Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Святого Юра — сакральна поруда в м. Чесанів, яка розташовується в самому центрі містечка — на вул. Скорупки, 9. Поруч з нею проходить вулиця Церковна, а з подвір'я храму до площі Ринок не більше 100 метрів. У 1939 році в Чесанові проживало 370 українців, 1330 поляків та 1150 євреїв. Проте у 1939—1947 роках українське населення було виселене з міста через проведення нового кордону між УРСР та ПНР (так званий обмін населенням між державами та операція «Вісла»).
| Церква Святого Юра | |
|---|---|
 Церква Св. Юра в Чесанові. Фото 2016 р. | |
| 50°14′46″ пн. ш. 23°07′41″ сх. д. / 50.246011° пн. ш. 23.128123° сх. д.Координати: 50°14′46″ пн. ш. 23°07′41″ сх. д. / 50.246011° пн. ш. 23.128123° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування |  Польща, Чесанів |
| Художник | Григорій Кузневич |
| Початок будівництва | 1900 рік |
| Кінець будівництва | 1900 рік |
| Відбудовано | 1936 рік |
| Належність | |
| Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Адреса | Польща, Підкарпатське воєводство, Любачівський повіт, м. Чесанів, вул. Скорупки, 9 |
| Епонім | Юрій (Георгій) Змієборець |
  Церква Святого Юра (Чесанів) (Польща) | |
 Церква Святого Юра у Вікісховищі | |
Коротка історія
У «Словнику географічному королівства Польського» знаходимо запис, що у Чесанові станом на початок XX століття проживало лише 280 греко-католиків, тобто лише близько 12 % від усього населення міста. У той час вони не мають окремої парафії, а належать до сусідньої — у Новому Селі. У Чесанівському повіті на той час 17 греко-католицьких парафій, що належать до Любачівського деканату Перемишльської єпархії. Водночас у «Шематизмі Перемишльської єпархії» 1888 року знаходимо дані про те, що Чесанів неммав своєї парафії, проте у місті була дочірня дерев'яна церква св. Юрія (1804 р.). А кількість вірних греко-католиків — 328.
У 1900 році на місці дерев'яної церкви містяни будують нову — муровану. Проте філіальною (дочірньою) вона залишається аж до 1932 року, коли вперше згадується у Шематизмі як парафіяльна, проте налічує лише 130 вірних.
У 1930 році у структурі Перемишльської єпархії внаслідок реформи виокремлюється Чесанівський деканат, декан на той час — о. Северин Метелля, парох церкви у с. Люблинець.
Архітектура храму
В основі будови церкви — хрещато-банна конструкція з максимально спрощеною структурою. Візуально в екстер'єрі храму присутні елементи класицизму, структура храму максимально наближена до візантійського стилю.
Врахувавши скромні економічні можливості українського населення, архітектори часто пропонували просту, компактну сакральну споруду, що не вимагала великої кількості будівельних матеріалів, була простою та водночас оригінальною.
На початку XX століття на Закерзонні, зокрема на Любачівщині, будівництво мурованих церков такого типу на місці старих дерев'яних було частим явищем. Маємо подібні приклади у містечку Олешичі недалеко Чесанова; така ж церква постала в 1906 році і в с.Старе Брусно (у 1956 році повністю знищена).
З північного та південного боків до трьохгранної апсиди прилягають захристія та ризниця, головна нава перекрита хрестовим склепінням з восьмикутною в основі банею, бічні рамена прямокутної форми з арковими вікнами по боках.
Біля церкви збереглась невелика мурована дзвіниця, у якій було 3 дзвони.
У 1936 році церкву відновлено, внутрішні розписи у 1935-37 рр. виконав відомий скульптор, митець, громадський діяч зі с.Старе Брусно Григорій Кузневич.
Після виселення українців церква стояла пусткою, пізніше використовувалась як меблевий магазин, згодом знову опустіла.
Інер'єр
У 1935—1937 роках на запрошення священика о. Семена Посіки поліхромію в інтер'єрі храму виконав відомий митець Григорій Кузневич. Кузневич зумів «українізувати» євангелістів, яким надав лиця митрополита Андрея Шептицького (св. Матвій), перемишльського єпископа Йосафата Коциловського (св. Марко) та навіть своє власне (св. Лука, опікун митців). Четверте обличчя — св. Іоана — було знищене, зараз відновлене, оригінальний вигляд невідомий. У інтер'єр гармонійно вкомпонована українська національна симоволіка — тризуби (в руках ангела, в орнаментних композиціях), золотий Галицький лев (біля ніг св. Матвія — Митрополита Шептицького), напис «Боже, Україну спаси» (на стрічці в руках ангела). Цікавим в інтер'єрі є сюжет створення першої людини — Адама. Його Господь ніби витягує із земної кулі.
До війни у храмі була велика ікона хрещення Руси-України.
Іконостас, що був у храмі, повністю знищений.
Осередок релігії та культури
Церква в Чесанові завжди була осередком самоідентифікації та розвитку українства. При ній активно діяло жіноче Марійське товариство, щороку на Ринку неподалік храму у день храмового празника (6 травня) відбувалися гучні ярмарки, концерти.
У 1907 році в Чесанові відкрито філію товариства «Просвіта», ініціатором створення якої виступив парох Нового і Старого Люблинця о. Северин Метелля.
У 1935—1943 рр. священиком в Чесанові був о. Семен Посіко, що не тільки займався релігійною роботою, а й був активним громадським діячем, секретарем місцевої «Просвіти», прекрасним вчителем та будителем української молоді. Свою парафію змушений був покинути, оскільки вночі з 5 на 6 жовтня 1943 р. на нього було скоєно замах польськими бандитами: «Вдерлися до помешкання підписаного, понищили двері, вікна й все урядження, шукаючи за підписаним, віддали до ліжка 14 стрілів і нічого не грабуючи з погрозами відійшли. Ведений хіба Божим Провидінням, підписаний виїхав якраз тоді до Перемишля і остався при житті». Не визнавши псевдособору 1946 року, що мав на меті ліквідацію УГКЦ, він працював 20 років бібліотекарем в науковій бібліотеці ім. В. Стефаника у Львові.
Сучасність
В 2013—2015 роках церкву відреставровано за кошти Європейського союзу. Відновлено усі фрески, фасад та дах храму. 14 листопада 2015 року відновлений храм відкрито як виставково-концертний зал.
У день відкриття для громади Чесанова було презентовано виставку «Григорій Кузневич — бруснянський майстер пензля і долота» авторства дослідниці бруснівської школи каменярства Ольги Соляр.
Зараз церква разом з дзвіницею, брамою та цвинтарем внесені у реєстр пам'яток під номером A-131 (дата внесення в реєстр 15.07.2005).
Примітки
- Кубійович, Володимир (1983). Етнічні групи північнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 р. (Українська) . Вісбаден. с. 175. ISBN .
- Павлишин, Андрій (30 вересня 2016). . Електронне видання (Українська) . Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 30 вересня 2016.
- . www.vox-populi.com.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- Прах, Богдан (2015). Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах. Том 1 (укр.) . Львів: Видавництво УКУ.
- ZESTAWIENIA ZABYTKÓW NIERUCHOMYCH. http://www.nid.pl/pl/Informacje_ogolne/Zabytki_w_Polsce/rejestr-zabytkow/zestawienia-zabytkow-nieruchomych/ (PL) . 31-12-2016. Процитовано 30-01-2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatogo Yura Cerkva Svyatogo Yura sakralna poruda v m Chesaniv yaka roztashovuyetsya v samomu centri mistechka na vul Skorupki 9 Poruch z neyu prohodit vulicya Cerkovna a z podvir ya hramu do ploshi Rinok ne bilshe 100 metriv U 1939 roci v Chesanovi prozhivalo 370 ukrayinciv 1330 polyakiv ta 1150 yevreyiv Prote u 1939 1947 rokah ukrayinske naselennya bulo viselene z mista cherez provedennya novogo kordonu mizh URSR ta PNR tak zvanij obmin naselennyam mizh derzhavami ta operaciya Visla Cerkva Svyatogo YuraCerkva Sv Yura v Chesanovi Foto 2016 r 50 14 46 pn sh 23 07 41 sh d 50 246011 pn sh 23 128123 sh d 50 246011 23 128123 Koordinati 50 14 46 pn sh 23 07 41 sh d 50 246011 pn sh 23 128123 sh d 50 246011 23 128123Tip sporudi pravoslavnij hramRoztashuvannya Polsha ChesanivHudozhnik Grigorij KuznevichPochatok budivnictva 1900 rikKinec budivnictva 1900 rikVidbudovano 1936 rikNalezhnistStan ob yekt kulturnoyi spadshini PolshiAdresa Polsha Pidkarpatske voyevodstvo Lyubachivskij povit m Chesaniv vul Skorupki 9Eponim Yurij Georgij ZmiyeborecCerkva Svyatogo Yura Chesaniv Polsha Cerkva Svyatogo Yura u VikishovishiKorotka istoriyaCerkva do restavraciyi U Slovniku geografichnomu korolivstva Polskogo znahodimo zapis sho u Chesanovi stanom na pochatok XX stolittya prozhivalo lishe 280 greko katolikiv tobto lishe blizko 12 vid usogo naselennya mista U toj chas voni ne mayut okremoyi parafiyi a nalezhat do susidnoyi u Novomu Seli U Chesanivskomu poviti na toj chas 17 greko katolickih parafij sho nalezhat do Lyubachivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Vodnochas u Shematizmi Peremishlskoyi yeparhiyi 1888 roku znahodimo dani pro te sho Chesaniv nemmav svoyeyi parafiyi prote u misti bula dochirnya derev yana cerkva sv Yuriya 1804 r A kilkist virnih greko katolikiv 328 U 1900 roci na misci derev yanoyi cerkvi mistyani buduyut novu murovanu Prote filialnoyu dochirnoyu vona zalishayetsya azh do 1932 roku koli vpershe zgaduyetsya u Shematizmi yak parafiyalna prote nalichuye lishe 130 virnih U 1930 roci u strukturi Peremishlskoyi yeparhiyi vnaslidok reformi viokremlyuyetsya Chesanivskij dekanat dekan na toj chas o Severin Metellya paroh cerkvi u s Lyublinec Arhitektura hramuFragment vidrestavrovanoyi cerkvi v Chesanovi 2016 r V osnovi budovi cerkvi hreshato banna konstrukciya z maksimalno sproshenoyu strukturoyu Vizualno v ekster yeri hramu prisutni elementi klasicizmu struktura hramu maksimalno nablizhena do vizantijskogo stilyu Vrahuvavshi skromni ekonomichni mozhlivosti ukrayinskogo naselennya arhitektori chasto proponuvali prostu kompaktnu sakralnu sporudu sho ne vimagala velikoyi kilkosti budivelnih materialiv bula prostoyu ta vodnochas originalnoyu Na pochatku XX stolittya na Zakerzonni zokrema na Lyubachivshini budivnictvo murovanih cerkov takogo tipu na misci starih derev yanih bulo chastim yavishem Mayemo podibni prikladi u mistechku Oleshichi nedaleko Chesanova taka zh cerkva postala v 1906 roci i v s Stare Brusno u 1956 roci povnistyu znishena Z pivnichnogo ta pivdennogo bokiv do trohgrannoyi apsidi prilyagayut zahristiya ta riznicya golovna nava perekrita hrestovim sklepinnyam z vosmikutnoyu v osnovi baneyu bichni ramena pryamokutnoyi formi z arkovimi viknami po bokah Bilya cerkvi zbereglas nevelika murovana dzvinicya u yakij bulo 3 dzvoni U 1936 roci cerkvu vidnovleno vnutrishni rozpisi u 1935 37 rr vikonav vidomij skulptor mitec gromadskij diyach zi s Stare Brusno Grigorij Kuznevich Pislya viselennya ukrayinciv cerkva stoyala pustkoyu piznishe vikoristovuvalas yak meblevij magazin zgodom znovu opustila Iner yerInter yer do restavraciyi U 1935 1937 rokah na zaproshennya svyashenika o Semena Posiki polihromiyu v inter yeri hramu vikonav vidomij mitec Grigorij Kuznevich Kuznevich zumiv ukrayinizuvati yevangelistiv yakim nadav licya mitropolita Andreya Sheptickogo sv Matvij peremishlskogo yepiskopa Josafata Kocilovskogo sv Marko ta navit svoye vlasne sv Luka opikun mitciv Chetverte oblichchya sv Ioana bulo znishene zaraz vidnovlene originalnij viglyad nevidomij U inter yer garmonijno vkomponovana ukrayinska nacionalna simovolika trizubi v rukah angela v ornamentnih kompoziciyah zolotij Galickij lev bilya nig sv Matviya Mitropolita Sheptickogo napis Bozhe Ukrayinu spasi na strichci v rukah angela Cikavim v inter yeri ye syuzhet stvorennya pershoyi lyudini Adama Jogo Gospod nibi vityaguye iz zemnoyi kuli Do vijni u hrami bula velika ikona hreshennya Rusi Ukrayini Ikonostas sho buv u hrami povnistyu znishenij Oseredok religiyi ta kulturiMarijske tovaristvo v Chesanovi Foto do 1944 r Cerkva v Chesanovi zavzhdi bula oseredkom samoidentifikaciyi ta rozvitku ukrayinstva Pri nij aktivno diyalo zhinoche Marijske tovaristvo shoroku na Rinku nepodalik hramu u den hramovogo praznika 6 travnya vidbuvalisya guchni yarmarki koncerti U 1907 roci v Chesanovi vidkrito filiyu tovaristva Prosvita iniciatorom stvorennya yakoyi vistupiv paroh Novogo i Starogo Lyublincya o Severin Metellya U 1935 1943 rr svyashenikom v Chesanovi buv o Semen Posiko sho ne tilki zajmavsya religijnoyu robotoyu a j buv aktivnim gromadskim diyachem sekretarem miscevoyi Prosviti prekrasnim vchitelem ta buditelem ukrayinskoyi molodi Svoyu parafiyu zmushenij buv pokinuti oskilki vnochi z 5 na 6 zhovtnya 1943 r na nogo bulo skoyeno zamah polskimi banditami Vderlisya do pomeshkannya pidpisanogo ponishili dveri vikna j vse uryadzhennya shukayuchi za pidpisanim viddali do lizhka 14 striliv i nichogo ne grabuyuchi z pogrozami vidijshli Vedenij hiba Bozhim Providinnyam pidpisanij viyihav yakraz todi do Peremishlya i ostavsya pri zhitti Ne viznavshi psevdosoboru 1946 roku sho mav na meti likvidaciyu UGKC vin pracyuvav 20 rokiv bibliotekarem v naukovij biblioteci im V Stefanika u Lvovi SuchasnistV 2013 2015 rokah cerkvu vidrestavrovano za koshti Yevropejskogo soyuzu Vidnovleno usi freski fasad ta dah hramu 14 listopada 2015 roku vidnovlenij hram vidkrito yak vistavkovo koncertnij zal U den vidkrittya dlya gromadi Chesanova bulo prezentovano vistavku Grigorij Kuznevich brusnyanskij majster penzlya i dolota avtorstva doslidnici brusnivskoyi shkoli kamenyarstva Olgi Solyar Zaraz cerkva razom z dzviniceyu bramoyu ta cvintarem vneseni u reyestr pam yatok pid nomerom A 131 data vnesennya v reyestr 15 07 2005 PrimitkiKubijovich Volodimir 1983 Etnichni grupi pivnichnozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 r Ukrayinska Visbaden s 175 ISBN 3 44702376 7 Pavlishin Andrij 30 veresnya 2016 Elektronne vidannya Ukrayinska Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 30 veresnya 2016 www vox populi com ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 30 sichnya 2017 Prah Bogdan 2015 Duhovenstvo Peremiskoyi yeparhiyi ta Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini u 2 h tomah Tom 1 ukr Lviv Vidavnictvo UKU ZESTAWIENIA ZABYTKoW NIERUCHOMYCH http www nid pl pl Informacje ogolne Zabytki w Polsce rejestr zabytkow zestawienia zabytkow nieruchomych PL 31 12 2016 Procitovano 30 01 2017