Вади́м Володи́мирович Шалато́вський ((5 березня) 1983 — (5 вересня) (2014)) — старший солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» (Збройних сил України), учасник (російсько-української війни).
Шалатовський Вадим Володимирович | ||
---|---|---|
(Старший солдат) | ||
Загальна інформація | ||
Народження | (5 березня) 1983 (Пасічна) | |
Смерть | (5 вересня) (2014) (31 рік) (Весела Гора) | |
Поховання | (Хмельницький) | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
(Вид ЗС) | (Збройні сили) | |
(Рід військ) | (Територіальна оборона) | |
Формування | («Айдар») | |
Війни / битви | (Війна на сході України) • (Бої за Щастя) • (Засідка під Веселою Горою) | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєпис
Проживав у місті Хмельницький, займався спортом. Строкову службу проходив у повітряно-десантних військах.
Активний учасник Революції Гідності; під час другої хвилі мобілізації облишив свій бізнес та пішов на фронт.
Старший солдат, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».
5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із (засідки поблизу села Весела Гора). Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.
Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий Герой. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.
Упізнаний за експертизою ДНК у березні 2015 року, старобільські волонтери зібрали кошти на цинкову труну, щоб доставити Вадима до Хмельницького. 25 березня 2015 року з Вадимом попрощались у Києві на Майдані Незалежності, 26 березня — в Хмельницькому.
Перепохований у Хмельницькому на Алеї Слави кладовища, мікрорайон Ракове.
Без Вадима лишились дружина, син та донька.
Нагороди та вшанування
За особисту (мужність) і (героїзм), виявлені у захисті державного (суверенітету) та територіальної цілісності України, вірність військовій (присязі) під час (російсько-української війни), відзначений — нагороджений
- 25 грудня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагороджений нагрудним знаком («За оборону Луганського аеропорту») (посмертно)
- Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно)
- медаллю «За хоробрість в бою» від ГО «Луганська обласна спілка ветеранів АТО» (посмертно)
- рішенням Хмельницької міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» (посмертно)
Примітки
- Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Родини хмельничан-айдарівців отримали нагороди [ 29 серпня 2018 у (Wayback Machine).] // Хмельницька міська рада, 28 серпня 2018
Джерела
- Шалатовський Вадим Володимирович [ 17 лютого 2017 у (Wayback Machine).]
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з серпня 2019]
Це незавершена стаття про (військового) чи (військову) (Збройних сил України). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет