Координати: 57°08′49″ пн. ш. 65°36′25″ сх. д. / 57.14694° пн. ш. 65.60694° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
| 57°08′49″ пн. ш. 65°36′24″ сх. д. / 57.14713889002777591° пн. ш. 65.60686111002777920° сх. д.Координати: 57°08′49″ пн. ш. 65°36′24″ сх. д. / 57.14713889002777591° пн. ш. 65.60686111002777920° сх. д. | |
| Країна | Росія |
|---|---|
| Розташування | Росія |
| Введення в експлуатацію | 1960 – 1972 (парові турбіни), 2004, 2011 (парогазові установки) |
| Вид палива | торф, потім природний газ |
| Водозабір | Тура |
| Котельні агрегати | 3 парових Барнаульський котельний завод БКЗ-210-140Ф (котли 4 – 6, виведені з експлуатації), 7 парових Барнаульський котельний завод БКЗ-210-140Ф (котли 7 – 13), 1 котел-утилізатор Таганрозький котельний завод Е-500-13,8-560 ГН (у кожній з двох парогазових установок), 4 водогрійні Бійський котельний завод ПТВМ-180 (водогрійні котли 1 – 4) |
| Турбіни | 2 парові Ленінградський металічний завод ВПТ-50-3 / ПТ-60-130/13 (турбіни 3 та 4, до /після модернізації, виведені з експлуатації), 2 парові Уральський турбінний завод Т-100-130 (турбіни 5 та 6), 1 парова Уральський турбінний завод Т-100-130 / Т-94-120 (турбіна 7, до / після переномінування), 1 газова Siemens SGT-1000F + 1 парова Силовые машины Т-130/160-12,8 (парогазова установка 1), 1 газова Ansaldo AE64.3А + 1 парова Силовые машины Т-130/160-12,8 (парогазова установка 2) |
| Електрогенератори | 1 Електросила Т3ФГ-63-2У3 + 1 Електросила Т3ФП-160-2У3 (у кожній з двох парогазових установок) |
| Встановлена електрична потужність | 450 (1972), 420 (2002), 682 (початок 2020-х) |
| Встановлена теплова потужність | 1552 Гкал/год (2002), 1815 Гкал/год (початок 2020-х) |
| Материнська компанія | Fortum |
| ідентифікатори і посилання | |
| Тюменська ТЕЦ-1 | |
Тюменська ТЕЦ-1 — теплова електростанція у Тюменській області Росії.
В 1960 році на майданчику станції стала до ладу перша парова турбіна потужністю 25 МВт. До 1972 року запустили ще шість турбін:
- одну потужністю 25 МВт;
- дві виробництва Ленінградського металічного заводу типу ВПТ-50-3 потужністю по 50 МВт (станційні номери 3 та 4);
- три від Уральського турбінного заводу типу Т-100-130 потужністю по 100 МВт (номери 5 – 7).
Роботу турбін забезпечували численні парові котли, зокрема, відомо про існування щонайменше 10 котлів Барнаульского котельного заводу типу БКЗ-210-140Ф (номери 4 – 13) продуктивністю по 210 тон пари на годину. Також для збільшення теплової потужності в якийсь момент ТЕЦ доповнили чотирма водогрійними котлами типу ПТВМ-180 продуктивністю по 180 Гкал/год.
В подальшому турбіни №3 та №4 модернізували до рівня ПТ-60-130/13 зі збільшенням потужності до 60 МВт.
Станом на початок 2002 року в роботі залишались турбіни №3 – №7, що забезпечувало ТЕЦ потужність у 420 МВт (фактична – 394 МВт) при тепловій потужності 1552 Гкал/год.
В 2004 та 2011 роках стали до ладу дві установки потужністю по 190 МВт, що використовують технологію комбінованого парогазового циклу (друга парогазова установка була змонтована на місці турбін №3 та №4). Кожна з них має одну газову турбіну потужністю 68 МВт (для першої установки постачена Siemens, для другої – виготовлена італійською Ansaldo за ліцензією Siemens), один котел-утилізатор та одну парову турбіну від російського виробника «Силові машини» типу Т-130/160-12,8 потужністю 130 МВт (160 МВт у конденсаційному режимі). Враховуючи співвідношення потужності газових та парових турбін, останнім недостатньо продукції лише утилізатора та необхідне додаткове живлення від парових котлів. У випадку зупинки газової турбіни установка може працювати лише в паросиловому режимі з потужністю 95 МВт.
В 2018-му турбіна №7 була переномінована до типу Т-94-120 зі зменшенням потужності до 94 МВт.
Станом на початок 2020-х електрична потужність ТЕЦ рахувалась як 682 МВт при тепловій потужності 1815 Гкал/год.
Перші два десятиліття станція працювала на торфі, а в 1979 – 1985 роках була переведена на природний газ, що надходить до Тюмені від газопроводу Уренгой – Челябінськ.
Для видалення продуктів згоряння призначені кілька димарів. На початку 2020-х власник ТЕЦ оголосив про намір знести димар №1 заввишки 120 метрів.
Воду для охолодження отримують із річки Тура.
Видача продукції відбувається під напругою 110 кВ.
Примітки ред.
- tumenskaya-tec-1-vsegda-pervaya-delovaya-rossia.
- TumenTEC1_PDD_rus.
- rosteplo.
- Проект. www.ec-ute.ru. Процитовано 28 березня 2024.
- Тюменская ТЭЦ-1. bbgl.ru. Процитовано 28 березня 2024.
- Проект. www.ec-ute.ru. Процитовано 28 березня 2024.
- Проект. www.ec-ute.ru. Процитовано 28 березня 2024.
- povysila-nadyozhnost-energosnabzheniya-potrebiteley.
- upushchennye-vozmozhnosti/.
- В Тюмени «Фортум» в поисках того, кто снесет трубу на ТЭЦ-1. nashgorod.ru (рос.). Процитовано 28 березня 2024.