Мєловий рудник

Мєловий рудник – колишнє гірничодобувне підприємство на заході Казахстану, яке провадило розробку урано-фосфорито-рідкоземельного родовища Мєлове.

Мєлове

Місце розташування рудника

Родовище було виявлене в 1952-му і детально розвідане в 1956 – 1957 роках, а вже у 1958-му почалась його розробка. Товщина покрівлі досягала 150 метрів, тому спершу спорудили шахту №1.

В подальшому перейшли на видобуток відкритим способом. У 1963-му почалось будівництво кар’єру №1, видобуток з якого стартував в 1964-му. В 1967-му кар’єр №1 проектною потужністю 2 млн тон руди на рік офіційно прийняли в експлуатацію.

В 1970-му запустили кар’єр №2, який в подальшому перетворився на кар’єр №2-3. Проектні параметри останнього передбачали досягнення глибини у 170 метрів при річній потужності у 3,9 млн тон руди. За іншими даними, фактична глибина кар’єру №2-3 досягнула 300 метрів.

Запаси урану в Мєловому оцінювались у 65 тисяч тон. Окрім урану та фосфоритів воно також містило великі обсяги рідкоземельних елементів (скандію, церієвих та іттрієвих лантаноїдів) – до 260 тисяч тон. Крім того, з родовища вилучали пірити, що використовувались для виробництва сульфатної кислоти.

В 1993-му на тлі припинення радянської ядерної програми та краху планової економіки розробка Мєлового припинилась.

Організаційно розробка Мєлового родовища була організована в межах Прикаспійського гірничо-металургійного комбінату.

Примітки

1. Мангистау – неисчерпаемый ресурс | Номад | 02.10.2015. nomad.su. Процитовано 15 січня 2024.
2. Сырьевая база атомной промышленности. События, люди, достижения. — 2015 / Просмотр издания // Электронная библиотека /// История Росатома. Электронная библиотека /// История Росатома (ru-RU) . Процитовано 15 січня 2024.
3. raznoprochnyh-porod-dlya-potochnyh-tehnologiy-razrabotki-pla (PDF).
4. Тарханов А. В., Бугриева Е. П. Крупнейшие урановые месторождения мира. — 2012 / Просмотр издания // Электронная библиотека /// История Росатома. Электронная библиотека /// История Росатома (ru-RU) . Процитовано 15 січня 2024.
5. glebwiktorow (12 липня 2017). Актау, бывший Шевченко. Часть 2: город в пустыне. zmejdivana. Процитовано 15 січня 2024.