Статéва рíвність, ге́ндерна рíвність — концепція досягнення рівних прав людини між чоловіками та жінками в правових відносинах (трудових, сімейних тощо), а також зрівнювання ролі в суспільстві загалом, подолання сексизму та інших видів дискримінації На думку деяких дослідників, статева та гендерна рівність є наступною сходинкою соціально-статевих відносин після патріархальної системи. Статева рівність, як принцип, полягає в тому, щоб вивчити і усунути всі соціальні бар'єри, що заважають людині проявитися як особистості, а також створити рівні соціальні можливості для реалізації особистості чоловіків і жінок в усіх сферах життєдіяльності в залежності від уподобань автономної особи. Також рíвність чоловікíв та жінóк, рі́вність статей, сексуа́льна рíвність.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Gender equality(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Концепт та стратегії досягнення ґендерної рівності
Стамбульська конвенція (основний міжнародний законодавчий акт проти насильства щодо жінок та сімейного насильства) "пропагує та захищає право кожного на вільне від насильства життя та забороняє всі види дискримінації жінок, яка виявляється у відмінному ставленні до них без об'єктивного та обґрунтованого виправдання. Рівноправність між жінками та чоловіками як за законом, так і на практиці займає центральне місце в припиненні насильства стосовно жінок. Досягнення рівності передбачається зобов'язанням сторін-учасниць Конвенції:
- внести принцип рівних прав між жінками та чоловіками до своїх конституцій чи законодавства;
- заборонити дискримінацію, зокрема шляхом застосування санкцій;
- скасувати закони та процесуальні норми, що дискримінують жінок.
Історія виборчого права для жінок
Основна стаття — Жіноче виборче право. З кінця XIX у світі активно починається процес надання права голосування жінкам нарівні з чоловіками;
- 1893 — Нова Зеландія, а потім Австралія першими визнали за жінками статус громадян, наділяючи їх виборчими правами;
- 1906—1907 роки — Фінляндія і Норвегія;
- 1915 рік — Данія;
- 1918 рік — Німеччина, Швеція, Велика Британія;
- 1920 рік — США;
- 1944 рік — Франція;
- 1945 — Італія;
- 1971 — Швейцарія.
До 1998 р. жінки мали право голосування майже скрізь, окрім п'яти країн на Близькому Сході (Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія) і в Султанаті Бруней.
В Норвегії є Інститут ґендерної рівності Північних країн (заснований в 1970, за підтримки Ради міністрів Північних країн) фінансував проєкти рівних можливостей.
Ґендерна рівність у сучасному світі
Ґендерна рівність в Україні
Ґендерна рівність в Росії і СРСР
У Росії першими за рівноправність статей стали боротися анархісти. У програмі Слов'янської секції Інтернаціоналу і «Революційному катехізисі» відомий анархіст М. О. Бакунін вимагав повної політичної і соціальної рівності жінки з чоловіком, а також заміни сучасної йому сім'ї, узаконеної релігійно-юридичним шлюбом, шлюбом вільним. Також Бакунін вимагав знищення сімейного права і права спадщини. Виступав за соціальні гарантії матері і дитині на період від зачаття до повноліття. Лейтмотивом жіночого руху П. О. Бакунін вважав боротьбу за вищу освіту. З цією метою в Росії у XIX ст. організовувалися жіночі гуртки. Жінки домагалися відкриття вищих жіночих курсів.
Також російські анархісти боролися за звільнення жінок від робіт по дому. Князь Петро Кропоткін писав про жінку так:
"Вона більше не хоче бути в'ючною твариною свого будинку; досить з неї і того, що вона стільки років свого життя віддає на виховання дітей. Вона не хоче більше бути в будинку куховаркою, посудомийкою, покоївкою! Звільнення жінок передбачалося механізацією домашнього господарства, відкриттям закладів служби побуту та громадського харчування, їдалень для кожної групи будинків. «Звільнити жінку, — писав П. О. Кропоткін, — не означає відкрити для неї двері університету, суду чи парламенту; бо звільнена жінка завжди звалює домашню працю на яку-небудь іншу жінку. Звільнити жінку — значить позбавити її від праці на кухні та прання, що знижує розумові здібності; це означає — влаштуватися так, щоб дати їй можливість разом з годуванням і вирощуванням своїх дітей, мати достатньо вільного часу, щоб брати участь у суспільному житті».
Росія одною з перших у світі, законодавчо й офіційно проголосила рівність прав у 1917 році. Жовтнева революція дала жінкам рівні з чоловіками юридичні права, оскільки рівність проголошувалася загальною пролетарською ідеєю.
Умови для справжнього вирішення питання намагались створити в Радянській Росії. У перші місяці радянської влади були скасовані всі закони, що закріплювали нерівноправність жінок. Постанова про утворення робітничого і селянського уряду, прийнята 2-м з'їздом Рад 1917 року, передбачала участь організацій робітниць, поряд з іншими масовими організаціями, в управлінні державою.
Політичне рівноправ'я жінок було закріплено в першій радянській конституції (1918 рік). Разом з актами 1917—1918 років радянська влада повністю зрівняла жінку з чоловіком в трудовому праві, правах цивільних, сімейно-шлюбних, в галузі освіти, прийняла заходи з охорони жіночої праці, материнства і дитинства, закріпила принцип рівної оплати за рівну працю. Права жінок декларувалися в статті 122 Конституції СРСР 1936 року:
«Жінці в СРСР надаються рівні права з чоловіком у всіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя.»
Див. також
Примітки
- Калабіхіна Ірина Євгеніївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри народонаселення економічного факультету МДУ.
- Калабіхіна И. Е. Короткий словник понять з гендерних досліджень / / Соціальна стать: економічна і демографічна поведінка. Навчально-методичні матеріали з курсу. М., 1998.
Можна припустити, що перехід від патріархальної системи соціально-статевих відносин до егалітарної почне здійснюватися в недалекому майбутньому, бо соціально-статева егалітарність, що асоціюється зі свободою розвитку особистості є більш «раціональною» і «вигідною» всьому людству.
- К О Н В Е Н Ц І Я Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Довідник для членів парламенту [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. Київ, К. І.С., 2014 р
- Тюгашев Е. А., Попкова Т. В.Семьеведение [ 10 жовтня 2008 у Wayback Machine.] // Російський гуманітарний інтернет-університет, 2002
Джерела
- К О Н В Е Н Ц І Я Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Довідник для членів парламенту [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — К., К. І.С., 2014.
- Антонов А. И., Медков В. М. Соціологія сім'ї. — М., 1996.
- Волков А. Г. Сім'я — об'єкт демографії. — М., 1986.
- Зидер Р. И. Соціальна історія сім'ї в Західній і Центральній Європі (кінець XVIII—XX ст.). — М., 1997.
- Ковалев С. В. Психологія сучасної сім'ї: Інформаційно-методичні матеріали до курсу «Етика і психологія сімейного життя»: Книга для вчителя. — М., 1988.
- Тюгашев Е. А., Попкова Т. В. Семьеведение. — М., 2002.
Література
- Гендерна рівність // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 60. — .
- Желіба О. В. Освіта і ґендер: навч.-метод. посіб. / О. В. Желіба. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2019. – 256 с. [ 30 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- ShieldSquare Captcha (PDF). www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 22 травня 2023.
Посилання
- Рівноправ'я чоловіків і жінок [ 5 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stateva rivnist ge nderna rivnist koncepciya dosyagnennya rivnih prav lyudini mizh cholovikami ta zhinkami v pravovih vidnosinah trudovih simejnih tosho a takozh zrivnyuvannya roli v suspilstvi zagalom podolannya seksizmu ta inshih vidiv diskriminaciyi Na dumku deyakih doslidnikiv stateva ta genderna rivnist ye nastupnoyu shodinkoyu socialno statevih vidnosin pislya patriarhalnoyi sistemi Stateva rivnist yak princip polyagaye v tomu shob vivchiti i usunuti vsi socialni bar yeri sho zavazhayut lyudini proyavitisya yak osobistosti a takozh stvoriti rivni socialni mozhlivosti dlya realizaciyi osobistosti cholovikiv i zhinok v usih sferah zhittyediyalnosti v zalezhnosti vid upodoban avtonomnoyi osobi Takozh rivnist cholovikiv ta zhinok ri vnist statej seksua lna rivnist Simvol gendernoyi rivnostiZhinka ohoronec supermarketuV inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Gender equality angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Koncept ta strategiyi dosyagnennya gendernoyi rivnostiStambulska konvenciya osnovnij mizhnarodnij zakonodavchij akt proti nasilstva shodo zhinok ta simejnogo nasilstva propaguye ta zahishaye pravo kozhnogo na vilne vid nasilstva zhittya ta zaboronyaye vsi vidi diskriminaciyi zhinok yaka viyavlyayetsya u vidminnomu stavlenni do nih bez ob yektivnogo ta obgruntovanogo vipravdannya Rivnopravnist mizh zhinkami ta cholovikami yak za zakonom tak i na praktici zajmaye centralne misce v pripinenni nasilstva stosovno zhinok Dosyagnennya rivnosti peredbachayetsya zobov yazannyam storin uchasnic Konvenciyi vnesti princip rivnih prav mizh zhinkami ta cholovikami do svoyih konstitucij chi zakonodavstva zaboroniti diskriminaciyu zokrema shlyahom zastosuvannya sankcij skasuvati zakoni ta procesualni normi sho diskriminuyut zhinok Istoriya viborchogo prava dlya zhinokOsnovna stattya Zhinoche viborche pravo Z kincya XIX u sviti aktivno pochinayetsya proces nadannya prava golosuvannya zhinkam narivni z cholovikami 1893 Nova Zelandiya a potim Avstraliya pershimi viznali za zhinkami status gromadyan nadilyayuchi yih viborchimi pravami 1906 1907 roki Finlyandiya i Norvegiya 1915 rik Daniya 1918 rik Nimechchina Shveciya Velika Britaniya 1920 rik SShA 1944 rik Franciya 1945 Italiya 1971 Shvejcariya Do 1998 r zhinki mali pravo golosuvannya majzhe skriz okrim p yati krayin na Blizkomu Shodi Bahrejn Kuvejt Oman Katar Saudivska Araviya i v Sultanati Brunej V Norvegiyi ye Institut gendernoyi rivnosti Pivnichnih krayin zasnovanij v 1970 za pidtrimki Radi ministriv Pivnichnih krayin finansuvav proyekti rivnih mozhlivostej Genderna rivnist u suchasnomu svitiGenderna rivnist v UkrayiniGenderna rivnist v Rosiyi i SRSRU Rosiyi pershimi za rivnopravnist statej stali borotisya anarhisti U programi Slov yanskoyi sekciyi Internacionalu i Revolyucijnomu katehizisi vidomij anarhist M O Bakunin vimagav povnoyi politichnoyi i socialnoyi rivnosti zhinki z cholovikom a takozh zamini suchasnoyi jomu sim yi uzakonenoyi religijno yuridichnim shlyubom shlyubom vilnim Takozh Bakunin vimagav znishennya simejnogo prava i prava spadshini Vistupav za socialni garantiyi materi i ditini na period vid zachattya do povnolittya Lejtmotivom zhinochogo ruhu P O Bakunin vvazhav borotbu za vishu osvitu Z ciyeyu metoyu v Rosiyi u XIX st organizovuvalisya zhinochi gurtki Zhinki domagalisya vidkrittya vishih zhinochih kursiv Takozh rosijski anarhisti borolisya za zvilnennya zhinok vid robit po domu Knyaz Petro Kropotkin pisav pro zhinku tak Vona bilshe ne hoche buti v yuchnoyu tvarinoyu svogo budinku dosit z neyi i togo sho vona stilki rokiv svogo zhittya viddaye na vihovannya ditej Vona ne hoche bilshe buti v budinku kuhovarkoyu posudomijkoyu pokoyivkoyu Zvilnennya zhinok peredbachalosya mehanizaciyeyu domashnogo gospodarstva vidkrittyam zakladiv sluzhbi pobutu ta gromadskogo harchuvannya yidalen dlya kozhnoyi grupi budinkiv Zvilniti zhinku pisav P O Kropotkin ne oznachaye vidkriti dlya neyi dveri universitetu sudu chi parlamentu bo zvilnena zhinka zavzhdi zvalyuye domashnyu pracyu na yaku nebud inshu zhinku Zvilniti zhinku znachit pozbaviti yiyi vid praci na kuhni ta prannya sho znizhuye rozumovi zdibnosti ce oznachaye vlashtuvatisya tak shob dati yij mozhlivist razom z goduvannyam i viroshuvannyam svoyih ditej mati dostatno vilnogo chasu shob brati uchast u suspilnomu zhitti Rosiya odnoyu z pershih u sviti zakonodavcho j oficijno progolosila rivnist prav u 1917 roci Zhovtneva revolyuciya dala zhinkam rivni z cholovikami yuridichni prava oskilki rivnist progoloshuvalasya zagalnoyu proletarskoyu ideyeyu Umovi dlya spravzhnogo virishennya pitannya namagalis stvoriti v Radyanskij Rosiyi U pershi misyaci radyanskoyi vladi buli skasovani vsi zakoni sho zakriplyuvali nerivnopravnist zhinok Postanova pro utvorennya robitnichogo i selyanskogo uryadu prijnyata 2 m z yizdom Rad 1917 roku peredbachala uchast organizacij robitnic poryad z inshimi masovimi organizaciyami v upravlinni derzhavoyu Politichne rivnoprav ya zhinok bulo zakripleno v pershij radyanskij konstituciyi 1918 rik Razom z aktami 1917 1918 rokiv radyanska vlada povnistyu zrivnyala zhinku z cholovikom v trudovomu pravi pravah civilnih simejno shlyubnih v galuzi osviti prijnyala zahodi z ohoroni zhinochoyi praci materinstva i ditinstva zakripila princip rivnoyi oplati za rivnu pracyu Prava zhinok deklaruvalisya v statti 122 Konstituciyi SRSR 1936 roku Zhinci v SRSR nadayutsya rivni prava z cholovikom u vsih galuzyah gospodarskogo derzhavnogo kulturnogo i gromadsko politichnogo zhittya Div takozhGenderna nerivnist Diskriminaciya za stattyu Seksizm v osviti Nasilstvo proti zhinok Genderna politika HeForShe Feminizm GenderPrimitkiKalabihina Irina Yevgeniyivna kandidat ekonomichnih nauk docent kafedri narodonaselennya ekonomichnogo fakultetu MDU Kalabihina I E Korotkij slovnik ponyat z gendernih doslidzhen Socialna stat ekonomichna i demografichna povedinka Navchalno metodichni materiali z kursu M 1998 Mozhna pripustiti sho perehid vid patriarhalnoyi sistemi socialno statevih vidnosin do egalitarnoyi pochne zdijsnyuvatisya v nedalekomu majbutnomu bo socialno stateva egalitarnist sho asociyuyetsya zi svobodoyu rozvitku osobistosti ye bilsh racionalnoyu i vigidnoyu vsomu lyudstvu K O N V E N C I Ya Radi Yevropi pro zapobigannya nasilstvu stosovno zhinok i domashnomu nasilstvu ta borotbu iz cimi yavishami Stambulska konvenciya Dovidnik dlya chleniv parlamentu 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Kiyiv K I S 2014 r Tyugashev E A Popkova T V Semevedenie 10 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Rosijskij gumanitarnij internet universitet 2002DzherelaK O N V E N C I Ya Radi Yevropi pro zapobigannya nasilstvu stosovno zhinok i domashnomu nasilstvu ta borotbu iz cimi yavishami Stambulska konvenciya Dovidnik dlya chleniv parlamentu 10 zhovtnya 2017 u Wayback Machine K K I S 2014 Antonov A I Medkov V M Sociologiya sim yi M 1996 Volkov A G Sim ya ob yekt demografiyi M 1986 Zider R I Socialna istoriya sim yi v Zahidnij i Centralnij Yevropi kinec XVIII XX st M 1997 Kovalev S V Psihologiya suchasnoyi sim yi Informacijno metodichni materiali do kursu Etika i psihologiya simejnogo zhittya Kniga dlya vchitelya M 1988 Tyugashev E A Popkova T V Semevedenie M 2002 Literatura Genderna rivnist Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 60 ISBN 978 966 937 233 8 Zheliba O V Osvita i gender navch metod posib O V Zheliba Nizhin Vidavec PP Lisenko M M 2019 256 s 30 grudnya 2020 u Wayback Machine ShieldSquare Captcha PDF www kmu gov ua angl Procitovano 22 travnya 2023 PosilannyaRivnoprav ya cholovikiv i zhinok 5 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2