www.wikidata.uk-ua.nina.az

Національне історичне місце Гран Пре Національний історичний об єкт Ґран Пре 2 3 також ландшафт Гран Пре 4 5 6 об єкт на

Національне історичне місце Гран-Пре

Національний історичний об'єкт Ґран-Пре, також ландшафт Гран-Пре — об'єкт національної спадщини Канади та світової спадщини ЮНЕСКО, присвячений вшануванню специфічної матеріальної культури та історії довкола місцевості Ґран-Пре в Новій Шотландії як центру поселення акадської франкофонної меншини від 1682 до 1755 рік, та британської депортації акадійців, яка сталася під час так званої Франко-індіанської війни. Оригінальне поселення Ґран-Пре пролягало на чотирикілометровому відтинку вздовж горба поміж сучасними Вулфвіллом і Гортонвіллом. Ландшафт Ґран-Пре був внесений до списку світової спадщини у 2012 на 36 сесії ЮНЕСКО та є головним компонентом двох національних історичних пам'яток Канади.

Національний історичний об'єкт Ґран-Пре
Landscape of Grand Pré 
Світова спадщина
Меморіальна каплиця в Ґран-Пре
45°10′00″ пн. ш. 63°31′00″ зх. д. / 45.16667° пн. ш. 63.51667° зх. д. / 45.16667; -63.51667
Країна  Канада
Тип Культурний
Критерії v, vi
Об'єкт № 1404
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2012 (36 сесія)

 Національне історичне місце Гран-Пре у Вікісховищі

Історія поселення ред.

Ґран-Пре (по-французьки — велика галявина) знаходиться на березі Мінас-Бейсін, району припливних болотних угідь, вперше заселеного приблизно в 1680 році П'єром Мелансоном з Ла Вердура, його дружиною Маргаритою Міус д'Ентремонт та їх п'ятьма маленькими дітьми, які прибули з сусіднього Порт-Рояля, який був першою столицею французького поселення Акадія (Acadie по-французьки).

П'єр Мелансон і акадійці, які приєдналися до нього у Ґран-Пре, побудували там дамби, щоб стримувати припливи у Мінас-Бейсін. Вони створили багаті пасовища для своїх тварин і родючі поля для своїх посівів. Ґран-Пре стало житницею Акадії, і незабаром переросло Порт-Роял. До середини 18 століття воно стало найбільшою з численних акадійських громад навколо затоки Фанді та узбережжя Нової Шотландії (лат. «Nova Scotia») .

Колоніальні війни ред.

Стенди битв у експозиції музею

Під час війни королеви Анни стався напад на Ґран-Пре (1704 р.). Згоріла велика церква св Бенджаміна, а з нею все село. Після війни, в 1713 році, частина Акадії стала Новою Шотландією, а Порт-Роял, який став називатися Аннаполіс-Роял, став її новою столицею. Протягом наступних 40 років акадійці відмовились підписати безумовну присягу на вірність британській короні. Одні не хотіли підписувати, щоб не втратити свою релігію, деякі боялися помсти своїх співвітчизників-французів, інші не хотіли повертати зброю проти французів, ще інші живили антибританські настрої.

Під час війни короля Георга французи робили численні спроби повернути Акадію (див. Облога Аннаполіс-Роял у 1744 і в 1745). Внаслідок британських спроб забезпечити свій контроль над затокою Фанді, вони були розбиті деякими місцевими акадійцями, індіанцями мікмак і канадцями в битві при Ґран-Пре.

Акадійський пам'ятний хрест у сусідньому Гортонвіллі, що позначає місце депортації та місце Форту В'є Лоґіс

Війна отця Ле-Лутра почалася із заснування Галіфакса, який став новою столицею колонії в 1749 році. Британці заснували форт Vieux Logis у Ґран-Пре, на який напали збройні загони індіанців-мікмаків та акадійців, влаштувавши облогу Ґран-Пре.

Під час Франко-індійської війни британці мали на меті нейтралізувати будь-яку військову загрозу, яку потенційно могли представляти акадійці, та перервати життєво важливі лінії постачання, які йшли від акадійців до Луісбурґа та до збройних загонів мікмаків, вирішивши повністю депортувати акадійців з Акадії.

Після битви при форті Босежур англійці розпочали виселення акадійців. Під час кампанії за затоку Фанді (1755) підполковник Джон Вінслоу прибув до Ґран-Пре з військами 19 серпня 1755 року і влаштував штаб-квартиру в церкві. Вінслоу також побудував палісад, який нещодавно був виявлений в результаті археологічних досліджень. Чоловікам та хлопцям цього району наказали зібратися в церкві 5 вересня. Вінслоу повідомив їх, що все їхнє майно, крім їх особистих речей, має бути передане Короні і що вони та їхні сім'ї підлягають депортації, як тільки прибудуть кораблі, щоб забрати їх. (Точно в той самий час акадійців із сусіднього села Пісіґвїт ознайомили з такою самою декларацією у форті Едвард)

Деякі акадійці зуміли уникнути депортації та продовжували збройний опір проти британців протягом усіх кампаній вигнання. Однак до закінчення першого року з регіону затоки Фанді було депортовано понад 6000 акадійців. Багато сіл було спалено дотла, щоб акадійці не змогли повернутися. Ще тисячі інших людей очікувала доля бути депортованими під час другої хвилі вигнання акадійців, яка передбачала депортацію акадійців з Кейп-Бретона та Острова Принца Едварда (1758). Депортація тривала доти, доки Англія та Франція не уклали мир у 1763 році. Загалом було депортовано 12 000 акадійців. Багато акадійців померли від потоплення, голоду, ув'язнення та погодних умов.

Євангеліна ред.

Експозиція, присвячена образу Євангеліни

Коли в 1847 році у США була опублікована поема Генрі Лонґфелло «Євангеліна», історія про Депортацію та фр. le Grand Dérangement, велике вигнання, була розказана англомовному світові. Ґран-Пре, забуте майже століття, стало популярним серед американських туристів, які хотіли відвідати батьківщину героїні поеми Євангеліни. Але від споконвічного села нічого не залишилось, окрім осушувальних ровів та ряду старих верб. На місці є бюст Генрі Лонґфелло авторства сера Томаса Брока.

У 2018 році канадський історик і прозаїк Дж. Б. Джонстон опублікував роман під назвою «Капелюх», натхненний тим, що сталося в Ґран-Пре в 1755 році. У романі немає посилань на Євангеліну. Натомість увага зосереджена на двох вигаданих персонажах — 14-річній Марі та 10-річному Чарльзові.

Збереження ділянки ред.

У 1907 році Джон Фредерік Гербін, поет, історик та ювелір, чия мати була акадійкою, придбав землю, яка, як вважається, була місцем церкви Сен-Шарля, щоб вона могла бути захищена. Наступного року законодавчий орган Нової Шотландії ухвалив рішення про створення Ради повірених щодо історичних земель Ґран-Пре. Гербін побудував на цьому місці кам'яний хрест, щоб позначити кладовище церкви, використовуючи камені із залишків того, що він вважав акадійським фундаментом.

Залізниця Домініон Атлантик ред.

У 1917 році Гербін продав власність залізниці Домініон Атлантик за умови збереження права вирішувати питання використання земель самими акадійцями. Історія Акадії вже стала основним пунктом інтересу для туристичного руху на залізниці Домініон Атлантик, а ділянка Ґран-Пре була розташована прямо біля залізничної магістралі. Залізниця зробила значні інвестиції у розвиток парку і пропаганду історії та спадщини акадійців. На цьому місці були висаджені обширні сади і відкрито невеликий музей. У 1920 році Домініон Атлантик спорудив статую Євангеліни, за ескізом канадського скульптора Луї-Філіпа Еберта, після його смерті добудовану його сином Анрі. Залізниця передала права на частину землі та зібрала кошти на будівництво меморіальної церкви у Ґран-Пре. Будівництво розпочалося навесні 1922 року, а зовнішні роботи закінчили до листопада. Внутрішнє оздоблення церкви було закінчено у 1930 році, на 175-ту річницю депортації, і церква відкрилася як музей.

Парки Канади ред.

Оскільки залізничний туризм занепав внаслідок субсидованого будівництва автомобільних доріг, Атлантик Домініон продав парк федеральному уряду Канади в 1957 році. Управління парком взяла на себе Служба канадських парків . Він був визначений національним історичним об'єктом у 1982 році. У Центрі прийому та інтерпретації для відвідувачів представлені виставки про історію Ґран-Пре та Акадії. Відеопрезентація представляє історію депортації акадійців з Акадії.

Археологічна діяльність ред.

Національне історичне місце Ґран-Пре також є місцем розташування археологічних розкопок, спонсором яких є Університет Св. Марії, парки Канади та Sociéte Promotion Grand-Pré. Хоча розкопки проводяться парками Канади з 1971 року, польова школа функціонує вже десять років, протягом яких археологи визначили кладовище акадійського періоду, льох акадійського будинку безпосередньо на схід від Меморіальної церкви і робив пробні шурфи на всій території, шукаючи сліди парафіяльної церкви Сен-Шарль-де-Мойн; П'єр-Ален Бужо був церковним старостою [Marguillier aux Mines]; також був нотаріусом (1706) та суддею (1707). Виявлені акадійські артефакти включають фрагменти Сентонжської кераміки, цвяхи, скло від винних пляшок, віконне скло, французьку срібну монету 1711 року, ложки, пряжки поясів, ґудзики, глиняні люльки тощо. Здається, також є дані про окупацію військами Нової Англії, а також значні докази періоду використання земель плантаторами Нової Англії, що розпочався в 1760 р.

Експозиція музею в Ґран-Пре

Ґран-Пре як об'єкт культурної спадщини ред.

«Ландшафти Ґран-Пре» були включені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО 30 червня 2012 р., а ще раніше додані до попереднього списку Канади потенційних кандидатів на об'єкти Світової спадщини в 2004 р. 1300 га осушених болотних угідь — польдерів та археологічних розкопок у районі Ґран-Пре були визнані «винятковим прикладом адаптації перших європейських поселенців до умов північноамериканського узбережжя Атлантики» та «пам'яткою акадійського способу життя та депортації».

У 1982 р., до 300-річчя прибуття перших акадійців у цей регіон у 1682 р., Меморіальний парк Ґран-Пре був визнаний «Національним історичним місцем Канади Ґран-Пре» в ознаменування поселення та пізнішої депортації акадійців. У 1995 році місцевість та прилеглий регіон були визначені «Національним історичним місцем Канади» в районі історичного району Ґранд-Пре на честь сільського культурного ландшафту, який є одним з найдавніших прикладів обробітку та використання земель європейськими поселенцями в Канаді.

«Район збереження спадщини Ґран-Пре» був визначений відповідно до провінційного Закону про спадщину в 1999 році і охоплює територію поселення Ґран-Пре та околиць, а також Об'єкт Національної історичної спадщини Канади Ґран-Пре.

Посилання ред.

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Нова Шотландія. Місця, які варто побачити.//Placeandsee.com
  3. Об'єкти світової спадщини ЮНЕСКО у США та Канаді.//Prezi, Mar 28 2019
  4. . IPress.ua. 1 липня 2012. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 4 лютого 2021. 
  5. . РБК-Україна. 2 липня 2012. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 4 лютого 2021. 
  6. . УНН. 1 липня 2012. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2021. 
  7. ↑ . World Heritage List. UNESCO. 2012. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 4 листопада 2020. 
  8. Patterson, Stephen E. (1998). Indian-White Relations in Nova Scotia, 1749-61: A Study in Political Interaction. У P.A. Buckner. The Acadiensis Reader: Atlantic Canada Before Confederation (вид. 3rd). Acadiensis Press. с. 105-106. ISBN 978-0-919107-44-1. 
  9. Johnston, A.J.B. (2004). Grand-Pré, Heart of Acadie. Halifax, Nova Scotia: Nimbus Publishing. с. 50–65. 
  10. . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 1 лютого 2018. 
  11. Glen Parker. «Treasures of Grand Pre». The Chronicle Herald. May 24, 2010, p. A6.
  12. . CBC News. 30 червня 2012. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 4 листопада 2020. 
  13. . Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 4 листопада 2020. 

Список літератури ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nacionalnij istorichnij ob yekt Gran Pre 2 3 takozh landshaft Gran Pre 4 5 6 ob yekt nacionalnoyi spadshini Kanadi ta svitovoyi spadshini YuNESKO prisvyachenij vshanuvannyu specifichnoyi materialnoyi kulturi ta istoriyi dovkola miscevosti Gran Pre v Novij Shotlandiyi yak centru poselennya akadskoyi frankofonnoyi menshini vid 1682 do 1755 rik ta britanskoyi deportaciyi akadijciv yaka stalasya pid chas tak zvanoyi Franko indianskoyi vijni Originalne poselennya Gran Pre prolyagalo na chotirikilometrovomu vidtinku vzdovzh gorba pomizh suchasnimi Vulfvillom i Gortonvillom Landshaft Gran Pre buv vnesenij do spisku svitovoyi spadshini u 2012 na 36 sesiyi YuNESKO ta ye golovnim komponentom dvoh nacionalnih istorichnih pam yatok Kanadi 7 Nacionalnij istorichnij ob yekt Gran PreLandscape of Grand Pre 1 Svitova spadshinaMemorialna kaplicya v Gran Pre45 10 00 pn sh 63 31 00 zh d 45 16667 pn sh 63 51667 zh d 45 16667 63 51667Krayina KanadaTip KulturnijKriteriyi v viOb yekt 1404Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2012 36 sesiya Nacionalne istorichne misce Gran Pre u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya poselennya 1 1 Kolonialni vijni 2 Yevangelina 3 Zberezhennya dilyanki 3 1 Zaliznicya Dominion Atlantik 3 2 Parki Kanadi 3 3 Arheologichna diyalnist 4 Gran Pre yak ob yekt kulturnoyi spadshini 5 Posilannya 6 Spisok literaturiIstoriya poselennya red Gran Pre po francuzki velika galyavina znahoditsya na berezi Minas Bejsin rajonu priplivnih bolotnih ugid vpershe zaselenogo priblizno v 1680 roci P yerom Melansonom z La Verdura jogo druzhinoyu Margaritoyu Mius d Entremont ta yih p yatma malenkimi ditmi yaki pribuli z susidnogo Port Royalya yakij buv pershoyu stoliceyu francuzkogo poselennya Akadiya Acadie po francuzki P yer Melanson i akadijci yaki priyednalisya do nogo u Gran Pre pobuduvali tam dambi shob strimuvati priplivi u Minas Bejsin Voni stvorili bagati pasovisha dlya svoyih tvarin i rodyuchi polya dlya svoyih posiviv Gran Pre stalo zhitniceyu Akadiyi i nezabarom pereroslo Port Royal Do seredini 18 stolittya vono stalo najbilshoyu z chislennih akadijskih gromad navkolo zatoki Fandi ta uzberezhzhya Novoyi Shotlandiyi lat Nova Scotia Kolonialni vijni red nbsp Stendi bitv u ekspoziciyi muzeyuPid chas vijni korolevi Anni stavsya napad na Gran Pre 1704 r Zgorila velika cerkva sv Bendzhamina a z neyu vse selo Pislya vijni v 1713 roci chastina Akadiyi stala Novoyu Shotlandiyeyu a Port Royal yakij stav nazivatisya Annapolis Royal stav yiyi novoyu stoliceyu Protyagom nastupnih 40 rokiv akadijci vidmovilis pidpisati bezumovnu prisyagu na virnist britanskij koroni Odni ne hotili pidpisuvati shob ne vtratiti svoyu religiyu deyaki boyalisya pomsti svoyih spivvitchiznikiv francuziv inshi ne hotili povertati zbroyu proti francuziv she inshi zhivili antibritanski nastroyi Pid chas vijni korolya Georga francuzi robili chislenni sprobi povernuti Akadiyu div Obloga Annapolis Royal u 1744 i v 1745 Vnaslidok britanskih sprob zabezpechiti svij kontrol nad zatokoyu Fandi voni buli rozbiti deyakimi miscevimi akadijcyami indiancyami mikmak i kanadcyami v bitvi pri Gran Pre nbsp Akadijskij pam yatnij hrest u susidnomu Gortonvilli sho poznachaye misce deportaciyi ta misce Fortu V ye LogisVijna otcya Le Lutra pochalasya iz zasnuvannya Galifaksa yakij stav novoyu stoliceyu koloniyi v 1749 roci Britanci zasnuvali fort Vieux Logis u Gran Pre na yakij napali zbrojni zagoni indianciv mikmakiv ta akadijciv vlashtuvavshi oblogu Gran Pre Pid chas Franko indijskoyi vijni britanci mali na meti nejtralizuvati bud yaku vijskovu zagrozu yaku potencijno mogli predstavlyati akadijci ta perervati zhittyevo vazhlivi liniyi postachannya yaki jshli vid akadijciv do Luisburga ta do zbrojnih zagoniv mikmakiv virishivshi povnistyu deportuvati akadijciv z Akadiyi 8 Pislya bitvi pri forti Bosezhur anglijci rozpochali viselennya akadijciv Pid chas kampaniyi za zatoku Fandi 1755 pidpolkovnik Dzhon Vinslou pribuv do Gran Pre z vijskami 19 serpnya 1755 roku i vlashtuvav shtab kvartiru v cerkvi Vinslou takozh pobuduvav palisad yakij neshodavno buv viyavlenij v rezultati arheologichnih doslidzhen Cholovikam ta hlopcyam cogo rajonu nakazali zibratisya v cerkvi 5 veresnya Vinslou povidomiv yih sho vse yihnye majno krim yih osobistih rechej maye buti peredane Koroni i sho voni ta yihni sim yi pidlyagayut deportaciyi yak tilki pribudut korabli shob zabrati yih Tochno v toj samij chas akadijciv iz susidnogo sela Pisigvyit oznajomili z takoyu samoyu deklaraciyeyu u forti Edvard 9 Deyaki akadijci zumili uniknuti deportaciyi ta prodovzhuvali zbrojnij opir proti britanciv protyagom usih kampanij vignannya Odnak do zakinchennya pershogo roku z regionu zatoki Fandi bulo deportovano ponad 6000 akadijciv Bagato sil bulo spaleno dotla shob akadijci ne zmogli povernutisya She tisyachi inshih lyudej ochikuvala dolya buti deportovanimi pid chas drugoyi hvili vignannya akadijciv yaka peredbachala deportaciyu akadijciv z Kejp Bretona ta Ostrova Princa Edvarda 1758 Deportaciya trivala doti doki Angliya ta Franciya ne uklali mir u 1763 roci Zagalom bulo deportovano 12 000 akadijciv Bagato akadijciv pomerli vid potoplennya golodu uv yaznennya ta pogodnih umov Yevangelina red nbsp Ekspoziciya prisvyachena obrazu YevangeliniKoli v 1847 roci u SShA bula opublikovana poema Genri Longfello Yevangelina istoriya pro Deportaciyu ta fr le Grand Derangement velike vignannya bula rozkazana anglomovnomu svitovi Gran Pre zabute majzhe stolittya stalo populyarnim sered amerikanskih turistiv yaki hotili vidvidati batkivshinu geroyini poemi Yevangelini Ale vid spokonvichnogo sela nichogo ne zalishilos okrim osushuvalnih roviv ta ryadu starih verb Na misci ye byust Genri Longfello avtorstva sera Tomasa Broka U 2018 roci kanadskij istorik i prozayik Dzh B Dzhonston opublikuvav roman pid nazvoyu Kapelyuh nathnennij tim sho stalosya v Gran Pre v 1755 roci U romani nemaye posilan na Yevangelinu Natomist uvaga zoseredzhena na dvoh vigadanih personazhah 14 richnij Mari ta 10 richnomu Charlzovi 10 Zberezhennya dilyanki red U 1907 roci Dzhon Frederik Gerbin poet istorik ta yuvelir chiya mati bula akadijkoyu pridbav zemlyu yaka yak vvazhayetsya bula miscem cerkvi Sen Sharlya shob vona mogla buti zahishena Nastupnogo roku zakonodavchij organ Novoyi Shotlandiyi uhvaliv rishennya pro stvorennya Radi povirenih shodo istorichnih zemel Gran Pre Gerbin pobuduvav na comu misci kam yanij hrest shob poznachiti kladovishe cerkvi vikoristovuyuchi kameni iz zalishkiv togo sho vin vvazhav akadijskim fundamentom Zaliznicya Dominion Atlantik red U 1917 roci Gerbin prodav vlasnist zaliznici Dominion Atlantik za umovi zberezhennya prava virishuvati pitannya vikoristannya zemel samimi akadijcyami Istoriya Akadiyi vzhe stala osnovnim punktom interesu dlya turistichnogo ruhu na zaliznici Dominion Atlantik a dilyanka Gran Pre bula roztashovana pryamo bilya zaliznichnoyi magistrali Zaliznicya zrobila znachni investiciyi u rozvitok parku i propagandu istoriyi ta spadshini akadijciv Na comu misci buli visadzheni obshirni sadi i vidkrito nevelikij muzej U 1920 roci Dominion Atlantik sporudiv statuyu Yevangelini za eskizom kanadskogo skulptora Luyi Filipa Eberta pislya jogo smerti dobudovanu jogo sinom Anri Zaliznicya peredala prava na chastinu zemli ta zibrala koshti na budivnictvo memorialnoyi cerkvi u Gran Pre Budivnictvo rozpochalosya navesni 1922 roku a zovnishni roboti zakinchili do listopada Vnutrishnye ozdoblennya cerkvi bulo zakincheno u 1930 roci na 175 tu richnicyu deportaciyi i cerkva vidkrilasya yak muzej Parki Kanadi red Oskilki zaliznichnij turizm zanepav vnaslidok subsidovanogo budivnictva avtomobilnih dorig Atlantik Dominion prodav park federalnomu uryadu Kanadi v 1957 roci Upravlinnya parkom vzyala na sebe Sluzhba kanadskih parkiv Vin buv viznachenij nacionalnim istorichnim ob yektom u 1982 roci U Centri prijomu ta interpretaciyi dlya vidviduvachiv predstavleni vistavki pro istoriyu Gran Pre ta Akadiyi Videoprezentaciya predstavlyaye istoriyu deportaciyi akadijciv z Akadiyi Arheologichna diyalnist red Nacionalne istorichne misce Gran Pre takozh ye miscem roztashuvannya arheologichnih rozkopok sponsorom yakih ye Universitet Sv Mariyi parki Kanadi ta Societe Promotion Grand Pre Hocha rozkopki provodyatsya parkami Kanadi z 1971 roku polova shkola funkcionuye vzhe desyat rokiv protyagom yakih arheologi viznachili kladovishe akadijskogo periodu loh akadijskogo budinku bezposeredno na shid vid Memorialnoyi cerkvi i robiv probni shurfi na vsij teritoriyi shukayuchi slidi parafiyalnoyi cerkvi Sen Sharl de Mojn P yer Alen Buzho buv cerkovnim starostoyu Marguillier aux Mines takozh buv notariusom 1706 ta suddeyu 1707 Viyavleni akadijski artefakti vklyuchayut fragmenti Sentonzhskoyi keramiki cvyahi sklo vid vinnih plyashok vikonne sklo francuzku sribnu monetu 1711 roku lozhki pryazhki poyasiv gudziki glinyani lyulki tosho Zdayetsya takozh ye dani pro okupaciyu vijskami Novoyi Angliyi a takozh znachni dokazi periodu vikoristannya zemel plantatorami Novoyi Angliyi sho rozpochavsya v 1760 r 11 nbsp Ekspoziciya muzeyu v Gran PreGran Pre yak ob yekt kulturnoyi spadshini red Landshafti Gran Pre buli vklyucheni do spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO 30 chervnya 2012 r 7 12 a she ranishe dodani do poperednogo spisku Kanadi potencijnih kandidativ na ob yekti Svitovoyi spadshini v 2004 r 13 1300 ga osushenih bolotnih ugid polderiv ta arheologichnih rozkopok u rajoni Gran Pre buli viznani vinyatkovim prikladom adaptaciyi pershih yevropejskih poselenciv do umov pivnichnoamerikanskogo uzberezhzhya Atlantiki ta pam yatkoyu akadijskogo sposobu zhittya ta deportaciyi U 1982 r do 300 richchya pributtya pershih akadijciv u cej region u 1682 r Memorialnij park Gran Pre buv viznanij Nacionalnim istorichnim miscem Kanadi Gran Pre v oznamenuvannya poselennya ta piznishoyi deportaciyi akadijciv U 1995 roci miscevist ta prileglij region buli viznacheni Nacionalnim istorichnim miscem Kanadi v rajoni istorichnogo rajonu Grand Pre na chest silskogo kulturnogo landshaftu yakij ye odnim z najdavnishih prikladiv obrobitku ta vikoristannya zemel yevropejskimi poselencyami v Kanadi Rajon zberezhennya spadshini Gran Pre buv viznachenij vidpovidno do provincijnogo Zakonu pro spadshinu v 1999 roci i ohoplyuye teritoriyu poselennya Gran Pre ta okolic a takozh Ob yekt Nacionalnoyi istorichnoyi spadshini Kanadi Gran Pre nbsp Oglyadova tochka z informacijnimi stendami nbsp Viglyad istorichnogo landshaftu Gran PrePosilannya red Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Nova Shotlandiya Miscya yaki varto pobachiti Placeandsee com Ob yekti svitovoyi spadshini YuNESKO u SShA ta Kanadi Prezi Mar 28 2019 Vsesvitnyu spadshinu YuNESKO popovnili she 8 ob yektiv IPress ua 1 lipnya 2012 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2021 Procitovano 4 lyutogo 2021 YuNESKO vzyala pid ohoronu baziliku Rizdva Hristovogo ta mistechko perliv u Bahrejni RBK Ukrayina 2 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 4 lyutogo 2021 Ob yekti z 8 krayin svitu popovnili Spisok Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO UNN 1 lipnya 2012 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 4 lyutogo 2021 a b Landscape of Grand Pre World Heritage List UNESCO 2012 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 4 listopada 2020 Patterson Stephen E 1998 Indian White Relations in Nova Scotia 1749 61 A Study in Political Interaction U P A Buckner The Acadiensis Reader Atlantic Canada Before Confederation vid 3rd Acadiensis Press s 105 106 ISBN 978 0 919107 44 1 Johnston A J B 2004 Grand Pre Heart of Acadie Halifax Nova Scotia Nimbus Publishing s 50 65 A J B Johnston Arhiv originalu za 27 veresnya 2017 Procitovano 1 lyutogo 2018 Glen Parker Treasures of Grand Pre The Chronicle Herald May 24 2010 p A6 Grand Pre named UNESCO World Heritage site CBC News 30 chervnya 2012 Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 4 listopada 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 4 listopada 2020 Spisok literaturi red Patterson Stephen E 1994 1744 1763 Colonial Wars and Aboriginal Peoples U Phillip Buckner The Atlantic Region to Confederation A History University of Toronto Press s 144 ISBN 978 1 4875 1676 5 JSTOR 10 3138 j ctt15jjfrm Grand Pre National Historic Site of Canada Arhivovano 23 lipnya 2018 u Wayback Machine at Parks Canada Societe Promotion Grand Pre key reference Les Ami e s de Grand Pre Musee Acadien of the Universite de Moncton Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nacionalne istorichne misce Gran Pre amp oldid 40441985