Варфоломі́й (часто Вартоломі́й) Пи́монович Євтимо́вич (нар. 28 жовтня 1889, с. Перегонівка, Голованівський район Кіровоградська область — пом. 8 лютого 1950, м. Міттенвальд, Німеччина) — підполковник Армії УНР, офіцер дивізії Ваффен СС «Галичина». Український військовий і громадсько-політичний діяч, журналіст. Член Управи Українського військово-історичного товариства у Польщі.
| Варфоломій Євтимович | |
|---|---|
| Підполковник | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 28 жовтня 1889 с. Перегонівка, Голованівський район Кіровоградська область |
| Смерть | 8 лютого 1950 (60 років) Міттенвальд, Німеччина |
| Військова служба | |
| Приналежність | УНР |
| Вид ЗС | Армія УНР Дивізія «Галичина» |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-більшовицька війна Друга світова війна |
| Командування | |
| начальник штабу коменданта тилу Дієвої армії УНР. | |
Життєпис Редагувати
Народився на Київщині в родині священика.
Освіту набув у Київсько-Софіївській духовній, реальній, художній та музично-драматичних школах у Києві. Закінчив 7-класну Київську художню школу.
На службі РІА Редагувати
1 грудня 1912 р. вступив однорічником до 168-го піхотного Миргородського полку.
1 вересня 1913 р. був прийнятий до Чугуївського військового училища, яке закінчив 1 грудня 1914 р., служив прапорщиком 25-го запасного батальйону.
З 2 квітня 1915 р. — молодший офіцер 7-го прикордонного піхотного Заамурського полку.
З 1 грудня 1915 р. — поручник.
З 25 серпня 1916 р. — полковий ад'ютант.
На службі УНР Редагувати
Протягом весни 1917 р. спільно з М.Міхновським займався організацією українських військових частин. У березні 1917 р. перебував у відпустці у Києві, був одним із організаторів Українського військового клубу ім. П. Полуботка.
Повернувся на фронт — з 30 березня 1917 р. — командир батальйону 7-го прикордонного піхотного Заамурського полку.
З 12 жовтня 1917 р. — курсовий старшина 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. З 8 листопада 1917 р. — командир сотні цієї школи.
З 22 грудня 1917 р. — штаб-старшина для доручень військово-шкільного відділу Українського Генерального штабу. Брав участь у вуличних боях проти більшовиків у Києві у січні 1917 р.
З 3 березня 1918 р. — штаб-старшина для доручень Головної шкільної управи Армії УНР, потім Армії Української Держави.
З 21 грудня 1918 р. — т. в. о. начальника 2-ї Київської юнацької школи. З 1 січня 1919 р. — другий старшина для інспекції військових шкіл.
З 21 квітня 1919 р. — начальник загального відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР.
З 17 травня 1919 р. — начальник штабу коменданта тилу Дієвої армії УНР. З 9 червня 1919 р. — штаб-старшина для доручень штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР.
У грудні 1919 р. був інтернований у Польщі. З 1 квітня 1920 р. — помічник начальника культурно-освітнього відділу Головної управи Генерального штабу УНР.
З 3 липня 1920 р. — начальник відділу освіти та військової підготовки населення Генерального штабу УНР.
За час Першої світової війни та Визвольних змагань дістав 4 поранення та 1 контузію.
Міжвоєнний період Редагувати
З 1924 р. живу Львові, займався активною громадсько-політичною діяльністю.
У 1939 р. був заарештований польською владою, утримувався у концтаборі у Березі Картузькій.
Перед вступом туди радянських військ зумів виїхати до Німеччини.
Друга світова війна і післявоєнний період Редагувати
У 1943 р. вступив до дивізії СС «Галичина». У березні—травні 1945 р. був заступником начальника старшинської школи Української національної армії.
Після закінчення війни перебував у таборі для переміщених осіб у Міттевальді, де й помер незадовго до виїзду в США.
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Євтимович В. Московсько-український словник для військових. Зредаґовано ред. Комісією при Головній Шкільній Управі В. М-ва. Київ, 1918, 125 с.
- ЦДАВОУ. — Ф. 1876 — особистий фонд Євтимовича В. П. (51 справа); Ф. 1078. — Оп. 2. — Спр. 155. — С. 214; Спр. 169. — С. 137;
- Євтимович В. Початки українського військового шкільництва в 1917–1918 р.//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. 12. — С. 7—10;
- Євтимович В. Здобуття «Праги»//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1938. — Ч. 3. — С. 5-18;
- Євтимович В. До «Споминів розвідчого старшини 1919–1923 рр. на Великій Україні — І. Вислоцького»//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. 9. — С. 13-14;
- Євтимович В. Історія статуту польової служби//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1936. — Ч. 9. — С. 14-16;
- Євтимович В. Олелько Сергійович Остапура- Степовий//Літопис Червоної Калини. — Львів. — 1937. — Ч. 7-8. — С 29-33;
- Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). — Львів. — 2003. — С. 491;
- Про полк. Варфоломія Євтимовича//Українське Козацтво. — 1973. — Ч. 2 (24). — С. 27-28.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Євтимович В. ”За крашанку – писанка” : рефлєкси з приводу “Воспоминаний об Украине” герцога Лейхтенбергського : відбитка з журн. “Український Інвалід”, ч. 11-13 / Варфоломій Євтимович. — Каліш : Друк. Вид-ва “Чорномор”, 1928. – 18 с. [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]