Ренков Іван Степанович — радянський, український звукооператор. Нагороджений орденом Червоної Зірки та двома медалями.
Ренков Іван Степанович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 10 січня 1915 (Рильськ), Курська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 13 січня 1980 (65 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | ![]() ![]() | |||
Діяльність | звукооператор, кінематографіст | |||
Брати / сестри | d і d | |||
IMDb | nm15879607 | |||
|
Народ. 10 січня 1915 р. в м. (Рильськ Курської обл.) (Росія). Закінчив Інститут творчих працівників кіно (1935).
Учасник Німецько-радянської війни.
Працював асистентом звукооператора на «Мосфільмі» (1931—1933), звукооператором по дубляжу в Науково-дослідному кінофотоінституті (1933—1935), на Центральній студії документальних фільмів (1936—1938, Москва), звукооператором (Української студії хронікально-документальних фільмів) (1945—1971).
Оформив стрічки: «Місто імені Сталіна» (1936), «До подій в Іспанії» випуск 1, 3 (1936, 1937), («Колискова»), «Москва – Волга», «На північному полюсі», «Свято молодості» (1937), «Серго Орджонікідзе» (1938), «Радянська Україна» (1947), «Україна відроджується», «Дніпрогес» (1948), («Квітуча Україна») (1950), «На ланах України», «Легендарний Севастополь», «Соната про художника», «Ми — спортсмени-парашутисти», «Люди над хмарами», «Планеристи», «Керманичі», «Свято на Тарасовій землі», «Золотий м'яч», «Іду до тебе, Іспанія!», «Наш друг Фідель Кастро», «Приречене чудовисько», «Земля Донецька» (1961), «Пояснення у коханні» (1966) та багато ін.
Був членом (Спілки кінематографістів України).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет