www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інгенуй лат Ingenuus римський узурпатор що проголосив себе імператором у 260 році У джерелах про нього містяться розрізн

Інгенуй

Інгенуй (лат. Ingenuus) — римський узурпатор, що проголосив себе імператором у 260 році. У джерелах про нього містяться розрізнені дані. Відомо, що він був призначений чинним імператором Галлієном на посаду командувача військ в Паннонії та займався військовим вихованням цезаря, Валеріана II. Згодом Інгенуй підняв повстання проти Галлієна, але зазнав поразки та вкоротив собі віку.

Інгенуй (лат. Ingenuus)
Римський узурпатор
Попередник Галлієн
Наступник Галлієн
Біографічні дані
Смерть 260 рік
Мурса, Нижня Паннонія
 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Життя до приходу до влади Редагувати

Про походження і кар'єру Інгенуя в джерелах немає ніяких відомостей . Попри те, що в історичній літературі його зазвичай називають Інгенуєм, в працях античних письменників він фігурує і як Інген, і як Інгеб, і навіть як Генуй. Залишається невідомим і той факт, яку конкретно посаду він займав на момент свого проголошення імператором. Требеллій Полліон, автор життєпису Інгенуя в «Історії Августів» пише, що Інгенуй керував обома Панноніями і був оголошений імператором мезійськими легіонами. В цілому з ним згоден і Аврелій Віктор, який повідомляв, що Інгенуй був правителем Паннонії. Таким чином, можна зробити висновок, що він перебував на якомусь високому посту в придунайських провінціях і очолював війська однієї або кількох провінцій даного регіону. Історик Й. Фітц висловив думку, що Інгенуй виконував обов'язки військового радника при синові імператора Галлієна Валеріана II, що знаходився в ролі представника панівного роду в придунайських областях.

Узурпаторство і смерть Редагувати

Дата проголошення Інгенуя імператором не зовсім ясна — в його біографії (Історія Августів) говориться, що він повстав за консульства Туска і Басса — тобто в 258 році. Однак Аврелій Віктор у своєму творі «Про цезарів» повідомляє, що це сталося після того, як Інгенуй дізнався про полонення персами імператора Валеріана, а сучасні дослідники відносять цю подію до 260 року. Відповідно, деякі дослідники датують виступ 258 роком, деякі — 260. Так, останнє датування підтримують історики Джон Дрінквотер і Девід Поттер. Вони виступають проти точки зору Фітца, що повстання Інгенуя відбулося в 258 році незабаром після смерті Валеріана II. Аргументація Фітца зводиться до того, що він вважав причинами заколоту смерть Валеріана II і страх перед вторгненням маркоманів. Однак хиткість його версії полягає в тому, що не існує ніяких доказів набігів маркоманів у 258 році. Автори Prosopography of the Later Roman Empire вважають, що Інгенуй був проголошений імператором в Сірмії.

Очевидно, однією з причин узурпації була зовнішня небезпека з боку сарматів та роксоланів придунайським провінціям імперії. За деякими реконструкціями, після смерті Валеріана II Інгенуй залишився найвпливовішою людиною на дунайському кордоні, і Галлієн, побоюючись зростання його могутності, закрив монетний двір у Вімінаціі. Однак Інгенуй, посилаючись, очевидно, на небезпеку з боку варварів і бездіяльність Галлієна, спонукав солдатів оголосити себе імператором. Крім того, по всій видимості, він спирався і на підтримку жителів придунайських провінцій, які вважали, що центральний уряд проявляє недостатню увагу до їх потреб.

Монет із зображеннями Інгенуя не збереглося, що свідчить про короткостроковість його узурпації і географічної вузькості виступу, також невідомі і будь-які його написи. Галлієн для боротьби з ним терміново покинув рейнський кордон і вирушив на Дунай, стягнувши війська з Британії, прирейнських областей, Дакії, а також задіявши недавно створений кінний корпус під командуванням Авреола. За підрахунками Ю. К. Колосовської, до операцій проти Інгенуя були залучені вексілляції сімнадцяти легіонів. Війська Інгенуя були розгромлені Авреолом в битві при Мурсі в Паннонії. Сам він намагався втекти, але був убитий своїми ж солдатами. За іншою версією, він потонув в сусідній річці або покінчив життя самогубством. Після придушення повстання Галлієн досить поблажливо поставився до висунувшим Інгенуя солдатів, але піддав репресіям підтримавшим узурпатора цивільне населення регіону.

Наслідки повстання Редагувати

Виступ Інгенуя по-різному оцінюється в дослідницькій літературі — одні історики вважають його узурпацію, також як і більш пізню узурпацію Регаліана проявом сепаратизму провінцій Римської імперії і спробою створення окремої Дунайської імперії (за аналогією з галльською). Інакше, більш поширений на сьогодні  момент погляду, ці виступи не були спробами відділення від Риму якихось територій, Інгенуй не зрушив з військами на Рим тільки через нестачу сил і наявності зовнішніх загроз.

Примітки Редагувати

  1. Сергеев, 1999, p. 113..
  2. Требеллий Поллион. «История Августов». Тридцать тиранов. IX..
  3. Аврелий Виктор. О цезарях. XXXIII. 2..
  4. Павел Орозий. История против язычников. VII. 22. 10..
  5. Требеллий Поллион. «История Августов». Тридцать тиранов. IX. 1..
  6. Leadbetter, 1998..
  7. PLRE, 1971..
  8. Сергеев, 1999, p. 114..
  9. Сергеев, 1999, pp. 113—114..
  10. Canduci, 2010, p. 83..
  11. Сергеев, 1999, pp. 116—117..
  12. Сергеев, 1999, p. 117..

Література Редагувати

Джерела Редагувати

  1. Аврелий Виктор. Лициний Галлиен с Салонином // О цезарях.
  2. Требеллий Поллион. Тридцать тиранов // История Августов. — М.: Наука, 1992.

Література Редагувати

  1. Jones A. H. M. Ingenuus // Prosopography of the Later Roman Empire / A. H. M. Jones, J. R. Martindale, J. Morris. — Cambridge University Press, 1971. — Vol. I: A.D. 260—395. — P. 457. — ISBN 0-521-07233-6 [2001 reprint].
  2. Leadbetter, William. Ingenuus (260 A.D.) (англ.). An Online Encyclopedia of Roman Emperors. 1998.
  3. Сергеев И. П. Римская империя в III веке нашей эры: Проблемы социально-политической истории. — Харьков, 1999.
  4. Canduci, A. Triumph & Tragedy: The Rise and Fall of Rome's Immortal Emperors. — PIER 9, 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ingenuj lat Ingenuus rimskij uzurpator sho progolosiv sebe imperatorom u 260 roci U dzherelah pro nogo mistyatsya rozrizneni dani Vidomo sho vin buv priznachenij chinnim imperatorom Galliyenom na posadu komanduvacha vijsk v Pannoniyi ta zajmavsya vijskovim vihovannyam cezarya Valeriana II Zgodom Ingenuj pidnyav povstannya proti Galliyena ale zaznav porazki ta vkorotiv sobi viku Ingenuj lat Ingenuus Rimskij uzurpatorPoperednik GalliyenNastupnik GalliyenBiografichni daniSmert 260 rikMursa Nizhnya Pannoniya Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Zhittya do prihodu do vladi 1 2 Uzurpatorstvo i smert 1 3 Naslidki povstannya 2 Primitki 3 Literatura 3 1 Dzherela 3 2 LiteraturaBiografiya RedaguvatiZhittya do prihodu do vladi Redaguvati Pro pohodzhennya i kar yeru Ingenuya v dzherelah nemaye niyakih vidomostej 1 Popri te sho v istorichnij literaturi jogo zazvichaj nazivayut Ingenuyem v pracyah antichnih pismennikiv vin figuruye i yak Ingen 2 i yak Ingeb 3 i navit yak Genuj 4 Zalishayetsya nevidomim i toj fakt yaku konkretno posadu vin zajmav na moment svogo progoloshennya imperatorom Trebellij Pollion avtor zhittyepisu Ingenuya v Istoriyi Avgustiv pishe sho Ingenuj keruvav oboma Pannoniyami i buv ogoloshenij imperatorom mezijskimi legionami 5 V cilomu z nim zgoden i Avrelij Viktor yakij povidomlyav sho Ingenuj buv pravitelem Pannoniyi Takim chinom mozhna zrobiti visnovok sho vin perebuvav na yakomus visokomu postu v pridunajskih provinciyah i ocholyuvav vijska odniyeyi abo kilkoh provincij danogo regionu 6 Istorik J Fitc visloviv dumku sho Ingenuj vikonuvav obov yazki vijskovogo radnika pri sinovi imperatora Galliyena Valeriana II sho znahodivsya v roli predstavnika panivnogo rodu v pridunajskih oblastyah Uzurpatorstvo i smert Redaguvati Data progoloshennya Ingenuya imperatorom ne zovsim yasna v jogo biografiyi Istoriya Avgustiv govoritsya sho vin povstav za konsulstva Tuska i Bassa tobto v 258 roci Odnak Avrelij Viktor u svoyemu tvori Pro cezariv povidomlyaye sho ce stalosya pislya togo yak Ingenuj diznavsya pro polonennya persami imperatora Valeriana a suchasni doslidniki vidnosyat cyu podiyu do 260 roku Vidpovidno deyaki doslidniki datuyut vistup 258 rokom deyaki 260 Tak ostannye datuvannya pidtrimuyut istoriki Dzhon Drinkvoter i Devid Potter Voni vistupayut proti tochki zoru Fitca sho povstannya Ingenuya vidbulosya v 258 roci nezabarom pislya smerti Valeriana II Argumentaciya Fitca zvoditsya do togo sho vin vvazhav prichinami zakolotu smert Valeriana II i strah pered vtorgnennyam markomaniv Odnak hitkist jogo versiyi polyagaye v tomu sho ne isnuye niyakih dokaziv nabigiv markomaniv u 258 roci Avtori Prosopography of the Later Roman Empire vvazhayut sho Ingenuj buv progoloshenij imperatorom v Sirmiyi 7 Ochevidno odniyeyu z prichin uzurpaciyi bula zovnishnya nebezpeka z boku sarmativ ta roksolaniv pridunajskim provinciyam imperiyi 8 Za deyakimi rekonstrukciyami pislya smerti Valeriana II Ingenuj zalishivsya najvplivovishoyu lyudinoyu na dunajskomu kordoni i Galliyen poboyuyuchis zrostannya jogo mogutnosti zakriv monetnij dvir u Viminacii 9 Odnak Ingenuj posilayuchis ochevidno na nebezpeku z boku varvariv i bezdiyalnist Galliyena sponukav soldativ ogolositi sebe imperatorom Krim togo po vsij vidimosti vin spiravsya i na pidtrimku zhiteliv pridunajskih provincij yaki vvazhali sho centralnij uryad proyavlyaye nedostatnyu uvagu do yih potreb Monet iz zobrazhennyami Ingenuya ne zbereglosya sho svidchit pro korotkostrokovist jogo uzurpaciyi i geografichnoyi vuzkosti vistupu takozh nevidomi i bud yaki jogo napisi Galliyen dlya borotbi z nim terminovo pokinuv rejnskij kordon 10 i virushiv na Dunaj styagnuvshi vijska z Britaniyi prirejnskih oblastej Dakiyi a takozh zadiyavshi nedavno stvorenij kinnij korpus pid komanduvannyam Avreola Za pidrahunkami Yu K Kolosovskoyi do operacij proti Ingenuya buli zalucheni veksillyaciyi simnadcyati legioniv Vijska Ingenuya buli rozgromleni Avreolom v bitvi pri Mursi v Pannoniyi Sam vin namagavsya vtekti ale buv ubitij svoyimi zh soldatami Za inshoyu versiyeyu vin potonuv v susidnij richci abo pokinchiv zhittya samogubstvom Pislya pridushennya povstannya Galliyen dosit poblazhlivo postavivsya do visunuvshim Ingenuya soldativ ale piddav represiyam pidtrimavshim uzurpatora civilne naselennya regionu Naslidki povstannya Redaguvati Vistup Ingenuya po riznomu ocinyuyetsya v doslidnickij literaturi odni istoriki vvazhayut jogo uzurpaciyu takozh yak i bilsh piznyu uzurpaciyu Regaliana proyavom separatizmu provincij Rimskoyi imperiyi i sproboyu stvorennya okremoyi Dunajskoyi imperiyi za analogiyeyu z gallskoyu 11 Inakshe bilsh poshirenij na sogodni moment poglyadu ci vistupi ne buli sprobami viddilennya vid Rimu yakihos teritorij Ingenuj ne zrushiv z vijskami na Rim tilki cherez nestachu sil i nayavnosti zovnishnih zagroz 12 Primitki Redaguvati Sergeev 1999 p 113 Trebellij Pollion Istoriya Avgustov Tridcat tiranov IX Avrelij Viktor O cezaryah XXXIII 2 Pavel Orozij Istoriya protiv yazychnikov VII 22 10 Trebellij Pollion Istoriya Avgustov Tridcat tiranov IX 1 Leadbetter 1998 PLRE 1971 Sergeev 1999 p 114 Sergeev 1999 pp 113 114 Canduci 2010 p 83 Sergeev 1999 pp 116 117 Sergeev 1999 p 117 Literatura RedaguvatiDzherela Redaguvati Avrelij Viktor Licinij Gallien s Saloninom O cezaryah Trebellij Pollion Tridcat tiranov Istoriya Avgustov M Nauka 1992 Literatura Redaguvati Jones A H M Ingenuus Prosopography of the Later Roman Empire A H M Jones J R Martindale J Morris Cambridge University Press 1971 Vol I A D 260 395 P 457 ISBN 0 521 07233 6 2001 reprint Leadbetter William Ingenuus 260 A D angl An Online Encyclopedia of Roman Emperors 1998 Sergeev I P Rimskaya imperiya v III veke nashej ery Problemy socialno politicheskoj istorii Harkov 1999 Canduci A Triumph amp Tragedy The Rise and Fall of Rome s Immortal Emperors PIER 9 2010 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ingenuj amp oldid 40614806