Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сінало́а (ацт.Sinaloa ) — штат на південному заході Мексики, на узбережжі Тихого океану. Площа 58 238 км². Населення 2 608 442 чоловік (2005). Адміністративний центр — місто Кульякан.
| Сіналоа | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| Sinaloa | |||||
| |||||
| Столиця | Кульякан | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 2 608 442 чоловік | ||||
| Етнікон | італ. Sinaloense | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 58 238 км² | ||||
| - широта | 27º 02' - 22º 29' N | ||||
| - довгота | 105º 23' - 109º 28 W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 139 м | ||||
| - мінімальна | 139 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−7 | ||||
| Став штатом | 1831 | ||||
| Вебсайт | www.sinaloa.gob.mx | ||||
| Код ISO 3166-2 | MX-SIN | ||||
 | |||||
| Штат Сіналоа на мапі Мексики | |||||
| |||||
Історія
Період реформації (1824-1867)
У 1821, після досягнення Мексикою незалежності, провінція Сонора та Сіналоа увійшла до складу країни. У 1824, після прийняття федеральної конституції ця територія була перетворена в єдиний штат. У 1830 федеральний Конгрес видав указ про розподіл штату на два окремі -- Сонора та Сіналоа. 12 грудня 1831 року була проголошена перша конституція штату Сіналоа. Першим губернатором штату став А. Мартінес де Кастро (ісп. Agustín Martínez de Castro). Під час боротьби за владу між лібералами та консерваторами, британські та американські війська намагалися захопити місто Масатлан для захисту інтересів іноземців в Мексиці.
У 1858 році, під час Війни за Реформу, озброєна молодь вирушила на північ Сіналоа для підтримки ліберального уряду, тоді як уряд штату підтримав консерваторів.
У 1864, під час французької інтервенції, військові увійшли до Масатлану. Але 22 грудн генерал А. Росалес (ісп. Antonio Rosales) розгромив французьку армію в місті Сан Педро.
Революція (1910-1920)
Революційний рух у штаті Сіналоа почався ще у 1909 році — після смерті губернатора Франціска Канеда (ісп. Francisco_Cañedo). З цього року почалася боротьба за губернаторське місце поміж Дієго Редом, Хосе Феррелем та Рафаелем Буельно. Після програшу останній взяв участь у виборах на боці Хосе Ферреля як доповідач. Багато сіналоузців були розчаровані виборами і на початку революції не підтримали протести інших штатах проти Діаса. 2 січня 1910 року Франціско Мадеро відвідав міста штату Мазатлан, Кульякан та Ангостуру віедучи перемовини зі своїми прибічниками. В Ангостура він познайомився з професором Габріелем Лейва Солано. Коли Діас ув'язнив Мадеро і вшосте був переобраний на пост президента, Лейва Солано повстав проти нього. 2 червня 1910 року професора було схоплено федеральними військами і 13 червня в містечку Кабрера-де-Інзунза його стратили. Лейва вважається передвісником Мексиканської революції. На честь професора було назване місто. В Сіналоа почалися збройні повстання на чолі з Хуаном М. Бандерасом, з півночі його підтримали Рамон Ф. Ітурбе та Геркулано-де-ла-Роша, з півдня Хусто Тірадо та Помпозо Акоста.
22 лютого 1913 року, після вбивства Мадеро та віце-президента Хосе-Марія-Піно Суареса, тимчасовий президент Вікторіано Хуера призначив генерала Хосе Легоррета губернатором Сіналоа, замість Феліпе Рівереса. Конституціоналісти на чолі з Венустіано Карранса повстали проти Хуерта з метою відновлення конституційного порядку в країні. Також на повстання проти Хуерто піднялися революційні сили Сіналоа на чолі з Хуаном Карраско. В свою чергу Рафаель Буельно захопив гірські містечка Сан-Ігнасіо, Росаріо, пізніше Тепіку. 15 вересня 1913 року війська Карранси прибули до міста Ель-Фуерте; війська Беджаміна Хілла захопили місто Лос-Мочіс, невдовзі Плаза-де-Сіналоа. У листопаді 1913 року Північно-західна армія Альвара Обрегона захопила столицю Сіналоа Кульякан, а потім конституційні війська взяли під свій контроль і Мазатлан.
8 липня 1914 року, після того як федеральна армія Уерти зазнала декілька поразок від Конституційної армії Карранси та Обрегона, а також від повстанський загонів на чолі з Вилья, Уерта змушений був подати у відставку призначивши своїм правонаступником Франсиско Карбахала, та втік до Англії побоюючись від розправи. У 1916 році Карранса призначив губернатором генерала Анхеля Флореса. Після оприлюднення Конституції Мексики в 1917 році, губернатором Сіналоа став Рамон Ф. Ітурбо, який створив освітянську директиву з метою сприяння навчання для населення Мексики, зокрема дітей.
Економіка
У січні щороку в місті Кульякан відбувається найбільша в Мексиці сільськогосподарська виставка "Expo Agro Sinaloa", на якій демонструють готову продукцію, обладнання, машини та технології. Сільське господарство у Сіналоа становить близько 21% від усієї економіки Мексики. У штаті вирощують в у долинах річок на зрошуваних землях пшеницю, нут, рис, цукрову тростину, бавовну, тютюн та інші культури. На гірничих шахтах у штаті видобувається цинк, золото, срібло, свинець, марганець та інші мінерали, що становить 19% від видобутку мінералів у всій Мексиці.
У 1925 році вибухнуло антикитайське повстання з вимогою вигнання китайців із Сонори та Сіналоа. Китайці змушені були емігрувати до Сполучених штатів, а деякі повертатися до Китаю. Губернатор Сонори Родольфо Еліас Каллєс був відповідальним за депортацію китайців до США. Незважаючи на розрив дипломатичних відносин, Каллєс не зупиняв вислання, доки його самого не вигнали із Сонори. За переписом населення 1940 року лише 92 китайці все ще жили в Сонорі, більше двох третин з них отримали мексиканське громадянство.
Наркобізнес в Сіналоа
Виробництво опію
В дореволюційні часи штат Сіналоа був одним із головних виробником опію, незважаючи на закон США, який жорстоко регулював продаж наркотику і лише для використання у медичних цілях. В роки Другої світової війни продаж опію збільшився, так як збільшиася попит на морфін -- екстракт опію. Оскільки Японія контролювала в ті часи ринок опію і була ворожою державою, Сполучені штати звернулися до Мексики, зокрема до Сіналоа за допомогою. Не зважаючи на те, що в ті часи морфін застосовувався для тяжкопоранених бійців, пропозиція законного ринку відкрила двері для більш широкого продажу.
Картель Сіналоа
У 1988 році Хоакін Гусман Льері, Ектор Луїс Пальма Саласар та Адріан Гомес Гонсалес заснували найбільший в Мексиці Тихоокеанську наркокартель (або картель Сіналоа (ісп. Sinaloa; Pacific Cartel). Картель отримує із продажу наркотиків, контролюючи весь наркотрафік в США, 60%. 31 жовтня 2011 року в ході масштабної спецоперації в американському штаті Аризона співробітники правоохоронних органів заарештували 70 осіб, підозрюваних в контрабанді наркотиків. Мексика в свою чергу перехопила 599 літаків і вертольотів, пов'язаних з картелем Сіналоа.
У серпні 2018 року підрозділи морської піхоти Мексики виявили близько 50 тонн, імовірно, кристалічного метамфетаміну в штаті Сіналоа. Заборонені психоактивні речовини перебували на двох складах сільської місцевості в районі Алькойонкі за 30 км від Кульякан, столиці штату. Також там була влаштована підпільна нарколабораторія. Влада вважає, що наркотики належать одному з ватажків наркокартеля "Сіналоа" Ісмаелю Самбаде. Відомостей про затриманих під час операції оприлюднено не було.
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сіналоа |
Посилання
- Сіналоа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- Instituto Nacional de Estadística, Geografía e Informática (INEGI). Estadísticas Históricas de Mexico, Tomo I. Aguascalientes: INEGI, 1994.(ісп.)
- [. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018. «La era de Francisco Cañedo, 1877-1909». Instituto latinoamericano de comunicación educativa.(ісп.)]
- [. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 29 вересня 2018. Sinaloa en la revolucion mexicana(ісп.)]
- [. Архів оригіналу за 15 січня 2017. Процитовано 29 вересня 2018. Biografía de Gabriel Leyva Solano(ісп.)]
- [. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018. Recortes de la historia: La Revolución de 1910 en Sinaloa(ісп.)]
- [. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018. La Revolucion Mexicana En Sinaloa - 902 Palabras | Monografías Plus(ісп.)]
- [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2013. Процитовано 29 вересня 2018. La Revolución Mexicana en Sinaloa(ісп.)]
- [. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018. Sinaloa(англ.)]
- Lee, Robert G., ed. (2011). Displacements and Diasporas : Asians in the Americas. Anderson, Wanni Wibulswasdi (Editor). New Brunswick, NJ, USA: Rutgers University Press. р. 103, (англ.)
- [. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018. Sinaloa Carte(англ.)]
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinalo a act Sinaloa shtat na pivdennomu zahodi Meksiki na uzberezhzhi Tihogo okeanu Plosha 58 238 km Naselennya 2 608 442 cholovik 2005 Administrativnij centr misto Kulyakan Sinaloa Shtat SinaloaGerb SinaloaStolicya KulyakanKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciChiuaua Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 2 608 442 cholovikEtnikon ital SinaloensePlosha povna 58 238 km shirota 27º 02 22º 29 N dovgota 105º 23 109º 28 WVisota maksimalna 139 m minimalna 139 mChasovij poyas UTC 7Stav shtatom 1831Vebsajt www sinaloa gob mxKod ISO 3166 2 MX SINShtat Sinaloa na mapi MeksikiShtat Sinaloa na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SinaloaIstoriyaPeriod reformaciyi 1824 1867 Mapa na yakij zobrazheno Sonoru ta Sinaloa 1824 U 1821 pislya dosyagnennya Meksikoyu nezalezhnosti provinciya Sonora ta Sinaloa uvijshla do skladu krayini U 1824 pislya prijnyattya federalnoyi konstituciyi cya teritoriya bula peretvorena v yedinij shtat U 1830 federalnij Kongres vidav ukaz pro rozpodil shtatu na dva okremi Sonora ta Sinaloa 12 grudnya 1831 roku bula progoloshena persha konstituciya shtatu Sinaloa Pershim gubernatorom shtatu stav A Martines de Kastro isp Agustin Martinez de Castro Pid chas borotbi za vladu mizh liberalami ta konservatorami britanski ta amerikanski vijska namagalisya zahopiti misto Masatlan dlya zahistu interesiv inozemciv v Meksici U 1858 roci pid chas Vijni za Reformu ozbroyena molod virushila na pivnich Sinaloa dlya pidtrimki liberalnogo uryadu todi yak uryad shtatu pidtrimav konservatoriv U 1864 pid chas francuzkoyi intervenciyi vijskovi uvijshli do Masatlanu Ale 22 grudn general A Rosales isp Antonio Rosales rozgromiv francuzku armiyu v misti San Pedro Revolyuciya 1910 1920 Fransisko Madero i jogo prihilniki 1911 Sidyat tretij zliva Venustiano Karransa v centri Fransisko Madero pershij pravoruch Paskual Orosko Pershij zliva v ryadu stoyat Fransisko Pancho Vilya Revolyucijnij ruh u shtati Sinaloa pochavsya she u 1909 roci pislya smerti gubernatora Franciska Kaneda isp Francisco Canedo Z cogo roku pochalasya borotba za gubernatorske misce pomizh Diyego Redom Hose Ferrelem ta Rafaelem Buelno Pislya prograshu ostannij vzyav uchast u viborah na boci Hose Ferrelya yak dopovidach Bagato sinalouzciv buli rozcharovani viborami i na pochatku revolyuciyi ne pidtrimali protesti inshih shtatah proti Diasa 2 sichnya 1910 roku Francisko Madero vidvidav mista shtatu Mazatlan Kulyakan ta Angosturu vieduchi peremovini zi svoyimi pribichnikami V Angostura vin poznajomivsya z profesorom Gabrielem Lejva Solano Koli Dias uv yazniv Madero i vshoste buv pereobranij na post prezidenta Lejva Solano povstav proti nogo 2 chervnya 1910 roku profesora bulo shopleno federalnimi vijskami i 13 chervnya v mistechku Kabrera de Inzunza jogo stratili Lejva vvazhayetsya peredvisnikom Meksikanskoyi revolyuciyi Na chest profesora bulo nazvane misto V Sinaloa pochalisya zbrojni povstannya na choli z Huanom M Banderasom z pivnochi jogo pidtrimali Ramon F Iturbe ta Gerkulano de la Rosha z pivdnya Husto Tirado ta Pompozo Akosta 22 lyutogo 1913 roku pislya vbivstva Madero ta vice prezidenta Hose Mariya Pino Suaresa timchasovij prezident Viktoriano Huera priznachiv generala Hose Legorreta gubernatorom Sinaloa zamist Felipe Riveresa Konstitucionalisti na choli z Venustiano Karransa povstali proti Huerta z metoyu vidnovlennya konstitucijnogo poryadku v krayini Takozh na povstannya proti Huerto pidnyalisya revolyucijni sili Sinaloa na choli z Huanom Karrasko V svoyu chergu Rafael Buelno zahopiv girski mistechka San Ignasio Rosario piznishe Tepiku 15 veresnya 1913 roku vijska Karransi pribuli do mista El Fuerte vijska Bedzhamina Hilla zahopili misto Los Mochis nevdovzi Plaza de Sinaloa U listopadi 1913 roku Pivnichno zahidna armiya Alvara Obregona zahopila stolicyu Sinaloa Kulyakan a potim konstitucijni vijska vzyali pid svij kontrol i Mazatlan 8 lipnya 1914 roku pislya togo yak federalna armiya Uerti zaznala dekilka porazok vid Konstitucijnoyi armiyi Karransi ta Obregona a takozh vid povstanskij zagoniv na choli z Vilya Uerta zmushenij buv podati u vidstavku priznachivshi svoyim pravonastupnikom Fransisko Karbahala ta vtik do Angliyi poboyuyuchis vid rozpravi U 1916 roci Karransa priznachiv gubernatorom generala Anhelya Floresa Pislya oprilyudnennya Konstituciyi Meksiki v 1917 roci gubernatorom Sinaloa stav Ramon F Iturbo yakij stvoriv osvityansku direktivu z metoyu spriyannya navchannya dlya naselennya Meksiki zokrema ditej EkonomikaViglyad na misto KulyakanSobor u Kulyakani U sichni shoroku v misti Kulyakan vidbuvayetsya najbilsha v Meksici silskogospodarska vistavka Expo Agro Sinaloa na yakij demonstruyut gotovu produkciyu obladnannya mashini ta tehnologiyi Silske gospodarstvo u Sinaloa stanovit blizko 21 vid usiyeyi ekonomiki Meksiki U shtati viroshuyut v u dolinah richok na zroshuvanih zemlyah pshenicyu nut ris cukrovu trostinu bavovnu tyutyun ta inshi kulturi Na girnichih shahtah u shtati vidobuvayetsya cink zoloto sriblo svinec marganec ta inshi minerali sho stanovit 19 vid vidobutku mineraliv u vsij Meksici U 1925 roci vibuhnulo antikitajske povstannya z vimogoyu vignannya kitajciv iz Sonori ta Sinaloa Kitajci zmusheni buli emigruvati do Spoluchenih shtativ a deyaki povertatisya do Kitayu Gubernator Sonori Rodolfo Elias Kallyes buv vidpovidalnim za deportaciyu kitajciv do SShA Nezvazhayuchi na rozriv diplomatichnih vidnosin Kallyes ne zupinyav vislannya doki jogo samogo ne vignali iz Sonori Za perepisom naselennya 1940 roku lishe 92 kitajci vse she zhili v Sonori bilshe dvoh tretin z nih otrimali meksikanske gromadyanstvo Narkobiznes v SinaloaVirobnictvo opiyu V dorevolyucijni chasi shtat Sinaloa buv odnim iz golovnih virobnikom opiyu nezvazhayuchi na zakon SShA yakij zhorstoko regulyuvav prodazh narkotiku i lishe dlya vikoristannya u medichnih cilyah V roki Drugoyi svitovoyi vijni prodazh opiyu zbilshivsya tak yak zbilshiasya popit na morfin ekstrakt opiyu Oskilki Yaponiya kontrolyuvala v ti chasi rinok opiyu i bula vorozhoyu derzhavoyu Spolucheni shtati zvernulisya do Meksiki zokrema do Sinaloa za dopomogoyu Ne zvazhayuchi na te sho v ti chasi morfin zastosovuvavsya dlya tyazhkoporanenih bijciv propoziciya zakonnogo rinku vidkrila dveri dlya bilsh shirokogo prodazhu Kartel Sinaloa U 1988 roci Hoakin Gusman Leri Ektor Luyis Palma Salasar ta Adrian Gomes Gonsales zasnuvali najbilshij v Meksici Tihookeansku narkokartel abo kartel Sinaloa isp Sinaloa Pacific Cartel Kartel otrimuye iz prodazhu narkotikiv kontrolyuyuchi ves narkotrafik v SShA 60 31 zhovtnya 2011 roku v hodi masshtabnoyi specoperaciyi v amerikanskomu shtati Arizona spivrobitniki pravoohoronnih organiv zaareshtuvali 70 osib pidozryuvanih v kontrabandi narkotikiv Meksika v svoyu chergu perehopila 599 litakiv i vertolotiv pov yazanih z kartelem Sinaloa U serpni 2018 roku pidrozdili morskoyi pihoti Meksiki viyavili blizko 50 tonn imovirno kristalichnogo metamfetaminu v shtati Sinaloa Zaboroneni psihoaktivni rechovini perebuvali na dvoh skladah silskoyi miscevosti v rajoni Alkojonki za 30 km vid Kulyakan stolici shtatu Takozh tam bula vlashtovana pidpilna narkolaboratoriya Vlada vvazhaye sho narkotiki nalezhat odnomu z vatazhkiv narkokartelya Sinaloa Ismaelyu Sambade Vidomostej pro zatrimanih pid chas operaciyi oprilyudneno ne bulo Div takozhkartel SinaloaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sinaloahttp www biblioteca tv artman2 publish 1830 135 Ley Reglas para la divisi n del Estado de Sonora y Sinaloa shtml 17 zhovtnya 2019 u Wayback Machine http www houstonculture org mexico sinaloa html 10 lyutogo 2012 u Wayback Machine PosilannyaSinaloa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PrimitkiInstituto Nacional de Estadistica Geografia e Informatica INEGI Estadisticas Historicas de Mexico Tomo I Aguascalientes INEGI 1994 isp Arhiv originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 La era de Francisco Canedo 1877 1909 Instituto latinoamericano de comunicacion educativa isp Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Sinaloa en la revolucion mexicana isp Arhiv originalu za 15 sichnya 2017 Procitovano 29 veresnya 2018 Biografia de Gabriel Leyva Solano isp Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 Recortes de la historia La Revolucion de 1910 en Sinaloa isp Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 29 veresnya 2018 La Revolucion Mexicana En Sinaloa 902 Palabras Monografias Plus isp PDF Arhiv originalu PDF za 23 bereznya 2013 Procitovano 29 veresnya 2018 La Revolucion Mexicana en Sinaloa isp Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2018 Procitovano 4 zhovtnya 2018 Sinaloa angl Lee Robert G ed 2011 Displacements and Diasporas Asians in the Americas Anderson Wanni Wibulswasdi Editor New Brunswick NJ USA Rutgers University Press r 103 ISBN 978 0 8135 3611 8 angl Arhiv originalu za 8 serpnya 2018 Procitovano 4 zhovtnya 2018 Sinaloa Carte angl Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2018 Procitovano 4 zhovtnya 2018