www.wikidata.uk-ua.nina.az

Єлюй Амбагай У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тайцзу Абаоцзи храмове ім я Тай цзу кит 太祖 піньїнь Tai

Єлюй Амбагай

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тайцзу.

Єлюй Амбагай (Абаоцзи), храмове ім'я Тай-цзу (кит.: 太祖; піньїнь: Taizu — «Великий пращур») — вождь племені киданів, імператор киданів, засновник династії Ляо.

Єлюй Амбагай
916 — 926
Спадкоємець: Єлюй Яогу
 
Народження: 872
Смерть: 6 вересня 926
Країна: Династія Ляо
Рід: Династія Ляо
Батько: Yelü Salad
Мати: Empress Dowager Yaonian Yanmujind
Шлюб: Shulü Pingd і Xiao Shid
Діти: Yelü Beid, Єлюй Яогу, Yelü Zhigud, Yelü Lihud і Yelü Yaliguod

 Медіафайли у Вікісховищі

Народження та юність Редагувати

Майбутній імператор киданів Тай-цзу народився 872 року. Він був сином Гуньлі (Єлюя Саладі) — чиновника, що обіймав посаду іліцзиня (виконував військові й судові функції). Відповідно до легенди, перед народженням Єлюй Амбагай його мати, Сяо Яньмуцзінь, побачила сон, що до неї в лоно спустилося сонце, після чого вона завагітніла. У 3-місячному віці Абаоцзи навчився ходити, раптово почав говорити й наперед знав про всі справи. З малих літ він міг розмірковувати про справи роду. Від самого народження майбутній імператор вирізнявся великодушшям, мав великий розум і не був схожим на інших. В дитинстві його називали Цзюеліци — «неперевершена сила». Досягнувши зрілого віку, Абаоцзи вирізнявся міцною статурою, сміливістю, войовничістю та кмітливістю. Чудово їздив верхи та стріляв із лука, пробиваючи стрілою залізо завтовшки в один цунь.

Подальша кар'єра Редагувати

Потім, Абаоцзи став чиновником (очевидно військовим) і хитрістю підкорив людей народу шивей, які не підкорялися владі киданів, переміг жунів та здобував перемоги над цими й іншими племенами, після чого люди надали йому ім'я Ачжусалі («подібний до батька та діда, гарний правитель»). 901 року Ціньде, дядько Тай-цзу, ставши ханом, призначив його ілізцинем у своєму племені. Тай-цзу розбив одне за іншим племена шивей та юйцзюе, а також захопив багато полонених. 902 року Тай-цзу на чолі 400-тисячного війська вирушив у похід до провінцій Хедун і Хебей, захопивши дев'ять великих міст і багато полонених, верблюдів, коней, великої рогатої худоби й овець — разом 95 000 голів. 903 року Тай-цзу покарав народ нючжі (чжурчженів).

Сходження на престол і правління Редагувати

Про переддержавну історію киданів мало що відомо. Китайські документи вперше містять згадки про киданів у IV столітті, коли на тлі бурхливих подій періоду 16 варварських держав, почав формуватися киданський етнос. Ще наприкінці IX століття кидані, що населяли степи Західної Маньчжурії, перебували на цивілізаційному етапі військової демократії. Їхнє протидержавне утворення було конфедерацією восьми племен-кочовищ під керівництвом єдиного верховного вождя, котрим ставав по черзі на три роки кожен із восьми племінних вождів даженів («великих людей»). 903 року Єлюй Амбагай став черговим вождем тієї конфедерації.

907 року, коли настав час здати владу іншому племінному вождю, Абаоцзи, за порадою дружини Шулюй, запросив усіх вождів на бенкет де, напоївши їх вином, відрубав усім даженям голови. Так 907 (за однією з версій — лише 916) був здійснений державний переворот, і децентралізована киданська конфедерація трансформувалася в монархічну державу, яка 937 року, вже після смерті Абаоцзи, отримала назву Ляо.

Абаоцзи оголосив себе Тяньхуан-ваном (Небесним імператором), а свою дружину Шулюй — імператрицею. Для згуртування киданів Абаоцзи одразу розпочав війни з сусідами. 911 року він підкорив татабів, 915 — амурське плем'я угі, а 926, після десятирічної, невдалої для киданів спочатку, війни, нарешті була завойована держава Бохай. Після цього він перейменував останню на «державу» Дундань і призначив керувати нею старшого сина Туюя. Іноді, в ще нестабільній державі киданів, виникали бунти, однак всіх їх було успішно придушено.

Крім того, Тай-цзу інтенсивно займався внутрішньою політикою та розбудовою держави Ляо. В проведені реформ йому активно допомагав уродженець землі Янь, Хань Янь-хуей. Останній вперше навчив киданів організації офіційних закладів, будуванню міст, обнесених внутрішніми і зовнішніми стінами та створенню торгових містечок. У підкоренні киданями інших держав також велику роль відіграв Янь Хуей. Окрім, того, за Абаоцзи, на базі китайської, була складена киданська писемність у кількості понад 3 тисяч знаків, а у великому кочів'ї, в якому жив Тай-цзу, був побудований буддійський храм, названий Тяньсюнсі. Крім того були збудовані чотири великі вежі для оборони й засноване обласне місто Танчжоу.

В вересні 926 року імператор Тай-цзу помер в Фуюйчені та був похований на горі Муешань.

Діти Редагувати

Сини Редагувати

  • Єлюй Туюй (Пей)
  • Єлюй Яогу (Дегуан)
  • Єлюй Ліху (Хунгу)
  • Єлюй Яліго

Доньки Редагувати

  • Елюй Чжигу

Примітки Редагувати

  1. ↑ China Biographical Database
    d:Track:Q13407958
  2. ↑ История железной империи Пер. И комент. Л. В. Тюрюминой, с.43
  3. Е.Лун-ли. История государства киданей (Цидань го чжи), с.41
  4. История железной империи Пер. И комент. Л. В. Тюрюминой, с.44
  5. The Camridge history of China.Volume 6 «Alien regimes and border states 907—1368», с.44
  6. ↑ Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу, с.243
  7. История Китая под. ред. А. В. Меликсетова, с.190
  8. W.Eberhard. A history of China, p.120
  9. Е.Лун-ли. История государства киданей (Цидань го чжи), с.42
  10. Е.Лун-ли. История государства киданей (Цидань го чжи), с.43
  11. Е.Лун-ли. История государства киданей (Цидань го чжи), с.53

Література Редагувати

  • Е. Лун-ли «История государства киданей»/ пер. В. С. Таскина — М.,1979
  • «История железной империи» /пер. Л. В. Тирюминой — Новосибирск 2007
  • Рубель В. А. «Історія середньовічного Сходу»: Підручник. — К.: Либідь,2002
  • История Китая; Учебник/ Под редакцией А. В. Меликсетова. Изд-во МГУ.,2002
  • The Cambridge history of China volume 6 «Alien regimes and border states 907—1368».Cambridge University Press,2008
  • W.Eberhard «A history of China».,2004
  • F.W. Mote «Imperial China 900—1800», Harward University Press,2003

Посилання Редагувати

  • . vostlit.info (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 20 травня 2016. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tajczu Yelyuj Ambagaj Abaoczi hramove im ya Taj czu kit 太祖 pinyin Taizu Velikij prashur vozhd plemeni kidaniv imperator kidaniv zasnovnik dinastiyi Lyao Yelyuj Ambagaj1 j Imperator Lyao916 926Spadkoyemec Yelyuj Yaogu Narodzhennya 872Smert 6 veresnya 926Krayina Dinastiya Lyao 1 Rid Dinastiya LyaoBatko Yelu Salad 1 Mati Empress Dowager Yaonian Yanmujind 1 Shlyub Shulu Pingd 1 i Xiao Shid 1 Diti Yelu Beid 1 Yelyuj Yaogu 1 Yelu Zhigud 1 Yelu Lihud 1 i Yelu Yaliguod 1 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Narodzhennya ta yunist 2 Podalsha kar yera 3 Shodzhennya na prestol i pravlinnya 4 Diti 4 1 Sini 4 2 Donki 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaNarodzhennya ta yunist RedaguvatiMajbutnij imperator kidaniv Taj czu narodivsya 872 roku Vin buv sinom Gunli Yelyuya Saladi chinovnika sho obijmav posadu iliczinya vikonuvav vijskovi j sudovi funkciyi Vidpovidno do legendi pered narodzhennyam Yelyuj Ambagaj jogo mati Syao Yanmuczin pobachila son sho do neyi v lono spustilosya sonce pislya chogo vona zavagitnila 2 U 3 misyachnomu vici Abaoczi navchivsya hoditi raptovo pochav govoriti j napered znav pro vsi spravi Z malih lit vin mig rozmirkovuvati pro spravi rodu Vid samogo narodzhennya majbutnij imperator viriznyavsya velikodushshyam mav velikij rozum i ne buv shozhim na inshih V ditinstvi jogo nazivali Czyuelici neperevershena sila 2 Dosyagnuvshi zrilogo viku Abaoczi viriznyavsya micnoyu staturoyu smilivistyu vojovnichistyu ta kmitlivistyu Chudovo yizdiv verhi ta strilyav iz luka probivayuchi striloyu zalizo zavtovshki v odin cun 3 Podalsha kar yera RedaguvatiPotim Abaoczi stav chinovnikom ochevidno vijskovim i hitristyu pidkoriv lyudej narodu shivej yaki ne pidkoryalisya vladi kidaniv peremig zhuniv ta zdobuvav peremogi nad cimi j inshimi plemenami pislya chogo lyudi nadali jomu im ya Achzhusali podibnij do batka ta dida garnij pravitel 4 901 roku Cinde dyadko Taj czu stavshi hanom priznachiv jogo ilizcinem u svoyemu plemeni Taj czu rozbiv odne za inshim plemena shivej ta yujczyue a takozh zahopiv bagato polonenih 902 roku Taj czu na choli 400 tisyachnogo vijska virushiv u pohid do provincij Hedun i Hebej zahopivshi dev yat velikih mist i bagato polonenih verblyudiv konej velikoyi rogatoyi hudobi j ovec razom 95 000 goliv 903 roku Taj czu pokarav narod nyuchzhi chzhurchzheniv Shodzhennya na prestol i pravlinnya RedaguvatiPro peredderzhavnu istoriyu kidaniv malo sho vidomo Kitajski dokumenti vpershe mistyat zgadki pro kidaniv u IV stolitti koli na tli burhlivih podij periodu 16 varvarskih derzhav pochav formuvatisya kidanskij etnos 5 She naprikinci IX stolittya kidani sho naselyali stepi Zahidnoyi Manchzhuriyi perebuvali na civilizacijnomu etapi vijskovoyi demokratiyi Yihnye protiderzhavne utvorennya bulo konfederaciyeyu vosmi plemen kochovish pid kerivnictvom yedinogo verhovnogo vozhdya kotrim stavav po cherzi na tri roki kozhen iz vosmi pleminnih vozhdiv dazheniv velikih lyudej 903 roku Yelyuj Ambagaj stav chergovim vozhdem tiyeyi konfederaciyi 907 roku koli nastav chas zdati vladu inshomu pleminnomu vozhdyu Abaoczi za poradoyu druzhini Shulyuj zaprosiv usih vozhdiv na benket de napoyivshi yih vinom vidrubav usim dazhenyam golovi 6 Tak 907 za odniyeyu z versij lishe 916 7 buv zdijsnenij derzhavnij perevorot i decentralizovana kidanska konfederaciya transformuvalasya v monarhichnu derzhavu yaka 937 roku vzhe pislya smerti Abaoczi otrimala nazvu Lyao 8 Abaoczi ogolosiv sebe Tyanhuan vanom Nebesnim imperatorom a svoyu druzhinu Shulyuj imperatriceyu 9 Dlya zgurtuvannya kidaniv Abaoczi odrazu rozpochav vijni z susidami 911 roku vin pidkoriv tatabiv 915 amurske plem ya ugi a 926 pislya desyatirichnoyi nevdaloyi dlya kidaniv spochatku vijni nareshti bula zavojovana derzhava Bohaj 6 Pislya cogo vin perejmenuvav ostannyu na derzhavu Dundan i priznachiv keruvati neyu starshogo sina Tuyuya Inodi v she nestabilnij derzhavi kidaniv vinikali bunti odnak vsih yih bulo uspishno pridusheno Krim togo Taj czu intensivno zajmavsya vnutrishnoyu politikoyu ta rozbudovoyu derzhavi Lyao V provedeni reform jomu aktivno dopomagav urodzhenec zemli Yan Han Yan huej Ostannij vpershe navchiv kidaniv organizaciyi oficijnih zakladiv buduvannyu mist obnesenih vnutrishnimi i zovnishnimi stinami ta stvorennyu torgovih mistechok U pidkorenni kidanyami inshih derzhav takozh veliku rol vidigrav Yan Huej 10 Okrim togo za Abaoczi na bazi kitajskoyi bula skladena kidanska pisemnist u kilkosti ponad 3 tisyach znakiv a u velikomu kochiv yi v yakomu zhiv Taj czu buv pobudovanij buddijskij hram nazvanij Tyansyunsi Krim togo buli zbudovani chotiri veliki vezhi dlya oboroni j zasnovane oblasne misto Tanchzhou V veresni 926 roku imperator Taj czu pomer v Fuyujcheni ta buv pohovanij na gori Mueshan 11 Diti RedaguvatiSini Redaguvati Yelyuj Tuyuj Pej Yelyuj Yaogu Deguan Yelyuj Lihu Hungu Yelyuj YaligoDonki Redaguvati Elyuj ChzhiguPrimitki Redaguvati a b v g d e zh i k l China Biographical Database d Track Q13407958 a b Istoriya zheleznoj imperii Per I koment L V Tyuryuminoj s 43 E Lun li Istoriya gosudarstva kidanej Cidan go chzhi s 41 Istoriya zheleznoj imperii Per I koment L V Tyuryuminoj s 44 The Camridge history of China Volume 6 Alien regimes and border states 907 1368 s 44 a b Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu s 243 Istoriya Kitaya pod red A V Meliksetova s 190 W Eberhard A history of China p 120 E Lun li Istoriya gosudarstva kidanej Cidan go chzhi s 42 E Lun li Istoriya gosudarstva kidanej Cidan go chzhi s 43 E Lun li Istoriya gosudarstva kidanej Cidan go chzhi s 53Literatura RedaguvatiE Lun li Istoriya gosudarstva kidanej per V S Taskina M 1979 Istoriya zheleznoj imperii per L V Tiryuminoj Novosibirsk 2007 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Pidruchnik K Libid 2002 Istoriya Kitaya Uchebnik Pod redakciej A V Meliksetova Izd vo MGU 2002 The Cambridge history of China volume 6 Alien regimes and border states 907 1368 Cambridge University Press 2008 W Eberhard A history of China 2004 F W Mote Imperial China 900 1800 Harward University Press 2003Posilannya RedaguvatiDinastichni istoriyi Istoriya dinastiyi Lyao vostlit info ros Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 20 travnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yelyuj Ambagaj amp oldid 37823398