Наріман Наркетович Білялов більш відомий як Іса Акаєв (нар. Узбекистан) — український громадський активіст, доброволець, військовослужбовець, молодший сержант Головного управління розвідки Міністерства оборони України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2021).
Наріман Білялов Наріман Наркетович Білялов | ||
---|---|---|
Молодший сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | Узбекистан | |
Національність | кримський татарин | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Рід військ | ГУР | |
Формування | ||
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Командування | ||
| ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєпис ред.
У 1944 році його дідусів, бабусь і батьків депортували з Криму до Узбекистану, де він народився й здобув фах інженера-будівельника. На початку 1990-х вони повернулися на родинну батьківщину.
Учасник Євромайдану.
У 2014 році після захоплення росіянами Криму, він покинув півострів та записався добровольцем у батальйон «Дніпро-1». Без бойового досвіду він заснував та очолив добровольчий батальйон «Крим», разом з яким захищав Маріуполь та брав участь у боях за Савур-могилу. Згодом демобілізувався. Допомагав співвітчизникам на материковій частині Україні. Займався популяризацією кримськотатарських традицій на Вінниччині.
Від 2021 — голова БО «Благодійний фонд "Кримли"». Заступник голови громадської організації «Ветан» (м. Вінниця).
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну знову на фронті. Учасник боїв за Київщину, Запорізький та Херсонський напрямки і Бахмут.
24 жовтня 2022 року оголошений в розшук російськими окупантами в Криму.
Нагороди ред.
- орден «За заслуги» III ступеня (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України.
Примітки ред.
- ↑ Окупанти оголосили в розшук командира добровольчого батальйону «Крим» Ісу Акаєва. Укрінформ. 24 жовтня 2022. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Юлія Рацибарська (1 квітня 2023). «Незнайомі люди тиснуть руку, дякують». Як кримський татарин, грузин та білорус воюють за Україну. Радіо Свобода. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Людмила Кліщук (18 травня 2023). «Ми будемо одними з перших, хто заходитиме в Крим». Як воює підрозділ киримли у складі ГУР. Новинарня. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Вікторія Веселова (15 березня 2022). Кримчани на війні: інженер, багатодітний батько, розвідник Іса Акаєв. Радіо Свобода. Процитовано 21 травня 2023.
- ↑ Оксана Михайлова (18 травня 2023). Новий спосіб депортації та паніка на півострові: командир Акаєв про Крим та його звільнення. Факти ICTV. Процитовано 21 травня 2023.
- Валентина Рингель (9 лютого 2023). Завдання — повернути Крим. Укріноформ. Процитовано 21 травня 2023.
- Білялов Наріман Наркетович у ЄДР.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 406/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
- Віталій Бондарєв (11 травня 2022). Командиру батальйону «Крим» вручили орден «За заслуги». Суспільне Новини. Процитовано 21 травня 2023.
- «Хочу знести пам'ятники Катерині та Леніну в Сімферополі». Командир добробату Крим — про контрнаступ і шлях додому. НВ. 20 травня 2023. Процитовано 21 травня 2023.
Посилання ред.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Командир добробату «Крим» про втечу від російських спецслужб, контрнаступ та дорогу додому на YouTube // NVUA. — 2022. — 18 травня. | |
Іса Акаєв: Як добровольці батальйону «Крим» звільняли Савур-Могилу від окупантів на YouTube // 5 канал. — 2020. — 13 серпня. | |
Ми Росію сприймаємо як ворога — Іса Акаєв на YouTube // hromadske. — 2015. — 23 травня. |
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |