Вале́рій Володи́мирович Іва́щенко (нар. 30 липня 1956, Запоріжжя) — заступник Міністра оборони України у 2007–2009 роках, виконувач обов'язків Міністра оборони з 2009 по 2010 рік. Полковник у відставці.
| Валерій Володимирович Іващенко | |
|---|---|
| | |
| Виконувач обов'язків Міністра оборони України | |
| 5 червня 2009 — 11 березня 2010 | |
| Президент | Віктор Ющенко |
| Прем'єр-міністр | Юлія Тимошенко |
| Попередник | Юрій Єхануров |
| Наступник | Михайло Єжель |
| Народився | 30 липня 1956 (67 років) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик |
| Країна | СРСР і Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського, Military Academy of Strategic Missile Forces named after Peter the Greatd і Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого |
| Політична партія | безпартійний |
| Нагороди | |
Біографія Редагувати
Валерій Іващенко народився 30 липня 1956 року в місті Запоріжжі. У 1978 році закінчив Військову інженерну академію ім. А. Ф. Можайського. Офіцерську службу розпочав на космодромі «Байконур».
З 1978 до 1993 року військову службу проходив на інженерних та командних посадах на космодромах «Байконур» та «Плесецьк». У 1993 році закінчив Військову академію ім. Ф. Е. Дзержинського. У 1993–1995 роках службу проходив на посадах у штабі Озброєння Міністерства оборони України.
З 1995 по 1996 рік — начальник групи Центру адміністративного управління Стратегічними ядерними силами Міністерства оборони України. З 1996 по 2000 рік працював в Управлінні з питань оборонно-мобілізаційної роботи та правоохоронних органів Кабінету Міністрів України.
У 2000–2001 роках — державний експерт Управління зовнішньополітичних аспектів національної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України.
З 2001 по 2003 рік обіймав посаду завідувача відділу Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України.
З 2003 по 2005 рік — начальник Управління з питань оборонно-промислової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. У 2005 році — заступник начальника Управління промислової політики Секретаріату Кабінету Міністрів України.
У 2005–2007 роках — заступник керівника Головної служби безпекової та оборонної політики — керівник департаменту оборонного будівництва Секретаріату Президента України.
З жовтня 2007 року по червень 2009 року обіймав посаду заступника Міністра оборони України. Після відставки Єханурова розпорядженням Кабінету міністрів України № 604-р від 5 червня 2009 року призначений на посаду першого заступника Міністра оборони України, до березня 2010 року виконував обов'язки Міністра оборони України.
З 2013 року до 2019 року проживав у Копенгагені. Працював у Данській Королівській Академії оборони.
У листопаді 2019 року відмовився від статусу політичного біженця в Данії та повернувся в Україну.
Перший заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості (серпень 2020 року — вересень 2021 року).
Одружений. Має сина та доньку.
Кримінальна справа Редагувати
21 серпня 2010 року Валерій Іващенко був затриманий Військовою прокуратурою. Його звинуватили в незаконному ухваленні рішення про реалізацію майна Феодосійського судномеханічного заводу. 24 серпня він був заарештований.
У червні 2011 року Валерій Іващенко оголосив безстрокове голодування на знак протесту проти упередженості колегії суддів, але незабаром припинив голодування через стан здоров'я. Адвокати Іващенка подали скаргу до Європейського суду з прав людини у зв'язку з допущеними порушеннями в ході досудового та судового слідства. В інтерв'ю «Коммерсанту» Іващенко заявив, що не мав відношення до відчуження і реалізації майна ФСЗ.
12 квітня 2012 року Валерій Іващенко був засуджений до 5 років позбавлення волі. Іващенко заявив, що його справу сфабрикував колишній заступник генпрокурора Віталій Щоткін. Вирок був розкритикований Данським Гельсінським комітетом з прав людини, США та Євросоюзом.
14 серпня 2012 року апеляційний суд змінив Іващенку термін покарання на умовний і звільнив з-під варти в залі суду.
У січні 2013 року отримав політичний притулок у Данії. Проживав у Копенгагені.
4 квітня 2014 року суд першої інстанції, у тому ж складі, що і 12 квітня 2012 року, скасував свій вирок стосовно Валерія Іващенка із зняттям з нього судимості.
Нагороди Редагувати
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (8 лютого 2010), орденом Данила Галицького (29 липня 2006), медаллю «За бойові заслуги» (22 лютого 1989).
Примітки Редагувати
- Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2003 року № 363 «Про призначення Іващенка В.В. начальником Управління з питань оборонно-промислової політики Департаменту оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2007 року № 817-р «Про призначення Іващенка В.В. заступником Міністра оборони України».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 червня 2009 року № 604-р «Про призначення Іващенка В.В. першим заступником Міністра оборони України».
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2010 року № 922-р «Про звільнення Іващенка В.В. з посади першого заступника Міністра оборони України».
- . Українська правда. 24 серпня 2010. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 14 квітня 2012.
- . Українська правда. 25 серпня 2010. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 14 квітня 2012.
- Іващенко оголосив голодування. УНІАН. 16 червня 2011. Процитовано 14 квітня 2012.
- Іващенко припинив голодування. УНІАН. 25 червня 2011. Процитовано 14 квітня 2012.
- . Українська правда. 25 червня 2011. Архів оригіналу за 28 серпня 2011. Процитовано 14 квітня 2012.
- . Українська правда (укр.). 4 липня 2011. Архів оригіналу за 4 вересня 2011. Процитовано 14 квітня 2012.
- . УНІАН (укр.). 12 квітня 2012. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
- . Українська правда (укр.). 3 квітня 2012. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
- . Українська правда (укр.). 13 квітня 2012. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
- . Українська правда (укр.). 13 квітня 2012. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
- . Українська правда (укр.). 13 квітня 2012. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
- Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 2 березня 2013.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 2 березня 2013.
- Указ Президента України № 128/2010 від 8 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України № 652/2006 від 29 липня 2006 року «Про нагородження В. Іващенка орденом Данила Галицького»
Посилання Редагувати
- в проекті «ЛІГА.Досье»
| Попередник: | ТВО Міністра оборони України 5 червня 2009 — 11 березня 2010 | Наступник: |
| Єхануров Юрій Іванович 18 грудня 2007 — 5 червня 2009 | Єжель Михайло Броніславович 11 березня 2010 — 8 лютого 2012 |