Фрикаде́льки — невеликі кульки з меленого (м'яса), птиці, (дичини) чи риби, часто з додаванням вареного (рису), (гречки), (овочів), (горіхів), (родзинок), (сиру), (приправ); зварені в (бульйоні) або додані до (супу).
| |
Необхідні компоненти | (м’ясо) |
---|---|
|
Страва походить із (данської кухні).
Опис
Фрикадельки готують з м'ясного, курячого чи рибного фаршу з додаванням дрібно нарізаних цибулі, зелені та спецій. Іноді для поліпшення консистенції фрикадельок у фарш додають розмочений хліб. Зазвичай фрикадельки мають розмір волоського горіха.
Відмінності фрикадельок і (тефтелів)
- У фарш для фрикадельок на відміну від тюфтель додають тільки зелень і прянощі, рідше горіхи. У фарш для тефтелів додають крупи, овочі.
- Тефтелі смажать або тушкують, а фрикадельки варять у бульйоні, окропі чи супі.
- Тефтелі на відміну від фрикадельок та котлет готують або подають у соусі. Така традиція для тюфтелей прийшла від тюркської кухні.
Національні традиції вживання
Залежно від національних традицій різних країн, фрикадельки та їх аналоги можуть використовуватися у складі як перших, так і других страв.
У (данській), (німецькій) та (голландській) кулінарії Frikadelle(r) — страва, яка нагадує російські (котлети), а саме Frikadelle являє собою коржик з м'ясного фаршу, обсмажену в олії. У той же час страва, аналогічна суповим фрикаделькам, називається в Німеччині Fleischklößchen (м'ясні кліцьки). Разом з тим, фрикадельки по-шведськи є варіантом дрібних котлет, що подаються в смаженому вигляді з традиційним для таких страв картопляним гарніром.
У СРСР фрикадельки набули популярності з кінця 1920-х років завдяки масовому відкриттю у великих містах фабрик-кухонь — великих, механізованих підприємств (громадського харчування), в асортимент яких цей різновид м'ясних рубаних напівфабрикатів входив поряд з ромштексами, біточками, (зразами) та ін., причому перелічені вироби не лише входили в меню їдалень при фабриках-кухнях, а й продавалися на винос у вигляді напівфабрикатів для приготування відповідних страв у домашніх умовах. У післявоєнний час за збереження колишньої мережі фабрик-кухонь подальше нарощування продажів напівфабрикатів здійснювалося через спеціалізовані магазини під назвою «Кулінарія» та відділи з тією самою назвою, що відкривалися при існуючих продовольчих магазинах. Відділи кулінарії були також у ресторанах. Одночасно на м'ясокомбінатах країни було розгорнуто виробництво пельменів і фрикадельок у замороженому вигляді для продажу через м'ясні магазини та відділи, обладнані холодильниками.
Заморожені фрикадельки надавали господаркам максимум зручностей щодо організації домашнього харчування. Однак наявність більшого «аналогу» для других страв у вигляді котлет, ромштексів тощо стихійно призвело до зміщення ролі фрикадельок, які в радянській харчовій культурі стали використовуватися не для других, а для перших страв, в ролі м'ясного компонента різноманітних супів. Це зміщення знайшло відображення вже в «Книгу про смачну та здорову їжу», де вказується три варіанти супів з фрикадельками ((«Бульйон) з фрикадельками», с. 106; «М'ясні» фрикадельки в супі» (дитяче харчування), с. 334 та «Фрикадельки м'ясні, парові» (лікувальне харчування), с. 347, але жодного варіанту зі смаженими фрикадельками.
Суп з фрикадельками
Суп з фрикадельками — це (суп), приготований на повільному вогні з фрикадельками та іншими інгредієнтами. Класичний суп з фрикадельками складається з прозорого бульйону, картоплі, фрикадельок та овочів. Також у суп можна додавати гречану крупу, (рис), (макарони), кукурудзяну або (ячневу) крупу. Для фаршу використовується яловиче, свиняче, бараняче м'ясо.
Галерея
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9lL2VhL0ZyaWthZGVsbGUuX1VrcmFpbmUuanBnLzIyMHB4LUZyaWthZGVsbGUuX1VrcmFpbmUuanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi85LzlhL0ZyeWthZGVsa3kuanBnLzIyMHB4LUZyeWthZGVsa3kuanBn.jpg)
Див також
- (Фрикадельки по-шведськи)
Примітки
- Книга про смачну і здорову їжу. / Под.ред.Я. І. Бецофен. — М.: Пищепромиздат, 1952. — С. 106, 334, 347. — 400 с., [32] арк.іл. — 500 000 екз
- Енциклопедія супів. Все про секрети приготування. — Ріпол Класік, 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет