Мамонтове дерево велетенське, або секвоядендрон велетенський (Sequoiadendron giganteum) — єдиний сучасний вид роду мамонтове дерево (Sequoiadendron), також відомий як «гігантська секвоя» та «велінгтонія». Є одним із найдовговічніших і найбільших дерев на Землі. Це однодомна вічнозелена рослина. Дорослі дерева досягають висоти до 100 метрів з діаметром стовбура 10-12 м. Найстаріше сучасне мамонтове дерево велетенське має вік 3200 років, встановлений за річними кільцями.
Мамонтове дерево велетенське | |
---|---|
Дерево «Велетень грізлі» в гаю Маріпоза, Національний парк Йосеміті | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
Підродина: | Sequoioideae |
Рід: | Мамонтове дерево (Sequoiadendron) |
Вид: | Мамонтове дерево велетенське (S. giganteum) |
Біноміальна назва | |
Sequoiadendron giganteum (Lindl.) J.Buchholz, 1939 | |
червоним – Sequoiadendron giganteum, зеленим – Sequoia sempervirens |
Опис
Кора червоно-бурого забарвлення, з глибокими тріщинами, дуже товста — 60-70 см. Кора дерева дуже погано загоряється, що захищає рослину під час пожеж. Обвуглюючись, кора запобігає пошкодженню деревини. Крона правильна, пірамідальної форми. Хвоя дрібна. Має дуже багато декоративних форм: плакучу, карликову, блакитну, золотисту. Завдяки цьому вид широко використовують для монументальних контрастних композицій у лісопарковому будівництві. Крім того, має дуже цінну деревину. Вона легка і міцна, не гниє, добре піддається обробці.
Популяції мамонтового дерева були значно поширені в Північній Америці. Сьогодні його вважають реліктовим видом, що потребує охорони. Спосіб мікроклонального розмноження рослини є досить дорогим і наукомістким. Рослину дуже важко розмножити насіннєвим або вегетативним способами. Для насіннєвого розмноження необхідні специфічні умови, а живці важко вкорінюються.
Розмноження мамонтового дерева велетенського проблематично проходить у власному середовищі існування через те, що насіння успішно проростає при максимальній інсоляції та в багатих мінералами ґрунтах, вільних від конкуруючої рослинності. Навіть якщо насіння проросте у вологому хвойному перегної навесні, ці проростки гинуть у міру висихання лісової підстилки влітку.
Назву вид дістав через велетенські розміри і зовнішню схожість своїх величезних повислих гілок з бивнями мамонта. Цей вид був значно поширений у північній півкулі наприкінці крейдового періоду і в третинному періоді, зараз збереглося лише близько 30 гаїв, розташованих на західному схилі Сьєрра-Невади в Каліфорнії на висоті 1500—2000 м над рівнем моря.
Наукову назву мамонтового дерева велетенського, описаного в 1853 році, змінювали кілька разів через бажання присвоїти дереву ім'я одного з великих людей того часу. Найбільші мамонтові дерева мають власні імена: «Батько лісів», «Генерал Шерман», «Генерал Грант» та інші. Латинську назву дерево дістало на честь творця алфавіту Черокі — індіанця на ім'я Секвоя.
Мамонтове дерево як декоративну рослину розводять у багатьох країнах світу: південно-західній частині Європи, куди воно було завезене ще в середині XIX століття, а також у Південному Криму, Середній Азії, на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Закарпатті.
Мамонтове дерево велетенське викарбуване на монеті номіналом 25 центів Каліфорнії.
Поширення
Велетенські секвої Західної Сьєрри-Невади, Каліфорнія. Трапляються в розрізнених гайових осередках, число яких налічує 68 гаїв, на площі лише 144 кв. км. Зазвичай у вигляді чистих деревостанів не трапляються. Площа гаїв варіюється від 12,4 кв. км 20 000 стиглими деревами до маленьких осередків з 6-ма рослинами.
Велетенська секвоя зазвичай зростає у вологому кліматі за умов сухого літа та сніжних зим. Більшість гаїв сформувалися на гранітно-залишкових та алювіальних ґрунтах. Висота над рівнем моря становить 1400-2000 м на півночі та 1700-2150 м на півдні. Експозиція схилів переважно південна у північних горах та північних схилах південних гір.
Висока репродуктивність не пов'язана зі збереженням поточної чисельності популяцій. Деякі гаї, наприклад, містять достатньо приросту для збереження щільності стиглих деревостанів у майбутньому. Однак з часів відкриття Америки ця щільність поступово зменшується.
Історичні терени
У наш час головний ареал обмежений осередками в Каліфорнії, однак у доісторичні часи вид був поширений у Північній Америці та Євразії у складі хвойних лісів до моменту настання крайньої льодовикової ери. Старіші скам'янілі зразки, надійно ідентифіковані як гігантські секвої, були знайдені в відкладеннях крейдяної ери з багатьох місць у Північній Америці та Європі та навіть у Новій Зеландії та Австралії.
Екологія
Гігантські секвої багато в чому пристосовані до лісових пожеж. Їхня кора надзвичайно вогнестійка, і їхні шишки, як правило, відкриваються одразу після пожежі. Гігантські секвої є піонерським видом і відчувають труднощі з розмноженням у своєму початковому середовищі існування (і дуже рідко розмножуються під час культивування) через те, що насіння здатне успішно рости лише на сонці та в багатих мінералами ґрунтах, вільних від конкуренції. Тому їм потрібні періодичні лісові пожежі, щоб очистити конкуруючу рослинність і гумус ґрунту, перш ніж відбудеться успішне відновлення. Вивірки, бурундуки, зяблики та горобці споживають щойно пророслі саджанці, перешкоджаючи їхньому росту.
Вогонь також приносить гаряче повітря високо в купол через конвекцію, яка, своєю чергою, висихає та відкриває шишки. Природні пожежі також можуть бути важливими для стримування мурах-теслярів. Крім вогню, деякі зоологічні чинники також сприяють вивільненню насіння гігантської секвої. Найважливішим з них є довгоносик (Phymatodes nitidus), який відкладає яйця на шишки, в які потім личинки свердлять дірки. Пошкоджені влітку жуками шишки повільно розкриваються протягом наступних кількох місяців. Іншим агентом є вивірка Дуґласа (Tamiasciurus douglasi), яка гризе м'ясисті зелені лусочки молодших шишок. Вивірки активні цілий рік, і частина насіння випадає та поширюється під час поїдання шишок.
Мамонтове дерево велетенське в Україні
- м. Ужгород, ботанічний сад Ужгородського національного університету, вік дерева близько 100 років.
- Дендропарк в с. Березинка, Мукачівського району, Закарпатської області на території парку росте два дерева секвоядендрону.
- Дендропарк в с. Кам'яни́ця, Ужгородського району, Закарпатської області.
- м. Львів, на території Ботанічного саду ЛНУ: 49°50′01.1″N 24°01′51.6″E [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite], див. на Youtube [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.].
- м. Миколаїв, біля ДОЦ Дельфін. Висаджено 07.06.2014.
- м. Миколаїв, на території зоопарку.
- смт. Нікіта, АР Крим, Нікітський ботанічний сад. Висаджено 1885 р.
- м. Одеса, на території військового госпіталю [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.].
- м. Ялта, Масандрівський парк: 44°30′18″N 34°11′15″E [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite] (засохле).
- м. Київ, на території наукової частини ботанічного саду ім. О. Фоміна.
Примітки
- Sequoiadendron giganteum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Калініченко О. А. Декоративна дендрологія. К.: Вища шк., 2003. 199 с.
- Huang L., Lius S., Huang B. et al. Rejuvenation of sequoia sempervirens by repeated grafting of shoot tips onto juvenile rootstocks in vitro // Plant Physiol. 1992. Vol. 98. N 1. P. 166—173.
- Monteuuis O. In vitro meristem culture of juvenile and mature Sequoiadendron giganteum // Tree Physiol. 1987. Vol. 3. N 3. Р. 265—272.
- Monteuuis O., Gendraud M. Nucleotide and nucleic acid status in shoot tips from juvenile and mature clones of Sequoiadendron giganteum during rest and growth phases // Tree Physiol. 1987. Sep. Vol. 3. N. 3. P. 257—263.
- Fenn M. E, Dunn P. H, Durall D. M. Effects of ozone and sulfur dioxide on phyllosphere fungi from three tree species // Appl. Environ. Microbiol. 1989. Vol. 55. N 2. Р. 412—418
- Peattie, Donald Culross (1953). A Natural History of Western Trees. New York: Bonanza Books. p. 11.
- James E Eckenwalder. Conifers of the World, The Complete Reference. p. 586. Timber Press 2009.
- Bryan G Bowes. Trees and Forests, a colour guide. pp. 48–49. Manson Publishing 2010.
- Quammen, David (1 грудня 2012). Forest Giant. nationalgeographic.com (англ.). Архів оригіналу за 03.10.2021. Процитовано 14 січня 2022.
- Giant Sequoias and Fire. Sequoia & Kings Canyon National Parks. National Park Service. Процитовано 26 серпня 2021.
- Peattie, Donald Culross (1953). A Natural History of Western Trees. New York: Bonanza Books. с. 11.
- Stephens, Scott; Finney, Mark (2002). Prescribed fire mortality of Sierra Nevada mixed conifer tree species: effects of crown damage and forest floor combustion. Forest Ecology and Management. 162 (3): 261—271. doi:10.1016/S0378-1127(01)00521-7.
- . Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 31 травня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=10205414750543092&id=1079582035
- Кедры (род Cedrus)
Посилання
- Секвоя гігантська // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Секвоядендрон велетенський [ 22 липня 2009 у Wayback Machine.], який росте в Нікітському ботанічному саду в Криму
- Фотоекскурсія національним парком «Sequoia National Park» [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mamontove derevo veletenske abo sekvoyadendron veletenskij Sequoiadendron giganteum yedinij suchasnij vid rodu mamontove derevo Sequoiadendron takozh vidomij yak gigantska sekvoya ta velingtoniya Ye odnim iz najdovgovichnishih i najbilshih derev na Zemli Ce odnodomna vichnozelena roslina Dorosli dereva dosyagayut visoti do 100 metriv z diametrom stovbura 10 12 m Najstarishe suchasne mamontove derevo veletenske maye vik 3200 rokiv vstanovlenij za richnimi kilcyami Mamontove derevo veletenske Derevo Veleten grizli v gayu Maripoza Nacionalnij park Josemiti Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Golonasinni Gymnosperms Viddil Hvojni Pinophyta Klas Hvojni Pinopsida Poryadok Sosnovi Pinales Rodina Kiparisovi Cupressaceae Pidrodina Sequoioideae Rid Mamontove derevo Sequoiadendron Vid Mamontove derevo veletenske S giganteum Binomialna nazva Sequoiadendron giganteum Lindl J Buchholz 1939 chervonim Sequoiadendron giganteum zelenim Sequoia sempervirensOpisKora chervono burogo zabarvlennya z glibokimi trishinami duzhe tovsta 60 70 sm Kora dereva duzhe pogano zagoryayetsya sho zahishaye roslinu pid chas pozhezh Obvuglyuyuchis kora zapobigaye poshkodzhennyu derevini Krona pravilna piramidalnoyi formi Hvoya dribna Maye duzhe bagato dekorativnih form plakuchu karlikovu blakitnu zolotistu Zavdyaki comu vid shiroko vikoristovuyut dlya monumentalnih kontrastnih kompozicij u lisoparkovomu budivnictvi Krim togo maye duzhe cinnu derevinu Vona legka i micna ne gniye dobre piddayetsya obrobci Populyaciyi mamontovogo dereva buli znachno poshireni v Pivnichnij Americi Sogodni jogo vvazhayut reliktovim vidom sho potrebuye ohoroni Sposib mikroklonalnogo rozmnozhennya roslini ye dosit dorogim i naukomistkim Roslinu duzhe vazhko rozmnozhiti nasinnyevim abo vegetativnim sposobami Dlya nasinnyevogo rozmnozhennya neobhidni specifichni umovi a zhivci vazhko vkorinyuyutsya Rozmnozhennya mamontovogo dereva veletenskogo problematichno prohodit u vlasnomu seredovishi isnuvannya cherez te sho nasinnya uspishno prorostaye pri maksimalnij insolyaciyi ta v bagatih mineralami gruntah vilnih vid konkuruyuchoyi roslinnosti Navit yaksho nasinnya proroste u vologomu hvojnomu peregnoyi navesni ci prorostki ginut u miru visihannya lisovoyi pidstilki vlitku Nazvu vid distav cherez veletenski rozmiri i zovnishnyu shozhist svoyih velicheznih povislih gilok z bivnyami mamonta Cej vid buv znachno poshirenij u pivnichnij pivkuli naprikinci krejdovogo periodu i v tretinnomu periodi zaraz zbereglosya lishe blizko 30 gayiv roztashovanih na zahidnomu shili Syerra Nevadi v Kaliforniyi na visoti 1500 2000 m nad rivnem morya Listya mamontovogo dereva veletenskogo Naukovu nazvu mamontovogo dereva veletenskogo opisanogo v 1853 roci zminyuvali kilka raziv cherez bazhannya prisvoyiti derevu im ya odnogo z velikih lyudej togo chasu Najbilshi mamontovi dereva mayut vlasni imena Batko lisiv General Sherman General Grant ta inshi Latinsku nazvu derevo distalo na chest tvorcya alfavitu Cheroki indiancya na im ya Sekvoya Shishki mamontovogo dereva veletenskogo Div takozh Porivnyannya shishok mamontovogo dereva veletenskogo ta sosni Lamberta Sosna Lamberta Mamontove derevo yak dekorativnu roslinu rozvodyat u bagatoh krayinah svitu pivdenno zahidnij chastini Yevropi kudi vono bulo zavezene she v seredini XIX stolittya a takozh u Pivdennomu Krimu Serednij Aziyi na Chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu v Zakarpatti Mamontove derevo veletenske vikarbuvane na moneti nominalom 25 centiv Kaliforniyi PoshirennyaDerzhavne shose prohodit mizh veletenskimi sekvoyami v nacionalnomu parku Sekvoya Veletenski sekvoyi Zahidnoyi Syerri Nevadi Kaliforniya Traplyayutsya v rozriznenih gajovih oseredkah chislo yakih nalichuye 68 gayiv na ploshi lishe 144 kv km Zazvichaj u viglyadi chistih derevostaniv ne traplyayutsya Plosha gayiv variyuyetsya vid 12 4 kv km 20 000 stiglimi derevami do malenkih oseredkiv z 6 ma roslinami Veletenska sekvoya zazvichaj zrostaye u vologomu klimati za umov suhogo lita ta snizhnih zim Bilshist gayiv sformuvalisya na granitno zalishkovih ta alyuvialnih gruntah Visota nad rivnem morya stanovit 1400 2000 m na pivnochi ta 1700 2150 m na pivdni Ekspoziciya shiliv perevazhno pivdenna u pivnichnih gorah ta pivnichnih shilah pivdennih gir Visoka reproduktivnist ne pov yazana zi zberezhennyam potochnoyi chiselnosti populyacij Deyaki gayi napriklad mistyat dostatno prirostu dlya zberezhennya shilnosti stiglih derevostaniv u majbutnomu Odnak z chasiv vidkrittya Ameriki cya shilnist postupovo zmenshuyetsya Istorichni tereni U nash chas golovnij areal obmezhenij oseredkami v Kaliforniyi odnak u doistorichni chasi vid buv poshirenij u Pivnichnij Americi ta Yevraziyi u skladi hvojnih lisiv do momentu nastannya krajnoyi lodovikovoyi eri Starishi skam yanili zrazki nadijno identifikovani yak gigantski sekvoyi buli znajdeni v vidkladennyah krejdyanoyi eri z bagatoh misc u Pivnichnij Americi ta Yevropi ta navit u Novij Zelandiyi ta Avstraliyi EkologiyaGigantski sekvoyi bagato v chomu pristosovani do lisovih pozhezh Yihnya kora nadzvichajno vognestijka i yihni shishki yak pravilo vidkrivayutsya odrazu pislya pozhezhi Gigantski sekvoyi ye pionerskim vidom i vidchuvayut trudnoshi z rozmnozhennyam u svoyemu pochatkovomu seredovishi isnuvannya i duzhe ridko rozmnozhuyutsya pid chas kultivuvannya cherez te sho nasinnya zdatne uspishno rosti lishe na sonci ta v bagatih mineralami gruntah vilnih vid konkurenciyi Tomu yim potribni periodichni lisovi pozhezhi shob ochistiti konkuruyuchu roslinnist i gumus gruntu persh nizh vidbudetsya uspishne vidnovlennya Vivirki burunduki zyabliki ta gorobci spozhivayut shojno prorosli sadzhanci pereshkodzhayuchi yihnomu rostu Vogon takozh prinosit garyache povitrya visoko v kupol cherez konvekciyu yaka svoyeyu chergoyu visihaye ta vidkrivaye shishki Prirodni pozhezhi takozh mozhut buti vazhlivimi dlya strimuvannya murah teslyariv Krim vognyu deyaki zoologichni chinniki takozh spriyayut vivilnennyu nasinnya gigantskoyi sekvoyi Najvazhlivishim z nih ye dovgonosik Phymatodes nitidus yakij vidkladaye yajcya na shishki v yaki potim lichinki sverdlyat dirki Poshkodzheni vlitku zhukami shishki povilno rozkrivayutsya protyagom nastupnih kilkoh misyaciv Inshim agentom ye vivirka Duglasa Tamiasciurus douglasi yaka grize m yasisti zeleni lusochki molodshih shishok Vivirki aktivni cilij rik i chastina nasinnya vipadaye ta poshiryuyetsya pid chas poyidannya shishok Mamontove derevo veletenske v Ukrayinim Uzhgorod botanichnij sad Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu vik dereva blizko 100 rokiv Dendropark v s Berezinka Mukachivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti na teritoriyi parku roste dva dereva sekvoyadendronu Dendropark v s Kam yani cya Uzhgorodskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti m Lviv na teritoriyi Botanichnogo sadu LNU 49 50 01 1 N 24 01 51 6 E Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite div na Youtube 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine m Mikolayiv bilya DOC Delfin Visadzheno 07 06 2014 m Mikolayiv na teritoriyi zooparku smt Nikita AR Krim Nikitskij botanichnij sad Visadzheno 1885 r m Odesa na teritoriyi vijskovogo gospitalyu 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine m Yalta Masandrivskij park 44 30 18 N 34 11 15 E Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite zasohle m Kiyiv na teritoriyi naukovoyi chastini botanichnogo sadu im O Fomina PrimitkiSequoiadendron giganteum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Kalinichenko O A Dekorativna dendrologiya K Visha shk 2003 199 s Huang L Lius S Huang B et al Rejuvenation of sequoia sempervirens by repeated grafting of shoot tips onto juvenile rootstocks in vitro Plant Physiol 1992 Vol 98 N 1 P 166 173 Monteuuis O In vitro meristem culture of juvenile and mature Sequoiadendron giganteum Tree Physiol 1987 Vol 3 N 3 R 265 272 Monteuuis O Gendraud M Nucleotide and nucleic acid status in shoot tips from juvenile and mature clones of Sequoiadendron giganteum during rest and growth phases Tree Physiol 1987 Sep Vol 3 N 3 P 257 263 Fenn M E Dunn P H Durall D M Effects of ozone and sulfur dioxide on phyllosphere fungi from three tree species Appl Environ Microbiol 1989 Vol 55 N 2 R 412 418 Peattie Donald Culross 1953 A Natural History of Western Trees New York Bonanza Books p 11 James E Eckenwalder Conifers of the World The Complete Reference p 586 Timber Press 2009 ISBN 978 0881929744 Bryan G Bowes Trees and Forests a colour guide pp 48 49 Manson Publishing 2010 ISBN 978 1840760859 Quammen David 1 grudnya 2012 Forest Giant nationalgeographic com angl Arhiv originalu za 03 10 2021 Procitovano 14 sichnya 2022 Giant Sequoias and Fire Sequoia amp Kings Canyon National Parks National Park Service Procitovano 26 serpnya 2021 Peattie Donald Culross 1953 A Natural History of Western Trees New York Bonanza Books s 11 Stephens Scott Finney Mark 2002 Prescribed fire mortality of Sierra Nevada mixed conifer tree species effects of crown damage and forest floor combustion Forest Ecology and Management 162 3 261 271 doi 10 1016 S0378 1127 01 00521 7 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 31 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https www facebook com permalink php story fbid 10205414750543092 amp id 1079582035 Kedry rod Cedrus PosilannyaSekvoya gigantska Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sekvoyadendron veletenskij 22 lipnya 2009 u Wayback Machine yakij roste v Nikitskomu botanichnomu sadu v Krimu Fotoekskursiya nacionalnim parkom Sequoia National Park 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro hvojni Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi