Ігнатій Тадеуш Мар'ян Дрекслер (пол. Ignacy Tadeusz Marian Drexler, 9 квітня 1878, Львів — 13 грудня 1930, там само) — архітектор-урбаніст, мистецтвознавець, критик.
Ігнатій Дрекслер | |
---|---|
Портрет Ігнатія Дрекслера. 1906 рік. | |
Народження | 9 квітня 1878 |
Смерть | 13 грудня 1930 (52 роки) там же |
Поховання | |
Країна (підданство) | Республіка Польща |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор, містобудівник |
Праця в містах | Львів, Краків |
Членство | Польське наукове товариство у Львові і Lwów Kur's Fraternityd |
Ігнатій Дрекслер у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився у Львові. Брат скульпторки Люни Амалії Дрекслер. Навчався на відділі цивільної та водної інженерії, інженерного факультету Львівської політехніки протягом 1897–1901 років. Диплом отримав у 1903. Від того ж року працював інженером дорожного бюро Крайового відділу. У червні 1903 року іменований приват-доцентом у Політехніці. Перейшов на роботу до регуляційного відділу краківського магістрату. Через рік перейшов до обмірно-регуляційного відділу технічного департаменту львівського магістрату. Виступав за проведення конкурсу на проект регуляції забудови Львова, який однак до Першої світової війни не було проведено. У 1913–1925 роках читав лекції з урбаністики та споріднених дисциплін на щойно створеній 1913 року у Львівській політехніці першій на території тодішньої Польщі кафедрі містобудування. Восени 1925 року призначений професором надзвичайним кафедри. У 1928–1929 роках декан інженерного відділу. Член Політехнічного товариства у Львові від 1903 року. У 1916—1917 роках входив до правління товариства. Від 1922 року спільно з Вітольдом Долинським очолював комісію, яка наглядала за мистецьким рівнем надгробків, встановлюваних на Личаківському цвинтарі.
13 грудня 1930 у Львові вчинив самогубство. Похований на 54 полі Личаківського цвинтаря.
Містобудівні проекти ред.
Ігнатій Дрекслер вважається одним із піонерів урбаністики Польщі. 1910 року взяв участь у конкурсі на план розширення Кракова за рахунок приєднання приміських поселень. Робота не була відзначена, але придбана журі. У подальшому опрацював остаточний план регуляції Кракова. Очолив створений 1910 року обмірно-регуляційний відділ будівельного департаменту львівського магістрату. Департамент виконав низку підготовчих робіт і зробив безуспішну спробу провести конкурс проектів регуляції Львова. Паралельно видав книгу «Великий Львів», ідеї якої вплинули на подальшу роботу з регуляції міста. 1923 року отримав замовлення від магістрату на виготовлення проекту регуляції. Аналогічне замовлення паралельно отримав професор Варшавської політехніки Тадеуш Толвінський. Обидві роботи із супровідним матеріалом експонувались у ратуші 1924 року і пізніше лягли в основу подальших розробок магістрату в цьому напрямку. Працюючи у магістраті Дрекслер виконав низку проектів впорядкування окремих вулиць. У 1920-х роках розробив план розширення та покращення планування Личаківського цвинтаря.
Дрекслер також взяв участь у розробці прийнятого 1928 року закону, що регулював забудову населених пунктів. Пропагував ідеї міст-садів Ебенізера Говарда. Виголосив низку доповідей та рефератів на цю тему. Публікував у фаховій пресі повідомлення із закордонних виставок, присвячених архітектурі і містобудуванню. Вивчав історію містобудування. Зокрема 1924 року виконав копію обмірного плану Станиславова кінця XVIII ст. (тепер Івано-Франківськ, копія зберігається у фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею). Паралельно виконав план регуляції Станіславова.
1925 року здобув друге місце на конкурсі проектів генплану Любліна. Серед переваг проекту Дрекслера було вдале вирішеня питань озеленення, підкреслення архітектурної цінності історичного центру. Ці напрацювання були враховані при подальших роботах над генпланом у люблінському магістраті. Оригінали проекту не збереглись, за винятком фрагменту, що представляє детальне розпланування Лук Татари над Бистрицею, а також слабо деталізованої чорно-білої світлини проекту.
Мистецтвознавство ред.
Окрім містобудування Ігнатій Дрекслер був відомий також як мистецтвознавець. 1908 року переклав і видав книгу Malarstwo i rysunek Макса Клінгера, яка здобула велику популярність. У часописі «Tygodnik Ilustrowany» аналізував творчість фотографа Яна Булгака. Написав передмову до альбому, виданого Людвіком Вележинським «Malowidla scienne Jana Henryka Rosena w katedrze ormianskiej we Lwowie» (Настінні розписи Яна Генрика Розена у вірменській катедрі у Львові).
Теоретичні праці ред.
- Malarstwo i rysunek. — 1908 (переклад німецької книги Макса Клінгера).
- Miasta ogrodowe. — Lwów. — 1912.
- Techniczny substrat do konkursu na plan rozszerzenia i regulacyi m. Lwowa // Czasopismo Techniczne. — 1914. — № 16.
- Odbudowanie wsi i miast na ziemi naszej. — Lwów. — 1916, перевидано 1921.
- Wielki Lwów. — Nakładem Gminy miasta Lwowa, 1920.
- Ulice promieniowe i okolne miasta Lwowa. — Lwów. — 1921.
- Wielki Lwów: Wystawa map, planów, widoków i modeli miasta // Czasopismo Techniczne. — 1925. — № 10.
- Розділ «Budowa miast» в підручнику Podręcznik inżynierski. — Lwów. — 1928.
- Szerokość jezdni w ulicach miejskich. — Lwów, Skł. główny w księgarniach Zakładu Nar. im. Ossolińskich, 1928. Перед тим праця частинами друкувалась у журналі «Czasopismo Techniczne» за 1927 рік № 18—22.
Примітки ред.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 73. — ISBN 83-88372-29-7.
- Lewicki J. Między… — S. 74.
- Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 90.
- Księga pamiątkowa… — S. 76.
- Brzezina K. Kaplica p. w. Matki Boskiej Królowej Korony Polskiej w Pniatynie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, Pasaż, 2003. — Т. 11. — S. 188. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-04-7.
- Charewiczowa L. Historiografia i miłośnictwo Lwowa. — Lwów: Nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa, 1938. — S. 155.
- Nicieja S. Łyczaków: dzielnica za Styksem. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1998. — S. 428. — ISBN 83-04-04414-5.
- Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 69; Program i warunki konkursu na plan regulacyi Wielkiego Krakowa // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 90; Nagrody za plany regulacyi Krakowa // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 8. — S. 116.
- Соколовський З. Слідами старих бастіонів // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. — 2009. — № 2. — С. 49.
- Ostrowski J. Stanisławów. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2006. — Т. 14. — S. 323. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-42-X.
- A. S.-B. Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32.
- Przesmycka N. Lublin. Przeobrażenia urbanistyczne. 1815—1939. — Lublin: TOP Agencja Reklamowa Agnieszka Łuczak, 2012. — S. 168—169. — ISBN 978-83-63569-20-4.
- Płażewski I. Dzieje polskiej fotografii, 1839—1939. — Książka i Wiedza, 2003. — S. 390. — ISBN 83-05-13316-8.
Джерела ред.
- Богданова Ю. «Великий Львів» — фантазія реальності чи здійснена химера? [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник національного університету «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 166—170.
- Łoza S. Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 65.
- Mściwujewski A. Drexler Ignacy Tadeusz Marian // Polski Słownik Biograficzny. — Skład główny w księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1939—1946. — T. 5. — S. 375—376.
- Sp. Ignacy Drexler // Słowo Polskie. — 16 grudnia 1930. — № 344. — S. 2.