Нижньокамська ТЕЦ-2 — теплова електростанція у Татарстані.
Країна | Росія |
---|---|
Розташування | Росія |
Введення в експлуатацію | 1979 – 1983 (турбіни 1 – 5), 2015 (турбіни 6 та 7) |
Вид палива | природний газ |
Водозабір | Кама |
Котельні агрегати | 9 парових Таганрозький котельний завод ТГМЕ-464 (котли 1 – 9), 2 водогрійні Барнаульський котельний завод ПТВМ-180 |
Турбіни | 2 парові Уральський турбінний завод ПТ-135/165-130/15 (турбіни 1 та 2), 1 парова Уральський турбінний завод Р-40-130/31 (турбіна 3), 2 парові Уральський турбінний завод Р-100-130/15 (турбіни 4 та 5), 2 парові Уральський турбінний завод К-110-1,6 (турбіни 6 та 7) |
Встановлена електрична потужність | 410 (1983), 724 (2015) |
Встановлена теплова потужність | 1580 Гкал/год (2015) |
Материнська компанія | «Татнафта» |
ідентифікатори і посилання | |
Координати: 55°34′41″ пн. ш. 51°56′41″ сх. д. / 55.57806° пн. ш. 51.94472° сх. д.
В 1979 – 1987 роках на майданчику станції стали до ладу дев’ять парових котлів виробництва Таганрозького котельного заводу типу ТГМЕ-464 продуктивністю по 500 тон пари на годину. Вироблена ними пара живила п’ять парових турбін виробництва Уральського турбінного заводу:
- дві запущені в 1979 та 1980 роках турбіни типу ПТ-135/165-130/15 потужністю по 135 МВт (станційні номери 1 та 2);
- введену в 1980-му турбіну типу Р-40-130/31 потужністю 40 МВт (номер 3);
- дві запущені в 1980 та 1983 роках турбіни типу Р-100-130/15 потужністю по 100 МВт (номери 4 та 5).
Для збільшення теплової потужності ТЕЦ в 1979 та 1980 роках отримала два водогрійні котли від Барнаульського котельного заводу типу ПТВМ-180 продуктивністю по 180 Гкал/год.
В якийсь момент через нестачу теплового навантаження турбіну №4 переномінували на Р-70-130/15 зі зменшенням потужності до 70 МВт, а турбіну №5 з 2009-го року вивели з експлуатації. Щоб виправити цю ситуацію вирішили збільшити електричну потужність та додати дві парові турбіни від Уральського турбінного заводу типу К-110-1,6 потужністю по 110 МВт (номери 6 та 7). Вони стали до ладу в 2015 році та дозволили повернути до роботи з потужністю 97 МВт турбіни №4 та №5.
Таким чином, загальна потужність станції досягнула 724 МВт при при тепловій потужності 1580 Гкал/год.
Станція використовує природний газ, що первісно міг надходити по газопроводам Міннібаєво – Іжевськ та Соковка – Нижньокамськ, а наразі також по перемичці Можга – Нижньокамськ.
Для видалення продуктів згоряння призначені дві труби, щонайменше одна з яких має висоту 250 метрів.
Воду для охолодження отримують із річки Кама.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 220 кВ та 110 кВ.