Massani ta Eskaldes Engordan Susidni aeroporti roztashovani v Barseloni Tuluzi Perpinyani Reusi ta Zhironi Najblizhchij iz nih za 160 km aeroport Perpinyan Rivesaltes obslugovuye korotki marshruti do kilkoh mist Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Malenkij aeroport La Seu d Urgell za 12 km na pivden vid Andorri ostannim chasom obslugovuye lishe privatni litaki Katalonskij uryad vivchaye mozhlivist vikoristannya jogo v majbutnomu yak publichnogo aeroportu Najblizhcha zaliznichna stanciya L Hospitalet pres l Andorre roztashovana za 10 km na shid vid Andorri ta daye mozhlivist distatisya do Tuluzi i dali visokoshvidkisnimi poyizdami do Parizha Liniya obslugovuyetsya SNCF Telekomunikaciyi ta ZMIAndorrska nacionalna telekomunikacijna kompaniya Servei de Telecomunicacions d Andorra STA abo SOM ye eksklyuzivnim operatorom stacionarnogo ta mobilnogo telefonnogo zv yazku ta provajderom internet poslug Cya zh kompaniya zaviduye tehnichnoyu infrastrukturoyu nacionalnoyi merezhi cifrovogo telebachennya ta radio Z kincya 2010 roku majzhe kozhnij budinok u krayini maye optovolokonne pidklyuchennya do merezhi internet iz minimalnoyu shvidkistyu 100 Mbit s Radio i Televisio d Andorra RTVA ye yedinim televizijnim kanalom u krayini Z 1 sichnya 2004 roku rozpochalosya vprovadzhennya cifrovogo efirnogo telebachennya a 25 veresnya 2007 roku analogove telebachennya bulo vidimknute Cifrovim efirnim telebachennyam koristuyetsya blizko 30 tisyach iz 35 tisyach TV domogospodarstv Radio Nacional d Andorra pidporyadkovano dvi radiostanciyi Radio Andorra ta Andorra Musica Vidayutsya tri nacionalni gazeti Diari D Andorra El Periodic i Bon Dia a takozh kilka miscevih gazet Poshtovij servis Andorri Poshtovi poslugi v Andorri unikalni v tomu sho voni keruyutsya ne knyazivstvom bezposeredno a jogo dvoma najbilshimi susidami Ispaniyeyu i Franciyeyu Ce spadok stolit faktichnogo kontrolyu cih krayin nad Andorroyu Sogodni Correos y Telegrafos Ispaniyi ta La Poste Franciyi diyut poryad ispanski poshtovi skrinki chervoni a francuzki zhovti Yaksho poshtovi administraciyi vipuskayut svoyi vlasni poshtovi marki dlya vikoristannya v Andorri voni ne ye dijsnimi yak v Ispaniyi tak i u Franciyi Poshtovi peresilki v mezhah knyazivstva bezkoshtovni Zovnishnya politikaDokladnishe Zovnishnya politika Andorri Iz 1278 roku Andorra ye asocijovanoyu z Ispaniyeyu ta Franciyeyu derzhavoyu Na cih krayinah lezhit vidpovidalnist za zahist Andorri 1993 roku pislya prijnyattya Konstituciyi ta zvilnennya vid reliktiv feodalizmu Andorra vstupila v OON i vidkrila ryad posolstv ta predstavnictv za kordonom Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko andorrski vidnosiniZbrojni siliAndorra ne maye regulyarnih zbrojnih sil usi silovi funkciyi vikonuye policiya Andorri vidpovidalnist za oboronu Andorri nesut Franciya ta Ispaniya KulturaKultura Andorri ye vazhlivoyu chastinoyu kulturi katalonskih krayin Dovga istoriya Andorri zabezpechila krayini bagatij folklor ta bezlich narodnih kazok sho berut koreni vid Andaluziyi na pivdni do Niderlandiv na pivnochi Dva pismenniki vidomi ne lishe u Kataloniyi ta narodilis v Andorri Richard Fiter vidomij pismennik ye ne tilki urodzhencem Andorri ale i yiyi pershim ombudsmenom Zavdyaki zakohanosti katalonciv u muziku ne povinno viklikati zdivuvannya sho Andorra maye kamernij orkestr yakim keruye violonchelist Dzherard Klare a takozh sho cya krayina bere uchast u vidomomu mizhnarodnomu konkursi spivakiv sho provoditsya za pidtrimki Monserrat Kabalye U 2004 r Andorra vpershe vzyala uchast u pisennomu konkursi Yevrobachennya zvisno persha pisnya sho tam prozvuchala vid Andorri bula vikonana katalonskoyu movoyu Odniyeyu z najvazhlivishih podij kulturnogo zhittya ye mizhnarodnij dzhazovij festival Eskaldes Engordan u yakomu brali uchast vsesvitno vidomi zirki Majlz Devis Fets Domino ta Bi Bi King Tradicijnimi tancyami Andorri ye marratksa zberigsya v Sant Zhuliya de Loriya ta kontrapas osoblivo populyarni na prestolnih svyatah Sered vidomih prestolnih svyat ye prisvyachene Svyatomu Zhordi koli daruyut troyandi ta knigi narodne prestolne svyato koli vshanovuyut pam yat Svyatogo Zhuana ta litnye soncestoyannya ta svyato Svyatogo Stefana svyatogo pokrovitelya stolici krayini mista Andorri la Velyi Andorrci svyatkuyut svoyi prestolni svyata ohoche ta yaskravo Nacionalne svyato Andorri den sho vidznachayetsya 8 veresnya Konstituciya Andorri garantuye povnu svobodu zasobam masovoyi informaciyi U knyazivstvi vidayetsya dvi shodenni gazeti Diari D Andorra ta El Periodic Kanal derzhavnogo telebachennya derzhavna radiostanciya Radio Nacional d Andorra pid yiyi kerivnictvom pracyuyut Radio Andorra ta muzichna stanciya Andorra Musica ta komercijne Radio Valira translyuyutsya v krayini OsvitaShkoli Osvita dlya vsih ditej vid 6 do 16 rokiv ye obov yazkovoyu Serednya osvita nadayetsya derzhavoyu bezkoshtovno Isnuye tri tipi shkil andorrski francuzki ta ispanski navchannya v yakih perevazhno vedetsya katalonskoyu francuzkoyu ta ispanskoyu movami vidpovidno Batki mozhut vibirati tip shkoli yaku vidviduyut yihni diti Usi shkoli pobudovani ta utrimuyutsya vladoyu Andorri prote vchiteli u francuzkih ta ispanskih shkolah oplachuyutsya perevazhno Franciyeyu ta Ispaniyeyu Blizko 50 andorrskih ditej vstupayut u francuzki pochatkovi shkoli reshta v ispanski abo andorrski Universitet Andorri Dokladnishe Universitet Andorri Universitet Andorri derzhavnij ta yedinij v Andorri universitet Zasnovanij 1997 roku Universitet gotuye bakalavriv u galuzi medicini komp yuternih nauk dilovogo administruvannya ta osviti a takozh provodit pidgotovku na kursah vishoyi profesijnoyi osviti Dvoma yedinimi vishimi shkolami v Andorri ye Shkola medichnih sester ta Shkola komp yuternih nauk vhodyat do skladu universitetu Ostannya zdijsnyuye pidgotovku na stupin doktora nauk Centr distancijnogo navchannya Skladne geografichne polozhennya krayini a takozh nebagato studentiv ne dozvolyayut Universitetu Andorri rozvivati povnocinni akademichni programi Tozh universitet pracyuye perevazhno yak centr distancijnogo navchannya zabezpechuyuchi zv yazok z universitetami Franciyi ta Ispaniyi Centr distancijnogo navchannya Centre d Estudis Virtuals universitetu maye blizko dvadcyati program pidgotovki yak na stupin bakalavra tak i na stupin magistra v galuzi turizmu yurisprudenciyi katalonskoyi filologiyi gumanitarnih nauk psihologiyi politichnih nauk audiovizualnih komunikacij telekomunikacij ta Shidno Azijskih doslidzhen Centr takozh proponuye rizni programi dodatkovoyi osviti ta perepidgotovki dlya profesionaliv Ohorona zdorov yaMedichne obslugovuvannya v Andorri nadayetsya vsim pracyuyuchim ta chlenam yihnih simej u ramkah derzhavnoyi sistemi socialnogo strahuvannya CASS Caixa Andorrana de Seguretat Social yaka finansuyetsya za rahunok vneskiv robotodavciv ta pracivnikiv proporcijno do zarobitnoyi platni Vartist medichnogo obslugovuvannya pokrivayetsya strahuvannyam v rozmiri 75 u razi ambulatornogo likuvannya vitrati na liki ta vidviduvannya likariv 90 u razi gospitalizaciyi j 100 pri neshasnih vipadkah na robochomu misci Reshta vitrat mozhe pokrivatisya privatnim strahovim polisom Gromadyanam inshih krayin ta turistam neobhidne povne privatne medichne strahuvannya Golovnij shpital Meritchel Meritxell roztashovanij v Eskaldes Engordan U krayini takozh ye 12 centriv pershoyi medichnoyi dopomogi Primitki Departament d Estadistica Arhiv originalu za 13 listopada 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Arhiv originalu za 12 listopada 2019 Andorra www geograf com ua Procitovano 11 chervnya 2024 Andorra VUE ukr Procitovano 11 chervnya 2024 ivan Ekoturizm v Andorre VSE PIRENEI VSE PIRENEI ru RU Procitovano 11 chervnya 2024 Agencia de Mobilitat Govern d Andorra Arhiv originalu za 17 bereznya 2013 Procitovano 23 travnya 2013 L Hospitalet La RN 20 coupee a cause d une avalanche La Depeche 17 December 2008 Ladepeche fr 7 serpnya 2012 u Wayback Machine Public transport of passengers Arhivovano 26 travnya 2012 u Archive is Servei de Planificacio i Gestio del Transport Govern d Andorra 2009 Heliand Serveis 2009 Heliand com 5 listopada 2013 u Wayback Machine Helitrans Services 2009 Helitrans ad 15 lipnya 2009 u Wayback Machine La Generalitat es reuneix amb els pobles afectats per l aeroport 31 October 2008 Viurealspirineus cat 17 lipnya 2009 u Wayback Machine Arhiv originalu za 20 kvitnya 2020 Procitovano 24 travnya 2022 Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 23 travnya 2013 Arhiv originalu za 16 serpnya 2018 Procitovano 16 serpnya 2018 SOM Newsletter March 2009 Omelyanyuk I V Cifrove efirne telebachennya Praktika novi napryamki rozvitku cifrovogo efirnogo telebachennya ta stvorennya cifrovih efirnih telemerezh Posibnik dlya fahivciv telebachennya K ZAO TELERADIOKUR YeR 2009 S 20 ISBN 978 966 95960 4 Arhiv originalu za 28 sichnya 2012 Procitovano 22 travnya 2019 Travailler en Andorre May 2006 Govern d Andorra Servei d Ocupacio p 30 Spisok poslug shpitalyu sho yih pokrivaye socialne strahuvannya 2009 Cass ad 29 listopada 2012 u Wayback Machine Retrieved 2009 07 19 Div takozhSpisok ssavciv AndorriPosilannyaPortal Kataloniya Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO v Andorri Istoriya Andorri 20 travnya 2022 u Wayback Machine kat Andorru mozhna bulo b proyihati po pryamij za 10 hvilin Olena Pavlova Podorozhi Gazeta ua 15 chervnya 2013 u Wayback Machine V Andorri shampanske nazivayut kavoyu Olena Pavlova Podorozhi Gazeta ua 12 chervnya 2013 u Wayback Machine U gotelyah iz krigi ye dzhakuzi Gazeta po ukrayinski 1375 za 23 02 2012 12 chervnya 2013 u Wayback Machine Hid do tyurmi kolonka pro budinok parlamentu Andorri Casa de la Vall zhurnal Krayina berezen 2012 17 lyutogo 2013 u Wayback Machine Ofshorna zona Andorra 1 lyutogo 2021 u Wayback Machine Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya 536 s ISBN 978 617 7094 10 3