Ідант (цар скіфів)

Ідант (грец. ’Ιδ[αν]θος) — скіфський династ першої пол. II ст. до н. е., батько Аргота. Відомий з епіграфічних джерел, а саме:

• з віршованої (наразі єдиної відомої) епітафії Арготу, поставленої династом Скілуром у Неаполі (грец. παιδός’ ’Ιδ[ανθιδος]);
• з відомої посвяти пантикапейських фіаситів, яку ймовірно складено саме з нагоди одруження цариці Боспору Камасарії та Аргота Ідантіда (CIRB 75, грец. Αργότου τοῦ ̉Ι[δάν]θου).

Ідант

В обох пам'ятках ім'я Іданта згадано як по батькові Аргота, в обох пам'ятках воно пошкоджене. Як варіант реконструкції — Ідантем (грец. Ιδανθέμις).

Ймовірно що саме Ідант перший серед династів Тавроскіфії взяв курс на еллінізацію скіфської верхівки, подальше зближення тавроскіфського та боспорського царських домів. Започатковану Ідантом справу активно втілював в життя його нащадок Скілур, але було перервано експансією Понту до Пн. Причорномор'я у 114/113 — 111 рр. до н. е.

Етимологія імені:
грец. ’Ιδανθος < скіф. *(ṷ)idant-a- < праір. *ṷaid-ṷant-a- — укр. «знаючий, відаючий».

Скіфські антропоніми з коренем *(ṷ)idant-

• грец. Ἰδανθ̣έμῑ — відомий в ольвійській епіграфіці;
• грец. Ἰδάνθυρσος / Ἰδανθούρας — у Геродота (Історія, IV, 76, 120, 126—127).

Примітки. Джерела. Посилання

1. (рос.) Ю. П. Зайцев. Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). Симферополь. Универсум, 2003.
2. (гр.) CIRB 75 [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
3. (рос.) Ю. Г. Виноградов, Ю. П. Зайцев. Новый эпиграфический памятник из Неаполя Скифского. Археологія, № 1, 2003
4. (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
5. (гр.) IGDOlbia 27 [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]