Травне́ва револю́ція (ісп. Revolución de Mayo) — серія революційних подій, які відбулися у травні 1810 року у місті Буенос-Айресі, які призвели до відставки віце-короля Ріо-де-ла-Плати (колонія Іспанії) і утворення Першої хунти. З Травневої революції розпочався процес утворення держави Аргентина, незалежність якої було офіційно проголошено 9 липня 1816 року.
Травнева революція Revolución de Mayo | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Відкрите засідання муніципалітету 22 травня 1810 року, картина Х. М. Бланеса | |||||||||||||
| |||||||||||||
Сторони | |||||||||||||
віце-королівство Ріо-де-ла-Плата (Іспанія) | Перша хунта | ||||||||||||
Лідери | |||||||||||||
Бальтасар Ідальго де Сіснерос |
Передумови
Декларація незалежності США 1776 року показала, що американські колонії можуть вибороти незалежність. Завдяки Великій французькій революції 1789 року набули поширення ідеї демократичного правління. Лозунг «Свобода, рівність, братерство» був дуже популярний у тодішньої молоді іспанських колоній, як й інші ліберальні ідеї.
Економіка й управління віцекоролівства Ріо-де-ла-Плата на той час були монополізовані Іспанією, що значно стримувало розвиток колонії. З 1808 року Іспанія була окупована військами Наполеона, внаслідок чого керованість і стабільність у її колоніях поступово зникали. Невизначеність у метрополії спричинила несприйняття та виступи проти призначених нею віцекоролів: 1807 року було скинуто , а 1809 року — . У червні 1809 року до Ріо-де-ла-Плати прибув новий віцекороль Бальтасар Ідальго де Сіснерос.
25 травня 1809 року революція скинула губернатора Королівської авдієнсії Чаракас (нині Болівія). 16 липня у місті Ла-Пас інший революційний рух скинув губернатора та єпископа Ла-Пасу, створивши тимчасовий парламент і проголосивши незалежність. Згодом революція була жорстоко придушена іспанськими військами.
Революція
18 травня 1810 року у Буенос-Айресі стало відомо, що Севільська хунта, скинута, а Іспанія окупована французами. Легітимність віцекороля Бальтасара Ідальго де Сіснероса опинилася під питанням. 22 травня було проведено відкрите засідання муніципальної ради Буенос-Айреса, яка вранці 23 травня винесла рішення, згідно з яким Сіснерос мав піти у відставку та передати всі повноваження муніципалітету до створення парламенту.
24 травня Сіснероса було названо тимчасовим президентом і головнокомандувачем військ, що викликало обурення народу, яке вилилося у протести на центральній площі Буенос-Айреса та повстання армії. 25 травня було оголошено про остаточну відставку віцекороля та формування тимчасового урядового органу — , яка мала такий склад:
- — президент
- Мануель Бельграно
- — секретар;
- — секретар.
Того ж дня до провінцій було спрямовано циркуляр, у якому було прохання надіслати своїх депутатів. За винятком Кордови, всі міста, які зараз входять до складу Аргентини, підтримали Травневу революцію. Разом з депутатами від інших провінцій країни, Перша хунта 18 грудня утворила — парламент Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати.
Хоча 25 травня було фактично скинуто владу Іспанії, у політичних цілях Перша хунта офіційно не проголошувала цього до 1816 року.
Посилання
- 25 травня 1810 року на сайті Міністерства освіти Аргентини(ісп.)
- Травнева революція (передумови, факти і наслідки)(ісп.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Travne va revolyu ciya isp Revolucion de Mayo seriya revolyucijnih podij yaki vidbulisya u travni 1810 roku u misti Buenos Ajresi yaki prizveli do vidstavki vice korolya Rio de la Plati koloniya Ispaniyi i utvorennya Pershoyi hunti Z Travnevoyi revolyuciyi rozpochavsya proces utvorennya derzhavi Argentina nezalezhnist yakoyi bulo oficijno progolosheno 9 lipnya 1816 roku Travneva revolyuciya Revolucion de Mayo Vidkrite zasidannya municipalitetu 22 travnya 1810 roku kartina H M Blanesa Data 25 travnya 1810 roku Misce vice korolivstvo Rio de la Plata Privid nelegitimnist vice korolya Rezultat peremoga revolyucioneriv Politichni zmini stvorennya parlamentu Teritorialni zmini utvorennya Ob yednanih provincij Rio de la Plati Storoni vice korolivstvo Rio de la Plata Ispaniya Persha hunta Lideri Baltasar Idalgo de SisnerosPeredumoviDeklaraciya nezalezhnosti SShA 1776 roku pokazala sho amerikanski koloniyi mozhut viboroti nezalezhnist Zavdyaki Velikij francuzkij revolyuciyi 1789 roku nabuli poshirennya ideyi demokratichnogo pravlinnya Lozung Svoboda rivnist braterstvo buv duzhe populyarnij u todishnoyi molodi ispanskih kolonij yak j inshi liberalni ideyi Ekonomika j upravlinnya vicekorolivstva Rio de la Plata na toj chas buli monopolizovani Ispaniyeyu sho znachno strimuvalo rozvitok koloniyi Z 1808 roku Ispaniya bula okupovana vijskami Napoleona vnaslidok chogo kerovanist i stabilnist u yiyi koloniyah postupovo znikali Neviznachenist u metropoliyi sprichinila nesprijnyattya ta vistupi proti priznachenih neyu vicekoroliv 1807 roku bulo skinuto a 1809 roku U chervni 1809 roku do Rio de la Plati pribuv novij vicekorol Baltasar Idalgo de Sisneros 25 travnya 1809 roku revolyuciya skinula gubernatora Korolivskoyi avdiyensiyi Charakas nini Boliviya 16 lipnya u misti La Pas inshij revolyucijnij ruh skinuv gubernatora ta yepiskopa La Pasu stvorivshi timchasovij parlament i progolosivshi nezalezhnist Zgodom revolyuciya bula zhorstoko pridushena ispanskimi vijskami Revolyuciya18 travnya 1810 roku u Buenos Ajresi stalo vidomo sho Sevilska hunta skinuta a Ispaniya okupovana francuzami Legitimnist vicekorolya Baltasara Idalgo de Sisnerosa opinilasya pid pitannyam 22 travnya bulo provedeno vidkrite zasidannya municipalnoyi radi Buenos Ajresa yaka vranci 23 travnya vinesla rishennya zgidno z yakim Sisneros mav piti u vidstavku ta peredati vsi povnovazhennya municipalitetu do stvorennya parlamentu 24 travnya Sisnerosa bulo nazvano timchasovim prezidentom i golovnokomanduvachem vijsk sho viklikalo oburennya narodu yake vililosya u protesti na centralnij ploshi Buenos Ajresa ta povstannya armiyi 25 travnya bulo ogolosheno pro ostatochnu vidstavku vicekorolya ta formuvannya timchasovogo uryadovogo organu yaka mala takij sklad prezident Manuel Belgrano sekretar sekretar Togo zh dnya do provincij bulo spryamovano cirkulyar u yakomu bulo prohannya nadislati svoyih deputativ Za vinyatkom Kordovi vsi mista yaki zaraz vhodyat do skladu Argentini pidtrimali Travnevu revolyuciyu Razom z deputatami vid inshih provincij krayini Persha hunta 18 grudnya utvorila parlament Ob yednanih provincij Rio de la Plati Hocha 25 travnya bulo faktichno skinuto vladu Ispaniyi u politichnih cilyah Persha hunta oficijno ne progoloshuvala cogo do 1816 roku Posilannya25 travnya 1810 roku na sajti Ministerstva osviti Argentini isp Travneva revolyuciya peredumovi fakti i naslidki isp isp