Субкультýра — форма (або ж тип) культури, що має відповідну систему символів і цінностей (тобто норм, стандартів, ідеалів та переконань), що відрізняють певну соціальну групу від більшості членів суспільства. У антропології — група людей у межах більшого суспільства з відмінними стандартами та моделями поведінки.
Субкультура (лат. sub — під чимось, лат. cultura — обробіток, виховання, розвиток) — у найширшому розумінні, частина всього, що створено людським суспільством: це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, що відрізняються від інтересів тих, хто належить до основного річища культури. У вужчому розумінні, субкультура — це будь-яка відмінна за стилем та ідентичністю група.
Субкультура — це система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від пануючої в суспільстві культури, хоча й пов'язана з нею. Членство в таких субкультурах надає відчуття ідентичності і забезпечує певну компенсацію «невдач» в звичайному суспільстві. Одна з складностей, що пов'язана з використанням поняття субкультури, полягає в тому, що воно передбачає існування ідентифікованої пануючої культури, однак фрагментація сучасного суспільства робить ідентифікацію такої культури проблематичною. Постмодерне суспільство складається з великої кількості субкультур, які відрізняються одна від одної своїми життєвими стилями.
Культура та субкультура
Пристосовуючись до мінливих реалій життя, культура безперервно розвивається. Культуру розглядають як модель для дійсності і саму дійсність. Зміни у культурі виникають через взаємодії між окремими особами. Окремі особи — це творіння і водночас творці культури. У результаті переговорів суспільство досягає консенсусу щодо сенсів. Проте беруть участь у цих переговорах і впливають на зміни не конкретні особи, а підгрупи та субкультури. Субкультури — головні складові соціальної взаємодії, на рівні яких і виникає оновлення культури. Ці ідеї асимілюються суспільством в міру того, як вони отримують ширше визнання. Субкультури містять системи внутрішніх правил (групові правила і стандарти), які дозволяють їхнім членам ідентифікуватись один з одним. Субкультури можна розглядати як властиві поколінням загальні форми ідентифікації, які перетинаються з іншими маркерами колективної ідентичності, як-от раса, стать, клас, сексуальна орієнтація. Культурний консенсус з'являється тоді, коли члени субкультурної групи мають спільні погляди. У широкому розумінні, субкультура — це будь-яка група у складі більшої, збірної культури, члени якої мають інтереси, що відрізняються від інтересів тих, хто належить до головного річища культури. У вужчому розумінні це — будь-яка відмінна за стилем та ідентичністю група.
Як розпізнати субкультуру
- Субкультурам притаманні суворі внутрішні вписки і заходи, спрямовані на остракізацію, які забезпечують їхню стійкість.
- Субкультурам властивий структурований процес навчання, протягом якого кандидати вчаться, як стати членами.
- Субкультурам притаманний дуже виразний ступінь автентичності, який творить настільки міцні суспільні межі, що групу можна назвати субкультурою. Майбутні члени мають показати досвідченим членам, що вони зрозуміли альтернативні правила, що вони — «свої».
- Субкультури формуються навколо добровільних об'єднань.
- Субкультури творять власні субінтерпретації норм загалу — вони або повністю відкидають їх на користь власних, або трішки їх змінюють, щоб надати сенсу способові життя своєї субкультури. Жодна субкультура як така не є відхиленням. Групі, що певним чином відходить від норми, притаманний активний процес залучення нових членів. Вони формуються навколо єдиного харизматичного символу чи літератури.
Види субкультур
Субкультурні групи бувають двох типів:
- Всеохопна інституція — це соціальний простір, у якому члени субкультури живуть і працюють із однодумцями — відрізані від загалу. Вони живуть замкнуто і відокремлено. Це — втеча від суспільства.
- Діяльність у суспільстві — тип, протилежний до першого. Його члени не схвалюють правил загалу, але діють у його межах. Це — навернення суспільства. Протистояння.
Інший погляд на відмінності серед субкультур виділяє такі два типи: естетична субкультура й опозиційна субкультура. Естетична субкультура просто відрізняється від культури загалу. Натомість опозиційні субкультури протистоять певним суспільним інститутам або звичаям.
Досліджуються особливості субкультур різних суспільних груп:
- Субкультура людей похилого віку — групи, яка має свої цінності, установки, яка об'єднана специфічними (в силу віку) інтересами, які визначають їх сприйняття світу. Люди похилого віку як культурна група і притаманні їй дискурсивно-концептні форми діяли та продовжують діяти в різних культурних періодах − від архаїчних до сучасних;
- Кримінальна та пенітенціарна субкультура (або тюремна; субкультура засуджених, що перебувають в містах позбавлення волі).
- Кримінальна субкультура, яка визначається як система групових цінностей, інтересів, звичаїв, традицій, норм і правил поведінки, які обумовлюють регулювання неформальних відносин в середовищі злочинців, включаючи й середовище засуджених, що відбувають кримінальне покарання в вигляді позбавлення волі.
- Пенітенціарна субкультура — вид кримінальної субкультури, обумовлений з однієї сторони — системою впливу держави на засуджених, що відбувають покарання в містах позбавлення волі, включаючи створення для них умов регулювання відбуття покарання, з іншої — вимушеним прагненням пристосуватися, забезпечити особисту безпеку, самоутвердиться в цій специфічній суспільній групі, де формується притаманна їй система цінностей, понять, звичаїв, що регулюють взаємовідношення в локальному просторі пенітенціарної установи.
- Кримінальна субкультура, яка визначається як система групових цінностей, інтересів, звичаїв, традицій, норм і правил поведінки, які обумовлюють регулювання неформальних відносин в середовищі злочинців, включаючи й середовище засуджених, що відбувають кримінальне покарання в вигляді позбавлення волі.
Відмінності між субкультурами
- Одні субкультури пов'язані з територією, а інші — ні.
- Одні мають систему підготовки нових членів, інші ж — ні.
- Одні займаються залученням нових членів, інші — ні.
- Одні субкультури ієрархічні, інші ж — ні.
- Одні вдаються до повстання, інші — до протистояння або ізоляції.
Причини формування субкультури
Групи субкультур формуються через потребу втечі від загалу і намагаються знайти нове значення речей — вони постають з колективної і майже стихійної потреби по-новому визначити щось важливе для суспільства. Люди у пошуках розв'язань знаходять інших із подібними проблемами і починають усвідомлювати, з якою субкультурою вони хочуть себе ідентифікувати. Долучатися до неї чи ні — то справа кожного зокрема. Адже слід зважити на можливість з боку загалу.
Щоб вирішити суперечності в основній культурі, якщо вона вже не забезпечує наступне покоління дієвою ідеологією, субкультура набирає форми у власній музиці, моді та ритуалах, які здатні творити. Теорія просотування стверджує: напрямки творяться на вершині суспільної структури, а потім «просотуються» на інші рівні. Наприклад, вершиною структури можуть бути модельєри, моделі, рекламні агентства та відомі особистості. Молодь отримує інформацію з телепередач про моду, музичних кліпів та журнальних реклам.
Теорії формування субкультур
- Субкультуру визначають з марксистського погляду у контексті класу.
- Субкультуру визначають з марксистського погляду, але без класової структури.
- Субкультуру визначають як протистояння гегемонії — це субкультура на вищому рівні.
- визначають субкультуру як індивідуальне або групове протистояння. У 70-их роках пост-структуралісти розглядали вищий клас як такий, що горне до себе робітників, і тим мотивує їх разом із нижчим класом ставати заможнішими. З цього і виникла субкультура — щоб вирішити конфлікти між класами. Спільним тут є протистояння домінантній культурі. Якщо культура — це суспільне творіння, відтворення сенсу, значення та свідомости, то домінантна культура мусить бути найпоширенішою культурою — культурою, якій все до снаги.
Роль мистецтва у молодіжних субкультурах
Вся молодіжна культура побудована на використанні досягнень "високого мистецтва". Свій розвиток вона "розпочала" наприкінці ХХ ст., яка реалізувалась у трьох сферах буття, які не мають прямого стосунку до соціального устрою. Однією з таких сфер є мода, чиї темпи змін часто не відповідають можливостям виробництва, а іншою - музичні ритми.
Мода швидко та активно заявила про себе, як про важливий елемент сучасної культури, молодіжної зокрема!
Майбутнє субкультур
Процес суспільної реінтеграції відбувається через перетворення субкультури на товар або через інтелектуальну стагнацію. Деякі групи можуть досягти стану, коли вони вважають себе культурою. Ті, що відходять від групи, реінтеґруються у суспільство. В міру того, як споживання альтернативних культур зростає, субкультури вливаються у головне річище. Тож молодь, щоб залишатися іншою, мусить постійно створювати для себе нову ідентичність. Медіа так швидко забезпечують нас величезним масивом інформації, що нові субкультури поглинаються ними майже в самому зародку. Перенасиченість ЗМІ може ліквідувати існування молодіжної субкультури. А це б означало кінець креативності, яка дуже важлива на цьому етапі життя. Культура знову й знову використовує нею створене — те, що колись належало альтернативним субкультурам, відроджується у головному річищі, як от ретро, рейв і панк. За допомогою засобів масової комунікації, наприклад, друкованих медіа та телебачення, домінантна культура вбирає в себе культуру, яка тільки-но з'являється. Згідно з теорією гегемонії, ті, чия ідеологія домінує, постійно забезпечують загальну згоду зі встановленим суспільним порядком. Найпоширеніші суспільні цінності з часом змінюються у міру того, як члени опозиційних другорядних груп включаються до домінантної культури. Таким чином, зазвичай без жодних збоїв, підтримується суспільний порядок, а контроль домінантної групи якщо і змінюється, то поступово. Внаслідок розвитку поняття гегемонії, виникла концепція залишкової та культури, яка тільки-но з'являється:
Залишкова культура — це витвір попередньої суспільної формації, яка залишається частиною домінантної культури, але збереглася як анахронізм.
Культура, яка тільки-но з'являється, містить нові значення, цінності, звичаї та досвід, які можуть бути альтернативними або опозиційними до домінантної культури.
Домінантна культура ефективно всотує ці культури до гегемонної — відбувається процес їхнього включення. Інколи, включивши таку культуру, домінантна культура змінюється.
За певними обставинами субкультура може перетворюватися в контркультуру — сукупність соціально-культурних установок, які протестно негативно орієнтовані по відношенню до цінностей домінуючої культури та навіть протистоїть цій культурі.
Соціологи Пол Ходкінсон та Вольфган Дейке у своєму дослідженні підважують термін "субкультура" та концептуалізують та визначають молодіжний рух як нео-плем'я.
Див. також
Деякі приклади субкультур
Примітки
- Субкультура // Енциклопедія освіти / Академія пед. наук України; головний редактор. В. Г. Кремінь. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — С. 884. .
- Аберкромби Н., Хилл С., Тернер Б. С. Социологический словарь / пер. с англ., под ред. С. А. Ерофеева. — М: Экономика, 2004. — С. 325.
- Сорокопуд Мария Сергеевна. Субкультура пожилых людей: философско-методологический анализ: дис. … канд. филос. наук : 24.00.01 — Теория и история культуры / Сорокопуд Мария Сергеевна ; Белгородский государственный национальный исследовательский університет. — Белгород, 2016. — 130 с.
- Анфиногенов Василий Анатольевич. Субкультура осужденных и ее влияние на их поведение в условиях изоляции. по специальности: дис. … канд. юр. наук : 12.00.08 — теория и история права и государства; история учений о праве и государстве ; Саратовская государственная юридическая академія. — Саратов, 2016. — 215 с.
- Youth Cultures: Scenes, Subcultures and Tribes. CRC Press (англ.). Процитовано 7 травня 2020.
Джерела
- Субкультура // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 442.
- Кравченко А. И. Культурология: Учебное пособие для вузов. — 3-е. — Москва, 2001.
Посилання
- «Young Space» — журнал о молодежной культуре и работе с молодежью
- Молодіжні субкультури — Часопис Ї № 38
- Молодіжні субкультури
- http://margenta.ru/zabriski/luks.htm
- http://www.subcult.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Subkultyra forma abo zh tip kulturi sho maye vidpovidnu sistemu simvoliv i cinnostej tobto norm standartiv idealiv ta perekonan sho vidriznyayut pevnu socialnu grupu vid bilshosti chleniv suspilstva U antropologiyi grupa lyudej u mezhah bilshogo suspilstva z vidminnimi standartami ta modelyami povedinki Kiber goti Subkultura lat sub pid chimos lat cultura obrobitok vihovannya rozvitok u najshirshomu rozuminni chastina vsogo sho stvoreno lyudskim suspilstvom ce bud yaka grupa u skladi bilshoyi zbirnoyi kulturi chleni yakoyi mayut interesi sho vidriznyayutsya vid interesiv tih hto nalezhit do osnovnogo richisha kulturi U vuzhchomu rozuminni subkultura ce bud yaka vidminna za stilem ta identichnistyu grupa Subkultura ce sistema cinnostej ustanovok sposobiv povedinki i zhittyevih stiliv pevnoyi socialnoyi grupi yaka vidriznyayetsya vid panuyuchoyi v suspilstvi kulturi hocha j pov yazana z neyu Chlenstvo v takih subkulturah nadaye vidchuttya identichnosti i zabezpechuye pevnu kompensaciyu nevdach v zvichajnomu suspilstvi Odna z skladnostej sho pov yazana z vikoristannyam ponyattya subkulturi polyagaye v tomu sho vono peredbachaye isnuvannya identifikovanoyi panuyuchoyi kulturi odnak fragmentaciya suchasnogo suspilstva robit identifikaciyu takoyi kulturi problematichnoyu Postmoderne suspilstvo skladayetsya z velikoyi kilkosti subkultur yaki vidriznyayutsya odna vid odnoyi svoyimi zhittyevimi stilyami Kultura ta subkulturaPristosovuyuchis do minlivih realij zhittya kultura bezperervno rozvivayetsya Kulturu rozglyadayut yak model dlya dijsnosti i samu dijsnist Zmini u kulturi vinikayut cherez vzayemodiyi mizh okremimi osobami Okremi osobi ce tvorinnya i vodnochas tvorci kulturi U rezultati peregovoriv suspilstvo dosyagaye konsensusu shodo sensiv Prote berut uchast u cih peregovorah i vplivayut na zmini ne konkretni osobi a pidgrupi ta subkulturi Subkulturi golovni skladovi socialnoyi vzayemodiyi na rivni yakih i vinikaye onovlennya kulturi Ci ideyi asimilyuyutsya suspilstvom v miru togo yak voni otrimuyut shirshe viznannya Subkulturi mistyat sistemi vnutrishnih pravil grupovi pravila i standarti yaki dozvolyayut yihnim chlenam identifikuvatis odin z odnim Subkulturi mozhna rozglyadati yak vlastivi pokolinnyam zagalni formi identifikaciyi yaki peretinayutsya z inshimi markerami kolektivnoyi identichnosti yak ot rasa stat klas seksualna oriyentaciya Kulturnij konsensus z yavlyayetsya todi koli chleni subkulturnoyi grupi mayut spilni poglyadi U shirokomu rozuminni subkultura ce bud yaka grupa u skladi bilshoyi zbirnoyi kulturi chleni yakoyi mayut interesi sho vidriznyayutsya vid interesiv tih hto nalezhit do golovnogo richisha kulturi U vuzhchomu rozuminni ce bud yaka vidminna za stilem ta identichnistyu grupa Yak rozpiznati subkulturu Subkulturam pritamanni suvori vnutrishni vpiski i zahodi spryamovani na ostrakizaciyu yaki zabezpechuyut yihnyu stijkist Subkulturam vlastivij strukturovanij proces navchannya protyagom yakogo kandidati vchatsya yak stati chlenami Subkulturam pritamannij duzhe viraznij stupin avtentichnosti yakij tvorit nastilki micni suspilni mezhi sho grupu mozhna nazvati subkulturoyu Majbutni chleni mayut pokazati dosvidchenim chlenam sho voni zrozumili alternativni pravila sho voni svoyi Subkulturi formuyutsya navkolo dobrovilnih ob yednan Subkulturi tvoryat vlasni subinterpretaciyi norm zagalu voni abo povnistyu vidkidayut yih na korist vlasnih abo trishki yih zminyuyut shob nadati sensu sposobovi zhittya svoyeyi subkulturi Zhodna subkultura yak taka ne ye vidhilennyam Grupi sho pevnim chinom vidhodit vid normi pritamannij aktivnij proces zaluchennya novih chleniv Voni formuyutsya navkolo yedinogo harizmatichnogo simvolu chi literaturi Vidi subkulturSubkulturni grupi buvayut dvoh tipiv Vseohopna instituciya ce socialnij prostir u yakomu chleni subkulturi zhivut i pracyuyut iz odnodumcyami vidrizani vid zagalu Voni zhivut zamknuto i vidokremleno Ce vtecha vid suspilstva Diyalnist u suspilstvi tip protilezhnij do pershogo Jogo chleni ne shvalyuyut pravil zagalu ale diyut u jogo mezhah Ce navernennya suspilstva Protistoyannya Inshij poglyad na vidminnosti sered subkultur vidilyaye taki dva tipi estetichna subkultura j opozicijna subkultura Estetichna subkultura prosto vidriznyayetsya vid kulturi zagalu Natomist opozicijni subkulturi protistoyat pevnim suspilnim institutam abo zvichayam Doslidzhuyutsya osoblivosti subkultur riznih suspilnih grup Subkultura lyudej pohilogo viku grupi yaka maye svoyi cinnosti ustanovki yaka ob yednana specifichnimi v silu viku interesami yaki viznachayut yih sprijnyattya svitu Lyudi pohilogo viku yak kulturna grupa i pritamanni yij diskursivno konceptni formi diyali ta prodovzhuyut diyati v riznih kulturnih periodah vid arhayichnih do suchasnih Kriminalna ta penitenciarna subkultura abo tyuremna subkultura zasudzhenih sho perebuvayut v mistah pozbavlennya voli Kriminalna subkultura yaka viznachayetsya yak sistema grupovih cinnostej interesiv zvichayiv tradicij norm i pravil povedinki yaki obumovlyuyut regulyuvannya neformalnih vidnosin v seredovishi zlochinciv vklyuchayuchi j seredovishe zasudzhenih sho vidbuvayut kriminalne pokarannya v viglyadi pozbavlennya voli Penitenciarna subkultura vid kriminalnoyi subkulturi obumovlenij z odniyeyi storoni sistemoyu vplivu derzhavi na zasudzhenih sho vidbuvayut pokarannya v mistah pozbavlennya voli vklyuchayuchi stvorennya dlya nih umov regulyuvannya vidbuttya pokarannya z inshoyi vimushenim pragnennyam pristosuvatisya zabezpechiti osobistu bezpeku samoutverditsya v cij specifichnij suspilnij grupi de formuyetsya pritamanna yij sistema cinnostej ponyat zvichayiv sho regulyuyut vzayemovidnoshennya v lokalnomu prostori penitenciarnoyi ustanovi Vidminnosti mizh subkulturamiOdni subkulturi pov yazani z teritoriyeyu a inshi ni Odni mayut sistemu pidgotovki novih chleniv inshi zh ni Odni zajmayutsya zaluchennyam novih chleniv inshi ni Odni subkulturi iyerarhichni inshi zh ni Odni vdayutsya do povstannya inshi do protistoyannya abo izolyaciyi Prichini formuvannya subkulturiGrupi subkultur formuyutsya cherez potrebu vtechi vid zagalu i namagayutsya znajti nove znachennya rechej voni postayut z kolektivnoyi i majzhe stihijnoyi potrebi po novomu viznachiti shos vazhlive dlya suspilstva Lyudi u poshukah rozv yazan znahodyat inshih iz podibnimi problemami i pochinayut usvidomlyuvati z yakoyu subkulturoyu voni hochut sebe identifikuvati Doluchatisya do neyi chi ni to sprava kozhnogo zokrema Adzhe slid zvazhiti na mozhlivist z boku zagalu Shob virishiti superechnosti v osnovnij kulturi yaksho vona vzhe ne zabezpechuye nastupne pokolinnya diyevoyu ideologiyeyu subkultura nabiraye formi u vlasnij muzici modi ta ritualah yaki zdatni tvoriti Teoriya prosotuvannya stverdzhuye napryamki tvoryatsya na vershini suspilnoyi strukturi a potim prosotuyutsya na inshi rivni Napriklad vershinoyu strukturi mozhut buti modelyeri modeli reklamni agentstva ta vidomi osobistosti Molod otrimuye informaciyu z teleperedach pro modu muzichnih klipiv ta zhurnalnih reklam Teoriyi formuvannya subkultur Subkulturu viznachayut z marksistskogo poglyadu u konteksti klasu Subkulturu viznachayut z marksistskogo poglyadu ale bez klasovoyi strukturi Subkulturu viznachayut yak protistoyannya gegemoniyi ce subkultura na vishomu rivni viznachayut subkulturu yak individualne abo grupove protistoyannya U 70 ih rokah post strukturalisti rozglyadali vishij klas yak takij sho gorne do sebe robitnikiv i tim motivuye yih razom iz nizhchim klasom stavati zamozhnishimi Z cogo i vinikla subkultura shob virishiti konflikti mizh klasami Spilnim tut ye protistoyannya dominantnij kulturi Yaksho kultura ce suspilne tvorinnya vidtvorennya sensu znachennya ta svidomosti to dominantna kultura musit buti najposhirenishoyu kulturoyu kulturoyu yakij vse do snagi Rol mistectva u molodizhnih subkulturahVsya molodizhna kultura pobudovana na vikoristanni dosyagnen visokogo mistectva Svij rozvitok vona rozpochala naprikinci HH st yaka realizuvalas u troh sferah buttya yaki ne mayut pryamogo stosunku do socialnogo ustroyu Odniyeyu z takih sfer ye moda chiyi tempi zmin chasto ne vidpovidayut mozhlivostyam virobnictva a inshoyu muzichni ritmi Moda shvidko ta aktivno zayavila pro sebe yak pro vazhlivij element suchasnoyi kulturi molodizhnoyi zokrema Majbutnye subkulturProces suspilnoyi reintegraciyi vidbuvayetsya cherez peretvorennya subkulturi na tovar abo cherez intelektualnu stagnaciyu Deyaki grupi mozhut dosyagti stanu koli voni vvazhayut sebe kulturoyu Ti sho vidhodyat vid grupi reintegruyutsya u suspilstvo V miru togo yak spozhivannya alternativnih kultur zrostaye subkulturi vlivayutsya u golovne richishe Tozh molod shob zalishatisya inshoyu musit postijno stvoryuvati dlya sebe novu identichnist Media tak shvidko zabezpechuyut nas velicheznim masivom informaciyi sho novi subkulturi poglinayutsya nimi majzhe v samomu zarodku Perenasichenist ZMI mozhe likviduvati isnuvannya molodizhnoyi subkulturi A ce b oznachalo kinec kreativnosti yaka duzhe vazhliva na comu etapi zhittya Kultura znovu j znovu vikoristovuye neyu stvorene te sho kolis nalezhalo alternativnim subkulturam vidrodzhuyetsya u golovnomu richishi yak ot retro rejv i pank Za dopomogoyu zasobiv masovoyi komunikaciyi napriklad drukovanih media ta telebachennya dominantna kultura vbiraye v sebe kulturu yaka tilki no z yavlyayetsya Zgidno z teoriyeyu gegemoniyi ti chiya ideologiya dominuye postijno zabezpechuyut zagalnu zgodu zi vstanovlenim suspilnim poryadkom Najposhirenishi suspilni cinnosti z chasom zminyuyutsya u miru togo yak chleni opozicijnih drugoryadnih grup vklyuchayutsya do dominantnoyi kulturi Takim chinom zazvichaj bez zhodnih zboyiv pidtrimuyetsya suspilnij poryadok a kontrol dominantnoyi grupi yaksho i zminyuyetsya to postupovo Vnaslidok rozvitku ponyattya gegemoniyi vinikla koncepciya zalishkovoyi ta kulturi yaka tilki no z yavlyayetsya Zalishkova kultura ce vitvir poperednoyi suspilnoyi formaciyi yaka zalishayetsya chastinoyu dominantnoyi kulturi ale zbereglasya yak anahronizm Kultura yaka tilki no z yavlyayetsya mistit novi znachennya cinnosti zvichayi ta dosvid yaki mozhut buti alternativnimi abo opozicijnimi do dominantnoyi kulturi Dominantna kultura efektivno vsotuye ci kulturi do gegemonnoyi vidbuvayetsya proces yihnogo vklyuchennya Inkoli vklyuchivshi taku kulturu dominantna kultura zminyuyetsya Za pevnimi obstavinami subkultura mozhe peretvoryuvatisya v kontrkulturu sukupnist socialno kulturnih ustanovok yaki protestno negativno oriyentovani po vidnoshennyu do cinnostej dominuyuchoyi kulturi ta navit protistoyit cij kulturi Sociologi Pol Hodkinson ta Volfgan Dejke u svoyemu doslidzhenni pidvazhuyut termin subkultura ta konceptualizuyut ta viznachayut molodizhnij ruh yak neo plem ya Div takozhKontrkultura Molodizhni subkulturi YaponiyiDeyaki prikladi subkulturBitniki Animeshniki Hip hop Neformali Skinhedi Panki Goti Hipi Emo Bajkeri Metalisti GrafiteriPrimitkiSubkultura Enciklopediya osviti Akademiya ped nauk Ukrayini golovnij redaktor V G Kremin K Yurinkom Inter 2008 S 884 ISBN 978 966 667 281 3 Aberkrombi N Hill S Terner B S Sociologicheskij slovar per s angl pod red S A Erofeeva M Ekonomika 2004 S 325 Sorokopud Mariya Sergeevna Subkultura pozhilyh lyudej filosofsko metodologicheskij analiz dis kand filos nauk 24 00 01 Teoriya i istoriya kultury Sorokopud Mariya Sergeevna Belgorodskij gosudarstvennyj nacionalnyj issledovatelskij universitet Belgorod 2016 130 s Anfinogenov Vasilij Anatolevich Subkultura osuzhdennyh i ee vliyanie na ih povedenie v usloviyah izolyacii po specialnosti dis kand yur nauk 12 00 08 teoriya i istoriya prava i gosudarstva istoriya uchenij o prave i gosudarstve Saratovskaya gosudarstvennaya yuridicheskaya akademiya Saratov 2016 215 s Youth Cultures Scenes Subcultures and Tribes CRC Press angl Procitovano 7 travnya 2020 DzherelaSubkultura Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 442 Kravchenko A I Kulturologiya Uchebnoe posobie dlya vuzov 3 e Moskva 2001 Posilannya Young Space zhurnal o molodezhnoj kulture i rabote s molodezhyu Molodizhni subkulturi Chasopis Yi 38 Molodizhni subkulturi http margenta ru zabriski luks htm http www subcult ru