Муанг Мао (Муанмао, Мйон Мо) — тай-шанська держава, що утворилося у першій половині XIV ст. в умовах кризи бірманських царств та початку занепаду імперії Юань. Була провідною серед шанських і тайських держав свого регіону. Вела запеклі війни з династіями Юань та Мін. Прийшла в занепад наприкінці XV ст.
မိူင်းမၢဝ် ᥛᥫᥒᥰ ᥛᥣᥝᥰ မိုင်းမေ Муанг Мао | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | ||||
Релігії | буддизм тайські народні вірування | |||
Форма правління | монархія | |||
саофа тусі | Сі Кефа | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1340 | |||
- Ліквідовано | 1500 | |||
|
Назва
З шанської мови «Муанг (Мйон)» означає країну або місце, а «Мао» (Mo) розвинулося від «запаморочливий», оскільки за легендою мати легендарного тайського чаопха (володаря) У Тіна відчула запаморочення, коли її підняв на небо птах. Загалом перекладається як Велика країна.
У китайській літературі називався Лучуань (кит. 麓川), і вперше зафіксоване в «Юаньші» як назва адміністративного поділу «Округ Лучуань». У бірманській називалася Мо або Мошан.
Історія
Деякі вчені ототожнюють Муанг Мао з тайською державою Пон (в китайських джерелах відоме як Лу Шван). Припускають, що це було скоріше протодержавою або союзом тайських племен, що розпався десь у на початку XIII ст., напевніше внаслідок поразок від держави Далі (в цей же час іншою групою таї було засновано Ахом).
1254 року монголами було знищено державу Далі, від якої північношанські князівства (і Мао) перебували у залежності. Все це дало можливість для самостійного розвитку шанського вождівства Мао (Мо).
Юань правив регіоном опосередковано через Систему корінних вождів. Поступово відбувається посилення вождіства, набуття ним державних ознак. Проте щодо контактів вождів Мао з монголами чи бірманцями в цей час обмаль відомостей.
У XIV ст. відбувається послаблення влади у прикордонні імперії юань. Разом з тим бірманські царства Сікайн і Пінья загрузли у взаємній боротьбі. Цим скористався вождь Сі Кефа, який розпочав процес об'єднання шанських вождіств, що завершив у 1340 році. Було засновано першу шанську державу Муанг Мао.
Подальше її посилення призвело до війни з Юань, за під сумками якої вдалося відстояти самостійність при номінальному визнанні влади імператорів. Але нова криза в Юань у 1350-х роках дозволило повністю позбутися будь-якої залежності.
З 1360-х років починаються війни з царствами Сікайн і Пінья, що завершилися знищенням першого та тяжкою поразкою останнього. В результаті Муанг Мао набув значної влади у Верхній Бірмі. Водночас розширювалися володіння за рахунок провінції Юньнань в імперії Юань та підкорення тайських племен в Ассамі.
Після смерті Сі Кефа у 1371 році починається послаблення державності: його залежні князі стають більш самостійними. Водночас посилюється царство Ава, що здійнює постійні напади на шанів. 1375 року Муанг Мао зазнало поразки, визнавши зверхність Ави над шанськими князівства Могн'їн і Кале.
У 1382 році держава зіткнулася з новим супротивником — імперією Мін, що захопила Юньнань. Правитель Сі Луньфа вирішив номінально підкоритися владі Мін, що дозволило 1387 року почати нову війну проти Ави. Вона завершилася 1390 року безрезультатно. Водночас у 1386 році починається війна проти Мін. Останню підтримала держава Кенхунг. 1388 року Муанг Мао визнало поразку, визнавши зверхність Мін. Натомість Сі Лунфа отримав титул тусі (в китайському варіанті ту-цзу). У 1392 році поновилася війна з царством Ава, але після перших успіхів армія Муанг Мао зазнало поразки.
На початку 1400-х років посилюються процеси розпаду Муанг Мао й становлення самостійних князівств Онбаунг, Ньяунгшве, Кале й Могн'їна, чим скористалася ава для їх підкорення. У 1413 році під тиском мінського двору Муанг Мао виступило проти царства Ави, але 1414 року зазнало поразки й вимушено було сплатити данину. У 1420-х роках відбуваються нові напади на аву, але також без успіху. З цього часу відбувається поступовий занепад Муанг Мао, фактично розпавшись на низку шанських князівств.
1436 року виступила проти імперії Мін, 1439 року уклавши союз з царством Ава. Боротьба з китайями послабило Мцанг Мао, чим вирішив скористатися його союзник, 1441 року аваські війська атакували фортецю Могаун. 1442 року визнало зверхність Ави. Під впливом останньої 1448 року оголосило незалежність від імперії Мін, що спричинило нову війну. Боротьба з перервами тривала до 1450 року.
До 1460 року здобула незалежність від Ави, користуючись військовим послабленням останньої. Але вже у 1476 році зазнало нової поразки й знову підкорилося Аві. Проте вже на початку 1490-х років знову здобула незалежність. Втім на цей час являла рештки колишньої потуги, перетворившись на одне з шанських князівств. На початку XVI ст. увійшла до союзу шанів на чолі із князівством Могн'їн. 1604 року разом з іншими шанськими князівствами стала частиною імперії Таунгу.
Територія і населення
Охоплювала територію сучасних Північної М'янми, частину китайської провінції Юньнань (Дехун-Дай-Качинська автономна префектура), більшість індійських штатів Ассам і Аруначал-Прадеш. Ключовою річкою була Наммао (в Китаї відома як Швелі). Столиця розташовувалося практично нас учасному кордоні КНР і М'янми. В подальшому столиця переміщувалася з місця на місце, але більшість з них були розташовані біля річки Наммао.
Основу становили шани (один з тайських народів), а також були присутні декякі інші тайські племена (тау-ниа, ли, заїва), бірманські народи (качини, ачани), кхмери (палаунги, булани, ва).
Устрій
На чолі стояв саофа (в китайському варіанті чжао-фа). Йому допомагв у внутрішніх справах даомен (перший міністр). Структура була мілітаризована за аналогом імперії Юань: чжаолу командував 10 тис. осіб (власне територія, де вони мешкали, де збирав вояків), чжаоган — тисячник, чжаобо — сотник, чжаосі — п'ятдесятник, чжаочжунь — десятник. Під час війни саоофа, якщо особисто не очолював військо, призначав командувача — чжаоліна.
Монарх розподіляв захоплену землю між своїми сановниками та військовиками, тим самим утворюючи мережу військових маєтків та васальних князівств.
Економіка
Основу становило землеробство у долинах річок (в сільських гродаха тезі (цзезі), скотарство, добування корисних копалень (міді, срібла та нефриту), посередницька торгівля. Важливим джерелом наповнення скарбниці були військові кампанії проти сусідів, їх грабунок.
Культура
Відбувається розвиток власне шанської мови, яка зазнало впливу бірманської мови. При цьому існували численні діалекти. Наприкінці існування державності Муанг Мао або в частині вже власне князівства Мао була складена «Хроніка Мон Мао». Населення сповідувало буддизм, монарх фундували та підтримували зведення пагод в містах.
Джерела
- Liew, Foon Ming. (1996) The Luchuan-Pingmian Campaigns (1436—1449): In the Light of Official Chinese Historiography. Oriens Extremus 39/2, pp. 162—203.
- Kam Mong, Sai (2004) The History and Development of the Shan Scripts, Chiang Mai; Silkworm Books.
- Daniels, Christian (2006) Historical memories of a Chinese adventurer in a Tay chronicle; Usurpation of the throne of a Tay polity in Yunnan, 1573—1584, International Journal of Asian Studies, 3, 1 (2006), pp. 21–48.
- Aung Tun, Sai (2009). History of the Shan State: From Its Origins to 1962. Chiang Mai: Silk Worm Books. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muang Mao Muanmao Mjon Mo taj shanska derzhava sho utvorilosya u pershij polovini XIV st v umovah krizi birmanskih carstv ta pochatku zanepadu imperiyi Yuan Bula providnoyu sered shanskih i tajskih derzhav svogo regionu Vela zapekli vijni z dinastiyami Yuan ta Min Prijshla v zanepad naprikinci XV st မ င မ ဝ ᥛᥫᥒᥰ ᥛᥣᥝᥰ မ င မ Muang Mao 1340 1500 Muanmao istorichni kordoni na karti Stolicya Movi Religiyi buddizm tajski narodni viruvannya Forma pravlinnya monarhiya saofa tusi Si Kefa Istoriya Zasnovano 1340 Likvidovano 1500 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muang MaoNazvaZ shanskoyi movi Muang Mjon oznachaye krayinu abo misce a Mao Mo rozvinulosya vid zapamorochlivij oskilki za legendoyu mati legendarnogo tajskogo chaopha volodarya U Tina vidchula zapamorochennya koli yiyi pidnyav na nebo ptah Zagalom perekladayetsya yak Velika krayina U kitajskij literaturi nazivavsya Luchuan kit 麓川 i vpershe zafiksovane v Yuanshi yak nazva administrativnogo podilu Okrug Luchuan U birmanskij nazivalasya Mo abo Moshan IstoriyaDeyaki vcheni ototozhnyuyut Muang Mao z tajskoyu derzhavoyu Pon v kitajskih dzherelah vidome yak Lu Shvan Pripuskayut sho ce bulo skorishe protoderzhavoyu abo soyuzom tajskih plemen sho rozpavsya des u na pochatku XIII st napevnishe vnaslidok porazok vid derzhavi Dali v cej zhe chas inshoyu grupoyu tayi bulo zasnovano Ahom 1254 roku mongolami bulo znisheno derzhavu Dali vid yakoyi pivnichnoshanski knyazivstva i Mao perebuvali u zalezhnosti Vse ce dalo mozhlivist dlya samostijnogo rozvitku shanskogo vozhdivstva Mao Mo Yuan praviv regionom oposeredkovano cherez Sistemu korinnih vozhdiv Postupovo vidbuvayetsya posilennya vozhdistva nabuttya nim derzhavnih oznak Prote shodo kontaktiv vozhdiv Mao z mongolami chi birmancyami v cej chas obmal vidomostej U XIV st vidbuvayetsya poslablennya vladi u prikordonni imperiyi yuan Razom z tim birmanski carstva Sikajn i Pinya zagruzli u vzayemnij borotbi Cim skoristavsya vozhd Si Kefa yakij rozpochav proces ob yednannya shanskih vozhdistv sho zavershiv u 1340 roci Bulo zasnovano pershu shansku derzhavu Muang Mao Podalshe yiyi posilennya prizvelo do vijni z Yuan za pid sumkami yakoyi vdalosya vidstoyati samostijnist pri nominalnomu viznanni vladi imperatoriv Ale nova kriza v Yuan u 1350 h rokah dozvolilo povnistyu pozbutisya bud yakoyi zalezhnosti Z 1360 h rokiv pochinayutsya vijni z carstvami Sikajn i Pinya sho zavershilisya znishennyam pershogo ta tyazhkoyu porazkoyu ostannogo V rezultati Muang Mao nabuv znachnoyi vladi u Verhnij Birmi Vodnochas rozshiryuvalisya volodinnya za rahunok provinciyi Yunnan v imperiyi Yuan ta pidkorennya tajskih plemen v Assami Pislya smerti Si Kefa u 1371 roci pochinayetsya poslablennya derzhavnosti jogo zalezhni knyazi stayut bilsh samostijnimi Vodnochas posilyuyetsya carstvo Ava sho zdijnyuye postijni napadi na shaniv 1375 roku Muang Mao zaznalo porazki viznavshi zverhnist Avi nad shanskimi knyazivstva Mogn yin i Kale U 1382 roci derzhava zitknulasya z novim suprotivnikom imperiyeyu Min sho zahopila Yunnan Pravitel Si Lunfa virishiv nominalno pidkoritisya vladi Min sho dozvolilo 1387 roku pochati novu vijnu proti Avi Vona zavershilasya 1390 roku bezrezultatno Vodnochas u 1386 roci pochinayetsya vijna proti Min Ostannyu pidtrimala derzhava Kenhung 1388 roku Muang Mao viznalo porazku viznavshi zverhnist Min Natomist Si Lunfa otrimav titul tusi v kitajskomu varianti tu czu U 1392 roci ponovilasya vijna z carstvom Ava ale pislya pershih uspihiv armiya Muang Mao zaznalo porazki Na pochatku 1400 h rokiv posilyuyutsya procesi rozpadu Muang Mao j stanovlennya samostijnih knyazivstv Onbaung Nyaungshve Kale j Mogn yina chim skoristalasya ava dlya yih pidkorennya U 1413 roci pid tiskom minskogo dvoru Muang Mao vistupilo proti carstva Avi ale 1414 roku zaznalo porazki j vimusheno bulo splatiti daninu U 1420 h rokah vidbuvayutsya novi napadi na avu ale takozh bez uspihu Z cogo chasu vidbuvayetsya postupovij zanepad Muang Mao faktichno rozpavshis na nizku shanskih knyazivstv 1436 roku vistupila proti imperiyi Min 1439 roku uklavshi soyuz z carstvom Ava Borotba z kitajyami poslabilo Mcang Mao chim virishiv skoristatisya jogo soyuznik 1441 roku avaski vijska atakuvali fortecyu Mogaun 1442 roku viznalo zverhnist Avi Pid vplivom ostannoyi 1448 roku ogolosilo nezalezhnist vid imperiyi Min sho sprichinilo novu vijnu Borotba z perervami trivala do 1450 roku Do 1460 roku zdobula nezalezhnist vid Avi koristuyuchis vijskovim poslablennyam ostannoyi Ale vzhe u 1476 roci zaznalo novoyi porazki j znovu pidkorilosya Avi Prote vzhe na pochatku 1490 h rokiv znovu zdobula nezalezhnist Vtim na cej chas yavlyala reshtki kolishnoyi potugi peretvorivshis na odne z shanskih knyazivstv Na pochatku XVI st uvijshla do soyuzu shaniv na choli iz knyazivstvom Mogn yin 1604 roku razom z inshimi shanskimi knyazivstvami stala chastinoyu imperiyi Taungu Teritoriya i naselennyaOhoplyuvala teritoriyu suchasnih Pivnichnoyi M yanmi chastinu kitajskoyi provinciyi Yunnan Dehun Daj Kachinska avtonomna prefektura bilshist indijskih shtativ Assam i Arunachal Pradesh Klyuchovoyu richkoyu bula Nammao v Kitayi vidoma yak Shveli Stolicya roztashovuvalosya praktichno nas uchasnomu kordoni KNR i M yanmi V podalshomu stolicya peremishuvalasya z miscya na misce ale bilshist z nih buli roztashovani bilya richki Nammao Osnovu stanovili shani odin z tajskih narodiv a takozh buli prisutni dekyaki inshi tajski plemena tau nia li zayiva birmanski narodi kachini achani khmeri palaungi bulani va UstrijNa choli stoyav saofa v kitajskomu varianti chzhao fa Jomu dopomagv u vnutrishnih spravah daomen pershij ministr Struktura bula militarizovana za analogom imperiyi Yuan chzhaolu komanduvav 10 tis osib vlasne teritoriya de voni meshkali de zbirav voyakiv chzhaogan tisyachnik chzhaobo sotnik chzhaosi p yatdesyatnik chzhaochzhun desyatnik Pid chas vijni saoofa yaksho osobisto ne ocholyuvav vijsko priznachav komanduvacha chzhaolina Monarh rozpodilyav zahoplenu zemlyu mizh svoyimi sanovnikami ta vijskovikami tim samim utvoryuyuchi merezhu vijskovih mayetkiv ta vasalnih knyazivstv EkonomikaOsnovu stanovilo zemlerobstvo u dolinah richok v silskih grodaha tezi czezi skotarstvo dobuvannya korisnih kopalen midi sribla ta nefritu poserednicka torgivlya Vazhlivim dzherelom napovnennya skarbnici buli vijskovi kampaniyi proti susidiv yih grabunok KulturaVidbuvayetsya rozvitok vlasne shanskoyi movi yaka zaznalo vplivu birmanskoyi movi Pri comu isnuvali chislenni dialekti Naprikinci isnuvannya derzhavnosti Muang Mao abo v chastini vzhe vlasne knyazivstva Mao bula skladena Hronika Mon Mao Naselennya spoviduvalo buddizm monarh funduvali ta pidtrimuvali zvedennya pagod v mistah DzherelaLiew Foon Ming 1996 The Luchuan Pingmian Campaigns 1436 1449 In the Light of Official Chinese Historiography Oriens Extremus 39 2 pp 162 203 Kam Mong Sai 2004 The History and Development of the Shan Scripts Chiang Mai Silkworm Books Daniels Christian 2006 Historical memories of a Chinese adventurer in a Tay chronicle Usurpation of the throne of a Tay polity in Yunnan 1573 1584 International Journal of Asian Studies 3 1 2006 pp 21 48 Aung Tun Sai 2009 History of the Shan State From Its Origins to 1962 Chiang Mai Silk Worm Books ISBN 978 974 9511 43 5