Мірсаїд Міршакар | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Мирсаид Миршакар | |||||||
Мірсаїд Міршакар | |||||||
Ім'я при народженні | Мирсаид Миршакаров | ||||||
Народився | 23 квітня (6 травня) 1912 кишлак Синдев Ферганської області Російської імперії | ||||||
Помер | 1 серпня 1993 (81 рік) (Душанбе), Таджикистан | ||||||
Поховання | (Душанбе) і d | ||||||
Громадянство | СРСР Таджикистан | ||||||
Діяльність | письменник, драматург і поет, державний діяч | ||||||
Сфера роботи | поет[1][2], драматург[1][2], редактор[1][2], сценарист[1][2], d[3], d[3], (драма)[3] і поезія[3] | ||||||
Мова творів | таджицька | ||||||
Напрямок | (соціалістичний реалізм) | ||||||
Жанр | вірші, поеми, п'єси | ||||||
Членство | (СП СРСР) | ||||||
Партія | КПРС | ||||||
Діти | d, d і d | ||||||
Премії | | ||||||
|
Мірсаїд Міршакар (тадж. Мирсаид Миршакар, Мірсаїд Міршакаров / тадж. Мирсаид Миршакаров; *23 квітня (6 травня) 1912, кишлак Синдев Ферганської області Російської імперії — 1 серпня 1993) — таджицький радянський письменник, драматург і поет (класик сучасної таджицької літератури), державний діяч. Народний поет Таджикистану (1962). Лауреат Сталінської премії 3-го ступеню (1950). Член ВКП(б) (від 1942 року).
Біографія
Мірсаїд Міршакар народився 23 квітня (6 травня) 1912 року в (кишлаку) Синдев (тепер (Шугнонської нохії) Таджикистану) у родині дехканина, що займався (тваринництвом).
Навчався у школі в кишлаку Поршнев, потім у школі-інтернаті (Хорога). Юнаком-комсомольцем брав активну участь у зведенні Вахшської ГЕС. Будівництву каналу, який дав можливість зрошувати 6 000 гектарів землі, на яких були створені великі плантації бавовника, присвячена поема Міршакара «Прапор свободи».
М. Міршакар закінчив курси Центральної школи радянського і партійного будівництва у 1930 році.
Від 1930 року працював у газеті «Комсомоли Тоҷикистон», був редактором газети «Зарбдори сохтмони Вахш» («Ударник Вахшбуду»).
До 1937 року — у лавах Робітничо-селянської Червоної армії.
Від 1937 року — відповідальний секретар, редактор газети «Васияти Ленин».
У період 1940—43 років Мірсаїд Міршакар — відповідальний секретар Правління Спілки письменників Таджицької РСР. Був начальником репертуарного комітету Управління у справах мистецтв РНК Таджицької РСР.
У 1946—59 роках — відповідальний секретар Правління СП Таджицької РСР, заступник завідувача Відділу агітації та пропаганди ЦК КП Таджицької РСР.
Мірсаїд Міршакар — депутат Верховної Ради Таджицької РСР 3-9 скликань. Член ЦК КП Таджицької РСР від 1963 року.
У 1961—75 роки М. Міршакар посідав посаду Голови Верховної Ради Таджицької РСР.
Нагороди та звання
- Сталінська премія третього ступеня (1950) — за поеми «Золотий кишлак» (1942), «Непокірний П'яндж» (1949);
- Народний поет Таджицької РСР (1962);
- Премія імені Ленінського комсомолу Таджицької РСР (1972);
- Почесна медаль «Борцеві за мир» (Радянський комітет захисту миру);
- 2 ордени Леніна;
- Орден Жовтневої Революції;
- 2 ордени Трудового Червоного Прапора;
- Орден «Знак Пошани».
Літературна діяльність
Головні твори Мірсаїда Міршакара:
- «Прапор бригади» (1934);
- «Учитель любові» (1945);
- «Ташбек і Гулькубран» (1946);
- «Помилка Бобосафара» (1947);
- «Золотий кишлак» (1949);
- «Моє місто» (1951);
- «Непокірний П'яндж» (1949);
- «Тухматшоєв» (1953);
- «Ленін на Памірі» (1955);
- «Трагедія Усманова» (1957);
- «Подруги» (1961);
- «Любов і обов'язок» (1962);
- «Погляд Леніна» (1964);
- «Ледачий степ» (1964);
- «Кохання горянки» (1964);
- «Сторінки щоденника» (1975).
Також писав дитячі книжки, зокрема:
Посилання
- Міршакар [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] // (ЕСУ)
- Міршакар // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 240.
- // "Писатели Таджикистана", Душанбе: «Ирфон», 1986 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет