Ідріс I ібн Абдаллах (араб. إدريس بن عبدالله; бл. 745–791) — засновник і 1-й імам держави Ідрісидів в Магрибі в 788—791 роках.
| Ідріс I | |
|---|---|
| араб. إدريس بن عبد الله الكامل بن الحسن المثنى بن الحسن بن علي بن أبي طالب بن عبد المطلب | |
| Народився | Аравійський півострів |
| Помер | Марокко ·Waste Notd |
| Поховання | Мулай-Ідріс-Зергун |
| Діяльність | монарх, Імам |
| Знання мов | арабська |
| Посада | емір |
| Рід | Ідрісиди |
| Батько | Abd Allah al-Mahdd |
| Діти | Ідріс II |
|
Життєпис Редагувати
Походив з роду Алідів, за жіночою лінією нащадком пророка Мухаммеда. Син Абдаллаха ібн аль-Хасана аль-Каміля, онука Хасана ібн Алі. Народився 745 року. У 762—763 роках разом з братами Мухаммедом і Ібрагімом брав участь у повстанні проти Аббасидів в Медіні. Втім воно зазнало поразки, а брати Ідріса загинули.
У 786 році брав участь у новому повстанні Алідів, яке також зазнало поразки. Разом з братом Сулейманом спочатку втік до Палестини, згодом вони перебралися до Єгипту. Потім дісталися до Магрибу, де Ідріс отаборився в м. Валіла (неподалік від Волюбілісу). Тут він уклав союз з берберським племенем авраба, оженившись на доньці вождя Ісхак ібн Мухаммеда.
Невдовзі розпочав військові походи у північно-західному Магрибі, дійшовши до м. Тлемсен, де його брат Сулейман створив власну державу. 789 року підкорив місто Танжер. Також Ідріс I заснував місто Фес на березі річки з тією ж назвою. Отруєний 791 року за наказом аббсидського халіфа Гаруна ар-Рашида. Йому спадкував син Ідріс II.
Джерела Редагувати
- Jean Brignon, Abdelazziz Amine et alii, Histoire du Maroc, coédition Hatier-Paris et Librairie nationale-Casablanca, 1968, page 61.
- Abum-Nasr, Jamil M. (1987). A History of the Maghrib in the Islamic Period.
- Fentress, Elizabeth; Limane, Hassan (2018). Volubilis après Rome. Fouilles 2000—2004. Brill.
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5