www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єфет Євген Борисович Євген Борисович Єфет нар 21 грудня 1909 Євпаторія Таврійська губернія 14 листопада 1941 Фінська зат

Єфет Євген Борисович

Євген Борисович Єфет (нар. 21 грудня 1909, Євпаторія, Таврійська губернія — 14 листопада 1941, Фінська затока) — радянський військовий моряк караїмського походження, капітан 3-го рангу, командир есмінця «Гордий».

Життєпис ред.

Ранні роки ред.

Народився і виріс в Євпаторії в караїмській сім'ї. З дитинства мріяв стати моряком, захоплювався історією вітчизняного флоту та вивчав все, що пов'язано з військово-морською службою. Під час літніх канікул працював човнярем, корзинщиком в пекарні, матросом на рятувальній станції. У 1927 році закінчив 1-шу Євпаторійську дев'ятирічну школу. У 1929 році переїхав до Ленінграда, працював на заводі «Червоний путиловець».

Служба на Балтиці ред.

У 1930 році вступив до Військово-морського училища імені М. В. Фрунзе, де й став членом Комуністичної партії. Успішно закінчивши в 1933 році училище, направлений викладачем на курси прискореної підготовки командного складу флоту в Кронштадт. У квітні 1934 року домігся переведення на посаду штурмана есмінця «Ленін». З вересня 1935 на тральщику «Клюз» служив спочатку помічником, а згодом і командиром. У листопаді 1937 року був призначений командиром тральщика «Стріла», а в 1939 році — командиром есмінця «Карл Маркс». Зі своїм кораблем брав участь у радянсько-фінській війні, удостоєний ордена Червоного Прапора, а дванадцятьох членів його екіпажу нагородили орденами й медалями.

Напередодні Німецько-радянської війни, в 1940 році, став командиром ескадреного міноносця «Гордий».

Смерть ред.

Під час операції з евакуації гарнізону військово-морської бази Ханко 12 листопада 1941 року загін кораблів у складі есмінців «Суворий» і «Гордий», мінного загороджувача «Урал», 4 тральщиків (Т-206, Т-217, Т-211, Т -215), 6 катерів «малий мисливець» і двох підводних човнів Л-2 і М-98 вийшов у напрямку ВМБ Ханко. На шляху кораблі двічі зазнали торпедних атак, після півночі почали форсування мінного поля, в тралах почалися підриви. В 00:44 14 листопада на міні підірвався й затонув катер МО-301 (весь екіпаж загинув), о 01:05 підірвався й затонув тральщик Т-206 «Верп» (з екіпажу врятовані 21 чоловік, загинули 32 людини). Відразу після вибуху через неузгоджені дії зіткнулися есмінець «Суворий» і тральщик Т-217, при цьому есмінець отримав значну пробоїну. Коли його екіпаж усунув пошкодження й корабель почав набирати хід, біля борту вибухнула міна, корабель втратив хід й отримав значні пошкодження. Для надання йому допомоги повернулися 2 тральщика. Після безуспішної боротьби за порятунок корабля, його екіпаж (230 осіб) прийнятий на борт катерами й тральщиками, есмінець затоплений. Також загинула на мінах підводний човен Л-2 (з екіпажу загинули 49 осіб, врятовано 3 особи), а підводний човен М-98 пропав безвісти (його доля невідома по теперішній час).

До Ханко продовжували рухатися лише есмінець «Гордий», «Урал», 1 тральщик й 3 катери. Протраленої тральщиком смуги було вочевидь замало для безпечного плавання, до того ж всі кораблі «нишпорили» при русі, йти в кільватері один до одного було практично неможливо. У підсумку о 03:20, о 03:30 та в 3:36 есмінець «Гордий» тричі підірвався на мінах, отримав важкі пошкодження й затонув в семи милях на північ від острова Наїссаар. Врятовано були 87 членів екіпажу. Серед загиблих були командир есмінця Є. Б. Єфет, комісар, старпом й інші офіцери, які відмовилися рятуватися раніше своїх підлеглих. О 08:46 на Ханко прибули лише мінний загороджувач «Урал» і 2 катери «малий мисливець» (на їх борту були члени екіпажу загиблого «Гордого»).

Про це повідомлялося в листівці політуправління Червонопрапорного Балтійського флоту, випущеної в 1942 році:

... Корми есмінця так глибоко пішла під воду, що по верхній палубі стало неможливо ходити. Пересуватися по ній можна було тільки поповзом, чіпляючись за скоби і виступи ... До загибелі корабля залишалися лічені секунди, але ні командир, ні комісар не покидали містка. З інших кораблів чули, що з містка гинучого есмінця щось кричали тим, хто чіплявся за якірні пристрої на здибленому баку. Єфет і Сахно підбадьорювали червонофлотців. І раптом пролунав спів. Спершу ледь чутні голоси звучали все голосніше й голосніше. Над нічним морем пливли звуки «Інтернаціоналу». Його співали командир корабля Єфет, воєнком Сахно, співали червонофлотці, що залишилися на кораблі.

Нагороди ред.

Сім'я ред.

Батько — Борис Єфет, столяр, покинув сім'ю, коли Євгенію було 6 місяців.

Мати — Гулюш Рувимовна Єфет, кравчиня.

З 1937 року родина Єфетів проживала в Оранієнбаумі (нині Ломоносов).

Дружина — Валентина Іванівна Єфет (28 січня 1909 — 12 червень 1999), працювала лікарем-терапевтом у поліклініці. У 1972 році при середній школі № 6 Ломоносова (нині ГБОУ ЗОШ № 436) відкритий музей «Бойовий шлях ескадреного міноносця „Гордий“», засновниками якого виступили В. І. Єфет та директор школи Л. А. Мочалова.

Пам'ять ред.

  • Вулиця Євгена Єфетов в Ломоносові (скасована в 2021 році).
  • Вулиця Єфета в Євпаторії.
  • У 1976 році на Іллічівському суднобудівному заводі побудований теплохід «Євгеній Єфет», який зображений на поштових конвертах, випущених у 1980 і 1982 роках. Належав Євпаторійському морському торговельному порту. На початку 2000-их років виведений з експлуатації, а в 2010 році проданий приватній особі і відбуксирували в Стрілецьку бухту Севастополя. Відновлений, виведений на воду, з 2016 року носить назву «Балаклава».
  • Меморіальна дошка на будинку гімназії імені І. Сельвінського в Євпаторії з текстом:
У цій школі, в 30-х роках,
навчався командир есмінця «Гордий»
Червонопрапорного Балтійського флоту
капітан 3-го рангу Є. Єфет,
героїчно загинув при обороні п-
острова Ханко 14 листопада 1941 року.
  • Меморіальна дошка на будинку, де жив Євген Єфет по вул. Караїмській, 66 в Євпаторії. Відкрита у вересні 2020 року.
  • 18 листопада 2020 року ім'я Євгена Єфета присвоєно середній загальноосвітній школі № 436 Петродворцового району Санкт-Петербурга.

Примітки ред.

  1. https://sites.google.com/eu436spb.ru/museum/экспозиция
  2. https://pamyat-naroda.ru/heroes/memorial-chelovek_donesenie76659026/
  3. Смирнов, 1973, с. 85.
  4. Драчук, Смирнова, Челышев, 1979, с. 62.
  5. ↑ Правиленко, 1972, с. 105.
  6. Павленкова Н. Юность Адмирала // Евпаторийская здравница. — 2020. — № 35 (19432) (9). — С. 12.
  7. ↑ Трибуц В. П. Балтийцы сражаются. — Воениздат. — М, 2020. — С. 156—168.
  8. Правиленко, 1972, с. 106.
  9. ↑ Ельяшевич, 1993, с. 67.
  10. Ельяшевич, 1993, с. 68.
  11. Герои битвы за Ленинград : биографический словарь / Доценко В. Д., Гетманец Г. М., Хмыров В. Л., Щербаков В. Н. — СПб. : Судостроение, 2005. — С. 87.
  12. Правиленко, 1972, с. 229.
  13. М. Корсунский. Командир «Гордого» (рос.)
  14. Представители караимских семей // Караимская народная энциклопедия / под ред. Ю. А. Полканова, М. Э. Хафуза, А. И. Очан, Э. И. Чауш, Р. А. Айваза, Э. И. Лебедевой. — М. : ОАО „Астра семь“, 2000. — Т. 6. — С. 68—69. — (Караимская народная энциклопедия) — ISBN S-201-14258-6(1).
  15. Мельник, Нина (8 травня 2017). . Газета педагогов. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  16. Правиленко, 1972, с. 242.
  17. Эскадренный миноносец «Гордый» (из сборника «Великая Отечественная в письмах») [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. Парахуда В. А., Панов В. А. Ораниенбаумский некрополь: Опыт исторической реконструкции // Невский архив. Вып. VII. СПб., 2006. С. 349—392
  19. Правиленко, 1972, с. 250.
  20. Фуки, 1995, с. 72.
  21. . fleetphoto.ru. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. 
  22. Кропотов В. С. (11 лютого 2011). . ЭКЦ «Кале». Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 27 квітня 2019. 
  23. Правиленко, 1972, с. 248—249.
  24. Рыжков А. И все-таки «Зенит»! // Санкт-Петербургские ведомости. — 2020. — 17 июля.
  25. . Новости Петродворцового района Санкт-Петербурга. 18 листопада 2020. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 19 листопада 2020. 

Джерела ред.

  • Войскунский Е. Баллада о Финском заливе // Дружба народов. — 2005. — № 3. з джерела 18 жовтня 2020. Процитовано 20 травня 2021.
  • Никто не забыт, ничто не забыто // Евпатория / В. С. Драчук, В. П. Смирнова, Ю. В. Челышев. — Симферополь : Таврия, 1979. — 160 с. — 50000 прим.
  • Ельяшевич Б. С. Часть II. Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) // Караимы / под ред. М. Н. Губогло, А. И. Кузнецова, Л. И. Миссоновой, Ю. Б. Симченко, В. А. Тишкова. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — 238 с. — («Народы и культуры») — 250 прим.
  • Правиленко Г. Т. Повесть о «Гордом». — Калининград : Калининградское книжное издательство, 1972. — 256 с.
  • Смирнов Н. К. Честь командира // Заметки члена Военного совета / Н. К. Смирнов. — М. : Политиздат, 1973. — 192 с.
  • Фуки А. Караимы — сыновья и дочери России. — М. : Интерпринт, 1995. — 152 с. — ISBN 5-7100-0143-0.

Посилання ред.

  • Теплоход «Евгений Ефет» [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevgen Borisovich Yefet nar 21 grudnya 1909 Yevpatoriya Tavrijska guberniya 14 listopada 1941 Finska zatoka radyanskij vijskovij moryak karayimskogo pohodzhennya kapitan 3 go rangu komandir esmincya Gordij Yefet Yevgen BorisovichNarodzhennya 21 grudnya 1909 1909 12 21 1 Yevpatoriya Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaSmert 14 listopada 1941 1941 11 14 31 rik Finska zatokaKrayina SRSROsvita Sankt Peterburzkij vijskovo morskij institut 1933 Partiya VKP b 2 Zvannya kapitan 3 go ranguVijni bitvi radyansko finska vijna i nimecko radyanska vijnaNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ranni roki 1 2 Sluzhba na Baltici 1 3 Smert 2 Nagorodi 3 Sim ya 4 Pam yat 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis red Ranni roki red Narodivsya i viris v Yevpatoriyi v karayimskij sim yi Z ditinstva mriyav stati moryakom zahoplyuvavsya istoriyeyu vitchiznyanogo flotu ta vivchav vse sho pov yazano z vijskovo morskoyu sluzhboyu 3 Pid chas litnih kanikul pracyuvav chovnyarem korzinshikom v pekarni matrosom na ryatuvalnij stanciyi 4 5 U 1927 roci zakinchiv 1 shu Yevpatorijsku dev yatirichnu shkolu 6 U 1929 roci pereyihav do Leningrada pracyuvav na zavodi Chervonij putilovec 5 Sluzhba na Baltici red U 1930 roci vstupiv do Vijskovo morskogo uchilisha imeni M V Frunze de j stav chlenom Komunistichnoyi partiyi 7 Uspishno zakinchivshi v 1933 roci uchilishe napravlenij vikladachem na kursi priskorenoyi pidgotovki komandnogo skladu flotu v Kronshtadt U kvitni 1934 roku domigsya perevedennya na posadu shturmana esmincya Lenin 8 Z veresnya 1935 na tralshiku Klyuz sluzhiv spochatku pomichnikom a zgodom i komandirom 9 7 U listopadi 1937 roku buv priznachenij komandirom tralshika Strila a v 1939 roci komandirom esmincya Karl Marks 7 9 Zi svoyim korablem brav uchast u radyansko finskij vijni udostoyenij ordena Chervonogo Prapora a dvanadcyatoh chleniv jogo ekipazhu nagorodili ordenami j medalyami 10 Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni v 1940 roci stav komandirom eskadrenogo minonoscya Gordij 11 Smert red Pid chas operaciyi z evakuaciyi garnizonu vijskovo morskoyi bazi Hanko 12 listopada 1941 roku zagin korabliv u skladi esminciv Suvorij i Gordij minnogo zagorodzhuvacha Ural 4 tralshikiv T 206 T 217 T 211 T 215 6 kateriv malij mislivec i dvoh pidvodnih chovniv L 2 i M 98 vijshov u napryamku VMB Hanko Na shlyahu korabli dvichi zaznali torpednih atak pislya pivnochi pochali forsuvannya minnogo polya v tralah pochalisya pidrivi V 00 44 14 listopada na mini pidirvavsya j zatonuv kater MO 301 ves ekipazh zaginuv o 01 05 pidirvavsya j zatonuv tralshik T 206 Verp z ekipazhu vryatovani 21 cholovik zaginuli 32 lyudini Vidrazu pislya vibuhu cherez neuzgodzheni diyi zitknulisya esminec Suvorij i tralshik T 217 pri comu esminec otrimav znachnu proboyinu Koli jogo ekipazh usunuv poshkodzhennya j korabel pochav nabirati hid bilya bortu vibuhnula mina korabel vtrativ hid j otrimav znachni poshkodzhennya Dlya nadannya jomu dopomogi povernulisya 2 tralshika Pislya bezuspishnoyi borotbi za poryatunok korablya jogo ekipazh 230 osib prijnyatij na bort katerami j tralshikami esminec zatoplenij Takozh zaginula na minah pidvodnij choven L 2 z ekipazhu zaginuli 49 osib vryatovano 3 osobi a pidvodnij choven M 98 propav bezvisti jogo dolya nevidoma po teperishnij chas Do Hanko prodovzhuvali ruhatisya lishe esminec Gordij Ural 1 tralshik j 3 kateri Protralenoyi tralshikom smugi bulo vochevid zamalo dlya bezpechnogo plavannya do togo zh vsi korabli nishporili pri rusi jti v kilvateri odin do odnogo bulo praktichno nemozhlivo U pidsumku o 03 20 o 03 30 ta v 3 36 esminec Gordij trichi pidirvavsya na minah otrimav vazhki poshkodzhennya j zatonuv v semi milyah na pivnich vid ostrova Nayissaar 12 Vryatovano buli 87 chleniv ekipazhu Sered zagiblih buli komandir esmincya Ye B Yefet komisar starpom j inshi oficeri yaki vidmovilisya ryatuvatisya ranishe svoyih pidleglih O 08 46 na Hanko pribuli lishe minnij zagorodzhuvach Ural i 2 kateri malij mislivec na yih bortu buli chleni ekipazhu zagiblogo Gordogo Pro ce povidomlyalosya v listivci politupravlinnya Chervonoprapornogo Baltijskogo flotu vipushenoyi v 1942 roci nbsp Kormi esmincya tak gliboko pishla pid vodu sho po verhnij palubi stalo nemozhlivo hoditi Peresuvatisya po nij mozhna bulo tilki popovzom chiplyayuchis za skobi i vistupi Do zagibeli korablya zalishalisya licheni sekundi ale ni komandir ni komisar ne pokidali mistka Z inshih korabliv chuli sho z mistka ginuchogo esmincya shos krichali tim hto chiplyavsya za yakirni pristroyi na zdiblenomu baku Yefet i Sahno pidbadoryuvali chervonoflotciv I raptom prolunav spiv Spershu led chutni golosi zvuchali vse golosnishe j golosnishe Nad nichnim morem plivli zvuki Internacionalu Jogo spivali komandir korablya Yefet voyenkom Sahno spivali chervonoflotci sho zalishilisya na korabli 13 nbsp Nagorodi red Orden Chervonogo Prapora 07 02 1940 Sim ya red Batko Boris Yefet stolyar pokinuv sim yu koli Yevgeniyu bulo 6 misyaciv 9 Mati Gulyush Ruvimovna Yefet kravchinya 9 14 Z 1937 roku rodina Yefetiv prozhivala v Oraniyenbaumi nini Lomonosov Druzhina Valentina Ivanivna Yefet 28 sichnya 1909 12 cherven 1999 pracyuvala likarem terapevtom u poliklinici U 1972 roci pri serednij shkoli 6 Lomonosova nini GBOU ZOSh 436 vidkritij muzej Bojovij shlyah eskadrenogo minonoscya Gordij zasnovnikami yakogo vistupili V I Yefet ta direktor shkoli L A Mochalova 15 Sin Yevgen Yevgenovich Yefet 21 chervnya 1938 3 bereznya 1993 navchavsya v Tbiliskomu Nahimovskomu uchilishi v 1956 roci zakinchiv Vishe vijskovo morske uchilishe radioelektroniki imeni A S Popova Sluzhiv flotskim oficerom zv yazkivcem zvilnivsya v zapas 1960 roku v zvanni starshogo lejtenanta Pracyuvav inzhenerom 16 Razom z matir yu i didom Ivanom Ivanovichem Kurovim 1880 1950 pohovanij na Svyato Troyickomu pravoslavnomu kladovishi Lomonosova 17 18 Onuk Oleksandr Yevgenovich Yefet 19 Pam yat red Vulicya Yevgena Yefetov v Lomonosovi skasovana v 2021 roci Vulicya Yefeta v Yevpatoriyi 20 U 1976 roci na Illichivskomu sudnobudivnomu zavodi pobudovanij teplohid Yevgenij Yefet yakij zobrazhenij na poshtovih konvertah vipushenih u 1980 i 1982 rokah Nalezhav Yevpatorijskomu morskomu torgovelnomu portu Na pochatku 2000 ih rokiv vivedenij z ekspluataciyi a v 2010 roci prodanij privatnij osobi i vidbuksiruvali v Strilecku buhtu Sevastopolya Vidnovlenij vivedenij na vodu z 2016 roku nosit nazvu Balaklava 21 Memorialna doshka na budinku gimnaziyi imeni I Selvinskogo v Yevpatoriyi 22 z tekstom nbsp U cij shkoli v 30 h rokah navchavsya komandir esmincya Gordij Chervonoprapornogo Baltijskogo flotukapitan 3 go rangu Ye Yefet geroyichno zaginuv pri oboroni p ostrova Hanko 14 listopada 1941 roku 23 nbsp Memorialna doshka na budinku de zhiv Yevgen Yefet po vul Karayimskij 66 v Yevpatoriyi Vidkrita u veresni 2020 roku 18 listopada 2020 roku im ya Yevgena Yefeta prisvoyeno serednij zagalnoosvitnij shkoli 436 Petrodvorcovogo rajonu Sankt Peterburga 24 25 Primitki red https sites google com eu436spb ru museum ekspoziciya https pamyat naroda ru heroes memorial chelovek donesenie76659026 Smirnov 1973 s 85 Drachuk Smirnova Chelyshev 1979 s 62 a b Pravilenko 1972 s 105 Pavlenkova N Yunost Admirala Evpatorijskaya zdravnica 2020 35 19432 9 S 12 a b v Tribuc V P Baltijcy srazhayutsya Voenizdat M 2020 S 156 168 Pravilenko 1972 s 106 a b v g Elyashevich 1993 s 67 Elyashevich 1993 s 68 Geroi bitvy za Leningrad biograficheskij slovar Docenko V D Getmanec G M Hmyrov V L Sherbakov V N SPb Sudostroenie 2005 S 87 Pravilenko 1972 s 229 M Korsunskij Komandir Gordogo ros Predstaviteli karaimskih semej Karaimskaya narodnaya enciklopediya pod red Yu A Polkanova M E Hafuza A I Ochan E I Chaush R A Ajvaza E I Lebedevoj M OAO Astra sem 2000 T 6 S 68 69 Karaimskaya narodnaya enciklopediya ISBN S 201 14258 6 1 Melnik Nina 8 travnya 2017 V pamyat o Gordom Gazeta pedagogov Arhiv originalu za 21 sichnya 2021 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Pravilenko 1972 s 242 Eskadrennyj minonosec Gordyj iz sbornika Velikaya Otechestvennaya v pismah Arhivovano 20 travnya 2021 u Wayback Machine ros Parahuda V A Panov V A Oranienbaumskij nekropol Opyt istoricheskoj rekonstrukcii Nevskij arhiv Vyp VII SPb 2006 S 349 392 Pravilenko 1972 s 250 Fuki 1995 s 72 Balaklava fleetphoto ru Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2020 Kropotov V S 11 lyutogo 2011 Sohranenie istoricheskoj pamyati EKC Kale Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2019 Pravilenko 1972 s 248 249 Ryzhkov A I vse taki Zenit Sankt Peterburgskie vedomosti 2020 17 iyulya Shkole 436 prisvoeno imya Geroya vojny Evgeniya Efeta Novosti Petrodvorcovogo rajona Sankt Peterburga 18 listopada 2020 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 19 listopada 2020 Dzherela red Vojskunskij E Ballada o Finskom zalive Druzhba narodov 2005 3 Arhivovano z dzherela 18 zhovtnya 2020 Procitovano 20 travnya 2021 Nikto ne zabyt nichto ne zabyto Evpatoriya V S Drachuk V P Smirnova Yu V Chelyshev Simferopol Tavriya 1979 160 s 50000 prim Elyashevich B S Chast II Karaimskij biograficheskij slovar ot konca XVIII v do 1960 g Karaimy pod red M N Guboglo A I Kuznecova L I Missonovoj Yu B Simchenko V A Tishkova M Institut etnologii i antropologii RAN 1993 238 s Narody i kultury 250 prim Pravilenko G T Povest o Gordom Kaliningrad Kaliningradskoe knizhnoe izdatelstvo 1972 256 s Smirnov N K Chest komandira Zametki chlena Voennogo soveta N K Smirnov M Politizdat 1973 192 s Fuki A Karaimy synovya i docheri Rossii M Interprint 1995 152 s ISBN 5 7100 0143 0 Posilannya red Teplohod Evgenij Efet Arhivovano 24 listopada 2020 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yefet Yevgen Borisovich amp oldid 35783159