Илгаз (тур. Ilgaz Dağları) — гірський хребет у північно-західній Анатолії, на території сучасної Туреччини.
| Илгаз | |
| | |
| 41°04′50″ пн. ш. 33°52′12″ сх. д. / 41.08066111113888752° пн. ш. 33.87001944447222002° сх. д.Координати: 41°04′50″ пн. ш. 33°52′12″ сх. д. / 41.08066111113888752° пн. ш. 33.87001944447222002° сх. д. | |
| Країна | Туреччина |
|---|---|
| Тип | гірський хребет |
| Висота | 1979 м |
| Илгаз Илгаз (Туреччина) | |
| Илгаз у Вікісховищі |
Географія ред.
У південному Причорномор'ї є три гірські пасма, що прямують паралельно узбережжю Чорного моря. Гори Илгаз складають східну частину другого пасма від берегової лінії — на середній відстані 100 км. Північні схили гір знаходяться в провінції Кастамону, а південні — у провінції Чанкири. Протяжність гірської системи із заходу на схід становить близько 150 км, ширина — близько 30 км.
Найвища точка хребта — гора Хаджеттепе, чия висота становить 2587 метрів. Автомагістраль D-765, яка з'єднує турецьке узбережжя Чорного моря з центральною Анатолією, прямує за 10 км на захід від піка. Найвищий перевал на шосе знаходиться на висоті 1850 метри.
Національний парк ред.
Національний парк Илгаз[en] (тур. Ilgaz Dağı Milli Parkı) — природоохоронний район, площею 742,38 га, засновано 2 червня 1976 року і розташований в однойменних горах, на межі між провінціями Кастамону і Чанкири.
Геологія ред.
Гори Илгаз, мають склад з порід: серпентиніт, сланець, а також — вулканічні породи. Варто відзначити: найдовший та найактивніший геологічний розлом Туреччини — Північно-Анатолійський розлом — прямує через південне підніжжя Илгаза.
Клімат ред.
Середньорічна температура в національному парку становить 9,8 °C. Січень — найхолодніший місяць із середньою температурою −0,8 °C, а найтепліші місяці — липень (20 °C) і серпень (19,7 °C). За даними метеорологічної станції в Кастамону, середньорічна кількість опадів в регіоні становить 486 мм. У нижніх частинах парку — в його долинах — кількість опадів становить близько 400 мм, а у гірських вершин — близько 1200 мм. Найбільша кількість опадів припадає на весну і початок літа. На північні схили високогірних регіонів припадає більше вологи. Центрально-анатолійський клімат призводить до шести місяців снігових опадів: товщина снігового покриву на схилах досягає приблизно 1 м.
Екологія ред.
Через розташування національного парку в перехідному регіоні між Центральною Анатолією і Чорним морем, він має багату флору та фауну.
Гори Илгаз, особливо їх північні схили, покриті густим лісом (займає 81,7 % загальної площі). Популярна назва лісів на схилах Ільгазьких гір — тур. ağaç denizi («море дерев»). Гори покриті турецьким дубом (Quercus cerris), європейськими чорними соснами (Pinus nigra) і смерековими (Abies) лісами. На високогір'ї — на висоті 1500 м і вище — росте турецька сосна (Pinus brutia) та сосна звичайна (Pinus sylvestris), що часто утворюють мішані ліси.
На схилах гір можна зустріти 30 видів ссавців, серед них: благородний олень, косуля, дикий кабан, бурий ведмідь, сірий вовк, азійський шакал, сарна і лисиця. У 1996 році в горах був виявлений новий вид комах, який у 2010 році був названий на честь місця свого проживання — Merodon Ilgazense.
Посилання ред.
- Ünal B. Ilgaz Dağlarında Kış Turizmi // Türk Coğrafya Dergisi. — 2006.
Примітки ред.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- Ünal, 2006, с. 44.
- [[https://web.archive.org/web/20120503112900/http://www.kgm.gov.tr/SiteCollectionImages/KGMimages/Haritalar/b15.jpg Архівовано 3 травня 2012 у Wayback Machine.] Online map of General Directorate of Highways]
