Ісабе́ла (ісп. Isabela), або Альбемарль — найбільший острів Галапагоських островів площею 4 640 км² та довжиною близько 120 км, приблизно в чотири рази більший, ніж наступний острів (Санта-Крус). Острів названий іменем королеви Ізабели Кастильської, яка підтримала подорож Колумба до Америки. На південному сході острова розташоване місто Пуерто-Віяміл, третє за розміром поселення провінції Галапагос та адміністративний центр кантону Ісабела.
| Ісабела | |
|---|---|
| Географія | |
| 0°45′39″ пд. ш. 91°01′22″ зх. д. / 0.76083333336110781° пд. ш. 91.02277777780578560° зх. д.Координати: 0°45′39″ пд. ш. 91°01′22″ зх. д. / 0.76083333336110781° пд. ш. 91.02277777780578560° зх. д. | |
| Місцерозташування | Тихий океан |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Галапагоські острови |
| Площа | 4711 км² |
| Довжина | 137 км |
| Ширина | 83 км |
| Найвища точка | 26 м |
| Країна | |
| Еквадор | |
| Адм. одиниця | Галапагос |
| Населення | 3000 осіб |
| Ісабела Ісабела (Еквадор) | |
| Ісабела у Вікісховищі |
Американський письменник Герман Мелвілл побував біля його берегів під час свого плавання на китоловному судні «Акушнет» у 1841 році, згодом він згадає про це в оповіданні «Енкантадас, або Зачаровані острови».
На північній околиці острова розташовано щитовий вулкан Вулф, який 7 січня 2022 року розпочав своє друге, з 7 останніх років, виверження. Повідомлення про початок виверження надійшло від співробітників Галапагоського національного парку. Саме на схилах вулканічної гори мешкають рожеві ігуани — вид ящірок, що перебуває під загрозою вимирання. Наразі офіційно популяція цих ящірок налічує трохи більше 200 особин. Геофізичний інститут Кіто повідомив, що вулкан висотою 1707 метрів (5600 футів) випустив у повітря хмари газу та попелу на висоту до 3800 метрів, а на його південних і південно-східних схилах виявлено потоки лави.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісабела (Галапагоські острови) |
| Це незавершена стаття з географії Еквадору. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела ред.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- Герман Мелвилл Рай для холостяков и Ад для Девиц. — С.-П.: Азбука-классика, 2007. — С. 194—265 (рос.)
- . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.