Ця стаття описує лише один вузькоспеціалізований аспект поняття, яке асоціюється з її предметом. (листопад 2023) |
Перша допомога — невідкладні дії та організаційні заходи для збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я[]
Загальні поняття про екстрену медичну допомогу
Поняття про екстренну медичну допомогу в Україні регулюються законом України «Про екстрену медичну допомогу» та законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»:
Відповідно до них виділяють:
- Першу допомогу — здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти
- Домедичну допомога — здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов'язані здійснювати такі дії та заходи;
- Екстрену медичну допомогу — медичну допомогу, яка полягає у здійсненні медичними працівниками дій для збереження життя людини у невідкладному стані з мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я;
- Медичну допомогу, яка здійснюється лікарем, який має у своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров та та інше.
Першу медичну допомогу потребують особи у невідкладному стані.
Невідкладний стан — це раптове погіршення фізичного або психічного здоров'я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин;
Нещасним випадком називається ушкодження органів людини або порушення їхньої функції при раптовому впливі навколишнього середовища. Нещасні випадки часто трапляються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У таких обставинах надзвичайно важливого значення набуває перша невідкладна медична допомога, яка повинна бути надана на місці пригоди до прибуття лікаря або доставки постраждалого до лікувального закладу. При нещасних випадках постраждалі, їхні родичі, сусіди або випадкові свідки нерідко звертаються за допомогою у найближчі медичні заклади (аптека, зубопротезна майстерня, лабораторія, санітарно-епідеміологічна станція (СЕС), дитячий садочок тощо). Медичні працівники цих закладів повинні негайно прийти на допомогу.
Для того щоб вміти кваліфіковано надавати першу невідкладну медичну допомогу при нещасних випадках та раптових захворюваннях, усі медичні працівники повинні чітко знати основні ознаки різних ушкоджень, раптових захворювань, уявляти наскільки небезпечні для постраждалого або хворого можуть бути ці ушкодження або стан.
Основні групи заходів
Перша допомога включає такі три групи заходів:
- Негайне припинення впливу зовнішніх ушкоджуючих факторів (електричний струм, висока або низька температура, здавлення вагою) та видалення постраждалого з несприятливих умов, в які він потрапив (витягання з води, з палаючого приміщення, приміщення, де накопичились отруйні гази тощо).
- Надання першої медичної допомоги постраждалому у залежності від характеру та виду травми, нещасного випадку або раптового стану (зупинка кровотечі, накладання пов'язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрути та ін.).
- Організація негайної доставки (транспортування) хворого або постраждалого у лікувальний заклад.
Заходи першої групи скоріше є першою допомогою взагалі, а не медичною допомогою. Її часто надають як взаємо- та самодопомогу, тому що усі розуміють: якщо не витягнути потопаючого з води, не витягнути постраждалого з палаючого приміщення, не звільнити людину з-під завалів, то він загине. Слід підкреслити: чим довший вказаний вплив, тим більш глибоким та важким буде ушкодження. Тому першу допомогу слід починати саме з цих заходів.
Друга група заходів складає вже медичну допомогу. Надати її можуть медичні працівники або особи, що вивчили основні ознаки ушкоджень та спеціальні заходи першої допомоги.
Третя група Велике значення у комплексі заходів першої невідкладної медичної допомоги має найшвидша доставка постраждалого у лікувальний заклад. Транспортувати хворого або постраждалого слід не тільки швидко, але й правильно, тобто у положенні, найбезпечнішому для хворого згідно з характером захворювання або видом травми, наприклад, у положенні на боці — у непритомному стані або при можливому блюванні, при зламаних кістках після створення нерухомості ушкодженому органу тощо.
Найкраще для перевезення постраждалого користуватися спеціалізованим транспортом (санітарна автомашина, санітарний літак). За його відсутності транспортування повинне бути здійснене за допомогою будь-яких доступних у конкретних обставинах засобів пересування. У найнесприятливіших умовах доставка проводиться шляхом перенесення постраждалого на руках, на спеціальних або імпровізованих ношах, брезенті тощо.
Транспортування може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Медичний працівник повинен забезпечити правильне перенесення хворого, перекладання його з одного транспортного засобу до іншого, надавати медичну допомогу дорогою до закладу та проводити заходи з попередження ускладнень, які можуть розвинутись при блюванні, порушенні транспортної іммобілізації, переохолодженні, трясці та з інших причин.
Значення першої медичної допомоги
Значення першої медичної допомоги важко переоцінити. Своєчасне надання та правильне проведення медичної допомоги не тільки рятує життя постраждалому, але й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджує розвиток тяжких ускладнень (шок, нагноєння рани, загальне зараження крові), зменшує втрату працездатності.
Будь-який медичний працівник зобов'язаний за першим викликом прийти на допомогу постраждалому на вулиці, у дорозі, громадських місцях, на дому та вміти правильно надати першу медичну допомогу при нещасних випадках та раптових захворюваннях. Медичні працівники, які порушили професійні обов'язки, несуть встановлену законом дисциплінарну відповідальність, якщо ці порушення не призводять до кримінальної відповідальності.
Станції швидкої медичної допомоги
Для надання першої медичної допомоги створюються спеціальні медичні заклади — станції швидкої допомоги та пункти невідкладної допомоги (травматологічні, стоматологічні та ін.)
Робота станції швидкої допомоги складна та багатогранна. На неї покладено обов'язок надавати першу медичну допомогу при травмах та раптових захворюваннях, доставляти хворих, що потребують невідкладної допомоги, у лікарню, породіль — у пологові будинки. Машини швидкої допомоги зобов'язані безвідмовно виїжджати на будь-який виклик. Лікар або фельдшер швидкої допомоги, що прибув на місце пригоди, надає першу медичну допомогу та забезпечує кваліфіковане транспортування постраждалого або хворого у .
На станціях швидкої допомоги є спеціалізовані машини (реанімобілі), які оснащені сучасним обладнанням, що дозволяє надавати висококваліфіковану лікарську першу допомогу. Лікарі та фельдшери, які обслуговують ці машини, якщо необхідно, на місці пригоди, у машині на шляху слідування у стаціонар робить хворому переливання крові або кровозамінників, здійснюють або штучне дихання за допомогою спеціальних апаратів, дають наркоз, вводять протиотруту та інші лікарські препарати. Оснащення служби швидкої допомоги такими машинами значно покращило надання невідкладної допомоги, зробило її високоефективною.
На станціях швидкої допомоги є спеціальні бригади, які здійснюють кваліфіковане транспортування хворих у стаціонари. Вони виїжджають за викликами лікарів поліклінік, медико-санітарних частин, пунктів невідкладної допомоги до хворих, які знаходяться у цих лікувальних закладах.
У нашій країні створена величезна мережа амбулаторій, поліклінік, медико-санітарних частин та фельдшерсько-акушерських пунктів, які надають і невідкладну допомогу мешканцям відповідного району у денний час. Лікарі поліклінік обслуговують хворих на дому, при виникненні раптового важкого захворювання або нещасного випадку надають їм першу лікарську допомогу, вирішують питання про необхідність госпіталізації, її нагальність та характер транспортування.
В аптеку, лабораторію, стоматологічну поліклініку, СЕС у будь-який момент може звернутися за допомогою постраждалий або раптово захворівший. Тому тут необхідно мати комплект обладнання та медикаментів для надання першої медичної допомоги. У аптечці обов'язково повинні бути розчин перекису водня, спиртовий розчин йоду, нашатирний спирт, знеболюючі (анальгін, амідопирин), засоби, що покращують діяльність серцево-судинної системи (настій валеріани, кофеїн, валідол, нітрогліцерин, кордіамін, ), жарознижувальні (ацетилсаліцилова кислота, ), протимікробні — сульфаніламіди та антибіотики, проносні засоби, кровоспинний джгут, термометр, індивідуальний перев'язувальний пакет, стерильні бинти, вата, шприц.
Найчастіше за першою допомогою звертаються у аптеку, тому усі фармацевти зобов'язані вміти надавати першу медичну допомогу, чітко знати, які медикаменти слід застосовувати при цьому або іншому раптовому захворюванні або нещасному випадку. Набір для першої допомоги у аптеці повинен бути укомплектований додатковими ношами, милицями, стерильним інструментарієм (затискачі, шприці, ножиці), подушкою з киснем, набором лікарських препаратів в ампулах (кофеїн, кордіамін, димедрол, адреналін, атропін, глюкоза, корглікон, промедол, анальгін). Необхідно пам'ятати, що наркотики та сильнодіючі засоби знаходяться на найсуворішому обліку, тому використані лікарські препарати підлягають реєстрації у спеціальному журналі.
Загальні принципи надання першої допомоги постраждалому в невідкладному стані
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги регулюється Наказом Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах
Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані карається законом згідно статті 136 Кримінального кодексу України
Нещасний випадок, раптове захворювання спостерігаються часто в умовах, коли немає необхідних медичних засобів, перев'язувального матеріалу, належної освітлюваності, помічників, відсутні засоби транспортної іммобілізації. У подібних випадках велике значення набуває зібраність та активність людини, що надає першу допомогу, щоб у міру своїх можливостей зуміти виконати комплекс максимально доступних та доцільних заходів, спрямованих на врятування життя постраждалого або людини, яка раптово захворіла. Для цього необхідне знання ознак ушкоджень та хвороб, принципів надання першої допомоги.
Виявлення ознак життя та смерті
Непритомність
При тяжкій травмі, ураженні електричним струмом, утопленні, ядусі, отруєнні, ряді захворювань людина може знепритомніти (стан, коли постраждалий лежить нерухомо, не відповідає на запитання, не реагує на зовнішні подразники). Непритомність виникає через порушення діяльності головного мозку.
Порушення діяльності головного мозку можливе при:
- прямому ушкодженні мозку (забиття, , мозку, крововилив у мозок, електротравма), отруєнні, у тому числі алкоголем, та ін.;
- порушенні кровопостачання мозку (крововтрата, непритомність, зупинка серця або тяжке порушення його діяльності);
- припиненні постачання кисню до організму (ядуха, втоплення, здавлювання грудної клітки вагою);
- неспроможності крові збагачуватися киснем (отруєння, , наприклад при діабеті, лихоманці);
- переохолодженні або перегріванні (охолодження, тепловий удар, гіпертермія при ряді захворювань).
Ознаки життя
Ознаками життя є:
- наявність серцебиття. Серцебиття визначають рукою або вухом у ділянці грудини.
- наявність пульсу на артеріях. Пульс визначають на шиї (сонна артерія), у ділянці променевозап'ясткового суглоба (променева артерія), паху (стегнова артерія);
- наявність дихання. Дихання визначають за рухами грудної клітки та живота, зволоженням дзеркала, яке прикладають до носа та рота постраждалого, рухами шматочка вати або бинта, які підносять до носових отворів;
- наявність реакції зіниць на світло. Якщо освітити око пучком світла (наприклад, ліхтариком), то спостерігається звуження зіниць — позитивна реакція зіниці. При денному освітленні цю реакцію можна перевірити так: на деякий час закривають око рукою, потім швидко відводять руку убік, при цьому буде помітно звуження зіниці.
Наявність ознак життя сигналізує про необхідність негайного проведення заходів з оживлення. Слід пам'ятати, що відсутність серцебиття, пульсу, дихання та реакції зіниць на світло не є свідченням того, що постраждалий помер. Такий комплекс симптомів може спостерігатися й при клінічній смерті, при якій необхідно надати постраждалому допомогу у повному обсязі.
Ознаки смерті
Єдиною достовірною ознакою смерті є поява трупних плям. Особи, що не є лікарями не можуть констатувати смерть. Констатація смерті здійснюється консиліумом лікарів у закладі охорони здоров'я, в якому знаходиться пацієнт
Підготовка до транспортування
Оцінивши стан постраждалого (хворого), розпочинають надання першої допомоги, характер якої залежить від характеру травмування, ступеню пошкодження та стан постраждалого.
При наданні першої допомоги важливо не тільки знати її методи, але й вміти поводитися правильно із постраждалим, щоб не спричинити йому додаткового травмування.
Для зупинки кровотечі, накладання пов'язки на рану, закриття опікової поверхні при термічних опіках та обробки шкіри при хімічних опіках та ін. виникає необхідність зняти з постраждалого одяг.
Необхідно вміти правильно зняти одяг з постраждалого. При пошкодженні верхніх кінцівок одяг знімають спочатку зі здорової руки. Потім, притримуючи пошкоджену руку, обережно стягуючи рукав, знімають з неї одяг. Якщо постраждалий лежить на спині та посадити його неможливо, то одяг з верхньої половини тулуба та рук знімають у такій послідовності:
- Обережно витягають задню частину сорочки (сукня, пальто та ін.) до шиї та через голову переводять на груди, потім витягують із рукава здорову руку.
- У останню чергу вивільняють ушкоджену руку, стягуючи (не вивертаючи) з одягу за рукав.
- З нижньої частини тіла одяг знімають у аналогічній послідовності.
При сильних кровотечах та тяжких опіках одяг не знімають, а розрізають.
Необхідно знати, що при пораненнях, переломах, опіках усі різкі рухи, переміщення, перевертання постраждалого, особливо за зламані або вивихнуті кінцівки, різко посилюють біль, що може значно погіршити стан, викликати шок, зупинку серця, дихання. Тому піднімати ушкоджену кінцівку або постраждалого слід обережно, підтримуючи знизу ушкоджені частини тіла.
Іммобілізація
Найчастішим та основним прийомом першої медичної допомоги є іммобілізація — забезпечення нерухомості ушкодженої частини тіла. Іммобілізація сприяє заспокоєнню болю та є протишоковим засобом, особливо при переломах кісток та суглобів, попереджує зміщення країв рани та слугує захисним засобом від проникнення інфекції до рани. Іммобілізація втримує уламки кісток у стиканні одне з одним, що значно полегшує подальше хірургічне лікування. Найшвидшому загоєнню перелому сприяє правильна іммобілізація на період транспортування постраждалого у стаціонар.
Іммобілізація зменшує небезпеку розвитку ускладнень (інтерпозиції тканин) — ушкодження гострими уламками кісток, кровоносних судин, нервів, м'язів.
Транспортні шини
Увага! Швидка викликається в першу чергу за номером 103 (безкоштовно з будь-якого номера на території України)! Транспортна іммобілізація проводиться з використанням спеціальних предметів, які називаються шинами, що закріплюються до ушкодженої ділянки тіла бинтами, ременями, лямками та ін.
Існують різноманітні шини фабричного виготовлення (так звані стандартні): дерев'яні, дротяні, сітчасті, пластмасові (пневмо, вакумні, інш.). У останній час почали застосовувати пневматичні шини, які виготовляють з гуми та пластмаси. Усі машини швидкої допомоги оснащені стандартними транспортними шинами. Вони повинні бути і в наборах першої допомоги у медпунктах, амбулаторіях, аптеках[].
При відсутності стандартних шин іммобілізацію слід проводити за допомогою імпровізованих шин, виготовлених з підручного твердого матеріалу: дошки, лижі, палиці, рушниці, парасольки тощо.
При переламаному стегні найкращою транспортною шиною є , яка добре іммобілізує гомілковий, колінний та кульшовий суглоби. Шина складається з двох дерев'яних шин, довжину яких можна легко змінити, та дерев'яної підошви із закруткою. Цю шину накладають на одяг та прибинтовують дерев'яну підошву до хворої ноги (взуття не знімають). Відповідно до росту постраждалого підганяють довжину шини: зовнішня частина шини (довша) повинна упиратися у пахву, а інший кінець повинен виходити на 12-15 см за підошву; внутрішня частина шини (коротка) милицею повинна упиратися у промежину та також виходити за підошву на 12-15 см. Бокові шини проводять спочатку через петлі дерев'яної підошви, потім встановлюють у пахву та пахову ділянку. За дерев'яною підошвою половинки шини з'єднують шарнірною дощечкою. Усю шину фіксують до грудей, живота, стегна та гомілки лямками, турами бинта та ін. Від дерев'яної підошви до з'єднувальної планки милиць проводять міцний подвійний шнур, закручуючи який, створюють деяке витягнення кінцівки.
З інших готових транспортних шин найбільш розповсюджена дротяна драбинчаста шина Крамера. Довжина шини 1 м, ширина 10-15 см. Шині може бути надана будь-яка форма; якщо потрібно шина більшої довжини, скріплюють 2-3 шини. Для іммобілізації передпліччя, кисті, стопи застосовують сітчасту шину, зроблену з м'якого тонкого дроту, що дозволяє надавати їй будь-яку форму. Сітчасту шину часто використовують як додаткову до інших шин. Окрім цих шин, існують набори готових пластмасових, фанерних та картонних шин, лубків. Вони менш зручні ніж дротяні, але також можуть застосовуватися при іммобілізації передпліччя та кисті. Для попередження травмування тканин іммобілізованих частин тіла дротяні шини перед їхнім фіксуванням бажано зсередини викласти ватою.
Особливо зручні пневматичні шини, що являють собою двохстінкову камеру. Внутрішня стінка гумова, легко приймає форму кінцівок, а зовнішня — з твердих пластмас. На сучасному етапі застосовують універсальну пластикову основу для обох стінок, це дешевше і зручніше в експлуатації. Після накачування повітря кінцівка надійно іммобілізується.
Транспортування постраждалих
Найважливішим завданням першої допомоги є організація швидкого та правильного транспортування (доставки) хворого або постраждалого у лікувальний заклад. Транспортування повинне бути швидким, безпечним, щадним. Завдання болю під час транспортування сприяє розвиненню ускладнень: порушенню діяльності серця, легенів, шоку. Вибір способу транспортування залежить від стану постраждалого, характеру травми або захворювання та можливостей тих, хто надає першу допомогу.
Швидка медична допомога
У містах та крупних населених пунктах транспортування постраждалого у лікувальний заклад найкраще проводити через станцію швидкої допомоги, яка за першим сигналом (виклик телефоном, через посильного, міліцейський пост та ін.) висилає на місце пригоди спеціально оснащену санітарну машину. Це, як правило, легковий автомобіль або мікроавтобус, в якому є місця для сидіння та місце для ношів. Ноші легко висуваються через люк у задній частині кузова. Їх встановлюють на висувну каретку з роликами, що забезпечують легке ковзання її за напрямними рейками, та спеціальними ресорами для зменшення тряски.
Ноші (носилки)
При відсутності якого-небудь транспорту слід нести постраждалого до лікарського закладу у ношах, імпровізованих носилках, за допомогою лямки або на руках. Медичні ноші забезпечують найспокійніше положення постраждалому, полегшують завантаження у транспорт, вивантаження та перекладання на ліжко, візки-каталки або операційний стіл. Переносити на ношах можуть 2-4 людини.
Положення хворого на ношах визначається характером ушкодження або захворювання. Перш ніж вкласти хворого, слід за допомогою подушки, ковдри, одягу тощо, надати поверхні ношів форму, необхідну для створення хворому зручного для транспортування положення. Вкладання на ноші здійснюють наступним чином. Ноші встановлюють поруч з постраждалим збоку пошкодження (при травмуванні хребта з будь-якого боку). Дві-три людини зі здорового боку стають на коліно, обережно підкладають руки під постраждалого та одночасно піднімають його. У цей час третя або четверта людина кладе підготовлені ноші під постраждалого, а ті, хто піднімає, обережно вкладають його на ноші, усю увагу надаючи ушкодженій частині тіла. У траншеї, вузькому проході ноші під постраждалого можна підкласти з боку голови або ніг. При транспортуванні у холодну пору року хворого необхідно тепло вкрити.
Перенесення на ношах повинна здійснюватися за умови виконання декількох правил. При русі рівною поверхнею хворих слід нести ногами вперед. Якщо хворий знаходиться у дуже тяжкому стані (непритомність, велика крововтрата тощо), то його потрібно нести вперед головою. Це необхідно для того, щоби людина, що йде ззаду, мала змогу бачити обличчя постраждалого, помітити погіршення стану та, припинивши транспортування, надати допомогу. Носильники не повинні йти в ногу; пересуватися потрібно неквапливо, короткими кроками, при можливості уникати нерівних поверхонь. Вищий носильник повинен нести нижній кінець ношів.
При підйомі угору, сходами, хворого потрібно нести головою уперед, а при спуску — головою назад. Хворих з переламаними кістками нижніх кінцівок при підйомі краще нести вперед ногами, а при спуску — навпаки. Під час спуску та підйому ноші повинні бути завжди у горизонтальному положенні. Це легко досягається такими простими прийомами: при підйомі людина, що йде позаду, піднімає ноші до рівня своїх плечей, а при спуску це повинна зробити людина, що йде попереду.
При відсутності спеціальних ношів їх можна виготовити з підручних засобів (жердини, дошки, пальта, ковдри, мішка тощо). Такі імпровізовані ноші обов'язково повинні бути міцними, спроможними втримати вагу тіла. При перенесенні на жорстких імпровізованих ношах під хворого необхідно підкласти щось м'яке (сіно, одяг, трава тощо). Носилкову лямку можна зробити з 2-3 ременів, шматка брезенту, простирадла, рушників, товстої мотузки та ін.
Носилкові лямки
Перенесення хворих на великі відстані значно полегшується застосуванням лямок, які зменшують навантаження на кисті рук. Носилкова лямка — це брезентовий ремінь довжиною 3,5 м, завширшки 6,5 см, який має на одному кінці міцну металеву пряжку для з'єднання з іншим кінцем. Для перенесення ношів з лямки роблять петлю у вигляді вісімки та підганяють її під зріст носильника. Довжина петлі повинна дорівнювати відстані витягнутих у боки рук. Петлю надягають на плечі так, щоби її перехрест був на спині, а петлі, що звисають з боків, — на рівні кистей, опущених рук. У ці петлі просовують ручки ношів. Носильник, що йде попереду, береться за ручки ношів попереду лямки, а що йде позаду — позаду лямок.
Перенесення на руках
Першу допомогу доводиться надавати і в таких умовах, коли немає будь-яких підручних засобів або немає часу для виготовлення імпровізованих ношів. У цих випадках хворого необхідно перенести на руках. Одна людина може нести хворого на руках, на спині, на плечі. Перенесення способом «на руках попереду» та «на плечі» застосовують у випадках, якщо постраждалий дуже слабкий або непритомний.
Якщо хворий у змозі триматися, то зручніше переносити його на спині. Ці способи потребують фізичної сили та застосовуються при перенесенні на невеликі відстані. На руках значно легше переносити двом носильникам. Постраждалого, що знаходиться у непритомному стані, найзручніше переносити способом «один за одним». Якщо хворий притомний та може самостійно триматися, то легше переносити його на «замці» з 3 або 4 рук. Значно полегшує перенесення на руках носилкова лямка.
У ряді випадків хворий може подолати коротку відстань самотужки зі сторонньою допомогою. Супроводжуючий закидає собі на шию руку постраждалого та притримує його однією рукою, а іншою обхоплює хворого за поперек та груди. При пересуванні постраждалий вільною рукою може спиратися на палицю.
При неможливості самостійного пересування постраждалого та відсутності помічників можливе транспортування волоком на брезенті та плащ-наметі.
Положення постраждалого (хворого) при транспортуванні
Для попередження ускладнень під час транспортування постраждалого слід перевозити у певному положенні відповідно до виду травми. Дуже часто правильне положення рятує життя пораненого та, як правило, сприяє найшвидшому одужанню.
Найчастіше постраждалих транспортують у лежачому положенні з декількома варіантами, що залежить від характеру травми або захворювання. Транспортують поранених у лежачому положенні на спині, на спині із зігнутими колінами, на спині з опущеною головою та припіднятими нижніми кінцівками, на животі, на боку у фіксовано-стабілізованому положенні.
У лежачому положенні на спині транспортують постраждалих з пораненням голови, пошкодженнями черепа та головного мозку, хребта та спинного мозку, переламаними кістками таза та нижніх кінцівок. У цьому ж положенні необхідно транспортувати усіх хворих, в яких травма супроводжується розвитком шоку, значною крововтратою або непритомністю, навіть короткочасною, хворих з гострими хірургічними захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини (апендицит, защемлення грижі, проривна виразка тощо).
Постраждалих та хворих, що знаходяться у непритомності, транспортують у лежачому положенні на животі, з підкладеними під лоба та груди валиками. Таке положення необхідне для попередження асфіксії. Значну частину хворих можна транспортувати у сидячому положенні, а деяких тільки у сидячому та напівсидячому положенні.
При транспортуванні у холодну пору року потрібно прийняти заходи для попередження охолодження постраждалого. Особливу увагу у цьому відношенні потребують поранені з накладеними артеріальними джгутами, постраждалі, що знаходяться у непритомному та у шоковому стані, з обмороженнями.
У період транспортування необхідно проводити постійний нагляд за хворим, слідкувати за диханням, пульсом, зробити все, щоби при блювоті не виникла блювотиння у дихальні шляхи. Дуже важливо, щоби людина, що надає першу допомогу своєю поведінкою, діями, розмовами заспокоював психіку хворого, надавав впевненості у тому, що все добре закінчиться.
Принципи черговості транспортування при масових травмах
Масові травми виникають при землетрусах, автокатастрофах, , пожежах, вибухах. Успішне надання першої медичної допомоги у цих випадках залежить від організованості та порядку. Перш за все необхідно визначити, кому у першу чергу потрібна медична допомога.
Порядок надання її повинен бути наступним: спочатку допомогу надають тим, хто задихається, потім пораненим з проникаючими пораненнями грудної та черевної порожнин, далі — пораненим зі значними кровотечами з ран, потім постраждалим, що знаходяться у непритомному стані, потім постраждалим зі значними переломами та у останню чергу — особам з невеликими пораненнями та переломами.
Постраждалих розподіляють на групи за послідовністю транспортування у залежності від тяжкості пошкоджень.
- До групи тих, кого транспортують у першу чергу, входять: поранені з проникаючими пораненнями грудної та черевної порожнини, що перебувають у непритомному або шоковому стані, з пораненнями черепа, поранені з внутрішніми кровотечами, ампутованими кінцівками, відкритими переломами, опіками.
- Група другої черги: постраждалі з закритими переломами кінцівок, поранені зі значними, але зупиненими зовнішніми кровотечами.
- Група третьої черги: поранені з незначними кровотечами, переломами невеликих кісток, забиттям.
У кожній з цих груп дітей молодшого віку необхідно евакуювати у першу чергу та, якщо дозволяють обставини, разом з матір'ю (батьком).
Всесвітній день надання першої медичної допомоги
За ініціативою активістів Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, щороку у другу суботу вересня в багатьох країнах відзначається Всесвітній день надання першої медичної допомоги (World First Aid Day[]). Тема World First Aid Day 2021: «Надання першої допомоги у школі».[]
Див. також
Примітки
- Основи законодавства України про охорону здоров'я. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 листопада 2023.
- Про екстрену медичну допомогу. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 листопада 2023.
- Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 листопада 2023.
- ПРОТОКОЛ. Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані - Кримінальний кодекс України | Protocol. protocol.ua (ua) . Процитовано 3 листопада 2023.
- В. М. Буянов. Перша медична допомога. — М.: Медицина, 1987.
- . Global First Aid platform (амер.). Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
Література
- Дії людини у надзвичайних ситуаціях та надання першої (долікарської) допомоги: практ. посіб. / В. В. Ляхов, С. М. Мирошниченко, А. П. Наконечний ; Нац. ун-т «Львів. політехніка», Штаб цивіл. оборони. — Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2014. — 104 с. : іл.
- Медицина невідкладних станів. Екстрена (швидка) медична допомога/ За ред. І. Зозулі. — К.: ВСВ Медицина, 2017. — 960 с.
- Перша долікарська допомога / Андрющенко В. П., Кушта Ю. Ф. — Львів: ЛНМУ, 2011. — 347 с.
- Перша медична допомога: підруч. / І. М. Григус, М. Я. Романишин. — Львів: «Новий Світ — 2000», 2015. — 176 с. — (Вища освіта в Україні). Електронне джерело [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Антонов А. Г., Колесніков А. М., Коміссарова Н. О. Основи домедичної допомоги: підручник для ВНЗ.: Вид.друге, переробл. доповн. — K.: КНТ, 2014. — 338 с. Електронне джерело: Зміст [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Перша медична допомога. Петриченко Т./ Підручник. — К.: ВСВ Медицина, 2010. — 272 с.
Журнали
- Emergency Care Journal
- Pediatric Emergency Care
- Prehospital Emergency Care
- Australasian Emergency Care
Посилання
- ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- посібник з медичної підготовки [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- ПЕРША ДОПОМОГА. ДОВІДНИК ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.], 2017
- Надання першої медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях. Навч. посібник [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.], 2014
- Міжнародна федерація невідкладної медицини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya opisuye lishe odin vuzkospecializovanij aspekt ponyattya yake asociyuyetsya z yiyi predmetom Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi zagalnishu informaciyu Propoziciyi mozhut buti na storinci obgovorennya listopad 2023 Persha dopomoga nevidkladni diyi ta organizacijni zahodi dlya zberezhennya zhittya lyudini u nevidkladnomu stani ta minimizaciyu naslidkiv vplivu takogo stanu na yiyi zdorov ya vidsutnye v dzhereli Mizhnarodnij simvol pershoyi medichnoyi dopomogiZagalni ponyattya pro ekstrenu medichnu dopomoguPonyattya pro ekstrennu medichnu dopomogu v Ukrayini regulyuyutsya zakonom Ukrayini Pro ekstrenu medichnu dopomogu ta zakonom Ukrayini Osnovi zakonodavstva Ukrayini pro ohoronu zdorov ya Vidpovidno do nih vidilyayut Pershu dopomogu zdijsnyuyutsya na misci podiyi osobami yaki ne mayut medichnoyi osviti Domedichnu dopomoga zdijsnyuyutsya na misci podiyi osobami yaki ne mayut medichnoyi osviti ale za svoyimi sluzhbovimi obov yazkami povinni voloditi osnovnimi praktichnimi navichkami z ryatuvannya ta zberezhennya zhittya lyudini yaka perebuvaye u nevidkladnomu stani ta vidpovidno do zakonu zobov yazani zdijsnyuvati taki diyi ta zahodi Ekstrenu medichnu dopomogu medichnu dopomogu yaka polyagaye u zdijsnenni medichnimi pracivnikami dij dlya zberezhennya zhittya lyudini u nevidkladnomu stani z minimizaciyu naslidkiv vplivu takogo stanu na yiyi zdorov ya Medichnu dopomogu yaka zdijsnyuyetsya likarem yakij maye u svoyemu rozporyadzhenni neobhidni instrumenti aparati medikamenti krov ta ta inshe Pershu medichnu dopomogu potrebuyut osobi u nevidkladnomu stani Nevidkladnij stan ce raptove pogirshennya fizichnogo abo psihichnogo zdorov ya yake stanovit pryamu ta nevidvorotnu zagrozu zhittyu ta zdorov yu lyudini abo otochuyuchih yiyi lyudej i vinikaye vnaslidok hvorobi travmi otruyennya abo inshih vnutrishnih chi zovnishnih prichin Neshasnim vipadkom nazivayetsya ushkodzhennya organiv lyudini abo porushennya yihnoyi funkciyi pri raptovomu vplivi navkolishnogo seredovisha Neshasni vipadki chasto traplyayutsya v umovah koli nemaye mozhlivosti shvidko povidomiti pro nih na stanciyu shvidkoyi medichnoyi dopomogi U takih obstavinah nadzvichajno vazhlivogo znachennya nabuvaye persha nevidkladna medichna dopomoga yaka povinna buti nadana na misci prigodi do pributtya likarya abo dostavki postrazhdalogo do likuvalnogo zakladu Pri neshasnih vipadkah postrazhdali yihni rodichi susidi abo vipadkovi svidki neridko zvertayutsya za dopomogoyu u najblizhchi medichni zakladi apteka zuboprotezna majsternya laboratoriya sanitarno epidemiologichna stanciya SES dityachij sadochok tosho Medichni pracivniki cih zakladiv povinni negajno prijti na dopomogu Dlya togo shob vmiti kvalifikovano nadavati pershu nevidkladnu medichnu dopomogu pri neshasnih vipadkah ta raptovih zahvoryuvannyah usi medichni pracivniki povinni chitko znati osnovni oznaki riznih ushkodzhen raptovih zahvoryuvan uyavlyati naskilki nebezpechni dlya postrazhdalogo abo hvorogo mozhut buti ci ushkodzhennya abo stan Osnovni grupi zahodiv Persha dopomoga vklyuchaye taki tri grupi zahodiv Negajne pripinennya vplivu zovnishnih ushkodzhuyuchih faktoriv elektrichnij strum visoka abo nizka temperatura zdavlennya vagoyu ta vidalennya postrazhdalogo z nespriyatlivih umov v yaki vin potrapiv vityagannya z vodi z palayuchogo primishennya primishennya de nakopichilis otrujni gazi tosho Nadannya pershoyi medichnoyi dopomogi postrazhdalomu u zalezhnosti vid harakteru ta vidu travmi neshasnogo vipadku abo raptovogo stanu zupinka krovotechi nakladannya pov yazki na ranu shtuchne dihannya masazh sercya vvedennya protiotruti ta in Organizaciya negajnoyi dostavki transportuvannya hvorogo abo postrazhdalogo u likuvalnij zaklad Zahodi pershoyi grupi skorishe ye pershoyu dopomogoyu vzagali a ne medichnoyu dopomogoyu Yiyi chasto nadayut yak vzayemo ta samodopomogu tomu sho usi rozumiyut yaksho ne vityagnuti potopayuchogo z vodi ne vityagnuti postrazhdalogo z palayuchogo primishennya ne zvilniti lyudinu z pid zavaliv to vin zagine Slid pidkresliti chim dovshij vkazanij vpliv tim bilsh glibokim ta vazhkim bude ushkodzhennya Tomu pershu dopomogu slid pochinati same z cih zahodiv Druga grupa zahodiv skladaye vzhe medichnu dopomogu Nadati yiyi mozhut medichni pracivniki abo osobi sho vivchili osnovni oznaki ushkodzhen ta specialni zahodi pershoyi dopomogi Tretya grupa Velike znachennya u kompleksi zahodiv pershoyi nevidkladnoyi medichnoyi dopomogi maye najshvidsha dostavka postrazhdalogo u likuvalnij zaklad Transportuvati hvorogo abo postrazhdalogo slid ne tilki shvidko ale j pravilno tobto u polozhenni najbezpechnishomu dlya hvorogo zgidno z harakterom zahvoryuvannya abo vidom travmi napriklad u polozhenni na boci u nepritomnomu stani abo pri mozhlivomu blyuvanni pri zlamanih kistkah pislya stvorennya neruhomosti ushkodzhenomu organu tosho Najkrashe dlya perevezennya postrazhdalogo koristuvatisya specializovanim transportom sanitarna avtomashina sanitarnij litak Za jogo vidsutnosti transportuvannya povinne buti zdijsnene za dopomogoyu bud yakih dostupnih u konkretnih obstavinah zasobiv peresuvannya U najnespriyatlivishih umovah dostavka provoditsya shlyahom perenesennya postrazhdalogo na rukah na specialnih abo improvizovanih noshah brezenti tosho Transportuvannya mozhe trivati vid dekilkoh hvilin do dekilkoh godin Medichnij pracivnik povinen zabezpechiti pravilne perenesennya hvorogo perekladannya jogo z odnogo transportnogo zasobu do inshogo nadavati medichnu dopomogu dorogoyu do zakladu ta provoditi zahodi z poperedzhennya uskladnen yaki mozhut rozvinutis pri blyuvanni porushenni transportnoyi immobilizaciyi pereoholodzhenni tryasci ta z inshih prichin Znachennya pershoyi medichnoyi dopomogi Znachennya pershoyi medichnoyi dopomogi vazhko pereociniti Svoyechasne nadannya ta pravilne provedennya medichnoyi dopomogi ne tilki ryatuye zhittya postrazhdalomu ale j zabezpechuye podalshe uspishne likuvannya hvorobi abo ushkodzhennya poperedzhuye rozvitok tyazhkih uskladnen shok nagnoyennya rani zagalne zarazhennya krovi zmenshuye vtratu pracezdatnosti Bud yakij medichnij pracivnik zobov yazanij za pershim viklikom prijti na dopomogu postrazhdalomu na vulici u dorozi gromadskih miscyah na domu ta vmiti pravilno nadati pershu medichnu dopomogu pri neshasnih vipadkah ta raptovih zahvoryuvannyah Medichni pracivniki yaki porushili profesijni obov yazki nesut vstanovlenu zakonom disciplinarnu vidpovidalnist yaksho ci porushennya ne prizvodyat do kriminalnoyi vidpovidalnosti Stanciyi shvidkoyi medichnoyi dopomogiDlya nadannya pershoyi medichnoyi dopomogi stvoryuyutsya specialni medichni zakladi stanciyi shvidkoyi dopomogi ta punkti nevidkladnoyi dopomogi travmatologichni stomatologichni ta in Robota stanciyi shvidkoyi dopomogi skladna ta bagatogranna Na neyi pokladeno obov yazok nadavati pershu medichnu dopomogu pri travmah ta raptovih zahvoryuvannyah dostavlyati hvorih sho potrebuyut nevidkladnoyi dopomogi u likarnyu porodil u pologovi budinki Mashini shvidkoyi dopomogi zobov yazani bezvidmovno viyizhdzhati na bud yakij viklik Likar abo feldsher shvidkoyi dopomogi sho pribuv na misce prigodi nadaye pershu medichnu dopomogu ta zabezpechuye kvalifikovane transportuvannya postrazhdalogo abo hvorogo u Na stanciyah shvidkoyi dopomogi ye specializovani mashini reanimobili yaki osnasheni suchasnim obladnannyam sho dozvolyaye nadavati visokokvalifikovanu likarsku pershu dopomogu Likari ta feldsheri yaki obslugovuyut ci mashini yaksho neobhidno na misci prigodi u mashini na shlyahu sliduvannya u stacionar robit hvoromu perelivannya krovi abo krovozaminnikiv zdijsnyuyut abo shtuchne dihannya za dopomogoyu specialnih aparativ dayut narkoz vvodyat protiotrutu ta inshi likarski preparati Osnashennya sluzhbi shvidkoyi dopomogi takimi mashinami znachno pokrashilo nadannya nevidkladnoyi dopomogi zrobilo yiyi visokoefektivnoyu Na stanciyah shvidkoyi dopomogi ye specialni brigadi yaki zdijsnyuyut kvalifikovane transportuvannya hvorih u stacionari Voni viyizhdzhayut za viklikami likariv poliklinik mediko sanitarnih chastin punktiv nevidkladnoyi dopomogi do hvorih yaki znahodyatsya u cih likuvalnih zakladah U nashij krayini stvorena velichezna merezha ambulatorij poliklinik mediko sanitarnih chastin ta feldshersko akusherskih punktiv yaki nadayut i nevidkladnu dopomogu meshkancyam vidpovidnogo rajonu u dennij chas Likari poliklinik obslugovuyut hvorih na domu pri viniknenni raptovogo vazhkogo zahvoryuvannya abo neshasnogo vipadku nadayut yim pershu likarsku dopomogu virishuyut pitannya pro neobhidnist gospitalizaciyi yiyi nagalnist ta harakter transportuvannya V apteku laboratoriyu stomatologichnu polikliniku SES u bud yakij moment mozhe zvernutisya za dopomogoyu postrazhdalij abo raptovo zahvorivshij Tomu tut neobhidno mati komplekt obladnannya ta medikamentiv dlya nadannya pershoyi medichnoyi dopomogi U aptechci obov yazkovo povinni buti rozchin perekisu vodnya spirtovij rozchin jodu nashatirnij spirt znebolyuyuchi analgin amidopirin zasobi sho pokrashuyut diyalnist sercevo sudinnoyi sistemi nastij valeriani kofeyin validol nitroglicerin kordiamin zharoznizhuvalni acetilsalicilova kislota protimikrobni sulfanilamidi ta antibiotiki pronosni zasobi krovospinnij dzhgut termometr individualnij perev yazuvalnij paket sterilni binti vata shpric Najchastishe za pershoyu dopomogoyu zvertayutsya u apteku tomu usi farmacevti zobov yazani vmiti nadavati pershu medichnu dopomogu chitko znati yaki medikamenti slid zastosovuvati pri comu abo inshomu raptovomu zahvoryuvanni abo neshasnomu vipadku Nabir dlya pershoyi dopomogi u apteci povinen buti ukomplektovanij dodatkovimi noshami milicyami sterilnim instrumentariyem zatiskachi shprici nozhici podushkoyu z kisnem naborom likarskih preparativ v ampulah kofeyin kordiamin dimedrol adrenalin atropin glyukoza korglikon promedol analgin Neobhidno pam yatati sho narkotiki ta silnodiyuchi zasobi znahodyatsya na najsuvorishomu obliku tomu vikoristani likarski preparati pidlyagayut reyestraciyi u specialnomu zhurnali Zagalni principi nadannya pershoyi dopomogi postrazhdalomu v nevidkladnomu staniPoslidovnist dij pri nadanni domedichnoyi dopomogi regulyuyetsya Nakazom Pro zatverdzhennya poryadkiv nadannya domedichnoyi dopomogi osobam pri nevidkladnih stanah Nenadannya dopomogi osobi yaka perebuvaye v nebezpechnomu dlya zhittya stani karayetsya zakonom zgidno statti 136 Kriminalnogo kodeksu Ukrayini Neshasnij vipadok raptove zahvoryuvannya sposterigayutsya chasto v umovah koli nemaye neobhidnih medichnih zasobiv perev yazuvalnogo materialu nalezhnoyi osvitlyuvanosti pomichnikiv vidsutni zasobi transportnoyi immobilizaciyi U podibnih vipadkah velike znachennya nabuvaye zibranist ta aktivnist lyudini sho nadaye pershu dopomogu shob u miru svoyih mozhlivostej zumiti vikonati kompleks maksimalno dostupnih ta docilnih zahodiv spryamovanih na vryatuvannya zhittya postrazhdalogo abo lyudini yaka raptovo zahvorila Dlya cogo neobhidne znannya oznak ushkodzhen ta hvorob principiv nadannya pershoyi dopomogi Viyavlennya oznak zhittya ta smerti Nepritomnist Pri tyazhkij travmi urazhenni elektrichnim strumom utoplenni yadusi otruyenni ryadi zahvoryuvan lyudina mozhe znepritomniti stan koli postrazhdalij lezhit neruhomo ne vidpovidaye na zapitannya ne reaguye na zovnishni podrazniki Nepritomnist vinikaye cherez porushennya diyalnosti golovnogo mozku Porushennya diyalnosti golovnogo mozku mozhlive pri pryamomu ushkodzhenni mozku zabittya mozku krovoviliv u mozok elektrotravma otruyenni u tomu chisli alkogolem ta in porushenni krovopostachannya mozku krovovtrata nepritomnist zupinka sercya abo tyazhke porushennya jogo diyalnosti pripinenni postachannya kisnyu do organizmu yaduha vtoplennya zdavlyuvannya grudnoyi klitki vagoyu nespromozhnosti krovi zbagachuvatisya kisnem otruyennya napriklad pri diabeti lihomanci pereoholodzhenni abo peregrivanni oholodzhennya teplovij udar gipertermiya pri ryadi zahvoryuvan Oznaki zhittya Oznakami zhittya ye nayavnist sercebittya Sercebittya viznachayut rukoyu abo vuhom u dilyanci grudini nayavnist pulsu na arteriyah Puls viznachayut na shiyi sonna arteriya u dilyanci promenevozap yastkovogo sugloba promeneva arteriya pahu stegnova arteriya nayavnist dihannya Dihannya viznachayut za ruhami grudnoyi klitki ta zhivota zvolozhennyam dzerkala yake prikladayut do nosa ta rota postrazhdalogo ruhami shmatochka vati abo binta yaki pidnosyat do nosovih otvoriv nayavnist reakciyi zinic na svitlo Yaksho osvititi oko puchkom svitla napriklad lihtarikom to sposterigayetsya zvuzhennya zinic pozitivna reakciya zinici Pri dennomu osvitlenni cyu reakciyu mozhna pereviriti tak na deyakij chas zakrivayut oko rukoyu potim shvidko vidvodyat ruku ubik pri comu bude pomitno zvuzhennya zinici Nayavnist oznak zhittya signalizuye pro neobhidnist negajnogo provedennya zahodiv z ozhivlennya Slid pam yatati sho vidsutnist sercebittya pulsu dihannya ta reakciyi zinic na svitlo ne ye svidchennyam togo sho postrazhdalij pomer Takij kompleks simptomiv mozhe sposterigatisya j pri klinichnij smerti pri yakij neobhidno nadati postrazhdalomu dopomogu u povnomu obsyazi Oznaki smerti Yedinoyu dostovirnoyu oznakoyu smerti ye poyava trupnih plyam Osobi sho ne ye likaryami ne mozhut konstatuvati smert Konstataciya smerti zdijsnyuyetsya konsiliumom likariv u zakladi ohoroni zdorov ya v yakomu znahoditsya paciyent Pidgotovka do transportuvannya U vipadku zapadannya yazika neobhidno zakinuti golovu nazad ta pidnyati pidboriddya shob zvilniti dihalni shlyahi pidnyavshi yazik Ocinivshi stan postrazhdalogo hvorogo rozpochinayut nadannya pershoyi dopomogi harakter yakoyi zalezhit vid harakteru travmuvannya stupenyu poshkodzhennya ta stan postrazhdalogo Pri nadanni pershoyi dopomogi vazhlivo ne tilki znati yiyi metodi ale j vmiti povoditisya pravilno iz postrazhdalim shob ne sprichiniti jomu dodatkovogo travmuvannya Dlya zupinki krovotechi nakladannya pov yazki na ranu zakrittya opikovoyi poverhni pri termichnih opikah ta obrobki shkiri pri himichnih opikah ta in vinikaye neobhidnist znyati z postrazhdalogo odyag Neobhidno vmiti pravilno znyati odyag z postrazhdalogo Pri poshkodzhenni verhnih kincivok odyag znimayut spochatku zi zdorovoyi ruki Potim pritrimuyuchi poshkodzhenu ruku oberezhno styaguyuchi rukav znimayut z neyi odyag Yaksho postrazhdalij lezhit na spini ta posaditi jogo nemozhlivo to odyag z verhnoyi polovini tuluba ta ruk znimayut u takij poslidovnosti Oberezhno vityagayut zadnyu chastinu sorochki suknya palto ta in do shiyi ta cherez golovu perevodyat na grudi potim vityaguyut iz rukava zdorovu ruku U ostannyu chergu vivilnyayut ushkodzhenu ruku styaguyuchi ne vivertayuchi z odyagu za rukav Z nizhnoyi chastini tila odyag znimayut u analogichnij poslidovnosti Pri silnih krovotechah ta tyazhkih opikah odyag ne znimayut a rozrizayut Neobhidno znati sho pri poranennyah perelomah opikah usi rizki ruhi peremishennya perevertannya postrazhdalogo osoblivo za zlamani abo vivihnuti kincivki rizko posilyuyut bil sho mozhe znachno pogirshiti stan viklikati shok zupinku sercya dihannya Tomu pidnimati ushkodzhenu kincivku abo postrazhdalogo slid oberezhno pidtrimuyuchi znizu ushkodzheni chastini tila Immobilizaciya Najchastishim ta osnovnim prijomom pershoyi medichnoyi dopomogi ye immobilizaciya zabezpechennya neruhomosti ushkodzhenoyi chastini tila Immobilizaciya spriyaye zaspokoyennyu bolyu ta ye protishokovim zasobom osoblivo pri perelomah kistok ta suglobiv poperedzhuye zmishennya krayiv rani ta sluguye zahisnim zasobom vid proniknennya infekciyi do rani Immobilizaciya vtrimuye ulamki kistok u stikanni odne z odnim sho znachno polegshuye podalshe hirurgichne likuvannya Najshvidshomu zagoyennyu perelomu spriyaye pravilna immobilizaciya na period transportuvannya postrazhdalogo u stacionar Immobilizaciya zmenshuye nebezpeku rozvitku uskladnen interpoziciyi tkanin ushkodzhennya gostrimi ulamkami kistok krovonosnih sudin nerviv m yaziv Transportni shini Dokladnishe Shina medicina Uvaga Shvidka viklikayetsya v pershu chergu za nomerom 103 bezkoshtovno z bud yakogo nomera na teritoriyi Ukrayini Transportna immobilizaciya provoditsya z vikoristannyam specialnih predmetiv yaki nazivayutsya shinami sho zakriplyuyutsya do ushkodzhenoyi dilyanki tila bintami remenyami lyamkami ta in Isnuyut riznomanitni shini fabrichnogo vigotovlennya tak zvani standartni derev yani drotyani sitchasti plastmasovi pnevmo vakumni insh U ostannij chas pochali zastosovuvati pnevmatichni shini yaki vigotovlyayut z gumi ta plastmasi Usi mashini shvidkoyi dopomogi osnasheni standartnimi transportnimi shinami Voni povinni buti i v naborah pershoyi dopomogi u medpunktah ambulatoriyah aptekah dzherelo Pri vidsutnosti standartnih shin immobilizaciyu slid provoditi za dopomogoyu improvizovanih shin vigotovlenih z pidruchnogo tverdogo materialu doshki lizhi palici rushnici parasolki tosho Pri perelamanomu stegni najkrashoyu transportnoyu shinoyu ye yaka dobre immobilizuye gomilkovij kolinnij ta kulshovij suglobi Shina skladayetsya z dvoh derev yanih shin dovzhinu yakih mozhna legko zminiti ta derev yanoyi pidoshvi iz zakrutkoyu Cyu shinu nakladayut na odyag ta pribintovuyut derev yanu pidoshvu do hvoroyi nogi vzuttya ne znimayut Vidpovidno do rostu postrazhdalogo pidganyayut dovzhinu shini zovnishnya chastina shini dovsha povinna upiratisya u pahvu a inshij kinec povinen vihoditi na 12 15 sm za pidoshvu vnutrishnya chastina shini korotka miliceyu povinna upiratisya u promezhinu ta takozh vihoditi za pidoshvu na 12 15 sm Bokovi shini provodyat spochatku cherez petli derev yanoyi pidoshvi potim vstanovlyuyut u pahvu ta pahovu dilyanku Za derev yanoyu pidoshvoyu polovinki shini z yednuyut sharnirnoyu doshechkoyu Usyu shinu fiksuyut do grudej zhivota stegna ta gomilki lyamkami turami binta ta in Vid derev yanoyi pidoshvi do z yednuvalnoyi planki milic provodyat micnij podvijnij shnur zakruchuyuchi yakij stvoryuyut deyake vityagnennya kincivki Z inshih gotovih transportnih shin najbilsh rozpovsyudzhena drotyana drabinchasta shina Kramera Dovzhina shini 1 m shirina 10 15 sm Shini mozhe buti nadana bud yaka forma yaksho potribno shina bilshoyi dovzhini skriplyuyut 2 3 shini Dlya immobilizaciyi peredplichchya kisti stopi zastosovuyut sitchastu shinu zroblenu z m yakogo tonkogo drotu sho dozvolyaye nadavati yij bud yaku formu Sitchastu shinu chasto vikoristovuyut yak dodatkovu do inshih shin Okrim cih shin isnuyut nabori gotovih plastmasovih fanernih ta kartonnih shin lubkiv Voni mensh zruchni nizh drotyani ale takozh mozhut zastosovuvatisya pri immobilizaciyi peredplichchya ta kisti Dlya poperedzhennya travmuvannya tkanin immobilizovanih chastin tila drotyani shini pered yihnim fiksuvannyam bazhano zseredini viklasti vatoyu Osoblivo zruchni pnevmatichni shini sho yavlyayut soboyu dvohstinkovu kameru Vnutrishnya stinka gumova legko prijmaye formu kincivok a zovnishnya z tverdih plastmas Na suchasnomu etapi zastosovuyut universalnu plastikovu osnovu dlya oboh stinok ce deshevshe i zruchnishe v ekspluataciyi Pislya nakachuvannya povitrya kincivka nadijno immobilizuyetsya Transportuvannya postrazhdalih Najvazhlivishim zavdannyam pershoyi dopomogi ye organizaciya shvidkogo ta pravilnogo transportuvannya dostavki hvorogo abo postrazhdalogo u likuvalnij zaklad Transportuvannya povinne buti shvidkim bezpechnim shadnim Zavdannya bolyu pid chas transportuvannya spriyaye rozvinennyu uskladnen porushennyu diyalnosti sercya legeniv shoku Vibir sposobu transportuvannya zalezhit vid stanu postrazhdalogo harakteru travmi abo zahvoryuvannya ta mozhlivostej tih hto nadaye pershu dopomogu Shvidka medichna dopomoga U mistah ta krupnih naselenih punktah transportuvannya postrazhdalogo u likuvalnij zaklad najkrashe provoditi cherez stanciyu shvidkoyi dopomogi yaka za pershim signalom viklik telefonom cherez posilnogo milicejskij post ta in visilaye na misce prigodi specialno osnashenu sanitarnu mashinu Ce yak pravilo legkovij avtomobil abo mikroavtobus v yakomu ye miscya dlya sidinnya ta misce dlya noshiv Noshi legko visuvayutsya cherez lyuk u zadnij chastini kuzova Yih vstanovlyuyut na visuvnu karetku z rolikami sho zabezpechuyut legke kovzannya yiyi za napryamnimi rejkami ta specialnimi resorami dlya zmenshennya tryaski Noshi nosilki Pri vidsutnosti yakogo nebud transportu slid nesti postrazhdalogo do likarskogo zakladu u noshah improvizovanih nosilkah za dopomogoyu lyamki abo na rukah Medichni noshi zabezpechuyut najspokijnishe polozhennya postrazhdalomu polegshuyut zavantazhennya u transport vivantazhennya ta perekladannya na lizhko vizki katalki abo operacijnij stil Perenositi na noshah mozhut 2 4 lyudini Polozhennya hvorogo na noshah viznachayetsya harakterom ushkodzhennya abo zahvoryuvannya Persh nizh vklasti hvorogo slid za dopomogoyu podushki kovdri odyagu tosho nadati poverhni noshiv formu neobhidnu dlya stvorennya hvoromu zruchnogo dlya transportuvannya polozhennya Vkladannya na noshi zdijsnyuyut nastupnim chinom Noshi vstanovlyuyut poruch z postrazhdalim zboku poshkodzhennya pri travmuvanni hrebta z bud yakogo boku Dvi tri lyudini zi zdorovogo boku stayut na kolino oberezhno pidkladayut ruki pid postrazhdalogo ta odnochasno pidnimayut jogo U cej chas tretya abo chetverta lyudina klade pidgotovleni noshi pid postrazhdalogo a ti hto pidnimaye oberezhno vkladayut jogo na noshi usyu uvagu nadayuchi ushkodzhenij chastini tila U transheyi vuzkomu prohodi noshi pid postrazhdalogo mozhna pidklasti z boku golovi abo nig Pri transportuvanni u holodnu poru roku hvorogo neobhidno teplo vkriti Perenesennya na noshah povinna zdijsnyuvatisya za umovi vikonannya dekilkoh pravil Pri rusi rivnoyu poverhneyu hvorih slid nesti nogami vpered Yaksho hvorij znahoditsya u duzhe tyazhkomu stani nepritomnist velika krovovtrata tosho to jogo potribno nesti vpered golovoyu Ce neobhidno dlya togo shobi lyudina sho jde zzadu mala zmogu bachiti oblichchya postrazhdalogo pomititi pogirshennya stanu ta pripinivshi transportuvannya nadati dopomogu Nosilniki ne povinni jti v nogu peresuvatisya potribno nekvaplivo korotkimi krokami pri mozhlivosti unikati nerivnih poverhon Vishij nosilnik povinen nesti nizhnij kinec noshiv Pri pidjomi ugoru shodami hvorogo potribno nesti golovoyu upered a pri spusku golovoyu nazad Hvorih z perelamanimi kistkami nizhnih kincivok pri pidjomi krashe nesti vpered nogami a pri spusku navpaki Pid chas spusku ta pidjomu noshi povinni buti zavzhdi u gorizontalnomu polozhenni Ce legko dosyagayetsya takimi prostimi prijomami pri pidjomi lyudina sho jde pozadu pidnimaye noshi do rivnya svoyih plechej a pri spusku ce povinna zrobiti lyudina sho jde poperedu Pri vidsutnosti specialnih noshiv yih mozhna vigotoviti z pidruchnih zasobiv zherdini doshki palta kovdri mishka tosho Taki improvizovani noshi obov yazkovo povinni buti micnimi spromozhnimi vtrimati vagu tila Pri perenesenni na zhorstkih improvizovanih noshah pid hvorogo neobhidno pidklasti shos m yake sino odyag trava tosho Nosilkovu lyamku mozhna zrobiti z 2 3 remeniv shmatka brezentu prostiradla rushnikiv tovstoyi motuzki ta in Nosilkovi lyamki Perenesennya hvorih na veliki vidstani znachno polegshuyetsya zastosuvannyam lyamok yaki zmenshuyut navantazhennya na kisti ruk Nosilkova lyamka ce brezentovij remin dovzhinoyu 3 5 m zavshirshki 6 5 sm yakij maye na odnomu kinci micnu metalevu pryazhku dlya z yednannya z inshim kincem Dlya perenesennya noshiv z lyamki roblyat petlyu u viglyadi visimki ta pidganyayut yiyi pid zrist nosilnika Dovzhina petli povinna dorivnyuvati vidstani vityagnutih u boki ruk Petlyu nadyagayut na plechi tak shobi yiyi perehrest buv na spini a petli sho zvisayut z bokiv na rivni kistej opushenih ruk U ci petli prosovuyut ruchki noshiv Nosilnik sho jde poperedu beretsya za ruchki noshiv poperedu lyamki a sho jde pozadu pozadu lyamok Perenesennya na rukah Pershu dopomogu dovoditsya nadavati i v takih umovah koli nemaye bud yakih pidruchnih zasobiv abo nemaye chasu dlya vigotovlennya improvizovanih noshiv U cih vipadkah hvorogo neobhidno perenesti na rukah Odna lyudina mozhe nesti hvorogo na rukah na spini na plechi Perenesennya sposobom na rukah poperedu ta na plechi zastosovuyut u vipadkah yaksho postrazhdalij duzhe slabkij abo nepritomnij Yaksho hvorij u zmozi trimatisya to zruchnishe perenositi jogo na spini Ci sposobi potrebuyut fizichnoyi sili ta zastosovuyutsya pri perenesenni na neveliki vidstani Na rukah znachno legshe perenositi dvom nosilnikam Postrazhdalogo sho znahoditsya u nepritomnomu stani najzruchnishe perenositi sposobom odin za odnim Yaksho hvorij pritomnij ta mozhe samostijno trimatisya to legshe perenositi jogo na zamci z 3 abo 4 ruk Znachno polegshuye perenesennya na rukah nosilkova lyamka U ryadi vipadkiv hvorij mozhe podolati korotku vidstan samotuzhki zi storonnoyu dopomogoyu Suprovodzhuyuchij zakidaye sobi na shiyu ruku postrazhdalogo ta pritrimuye jogo odniyeyu rukoyu a inshoyu obhoplyuye hvorogo za poperek ta grudi Pri peresuvanni postrazhdalij vilnoyu rukoyu mozhe spiratisya na palicyu Pri nemozhlivosti samostijnogo peresuvannya postrazhdalogo ta vidsutnosti pomichnikiv mozhlive transportuvannya volokom na brezenti ta plash nameti Polozhennya postrazhdalogo hvorogo pri transportuvanni Dlya poperedzhennya uskladnen pid chas transportuvannya postrazhdalogo slid perevoziti u pevnomu polozhenni vidpovidno do vidu travmi Duzhe chasto pravilne polozhennya ryatuye zhittya poranenogo ta yak pravilo spriyaye najshvidshomu oduzhannyu Najchastishe postrazhdalih transportuyut u lezhachomu polozhenni z dekilkoma variantami sho zalezhit vid harakteru travmi abo zahvoryuvannya Transportuyut poranenih u lezhachomu polozhenni na spini na spini iz zignutimi kolinami na spini z opushenoyu golovoyu ta pripidnyatimi nizhnimi kincivkami na zhivoti na boku u fiksovano stabilizovanomu polozhenni U lezhachomu polozhenni na spini transportuyut postrazhdalih z poranennyam golovi poshkodzhennyami cherepa ta golovnogo mozku hrebta ta spinnogo mozku perelamanimi kistkami taza ta nizhnih kincivok U comu zh polozhenni neobhidno transportuvati usih hvorih v yakih travma suprovodzhuyetsya rozvitkom shoku znachnoyu krovovtratoyu abo nepritomnistyu navit korotkochasnoyu hvorih z gostrimi hirurgichnimi zahvoryuvannyami ta poshkodzhennyami organiv cherevnoyi porozhnini apendicit zashemlennya grizhi prorivna virazka tosho Postrazhdalih ta hvorih sho znahodyatsya u nepritomnosti transportuyut u lezhachomu polozhenni na zhivoti z pidkladenimi pid loba ta grudi valikami Take polozhennya neobhidne dlya poperedzhennya asfiksiyi Znachnu chastinu hvorih mozhna transportuvati u sidyachomu polozhenni a deyakih tilki u sidyachomu ta napivsidyachomu polozhenni Pri transportuvanni u holodnu poru roku potribno prijnyati zahodi dlya poperedzhennya oholodzhennya postrazhdalogo Osoblivu uvagu u comu vidnoshenni potrebuyut poraneni z nakladenimi arterialnimi dzhgutami postrazhdali sho znahodyatsya u nepritomnomu ta u shokovomu stani z obmorozhennyami U period transportuvannya neobhidno provoditi postijnij naglyad za hvorim slidkuvati za dihannyam pulsom zrobiti vse shobi pri blyuvoti ne vinikla blyuvotinnya u dihalni shlyahi Duzhe vazhlivo shobi lyudina sho nadaye pershu dopomogu svoyeyu povedinkoyu diyami rozmovami zaspokoyuvav psihiku hvorogo nadavav vpevnenosti u tomu sho vse dobre zakinchitsya Principi chergovosti transportuvannya pri masovih travmah Masovi travmi vinikayut pri zemletrusah avtokatastrofah pozhezhah vibuhah Uspishne nadannya pershoyi medichnoyi dopomogi u cih vipadkah zalezhit vid organizovanosti ta poryadku Persh za vse neobhidno viznachiti komu u pershu chergu potribna medichna dopomoga Poryadok nadannya yiyi povinen buti nastupnim spochatku dopomogu nadayut tim hto zadihayetsya potim poranenim z pronikayuchimi poranennyami grudnoyi ta cherevnoyi porozhnin dali poranenim zi znachnimi krovotechami z ran potim postrazhdalim sho znahodyatsya u nepritomnomu stani potim postrazhdalim zi znachnimi perelomami ta u ostannyu chergu osobam z nevelikimi poranennyami ta perelomami Postrazhdalih rozpodilyayut na grupi za poslidovnistyu transportuvannya u zalezhnosti vid tyazhkosti poshkodzhen Do grupi tih kogo transportuyut u pershu chergu vhodyat poraneni z pronikayuchimi poranennyami grudnoyi ta cherevnoyi porozhnini sho perebuvayut u nepritomnomu abo shokovomu stani z poranennyami cherepa poraneni z vnutrishnimi krovotechami amputovanimi kincivkami vidkritimi perelomami opikami Grupa drugoyi chergi postrazhdali z zakritimi perelomami kincivok poraneni zi znachnimi ale zupinenimi zovnishnimi krovotechami Grupa tretoyi chergi poraneni z neznachnimi krovotechami perelomami nevelikih kistok zabittyam U kozhnij z cih grup ditej molodshogo viku neobhidno evakuyuvati u pershu chergu ta yaksho dozvolyayut obstavini razom z matir yu batkom Vsesvitnij den nadannya pershoyi medichnoyi dopomogiZa iniciativoyu aktivistiv Mizhnarodnogo ruhu Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya shoroku u drugu subotu veresnya v bagatoh krayinah vidznachayetsya Vsesvitnij den nadannya pershoyi medichnoyi dopomogi World First Aid Day dzherelo Tema World First Aid Day 2021 Nadannya pershoyi dopomogi u shkoli dzherelo Div takozhNevidkladnij stan Reanimaciya medicina PrimitkiOsnovi zakonodavstva Ukrayini pro ohoronu zdorov ya Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 3 listopada 2023 Pro ekstrenu medichnu dopomogu Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 3 listopada 2023 Pro zatverdzhennya poryadkiv nadannya domedichnoyi dopomogi osobam pri nevidkladnih stanah Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 3 listopada 2023 PROTOKOL Stattya 136 Nenadannya dopomogi osobi yaka perebuvaye v nebezpechnomu dlya zhittya stani Kriminalnij kodeks Ukrayini Protocol protocol ua ua Procitovano 3 listopada 2023 V M Buyanov Persha medichna dopomoga M Medicina 1987 Global First Aid platform amer Arhiv originalu za 7 veresnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2021 LiteraturaDiyi lyudini u nadzvichajnih situaciyah ta nadannya pershoyi dolikarskoyi dopomogi prakt posib V V Lyahov S M Miroshnichenko A P Nakonechnij Nac un t Lviv politehnika Shtab civil oboroni Lviv Vid vo Nac un tu Lviv politehnika 2014 104 s il Medicina nevidkladnih staniv Ekstrena shvidka medichna dopomoga Za red I Zozuli K VSV Medicina 2017 960 s ISBN 978 617 505 462 8 Persha dolikarska dopomoga Andryushenko V P Kushta Yu F Lviv LNMU 2011 347 s Persha medichna dopomoga pidruch I M Grigus M Ya Romanishin Lviv Novij Svit 2000 2015 176 s Visha osvita v Ukrayini ISBN 978 966 418 223 9 Elektronne dzherelo 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Antonov A G Kolesnikov A M Komissarova N O Osnovi domedichnoyi dopomogi pidruchnik dlya VNZ Vid druge pererobl dopovn K KNT 2014 338 s ISBN 978 966 373 743 0 Elektronne dzherelo Zmist 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine Persha medichna dopomoga Petrichenko T Pidruchnik K VSV Medicina 2010 272 s ISBN 978 617 505 230 3 Zhurnali Emergency Care Journal Pediatric Emergency Care Prehospital Emergency Care Australasian Emergency CarePosilannyaPERShA DOLIKARSKA DOPOMOGA 21 lyutogo 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya posibnik z medichnoyi pidgotovki 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine PERShA DOPOMOGA DOVIDNIK DLYa NASELENNYa 25 sichnya 2022 u Wayback Machine 2017 Nadannya pershoyi medichnoyi dopomogi pri nadzvichajnih situaciyah Navch posibnik 23 listopada 2018 u Wayback Machine 2014 Mizhnarodna federaciya nevidkladnoyi medicini