Ізогона

Ізого́ни (від дав.-гр. ἴσος — «рівний» і γωνία — «кут»; англ. isogonal lines) — лінії орієнтації певної фізичної величини.

Географія

У метеорології, лінії, які з'єднують точки з одним напрямком вітру, з однаковими значеннями кута між географічним і магнітним меридіаном (магнітне схилення) (в земному магнетизмі). На магнітних картах ізогони в середніх широтах мають приблизно меридіональний напрям, за винятком східної частини Євразії, де вони мають замкнутий вигляд. У високих широтах ізогони сходяться до географічних і магнітних полюсів. Ізогона, магнітне схилення на якій дорівнює нулю (магнітний меридіан збігається з географічним), називається агонічною лінією.

Астрономія

В астрономії при організації спостережень сонячних затемнень використовують ізогони — лінії, що проходять через точки земної поверхні, з яких прямі, що з'єднують центр Сонця з точками контактів початку або кінця часткового затемнення (у цих точках темний диск Місяця стосується сонячного диска на початку і наприкінці затемнення), видно з однаковим позиційним кутом. Завдяки цим ізогонам можна передбачити й розрахувати час та місце майбутніх сонячних затемнень, а також прив'язати відомі історичні події до певних точних дат.

Див. також

• Ізолінія

Примітки

1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
2. Изогоны // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
3. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство / за редакцією Шищенка П. Г. — К.: Либідь, 2000. — 464 с. ISBN 9660600577