Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іри́на Іва́нівна Стеше́нко (22 червня (5 липня) 1898, Київ — 30 грудня 1987) — українська драматична акторка, письменниця й перекладачка, членкиця Спілки письменників СРСР. Дочка Івана й Оксани Стешенків, онука Михайла Старицького.
| Ірина Іванівна Стешенко | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Інші імена | Орися Стешенко | |||
| Народилася | 22 червня (5 липня) 1898 Київ | |||
| Померла | 30 грудня 1987 (89 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Діяльність | акторка, письменниця й перекладачка | |||
| Alma mater | Київські вищі жіночі курси (1918) і Вищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка (1920) | |||
| Заклад | Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка, Березіль[1] і Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка | |||
| Батьки | Стешенко Іван Матвійович, Стешенко Оксана Михайлівна | |||
| Брати / сестри | Стешенко Ярослав Іванович | |||
| | ||||
Біографія
Ірина Стешенко народилася 5 липня 1898 у Києві. У віці трьох років познайомилася з німецькою та англійською мовами, та добре їх вивчила. Так само українську, російську, французьку та італійську мови. У 1915 році закінчила київську гімназію. У 1918 році, в розпал революційних і воєнних подій, закінчила Вищі жіночі курси. У 1920 році вступила до Вищий музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка на акторське відділення, де викладала її тітка Марія Старицька.
У 1960-ті роки в її помешканні у Києві у комунальній квартирі на вулиці Пушкінській, № 20, квартира № 31, відбувалися літературно-мистецькі салони. У цьому ж помешканні знаходилася її колекція малярства, посуду та архів Старицької-Черняхівської, що систематично досі не опрацьований. На початку 1970-х років виключена зі Спілки письменників України за «співпрацю з дисидентами». Формальним приводом був наклеп, опублікований поетом Миколою Холодним у «Літературній Україні».
Померла Ірина Стешенко на дев'яностому році,30 грудня 1987 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі, центральній алеї (ділянка № 2; поруч із загиблим батьком, Іваном Матвійовичем Стешенком).
Подружнє життя
У 1917 році Ірина Стешенко взяла шлюб з інженером Володимиром Корольовим, проте ненадовго.
У 1918 році одружується зі своїм колегою, актором Лесем Сердюком. Разом вони грали в Київському драматичному театрі ім. Тараса Шевченка, а від 1923 року — в Курбасівському театрі «Березіль». У 1927 році вони розлучилися, і Ірина Стешенко одружилася з актором, співаком, художником — Олександром Романенком з яким прожила 37 років.
Творчість
Театральна діяльність
У 1920–1923 роках працювала в театрі імені Т. Шевченка (Київ), у 1923–1933 роках — у «Березолі» -українському театрі-студії, заснованого Лесем Курбасом, та пережила переформування його в Театрі імені Т. Шевченка. Грала у ньому по 1947 рік включно, перебувши німецьку окупацію в Казахстані.
Головні ролі: Матільдонька, Рина («Народний Малахій», «Мина Мазайло» М. Куліша), Дорина («Тартюф» Ж.-Б. Ж.-Б. Мольєра), Відьма («Макбет» В. Шекспіра), Арабелла («Змова Фієско в Ґенуї» Ф. Шиллера), Сірчиха («За двома зайцями» М. Старицького) та інші.
Вона грала характерні ролі у виставах: «Гайдамаки» за Шевченком, «Жакерія» Меріме, «Сава Чалий» Карпенко — Карого та інші.
Перекладацька діяльність
Ірині Стешенко належать численні переклади західноєвропейських, російських класиків і деяких російських радянських письменників. Ще коли вона грала в Київському театрі імені Шевченка, завліт театру і поет Павло Тичина, запропонував їй спробувати сили в перекладі світової драматургійної класики на українську. Так з'явилися в першій редакції переклади комедій Мольєра «Скапен-штукар» («Витівки Скапена»), «Хворий, та й годі», «Міщанін-шляхтич».
1950-ті роки — час активної перекладацької праці Ірини Іванівни. У 1958 році вийшла українською книга «Комедії» Мольєра, більша частина перекладів, а саме: «Кумедні манірниці». «Дон Жуан, або Кам'яний гість», «Лікар мимоволі», «Міщанин — шляхтич», «Витівки Скапена», «Хворий та й годі» — належала Стешенко.
В її активі такі переклади: «Єгор Буличов та інші» Горького, «Вовки і вівці» Островського, комедії Гольдоні, «Еґмонт» Й.-В. Ґете, «Дон Карлос» Шиллера, «Пригоди Гекльберрі Фінна» пізніша, неавторизована, редакція Паламарчука — «Гекльберрі…») Марка Твена, трагедії та комедії Шекспіра, оповідання Джека Лондона в його українському дванадцятитомнику, двадцять новел Генрі Ловсона, окремі твори Ґ. Мопассана, Г. Ібсена. Стешенко — авторка багатьох досі не опублікованих рецензій для різних видавництв і міністерства культури на перекладні й оригінальні п'єси.
У видавництві «Дніпро» упродовж 1984-1986 років вийшов шеститомник перекладів з Вільяма Шекспіра. У ньому значний внесок І. Стешенко. Це «Отелло, венеціанський мавр», Ромео і Джульєтта, , «Комедія помилок», «Венеціянський купець», «Багато галасу з нічого». На сценах п'єси Шекспіра, Мольєра і Гольдоні ішли й понині йдуть саме в перекладах Ірини Стешенко.
На початку 1980 — х років, у книжці новел Стефана Цвейга «Лист незнайомої», опубліковано дві новели у перекладі Стешенко з німецької — «Страх» й «Гувернантка».
Примітки
- http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CB%5CE%5CBerezil
- Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 135. — ISBN 966-7018-58-Х.
- Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 136. — ISBN 966-7018-58-Х.
- Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 137. — ISBN 966-7018-58-Х.
- Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 138. — ISBN 966-7018-58-Х.
- Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 140. — ISBN 966-7018-58-Х.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — .
- Юрій Хорунжий. Великий родовід // Дзеркало тижня, 20-26 січня 2001, № 3 (електронна версія[недоступне посилання з червня 2019]).
- Танюк Л. С. Княгиня пані Орися // Танюк, Л. С. Слово. Театр. Життя: вибране в 3-х т. Т.2 : Театр [Текст] / Лесь Танюк. — Київ: Альтерпрес, 2003. — С. 709
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Steshenko Iri na Iva nivna Steshe nko 22 chervnya 5 lipnya 1898 18980705 Kiyiv 30 grudnya 1987 ukrayinska dramatichna aktorka pismennicya j perekladachka chlenkicya Spilki pismennikiv SRSR Dochka Ivana j Oksani Steshenkiv onuka Mihajla Starickogo Irina Ivanivna SteshenkoInshi imena Orisya SteshenkoNarodilasya 22 chervnya 5 lipnya 1898 1898 07 05 KiyivPomerla 30 grudnya 1987 1987 12 30 89 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo SRSRDiyalnist aktorka pismennicya j perekladachkaAlma mater Kiyivski vishi zhinochi kursi 1918 i Vishij muzichno dramatichnij institut imeni M Lisenka 1920 Zaklad Pershij teatr Ukrayinskoyi Radyanskoyi Respubliki imeni Shevchenka Berezil 1 i Harkivskij akademichnij ukrayinskij dramatichnij teatr imeni Tarasa ShevchenkaBatki Steshenko Ivan Matvijovich Steshenko Oksana MihajlivnaBrati sestri Steshenko Yaroslav IvanovichBiografiyaIrina Steshenko narodilasya 5 lipnya 1898 u Kiyevi U vici troh rokiv poznajomilasya z nimeckoyu ta anglijskoyu movami ta dobre yih vivchila Tak samo ukrayinsku rosijsku francuzku ta italijsku movi U 1915 roci zakinchila kiyivsku gimnaziyu U 1918 roci v rozpal revolyucijnih i voyennih podij zakinchila Vishi zhinochi kursi U 1920 roci vstupila do Vishij muzichno dramatichnij institut im M Lisenka na aktorske viddilennya de vikladala yiyi titka Mariya Staricka U 1960 ti roki v yiyi pomeshkanni u Kiyevi u komunalnij kvartiri na vulici Pushkinskij 20 kvartira 31 vidbuvalisya literaturno mistecki saloni U comu zh pomeshkanni znahodilasya yiyi kolekciya malyarstva posudu ta arhiv Starickoyi Chernyahivskoyi sho sistematichno dosi ne opracovanij Na pochatku 1970 h rokiv viklyuchena zi Spilki pismennikiv Ukrayini za spivpracyu z disidentami Formalnim privodom buv naklep opublikovanij poetom Mikoloyu Holodnim u Literaturnij Ukrayini Mogila Irini Steshenko Pomerla Irina Steshenko na dev yanostomu roci 30 grudnya 1987 roku Pohovana v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi centralnij aleyi dilyanka 2 poruch iz zagiblim batkom Ivanom Matvijovichem Steshenkom Podruzhnye zhittyaU 1917 roci Irina Steshenko vzyala shlyub z inzhenerom Volodimirom Korolovim prote nenadovgo U 1918 roci odruzhuyetsya zi svoyim kolegoyu aktorom Lesem Serdyukom Razom voni grali v Kiyivskomu dramatichnomu teatri im Tarasa Shevchenka a vid 1923 roku v Kurbasivskomu teatri Berezil U 1927 roci voni rozluchilisya i Irina Steshenko odruzhilasya z aktorom spivakom hudozhnikom Oleksandrom Romanenkom z yakim prozhila 37 rokiv TvorchistTeatralna diyalnist U 1920 1923 rokah pracyuvala v teatri imeni T Shevchenka Kiyiv u 1923 1933 rokah u Berezoli ukrayinskomu teatri studiyi zasnovanogo Lesem Kurbasom ta perezhila pereformuvannya jogo v Teatri imeni T Shevchenka Grala u nomu po 1947 rik vklyuchno perebuvshi nimecku okupaciyu v Kazahstani Golovni roli Matildonka Rina Narodnij Malahij Mina Mazajlo M Kulisha Dorina Tartyuf Zh B Zh B Molyera Vidma Makbet V Shekspira Arabella Zmova Fiyesko v Genuyi F Shillera Sirchiha Za dvoma zajcyami M Starickogo ta inshi Vona grala harakterni roli u vistavah Gajdamaki za Shevchenkom Zhakeriya Merime Sava Chalij Karpenko Karogo ta inshi Perekladacka diyalnist Irini Steshenko nalezhat chislenni perekladi zahidnoyevropejskih rosijskih klasikiv i deyakih rosijskih radyanskih pismennikiv She koli vona grala v Kiyivskomu teatri imeni Shevchenka zavlit teatru i poet Pavlo Tichina zaproponuvav yij sprobuvati sili v perekladi svitovoyi dramaturgijnoyi klasiki na ukrayinsku Tak z yavilisya v pershij redakciyi perekladi komedij Molyera Skapen shtukar Vitivki Skapena Hvorij ta j godi Mishanin shlyahtich 1950 ti roki chas aktivnoyi perekladackoyi praci Irini Ivanivni U 1958 roci vijshla ukrayinskoyu kniga Komediyi Molyera bilsha chastina perekladiv a same Kumedni manirnici Don Zhuan abo Kam yanij gist Likar mimovoli Mishanin shlyahtich Vitivki Skapena Hvorij ta j godi nalezhala Steshenko V yiyi aktivi taki perekladi Yegor Bulichov ta inshi Gorkogo Vovki i vivci Ostrovskogo komediyi Goldoni Egmont J V Gete Don Karlos Shillera Prigodi Geklberri Finna piznisha neavtorizovana redakciya Palamarchuka Geklberri Marka Tvena tragediyi ta komediyi Shekspira opovidannya Dzheka Londona v jogo ukrayinskomu dvanadcyatitomniku dvadcyat novel Genri Lovsona okremi tvori G Mopassana G Ibsena Steshenko avtorka bagatoh dosi ne opublikovanih recenzij dlya riznih vidavnictv i ministerstva kulturi na perekladni j originalni p yesi U vidavnictvi Dnipro uprodovzh 1984 1986 rokiv vijshov shestitomnik perekladiv z Vilyama Shekspira U nomu znachnij vnesok I Steshenko Ce Otello venecianskij mavr Romeo i Dzhulyetta Komediya pomilok Veneciyanskij kupec Bagato galasu z nichogo Na scenah p yesi Shekspira Molyera i Goldoni ishli j ponini jdut same v perekladah Irini Steshenko Na pochatku 1980 h rokiv u knizhci novel Stefana Cvejga List neznajomoyi opublikovano dvi noveli u perekladi Steshenko z nimeckoyi Strah j Guvernantka Primitkihttp www encyclopediaofukraine com display asp linkpath pages 5CB 5CE 5CBerezil Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 135 ISBN 966 7018 58 H Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 136 ISBN 966 7018 58 H Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 137 ISBN 966 7018 58 H Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 138 ISBN 966 7018 58 H Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 140 ISBN 966 7018 58 H LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 Yurij Horunzhij Velikij rodovid Dzerkalo tizhnya 20 26 sichnya 2001 3 elektronna versiya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tanyuk L S Knyaginya pani Orisya Tanyuk L S Slovo Teatr Zhittya vibrane v 3 h t T 2 Teatr Tekst Les Tanyuk Kiyiv Alterpres 2003 S 709