Цинха́й (кит.: 青海; піньїнь: Qīnghǎi) — багатонаціональна, але порівняно малонаселена провінція на заході центральної частини Китаю. Столиця і найбільше місто — Сінін. Населення 5,39 млн осіб (30-е місце серед провінцій; дані 2004 р.).
Цинхай | |||||
---|---|---|---|---|---|
青海, Qīnghǎi | |||||
| |||||
Адм. центр | Сінін | ||||
Країна | КНР | ||||
| |||||
Населення | |||||
- повне | 5 930 000 осіб (2010) | ||||
Площа | |||||
- повна | 696 700 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 6860 м (d) | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 1928 | ||||
Губернатор | d і d | ||||
Вебсайт | qh.gov.cn | ||||
Код ISO 3166-2 | CN-QH | ||||
|
Географія
Провінція Цинхай розташована на території, що раніше була відома як Амдо, у східній частині одної з найбільших гірських систем Азії — Куньлунь. Головні пасма Куньлуня, висотою до 6-7 тис. м перетинають Цинхай з північного заходу на південний схід та межують на південному заході з Тибетським плато. Північна частина Східного Куньлуня утворює дугу, що є природним кордоном провінції, яку складають хребет Алтинтаг та система хребтів Наньшаню (вис. 5-6 тис. м), відділене від головних частин Східного Куньлуню западиною Цайдам (вис. 2600-3100 м). Клімат провінції різко континентальний з прохолодним літом і суворою зимою; опадів 300—500 мм на рік, тому серед природних зон розповсюджені напівпустелі у впадинах і степи в горах. У Цинхаї беруть початок найбільші річки Азії Янцзи, Хуанхе та Меконг. Тут також багато безстічних озер, найбільше з яких — Цинхай (Кукунор), за яким було названо провінцію.
Історія
У 312 році поряд з озером було утворена сяньбіська держава Тогон, яка проіснувала до 663 року і була завойована тибетцями. У 1724 році територія Цинхаю була захоплена військами династії Цін і включена до складу імперії. Після знищення Джунгарського ханства у середині XVIII століття на територію Цинхаю були переселені люди з північної частини сучасного Сіньцзяну, які зараз відомі як «кукунорські монголи». У 1928 році провінція була основною базою мілітариста Ма Буфана. З 1949 року це одна з провінцій КНР.
Адміністративно-територіальний поділ
Відносно адміністративно-територіального поділу провінція Цинхай має поділ на 2 міські округи та 6 автономних.
Карта | # | Назва | Назва ієрогліфами | Назва на піньінь |
---|---|---|---|---|
Міські округи | ||||
3 | Сінін | 西宁市 | Xīníng Shì | |
4 | Хайдун | 海东市 | Hǎidōng Shì | |
Автономні префектури | ||||
1 | Хайсі-Монголо-Тибетська | 海西蒙古族藏族自治州 | Hǎixī Měnggǔzú Zàngzú Zìzhìzhōu | |
2 | Хайбей-Тибетська | 海北藏族自治州 | Hǎiběi Zàngzú Zìzhìzhōu | |
5 | Хайнань-Тибетська | 海南藏族自治州 | Hǎinán Zàngzú Zìzhìzhōu | |
6 | Хуаннань-Тибетська | 黄南藏族自治州 | Huángnán Zàngzú Zìzhìzhōu | |
7 | Юйшу-Тибетська | 玉树藏族自治州 | Yùshù Zàngzú Zìzhìzhōu | |
8 | Голо-Тибетська | 果洛藏族自治州 | Guǒluò Zàngzú Zìzhìzhōu |
Економіка
Культура
Див. також
- 2255 Цинхай — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- Цинхай // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- Карта провінції Цінхай
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Цингай // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cinha j kit 青海 pinyin Qinghǎi bagatonacionalna ale porivnyano malonaselena provinciya na zahodi centralnoyi chastini Kitayu Stolicya i najbilshe misto Sinin Naselennya 5 39 mln osib 30 e misce sered provincij dani 2004 r Cinhaj 青海 Qinghǎi Adm centr Sinin Krayina KNR Mezhuye z susidni adminodiniciSinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Tibetskij avtonomnij rajon Gansu Sichuan Naselennya povne 5 930 000 osib 2010 Plosha povna 696 700 km Visota maksimalna 6860 m d Chasovij poyas UTC 8 Data zasnuvannya 1928 Gubernator d i d Vebsajt qh gov cn Kod ISO 3166 2 CN QH Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CinhajGeografiyaSuputnikova fotografiya ozera Cinhaj Altintag Cajdam Kunlun Kukushili Tangla Shulenanshan Cilyanshan Lesove platoOsnovni formi relyefu Cinhayu pasma Altintag ta Cilyanshan razom utvoryuyut gori Nanshan poznacheno gori Provinciya Cinhaj roztashovana na teritoriyi sho ranishe bula vidoma yak Amdo u shidnij chastini odnoyi z najbilshih girskih sistem Aziyi Kunlun Golovni pasma Kunlunya visotoyu do 6 7 tis m peretinayut Cinhaj z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid ta mezhuyut na pivdennomu zahodi z Tibetskim plato Pivnichna chastina Shidnogo Kunlunya utvoryuye dugu sho ye prirodnim kordonom provinciyi yaku skladayut hrebet Altintag ta sistema hrebtiv Nanshanyu vis 5 6 tis m viddilene vid golovnih chastin Shidnogo Kunlunyu zapadinoyu Cajdam vis 2600 3100 m Klimat provinciyi rizko kontinentalnij z proholodnim litom i suvoroyu zimoyu opadiv 300 500 mm na rik tomu sered prirodnih zon rozpovsyudzheni napivpusteli u vpadinah i stepi v gorah U Cinhayi berut pochatok najbilshi richki Aziyi Yanczi Huanhe ta Mekong Tut takozh bagato bezstichnih ozer najbilshe z yakih Cinhaj Kukunor za yakim bulo nazvano provinciyu IstoriyaU 312 roci poryad z ozerom bulo utvorena syanbiska derzhava Togon yaka proisnuvala do 663 roku i bula zavojovana tibetcyami U 1724 roci teritoriya Cinhayu bula zahoplena vijskami dinastiyi Cin i vklyuchena do skladu imperiyi Pislya znishennya Dzhungarskogo hanstva u seredini XVIII stolittya na teritoriyu Cinhayu buli pereseleni lyudi z pivnichnoyi chastini suchasnogo Sinczyanu yaki zaraz vidomi yak kukunorski mongoli U 1928 roci provinciya bula osnovnoyu bazoyu militarista Ma Bufana Z 1949 roku ce odna z provincij KNR Administrativno teritorialnij podilVidnosno administrativno teritorialnogo podilu provinciya Cinhaj maye podil na 2 miski okrugi ta 6 avtonomnih Karta Nazva Nazva iyeroglifami Nazva na pinin Miski okrugi 3 Sinin 西宁市 Xining Shi 4 Hajdun 海东市 Hǎidōng Shi Avtonomni prefekturi 1 Hajsi Mongolo Tibetska 海西蒙古族藏族自治州 Hǎixi Menggǔzu Zangzu Zizhizhōu 2 Hajbej Tibetska 海北藏族自治州 Hǎibei Zangzu Zizhizhōu 5 Hajnan Tibetska 海南藏族自治州 Hǎinan Zangzu Zizhizhōu 6 Huannan Tibetska 黄南藏族自治州 Huangnan Zangzu Zizhizhōu 7 Yujshu Tibetska 玉树藏族自治州 Yushu Zangzu Zizhizhōu 8 Golo Tibetska 果洛藏族自治州 Guǒluo Zangzu ZizhizhōuEkonomikaKulturaDiv takozh2255 Cinhaj asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiCinhaj Slovniki Ukrayini online Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Karta provinciyi Cinhaj Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaCingaj Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi KNR Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi