Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Озна́ка — особливість предмета або явища, яка визначає подібність свого носія до інших об'єктів пізнання або відмінність від них, властивість. Сукупність ознак (яка може зводитися і до однієї єдиної ознаки) дозволяє відрізнити предмет (явище) від інших предметів (явищ).
Виділяють багато різновидів ознак, найважливішими серед яких є поділи на характерні та нехарактерні ознаки, що відповідає головним і другорядним властивостям, а також постійні (необхідні) і тимчасові (випадкові) ознаки (див.: атрибут, Акциденція).
Вважається, що процедура абстрагування полягає в тому, що суб'єкт мислення відволікається від нехарактерних (другорядних) і тимчасових ознак предмета (явища), розглядаючи лише його характерні (суттєві) й постійні ознаки (деякі абстракції, навпаки, вимагають відволіктися від суттєвих ознак явища, наприклад Абстракція потенційної ). Виявлення характерних ознак одразу у багатьох об'єктів дозволяє здійснити узагальнення, тобто визначити тип цих об'єктів (класифікувати їх) і скласти узагальнену характеристику кожного з них як представника вказаного типу.
Питання відношення ознак та об'єктів-носіїв ознак становить частину онтологічної проблеми універсалу. На думку середньовічних концептуалістів (див.: Концептуалізм), сучасних позитивістів, матеріалістів та методологічних реалістів ознаки невіддільні від свого носія і не мають самостійного існування; вони можуть розглядатися окремо лише завдяки здатності людського мислення до абстрагування. Необхідно відрізняти ознаки як особливість об'єктів мислення або уявлення від відповідних цим ознакам частин змісту мислення або уявлення. Якщо є деякий об'єкт, даний в понятті або уявленні, його ознакам відповідають певні частини поняття, відповідно уявлення. Ці частини належать до змісту поняття, відповідно уявлення, і цим принципово відрізняються від ознак, що належать самому об'єктові поняття або уявлення. Тому, для уникнення плутанини, такі частини не слід називати ознаками; багато філософів минулого припускалися помилки, змішуючи об'єкт пізнання та його ознаки із змістом пізнання (мислення або уявлення) та його частинами. Найсуттєвіший вклад у виправлення цієї помилки внесли Бернард Больцано і Казимеж Твардовський.
Множина ознак кожного об'єкта пізнання потенційно невичерпна, що свідчить про принципову неповноту всякого пізнання, зокрема про неповноту, неточність і незавершеність будь-якого поняття, в якому суб'єкт намагається схопити сутність об'єкта пізнання — адже всяке поняття (як і уявлення) може містити лише обмежену кількість частин, що відображають певні ознаки. У зв'язку із цим Твардовський запропонував називати ознаками не будь-які властивості об'єкта пізнання, а лише ті, які відображаються у пізнанні, фіксуючись як частини змісту поняття чи уявлення. Ця термінологічна пропозиція не набула поширення.
Ознака у логіці
В нетермінологічному вжитку — те саме, що й ознака у філософії. Як термін слово «ознака» нині практично не вживається; звичайно говорять не про ознаки, а про властивості, трактуючи останні як одномісні предикати, тобто як частинний випадок синтаксичної категорії предиката (див.: Предикат). В концепції Ґоттлоб Фреґе ознака (складного) поняття — елементарна предикатна складова цього поняття; наприклад, ознаками складного поняття «круглий дубовий стіл» є три простіші поняття «круглий», «дубовий» і «стіл». Больцано виступав проти такого слововживання, бо на його думку це мало призвести до змішування частин поняття і відповідних їм сторін предмета поняття. Насправді ж така помилка не має відношення до предикатної мови, оскільки поняття і предмети, що підпадають під поняття, із самого початку розрізняються як об'єкти різних типів (див.: Теорія типів).
Див. також
Література
- Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
- Я. Кохан. Ознака // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 445. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro oznaki mashinnomu navchanni ta rozpiznavanni obraziv div Oznaka mashinne navchannya Ozna ka osoblivist predmeta abo yavisha yaka viznachaye podibnist svogo nosiya do inshih ob yektiv piznannya abo vidminnist vid nih vlastivist Sukupnist oznak yaka mozhe zvoditisya i do odniyeyi yedinoyi oznaki dozvolyaye vidrizniti predmet yavishe vid inshih predmetiv yavish Vidilyayut bagato riznovidiv oznak najvazhlivishimi sered yakih ye podili na harakterni ta neharakterni oznaki sho vidpovidaye golovnim i drugoryadnim vlastivostyam a takozh postijni neobhidni i timchasovi vipadkovi oznaki div atribut Akcidenciya Vvazhayetsya sho procedura abstraguvannya polyagaye v tomu sho sub yekt mislennya vidvolikayetsya vid neharakternih drugoryadnih i timchasovih oznak predmeta yavisha rozglyadayuchi lishe jogo harakterni suttyevi j postijni oznaki deyaki abstrakciyi navpaki vimagayut vidvoliktisya vid suttyevih oznak yavisha napriklad Abstrakciya potencijnoyi Viyavlennya harakternih oznak odrazu u bagatoh ob yektiv dozvolyaye zdijsniti uzagalnennya tobto viznachiti tip cih ob yektiv klasifikuvati yih i sklasti uzagalnenu harakteristiku kozhnogo z nih yak predstavnika vkazanogo tipu Pitannya vidnoshennya oznak ta ob yektiv nosiyiv oznak stanovit chastinu ontologichnoyi problemi universalu Na dumku serednovichnih konceptualistiv div Konceptualizm suchasnih pozitivistiv materialistiv ta metodologichnih realistiv oznaki neviddilni vid svogo nosiya i ne mayut samostijnogo isnuvannya voni mozhut rozglyadatisya okremo lishe zavdyaki zdatnosti lyudskogo mislennya do abstraguvannya Neobhidno vidriznyati oznaki yak osoblivist ob yektiv mislennya abo uyavlennya vid vidpovidnih cim oznakam chastin zmistu mislennya abo uyavlennya Yaksho ye deyakij ob yekt danij v ponyatti abo uyavlenni jogo oznakam vidpovidayut pevni chastini ponyattya vidpovidno uyavlennya Ci chastini nalezhat do zmistu ponyattya vidpovidno uyavlennya i cim principovo vidriznyayutsya vid oznak sho nalezhat samomu ob yektovi ponyattya abo uyavlennya Tomu dlya uniknennya plutanini taki chastini ne slid nazivati oznakami bagato filosofiv minulogo pripuskalisya pomilki zmishuyuchi ob yekt piznannya ta jogo oznaki iz zmistom piznannya mislennya abo uyavlennya ta jogo chastinami Najsuttyevishij vklad u vipravlennya ciyeyi pomilki vnesli Bernard Bolcano i Kazimezh Tvardovskij Mnozhina oznak kozhnogo ob yekta piznannya potencijno nevicherpna sho svidchit pro principovu nepovnotu vsyakogo piznannya zokrema pro nepovnotu netochnist i nezavershenist bud yakogo ponyattya v yakomu sub yekt namagayetsya shopiti sutnist ob yekta piznannya adzhe vsyake ponyattya yak i uyavlennya mozhe mistiti lishe obmezhenu kilkist chastin sho vidobrazhayut pevni oznaki U zv yazku iz cim Tvardovskij zaproponuvav nazivati oznakami ne bud yaki vlastivosti ob yekta piznannya a lishe ti yaki vidobrazhayutsya u piznanni fiksuyuchis yak chastini zmistu ponyattya chi uyavlennya Cya terminologichna propoziciya ne nabula poshirennya Oznaka u logiciV neterminologichnomu vzhitku te same sho j oznaka u filosofiyi Yak termin slovo oznaka nini praktichno ne vzhivayetsya zvichajno govoryat ne pro oznaki a pro vlastivosti traktuyuchi ostanni yak odnomisni predikati tobto yak chastinnij vipadok sintaksichnoyi kategoriyi predikata div Predikat V koncepciyi Gottlob Frege oznaka skladnogo ponyattya elementarna predikatna skladova cogo ponyattya napriklad oznakami skladnogo ponyattya kruglij dubovij stil ye tri prostishi ponyattya kruglij dubovij i stil Bolcano vistupav proti takogo slovovzhivannya bo na jogo dumku ce malo prizvesti do zmishuvannya chastin ponyattya i vidpovidnih yim storin predmeta ponyattya Naspravdi zh taka pomilka ne maye vidnoshennya do predikatnoyi movi oskilki ponyattya i predmeti sho pidpadayut pid ponyattya iz samogo pochatku rozriznyayutsya yak ob yekti riznih tipiv div Teoriya tipiv Div takozhOznaka mashinne navchannya LiteraturaFilosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 Ya Kohan Oznaka Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 445 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X