І́кавиця, або і́кавська вимова (хорв. ikavski govor; серб. икавски изговор, икавица / ikavski izgovor, ikavica) — один із двох стандартних типів вимови сербохорватської мови. Притаманний головно діалектам, поширеним в центральній Далмації, які зараховують до хорватської мови (у мовному розумінні це південночакавський та південнозахідний істрійський діалекти чакавського наріччя), а також на півночі Воєводини, який зараховують до сербської мови (у мовному розумінні це діалекти північної частини штокавського ареалу). На відміну від екавиці та ієкавиці, ця вимова вважається діалектною і не має офіційного статусу в жодній мовній нормі сербохорватської. Визначальною рисою є вимова i на місці праслов'янського *ě, що притаманно також українській мові.
Приклад Редагувати
| Українська | Екавиця | Ієкавиця | Ікавиця |
|---|---|---|---|
| вітер | vetar | vjetar | vitar |
| молоко | mleko | mlijeko | mliko |
| хотіти | hteti | htjeti | htiti |
| стріла | strela | strijela | strila |
| Але: | |||
| стрілка (невелика стріла) | strelica | strilica |
Примітки Редагувати
- Кречмер А. Г., Невекловский Г. Сербохорватский язык (сербский, хорватский, боснийский языки) // Языки мира. Славянские языки. — М.: Academia, 2005. — 62 с. — ISBN 5-87444-216-2.
- Lisac J. Čakavsko narječje // Hrvatska dijalektologija 2. — Zagreb: Golden marketing — Tehnička knjiga, 2009. — 191 p. — ISBN 978-953-212-169-8.