Ізяславська волость (до 1910 року-Заславська волость) — адміністративно-територіальна одиниця Ізяславського повіту Волинської губернії з центром у повітовому місті Ізяслав.
| Ізяславська волость | |
| Центр | Ізяслав |
|---|---|
| Площа | 23 916 (1886) |
| Населення | 8973 осіб (1886) |
| Густота | 34.3 осіб / км² |
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості відійшла частина поселень ліквідованої Ріпківської волості (Зубарі, Ріпки).
Станом на 1886 рік складалася з 16 поселень, 12 сільських громад. Населення — 8973 особи (4417 чоловічої статі та 4456 — жіночої), 1169 дворових господарств.
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 10076 | 6112 |
| Приватної власності | 13465 | 2358 |
| Казенної власності | 2 | — |
| Іншої власності | 373 | 206 |
| Загалом | 23916 | 8676 |
Поселення волості:
- (волосне правління у місті Ізяслав. За 2 версти - ливарно-механічний завод Лобози. За 2 версти - вапняковий та черепичний заводи Геленів)
- Білеве — колишнє власницьке село, 658 осіб, 93 двори, православна церква, постоялий будинок.
- Васьківці — колишнє власницьке село при річці Горинь, 577 осіб, 105 дворів, правосланва церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Клембівка — колишнє власницьке село при річці Горинь, 500 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, цегельний та винокурний заводи.
- Лютерка — колишнє державне село при річці, 261 особа, 38 дворів, постоялий будинок, пивоварний завод.
- Михлі — колишнє власницьке село річці Горинь, 718 осіб, 125 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 5 лавок, водяний млин, дистилярний, пивоварний, винокурний заводи, паперова фабрика.
- Мокрець — колишнє власницьке село, 434 особи, 72 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, кузня.
- Припутні — колишнє власницьке село при річці Понорна, 580 осіб, 78 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня.
- Путрини — колишнє власницьке село річці Горинь, 601 особа, 103 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки.
- Сошне — колишнє власницьке село річці Сошенка, 569 осіб, 96 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
Джерела Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |