Округ | Жовківський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Чесанів |
Створений | 1854 |
Площа | 1185,45 км² (1869) |
Населення | 63 817 (1869) |
Найбільші міста | Любачів, Чесанів |
Чесанівський повіт (пол. Powiat cieszanowski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, ЗУНР і Польщі.
У складі Австро-Угорщини
Утворений в 1854 р. У 1867 році до Чесанівського повіту приєднаний Любачівский повіт. В 1869 р. проживало 63 817 осіб, було 95 адміністративних одиниць — 68 громад-гмін (1 місто — Любачів, 5 містечок — Чесанів, Липсько, Наріль, Олешиці, Плазів, 62 села) і 27 окремих територій (до них включені 64 панські фільварки); повіт поділений на 68 кадастральних гмін. За переписом 1910 року в повіті проживало 86 549 осіб, з них 45 393 грекокатоликів (становили 52,45 % населення повіту), 30 201 римо-католик (34,89 %), 10 780 юдеїв (12,46 %), 173 протестанти, 1 православний та 1 інших віровизнань.
ЗУНР
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Західне розташування повіту спричинило воєнну вразливість і нетривале існування тут української влади. 14 листопада 1918 р. поляками захоплений і Любачів.
У складі Польщі
Чесанівський повіт | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
Воєводство: | Львівське |
Утворений: | 1867 |
Населення: | 81 368 (1921) р. |
Площа: | 1 146 км² |
Густота: | 71 осіб/км² |
Населені пункти та ґміни | |
Повітовий центр: | Чесанів |
Міські гміни: | 2 |
Сільські гміни: | 64 |
Мапа повіту | |
Повітова влада |
Входив до Львівського воєводства Польщі у 1920-1922 рр. 1 січня 1923 р. перенесено адміністративний центр з Чесаніва в Любачів і повіт став називатися Любачівським.
Адміністративний поділ повіту
На 30 вересня 1921 року в склад повіту входили 2 міста, 64 громади села-ґміни (в тому числі 4 містечка) і 48 фільваркових господарств:
Сільські ґміни
- Башня Горішня
- Башня Долішня
- Бігалі
- Борова Гора
- Борхів
- Бурґав
- Вілька Запалівська
- Вілька-Горинецька
- Воля Велика
- Гораєць
- Горинець
- Гута Рожанецька
- Дахнів
- Діброва
- Жапалів
- Жуків
- Залужжя
- Кадовбищі
- Коровиця Голодівська
- Коровиця Лісова
- Коровиця Сама
- Криве
- Липовець
- Липсько (містечко)
- Лисячі Ями
- Лівча
- Лукавиця
- Лукавець
- Милків
- Молодів
- Мощаниця
- Наріль (містечко)
- Наріль Село
- Німстів
- Нове Брусно
- Нове Село
- Новий Диків
- Новий Люблинець
- Олешичі (містечко)
- Опака
- Плазів (містечко)
- Подемщина
- Полянка Горинецька
- Райхав
- Руда Ружанецька
- Синявка
- Старе Село
- Старий Диків
- Старий Люблинець
- Старі Олешичі
- Суха Воля
- Улазів
- Фельзендорф
- Фрайфельд
- Футори
- Хлівищі
- Хотилюб
- Цівків
- Щутків
Міста
Примітки
- Powiat cieszanowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 693. (пол.)
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 [ 29 березня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom XIII — Województwo Lwowskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1924
Див. також
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chesanivskij povit Okrug Zhovkivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Chesaniv Stvorenij 1854 Plosha 1185 45 km 1869 Naselennya 63 817 1869 Najbilshi mista Lyubachiv Chesaniv Chesanivskij povit pol Powiat cieszanowski istorichna administrativna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu Avstro Ugorshini ZUNR i Polshi U skladi Avstro UgorshiniUtvorenij v 1854 r U 1867 roci do Chesanivskogo povitu priyednanij Lyubachivskij povit V 1869 r prozhivalo 63 817 osib bulo 95 administrativnih odinic 68 gromad gmin 1 misto Lyubachiv 5 mistechok Chesaniv Lipsko Naril Oleshici Plaziv 62 sela i 27 okremih teritorij do nih vklyucheni 64 panski filvarki povit podilenij na 68 kadastralnih gmin Za perepisom 1910 roku v poviti prozhivalo 86 549 osib z nih 45 393 grekokatolikiv stanovili 52 45 naselennya povitu 30 201 rimo katolik 34 89 10 780 yudeyiv 12 46 173 protestanti 1 pravoslavnij ta 1 inshih viroviznan ZUNRPovit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Zahidne roztashuvannya povitu sprichinilo voyennu vrazlivist i netrivale isnuvannya tut ukrayinskoyi vladi 14 listopada 1918 r polyakami zahoplenij i Lyubachiv U skladi PolshiChesanivskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1867 Naselennya 81 368 1921 r Plosha 1 146 km Gustota 71 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr Chesaniv Miski gmini 2 Silski gmini 64 Mapa povitu Povitova vlada Vhodiv do Lvivskogo voyevodstva Polshi u 1920 1922 rr 1 sichnya 1923 r pereneseno administrativnij centr z Chesaniva v Lyubachiv i povit stav nazivatisya Lyubachivskim Administrativnij podil povitu Na 30 veresnya 1921 roku v sklad povitu vhodili 2 mista 64 gromadi sela gmini v tomu chisli 4 mistechka i 48 filvarkovih gospodarstv Silski gmini Bashnya Gorishnya Bashnya Dolishnya Bigali Borova Gora Borhiv Burgav Vilka Zapalivska Vilka Gorinecka Volya Velika Gorayec Gorinec Guta Rozhanecka Dahniv Dibrova Zhapaliv Zhukiv Zaluzhzhya Kadovbishi Korovicya Golodivska Korovicya Lisova Korovicya Sama Krive Lipovec Lipsko mistechko Lisyachi Yami Livcha Lukavicya Lukavec Milkiv Molodiv Moshanicya Naril mistechko Naril Selo Nimstiv Nove Brusno Nove Selo Novij Dikiv Novij Lyublinec Oleshichi mistechko Opaka Plaziv mistechko Podemshina Polyanka Gorinecka Rajhav Ruda Ruzhanecka Sinyavka Stare Selo Starij Dikiv Starij Lyublinec Stari Oleshichi Suha Volya Ulaziv Felzendorf Frajfeld Futori Hlivishi Hotilyub Civkiv Shutkiv Mista Chesaniv LyubachivPrimitkiPowiat cieszanowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 693 pol Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 29 bereznya 2022 u Wayback Machine nim Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 21 veresnya 2019 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Tom XIII Wojewodztwo Lwowskie Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1924Div takozhLyubachivskij povit Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi