Респу́бліка Кіриба́ті (кір. Ribaberikin Kiribati, МФА: [ˈkiɾibas], англ. Republic of Kiribati, МФА: [ˈkɪrɨbæs]) — острівна держава, розміщена на островах та атолах у центральній та західній частині Тихого океану, що складається з трьох груп коралових атолів і вулканічного острова. Межує на заході з територіальними водами Маршаллових Островів та Федеративних Штатів Мікронезії, на заході та південному заході з територіальними водами Науру, Соломонових Островів та Тувалу, на півдні та південному сході межує з територіальними водами Токелау, островів Кука та Французької Полінезії, на півночі та північному сході межує з нейтральними тихоокеанськими водами. Довжина прибережної лінії 1143 км. Загальна площа островів становить 726,34 км². Населення становить 92 533 особи (2005 р.). Столиця Кірибаті — Південна Тарава. Незалежність колонії Острови Гілберта від Великої Британії була проголошена 12 липня 1979 року, того ж року вона була офіційно перейменована на Республіку Кірибаті.
Республіка Кірибаті | |||||
| |||||
Девіз: Te Mauri, Te Raoi ao Te Tabomoa Health, Peace and Prosperity (Здоров'я, мир та процвітання) | |||||
Гімн: | |||||
Столиця | Південна Тарава country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Офіційні мови | кірибаті, англійська | ||||
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Танеті Мамау | ||||
Незалежність | |||||
- від Великої Британії | 12 липня 1979 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 726 км² (186-та) | ||||
- Внутр. води | 0 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка чер. 2005 | 105 432 (197-та) | ||||
- перепис 2000 | 84 494 | ||||
- Густота | 137/км² (73-тя) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | 206 млн. $1 (213-та) | ||||
- На душу населення | 2 358 $ (136-та) | ||||
Валюта | Австралійський долар (AUD ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
Коди ISO 3166 | KI / KIR / 296 | ||||
Домен | .ki | ||||
Телефонний код | +686 | ||||
1 Приблизно рівна сума надходить з зовнішніх джерел. | |||||
|
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Етимологія
Сучасна назва країни походить від спотвореної англійської назви Островів Гілберта — «Gilbert Islands», яке місцевою мовою вимовляється як [kiri:ba:s] (Кі́рібас), а записується як Kiribati.
Географія
Кірибаті розташована на 32 коралових островах в архіпелагах: Кірибаті (Гілберта), Лайн (Центральні Полінезійські Споради), Равакі (Фенікс), включаючи найбільший атол світу Кіритіматі (острів Різдва), а також на океанічному острові Банаба. Відстань від найзахіднішого до найсхіднішого острова становить 4000 км.
32 атоли та один острів (Банаба) розділені на 4 групи островів (із заходу на схід):
- острів Банаба — неподалік від Науру
- 16 островів архіпелагу Гілберта, включаючи атол Тарава
- 8 островів архіпелагу Фенікс
- 8 островів архіпелагу Лайн
Острови Гілберта — група островів в південно-східній частині Мікронезії. Загальна площа — 279,23 км². У межах архіпелагу можна виділити три підгрупи островів Гілберта, які розрізняються за кількістю опадів: Північна підгрупа (атоли і ), Центральна підгрупа (атоли , , Тарава, , , , ) та Південна підгрупа (атоли , Табітеуеа, , , Онотоа, , ).
Клімат
Більшість островів у архіпелазі Гілберта і кілька островів у архіпелагах Лайн і Фенікс розташовані в сухому поясі екваторіальної океанічної кліматичної зони.
З давніх-давен місцеві жителі виділяють два сезони в році. Перший з них — Aumeang, який починається одночасно з появою на небосхилі зоряного скупчення Плеяд. Другий сезон — Aumaiaki, який починається одночасно з появою на небосхилі сузір'я Скорпіона. Перший сезон зазвичай триває з жовтня по березень, другий — з квітня по вересень. Більш дощовим є сезон Aumeang, тоді як сезон Aumaiaki є більш посушливим. Дослідження напрямку вітрів, яке проводили на атолі Тарава від 1978 до 1983 року, вказує на те, що з грудня по травень переважають вітри, що дмуть зі сходу і північного сходу, а у квітні-листопаді — зі сходу і південного сходу. При цьому вітри з грудня по травень дмуть сильніше.
Клімат Кірибаті залежить від двох зон конвергенції: міжтропічної, яка визначає рівень опадів на північних атолах, та південнотихоокеанської, яка визначає рівень опадів на південних атолах. З цими двома поняттями пов'язані дві аномалії — явища Ель-Ніньйо і Ла-Нінья. Під час Ель-Ніньйо межтропічна зона конвергенції пересувається на північ у бік екватора, а Ла-Нінья — на південь у бік від екватора. Під час Ель-Ніньйо на островах Кірибаті випадають сильні дощі, а під час Ла-Нінья настає сильна посуха.
На північних атолах архіпелагу Гілберта і північних островах Лайн, окрім Кіритіматі, опадів випадає більше, ніж на атолах, що лежать на півдні. Рівень опадів у Кірибаті варіює від 1100 мм на півдні островів Гілберта (атол Таман) до 3000 мм на рік на півночі (атол Бутарітарі) і від 4000 мм в архіпелазі Лайн (атол Тераїна) до 800 мм на атолі Кантон (острови Фенікс). Урагани бувають досить рідко.
Клімат Тарави | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Норма опадів, мм | 220 | 180 | 180 | 190 | 170 | 160 | 160 | 160 | 120 | 140 | 120 | 220 | 2020 |
Джерело: Pacific Climate Change Science Program |
Найсухішими місяцями в році є травень і червень. Сезон дощів на островах Гілберта триває з жовтня по квітень. Періодично трапляються посухи (особливо в центральних і південних островах архіпелагу Гілберта, на островах Фенікс і острові Різдва), які згубно впливають на сільськогосподарські рослини (насамперед кокосову пальму).
Середньорічна температура в Кірибаті варіюється від 26 до 32 °C. Найспекотніші місяці — вересень-листопад, найхолодніші — січень-березень.
Значну загрозу майбутньому країни становить глобальне потепління, і в тому числі пов'язане з ним підвищення рівня Світового океану, в результаті якого острови заввишки менш як 5 м можуть опинитися під водою. У листопаді 2010 року президент Кірибаті на конференції з питань зміни клімату, що відбулася в столиці Кірибаті Південній Тараві, звернув увагу провідних держав світу, що роблять значний внесок у забруднення атмосфери парниковими газами, до цієї проблеми та заявив, що республіка повинна бути готовою до будь-яких наслідків, викликаних глобальним потеплінням, в тому числі до необхідності переселення громадян країни.
Ґрунти та гідрологія
Ґрунти Кірибаті — високолужні, коралового походження, досить бідні. Зазвичай вони пористі, через що дуже погано затримують вологу. Також тутешні ґрунти містять дуже мало органічних і мінеральних речовин, за винятком кальцію, натрію і магнію. Вміст органічного вуглецю в підґрунті вкрай низький (менш як 0,5 %), за винятком тих місць, де вирощують таро (лат. Cyrtosperma chamissonis). Фосфатні ґрунти поширені по всій республіці. Також зустрічаються коричнево-червоні ґрунти, що утворилися з гуано, який накопичився в гаях рослини лат. Pisonia grandis.
Річки на атолах Кірибаті відсутні через маленьку площу, низьку висотність, пористість ґрунтів. Замість цього в результаті проливних дощів вода, що просочується крізь ґрунт, утворює лінзу злегка солонуватої води. Дістатися до неї можна якщо викопати колодязь. Крім води, яку можна зібрати з листя кокосової пальми після дощів, ці лінзи — єдине джерело прісної води на більшості островів Кірибаті. Солоність ґрунтових вод зазвичай зменшується при віддаленні від лагуни й океану. Розташування і рівень ґрунтових вод багато в чому визначають особливості флори, розташування криниць і оброблюваних земель. Неконтрольований процес урбанізації та зростання чисельності населення в Південній Тараві привели до потрапляння в декількох місцях стічних вод у ґрунтові. Значну загрозу для наявних запасів прісної води на атолах становить підвищення рівня води Світового океану. Прісноводні озера є лише на островах Кіритіматі [ru]. Загалом на островах Республіки Кірибаті є близько 100 маленьких солоних озер. Деякі з них мають діаметр кілька кілометрів.
Флора і фауна
Через маленьку площу суходолу, віддаленість від континентів, порівняно молодий геологічний вік атолів, а також суворі природні умови на островах Гілберта налічується лише 83 види місцевих рослин, жодна з яких не є ендеміком. Вісім видів рослин, імовірно, були завезені аборигенами, а сумарна кількість судинних рослин, виявлених на островах за увесь час, — приблизно 306 видів.
До рослин, які були завезені аборигенами, належать (), таро (Colocasia esculenta), (), ямс (Dioscorea spp.), два види хлібного дерева (Artocarpus altilis та A. mariannensis) і (). Рослини пандан покрівельний (Pandanus tectorius) і кокосова пальма (Cocos nucfera), ймовірно, мають подвійне походження: на багатьох островах це корінні рослини, на інших — завезені людиною. Чотири рослини: таро, кокосова пальма, хлібне дерево і пандан — відігравали та відіграють одну з ключових ролей в харчуванні місцевих жителів. Також зустрічаються характерні для всіх атолів Океанії рослини Scaevola taccada (кір. te mao), (кір. te ren), Morinda citrifolia (кір. te non), (кір. te uri), (кір. te ngea) і мангрові дерева.
Основні представники морської фауни — лобстери, кокосові краби, тридакни, конуси (морські черевоногих молюсків), голотурії (або морські огірки). Прибережні води островів дуже багаті рибою (близько 600—800 видів) і коралами (близько 200 видів). Риба завжди була основним джерелом їжі для місцевих жителів. У прибережних водах зустрічаються (Lutjanidae), (Albula vulpes), молочні риби (Chanos chalzos), (лат. Valamugil), барабулеві (Upeneus spp.), ставриди (Caranx spp.). Зустрічається кілька видів морських черепах.
Світ ссавців Кірибаті вкрай бідний. Єдиним наземним ссавцем, поміченим на островах під час Американської наукової експедиції в першій половині XIX століття, був малий пацюк. Жителі розводять домашню птицю і свиней. Світ орнітофауни досить різноманітний: загалом у країні мешкає 75 видів птахів, одна з яких є ендеміком — це очеретянка (Acrocephalus aequinoctialis), що мешкає на Кіритіматі. Більшість островів у архіпелагах Лайн і Фенікс є дуже великими колоніями птахів. Наприклад, острови Молден і [en], а також частина острова Кіритіматі оголошені [en].
Політика
Глава держави й уряду — президент;
Законодавчий орган: Палата Асамблеї;
Політична система: ліберальна демократія.
Правоохоронні та військові органи
Правоохоронна діяльність на Кірибаті здійснюється Поліцейською службою Кірибаті, яка відповідає за всі правоохоронні та воєнізовані функції в острівній державі. Поліцейські пости розташовані на всіх островах. Поліція має один патрульний катер тихоокеанського типу «RKS Teanoai II». Кірибаті не має збройних сил і покладається на Австралію та Нову Зеландію в питаннях оборони.
Головна в'язниця на Кірибаті розташована в місті Бетіо і має назву «В'язниця імені Вальтера Бетіо». Також є в'язниця в на Кіритіматі.
Згідно з історичним британським законом, чоловіча гомосексуальність є незаконною в Кірибаті, і за неї передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 14 років, але цей закон не застосовується. Кірибаті ще не пішла шляхом Сполученого Королівства, після доповіді Вольфендена, щодо декриміналізації актів чоловічої гомосексуальності, починаючи з положень Закону Великої Британії про сексуальні злочини 1957 року. Жіноча гомосексуальність є легальною, але лесбійки можуть стикатися з насильством і дискримінацією. Однак, дискримінація у сфері зайнятості за ознакою сексуальної орієнтації заборонена.
Населення
Населення 87 000 осіб (2000); 96 % — кірибаті (мікронезійці);
Мови: англійська (державна), гільбертська (кірибаті).
Історія
Про заселення островів Кірибаті та їхню ранню історію відомо дуже мало. Проте, існують припущення, що предки сучасного народу Кірибаті прибули на острови Гілберта зі східної Меланезії на початку I тисячоліття н. е. Острови Лайн і Фенікс до часу їх відкриття європейцями та американцями були безлюдними. Однак на цих атолах залишилися сліди людської присутності в далекому минулому. Це спонукало вчених до спроби пояснити причини зникнення місцевого населення на архіпелагах Лайн і Фенікс. Одна з поширених думок — така, що в умовах невеликої площі, віддаленості від інших архіпелагів, посушливого клімату та дефіциту прісної води жити на цих островах було вкрай важко. Тому люди, що заселили острови, були змушені незабаром покинути їх.
Острови вперше були відкриті командами британських та американських суден наприкінці XVIII — на початку XIX століття. 1820 року російський мандрівник, адмірал Іван Крузенштерн назвав їх островами Гілберта на честь англійського капітана [en], який відкрив острови в 1788 році («Кірибаті» — це місцева вимова англійського слова «gilberts»). Традиційна ж назва островів Гілберта — Тунгару (кір. Tungaru).
Перші британські поселенці прибули на острови 1837 року. У 1892 році острови Гілберта з сусідніми островами Елліс стали протекторатом Британської імперії. 1916 року острови Елліс об'єднано з островами Гілберта, сформовано єдину колонію Острови Гілберта та Елліс. Острів Кіритіматі став частиною колонії в 1919 році, а острови Фенікс — у 1937-му.
Під час Другої світової війни острів Банаба і більшість островів архіпелагу Гілберта, в тому числі атол Тарава, були окуповані Японією. Тарава — місце, де відбулася одна з найбільш кровопролитних битв на тихоокеанському театрі воєнних дій (у листопаді 1943 року, між японською та американською армією біля села , колишньої столиці колонії).
1963 року колоніальна влада провела перші серйозні реформи в управлінні колонією. Було сформовано Виконавчу і Консультативну ради. В останню допустили представників місцевого населення, яких призначав місцевий резидент-комісар. 1967 року Виконавчу раду перетворено в Урядову раду, а Консультативну раду — в Палату представників за участю чиновників колоніальної адміністрації та 24 членів, яких обирало місцеве населення. 1971 року колонія отримала статус самоврядної одиниці. На її чолі поставлено губернатора. Новостворену Законодавчу раду обирало переважно місцеве населення. Депутати обирали зі свого складу представника, який захищав їх інтереси в новій Виконавчій раді.
У 1975 році колонію розділено на самостійні колонії Острови Гілберта та Острови Елліс. У 1978 році острови Елліс стали незалежною державою (сучасна назва — Тувалу). 12 липня 1979 року незалежність здобули острови Гілберта (сучасна назва — Республіка Кірибаті). 1983 року набрав чинності договір про дружбу між США і Кірибаті, укладений ще в 1979 році, за яким США відмовлялися від претензій на 14 островів у архіпелагах Лайн і Фенікс, визнавши їх частиною Кірибаті.
Основною проблемою республіки завжди була перенаселеність островів. 1988 року частина населення Тарави переселилась на менш густонаселені острови республіки. У 1994 році президентом країни обрано Тебуроро Тіто (був переобраний у 1998 році). 1999 року республіка Кірибаті стала членом ООН.
У 2002 році вийшов закон, що дозволяє уряду країни закривати газети. Це сталося невдовзі після появи першої успішної неурядової газети. Президент Тіто був переобраний у 2003 році, але в березні 2003 року він був зміщений із займаної посади. У липні 2003 року президентом став Аноте Тонг з опозиційної партії.
Економіка
Загальна характеристика
За винятком періоду від 1994 до 1998 року, коли відзначався значний економічний ріст, викликаний, перш за все, економічними заходами держави направленими на стимулювання, економіка Кірибаті розвивалася порівняно повільними темпами. У 1999 році показник ВНП виріс лише на 1,7 %. В економіці цієї аграрної країни продовжує переважати державний сектор. Поєднання повільних темпів економічного зростання і низький рівень послуг привів до того, що Кірибаті серед 12 тихоокеанських держав — членів Азійського банку розвитку за індексом людського розвитку посіла в 1999 році 8-ме місце.
Значними перешкодами на шляху розвитку цієї мікрокраїни є не лише маленька площа суходолу, але й екологічні та географічні чинники, включаючи віддаленість від світових ринків збуту продукції, географічна розпорошеність, вразливість перед природними лихами та вкрай обмежений внутрішній ринок.
У зв'язку з обмеженими можливостями для економічного зростання з точки зору площі країни, наявності природних багатств, малих трудових ресурсів і низького ВНП, а тому вузьким внутрішнім ринком, єдиним шляхом економічного розвитку для цієї острівної держави є залучення мігрантів (як одного з факторів виробництва), грошових переказів і грошової допомоги інших держав (фінансових трансфертів) і опора на державу (державне фінансування економіки). За такою моделлю потрібно підтримувати високий рівень споживання всередині країни.
Республіка Кірибаті стала незалежною 1979 року, невдовзі після вироблення родовища фосфатів на острові Банаба, причому ці мінерали становили 85 % всього експорту країни, 45 % ВНП і 50 % державного бюджету. Відтоді основними джерелами доходів для Кірибаті стали копра і рибна продукція. Основним роботодавцем у країні є держава, яка, попри свої можливості, не може розв'язати проблеми працевлаштування молодих громадян країни, багато з яких не мають достатнього рівня освіти. Іншим джерелом доходу для Кірибаті останніми роками стала видача ліцензій на право вилову риби в її особливій економічній зоні.
Грошова система і фінанси
Грошова одиниця Кірибаті — австралійський долар, однак від 1979 року в обігу на території республіки діють також кірибатські долари, які відносяться як 1:1 до австралійського долара. В обігу перебувають 7 видів монет номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 кірибатських центів, 1 і 2 долари. Усі монети, крім монет у 50 центів і 1 долар, мають ті самі розміри, що й відповідні австралійські. Монета в 50 центів має круглу форму, тоді як в 1 долар — форму дванадцятикутника.
За бюджетом на 2005 рік витрати становили 73 058 тисяч, а доходи — 78 563 тисяч австралійських доларів. Найбільшою статтею видаткової частини бюджету є витрати на освіту. Витрати на підтримання порядку і безпеки країни становлять 7 405 тисяч австралійських доларів. Частка витрат на охорону здоров'я у 2005 році становила 17 % всіх витрат. Серед доходів найбільше значення мають надходження від податків і мит, причому вирішальну роль відіграють непрямі податки — 62 % всіх доходів.
Важливим джерелом поповнення бюджету країни є також поштові марки, які викликають зацікавленість філателістів з усього світу.
Від 2001 до 2005 рік спостерігалося зниження надходжень до державного бюджету, що пов'язано зі зменшенням доходів від видачі ліцензій на вилов риби в особливій економічній зоні країни.
У Кірибаті діють два банки — Банк Розвитку Кірибаті (англ. Development Bank of Kiribati) і Банк Кірибаті (англ. Bank of Kiribati). Останній банк є спільною установою уряду Кірибаті та корпорації «Westpac Banking Corporation of Australia» (Австралія). Банк Кірибаті надає повний пакет фінансових послуг, включаючи міжнародні угоди.
Сільське господарство
Попри те, що в Кірибаті існують значні обмеження для розвитку сільського господарства (зокрема, через маленьку площі атолів), техніка обробітку землі в цій тихоокеанській республіці досягла досить високого рівня. Розвиток сільського господарства, проте, негативно позначився на рослинному покриві островів, зокрема, призвів до знеліснення.
Одна з найважливіших сільськогосподарських культур у Кірибаті — гігантське болотне таро, з якого отримують цінний крохмаль. Однак останнім часом у зв'язку зі збільшенням споживання рису і борошна роль таро дещо знизилася. Також знизилась врожайність цієї сільськогосподарської рослини на атолі Тарава, що пов'язано з поширенням жука-паразита виду Papuana huebneri.
Попри невелику площу країни й бідні ґрунти, сільське господарство відіграє одну з ключових ролей в економіці Кірибаті. Значних успіхів досягнуто в збільшенні виробництва копри, одного з основних експортних товарів цієї держави. 1998 року експортовано 7577 тонн копри на загальну суму в A$ 4,5 млн (наприклад, риби тоді експортовано на суму в A$ l млн). Серед інших важливих сільськогосподарських рослин можна виділити пандан, хлібне дерево, папаю (лат. Carica papaya).
Одним з пріоритетних напрямків розвитку економіки є зниження частки імпортованої сільськогосподарської продукції. Досягнення цієї мети можливе лише при інтенсифікації сільського господарства, яка дозволить також розв'язати проблеми забезпечення їжею населення країни яке зростає (проте це проблематично здійснити).
У прибережних водах і лагунах атолів мешкає безліч цінних видів риб і молюсків. Значне місце в раціоні місцевих жителів займають молюски тридакни (лат. Tridacnidae), яких вони розводять.
Зовнішня політика
Кірибаті підтримує зв'язки переважно з державами басейну Тихого океану. Має дипломатичні відносини з Тайванем.
Відносини з Україною
Між Кірибаті та Україною не встановлено дипломатичних відносин.
Примітки
- Thomas, Frank R. Kiribati: "Some aspects of human ecology, " forty years later [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Natural Museum Of Natural History Smithsonian Institution, Washington D.C., USA, 2003.
- Burgess, S.M.The Climate and Weather of Western Kiribati. Miscellaneous publication, New Zealand Meteorological Service. — Ministry of Transport, New Zealand Meteorological Service, Wellington, 1987.
- Wilson, Craig.Kiribati: state of the environment report. — South Pacific Regional Environment Programme, Apia, Western Samoa, 1994.
- Climate, climate variability and change of Kiribati [ 2 травня 2013 у Wayback Machine.]. Pacific Climate Change Science Program, cawcr.gov.au
- Lenta RU (15 листопада 2010). (англ.). AFP. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 13 лютого 2016.
- Thaman, R. R.Vegetation of Nauru and the Gilbert Islands: case studies of poverty, degradation, disturbance, and displacement. — Pacific Science, 1992. — № 46. — 128—158 c.
- Nunn, P. D.Recent warming of the Pacific region. Climate and agriculture in the Pacific Islands: future perspectives. / Editors W. Aalbersberg, P. D. Nunn, and A. D. Ravuvu. — Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, Suva, 1993. — 7—20 c.
- Sullivan, M., and Gibson L.Environmental planning, climate change and potential sea level rise: report on a mission to Kiribati. SPREP Reports and Studies No. 50. — SPREP, Noumea, 1991.
- Ministry of Environment and Social Development. Country report for CPBD and CBD (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10-08-2011. Процитовано 29-05-2007.
- Fosberg, F. R. and M. H. Sachet. Flora of the Gilbert Islands, Kiribati, checklist. — Atoll Research Bulletin, 1987. — № 295. — 1—33 с.
- Thaman, R. R.Kiribati agroforeshy: trees, people, and the atoll environment. — Atoll Research Bulletin 333, 1990. — № 333. — 1—83 с.
- Wilkes, C.The narrative of the United States Exploring Expedition during the years 1838, 1839, 1840, 1841, and 1842, vol. 5. — Lea and Blanchard, Philadelphia, 1845
- Guinther, E. B., Maragos J. E. and Thaman R. R.. National biodiversity overview: Republic of Kiribati. — South Pacific Biodiversity Conservation Programme, South Pacific Regional Environment Programme, Noumea, 1992
- Jones, H. L.Maiuia mannikibani Kiritimati: the birdlife of Christmas Island. — Dames & Moore Consultants, Honolulu, 2000
- Pacific Forum class patrol boat. Hazegray.org. 25 березня 2002. Процитовано 14 травень 2010.
- Cooks bill puts spotlight on Pacific's anti-gay laws. RNZ News. 21 серпня 2017.
- Avery, Daniel (4 квітня 2019). 71 Countries Where Homosexuality is Illegal. Newsweek.
- Jane Resture Kiribati Home Page. . Архів оригіналу за 29-06-2007. Процитовано 11-07-2007.
- Asian Development Bank 2000. — Country assistance plan (2001—2003): Kiribati. Asian Development Bank, Manila, 2002
- Baaro, B.Economic overview. Atollpolitics: the Republic of Kiribati. / Editor H. Van Trease. — Macmillan Brown Centre for Pacific Studies, University of Canterbury, Christchurch, and Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, Suva, 1993. — 161—197 c.
- Bertram, G. and Watters R. F.The MIRAB economy in South Pacific microstates. — Pacific Hewpoint, 1985. — № 26. — 497—819 с.
- Thislethwait, R. and G. Votaw. Environment and development: a Pacific Island perspective. — Asian Development Bank, Manila, 1992.
- Lawrence, R.Views from the center and the periphery: development projects on Tamana, southern Kiribati. — Pacific Viewpoint, 1985. — № 26. — 547—562.
- Bertram, G.Economy. The Pacific Islands: environment & society. / Editor M. Rapaport. — Bess Press, Honolulu, 1999. — 337—352 c.
- Kiribati National Statistics Office. Revenue. Архів оригіналу за 10-08-2011. Процитовано 28-05-2007.
- Kiribati National Statistics Office. Census and Surveys. Архів оригіналу за 10-08-2011. Процитовано 28-05-2007.
- Asian Development Bank. Country Strategy and Program Update. Kiribati 2006—2007 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10-08-2011. Процитовано 28-05-2007.
- Asian Development Bank. Country profile (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10-08-2011. Процитовано 29-05-2007.
- Small, C. A.Atoll agriculture in the Gilbert & Ellice Islands. — Department of Agriculture, Tarawa, 1973
- Baiteke, A.Traditional agriculture in Kiribati. Land use and agriculture. / Editors J. Morrison, P. Geraghty, and L. Crowl, 1-9. — Institute of Pacific Studies, Universityof the South Pacific, Suva, 1994.
- International trade statistics. — Statistics Office, Ministry of Finance, Tarawa, 1998
Посилання
- Кірибаті [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Kiriba ti kir Ribaberikin Kiribati MFA ˈkiɾibas angl Republic of Kiribati MFA ˈkɪrɨbaes ostrivna derzhava rozmishena na ostrovah ta atolah u centralnij ta zahidnij chastini Tihogo okeanu sho skladayetsya z troh grup koralovih atoliv i vulkanichnogo ostrova Mezhuye na zahodi z teritorialnimi vodami Marshallovih Ostroviv ta Federativnih Shtativ Mikroneziyi na zahodi ta pivdennomu zahodi z teritorialnimi vodami Nauru Solomonovih Ostroviv ta Tuvalu na pivdni ta pivdennomu shodi mezhuye z teritorialnimi vodami Tokelau ostroviv Kuka ta Francuzkoyi Polineziyi na pivnochi ta pivnichnomu shodi mezhuye z nejtralnimi tihookeanskimi vodami Dovzhina priberezhnoyi liniyi 1143 km Zagalna plosha ostroviv stanovit 726 34 km Naselennya stanovit 92 533 osobi 2005 r Stolicya Kiribati Pivdenna Tarava Nezalezhnist koloniyi Ostrovi Gilberta vid Velikoyi Britaniyi bula progoloshena 12 lipnya 1979 roku togo zh roku vona bula oficijno perejmenovana na Respubliku Kiribati Respublika Kiribati kir Ribaberikin KiribatiPrapor GerbDeviz Te Mauri Te Raoi ao Te Tabomoa Health Peace and Prosperity Zdorov ya mir ta procvitannya Gimn Roztashuvannya KiribatiStolicya Pivdenna Tarava 1 28 pn sh 173 02 sh d country H G OOficijni movi kiribati anglijskaForma pravlinnya Respublika Prezident Taneti MamauNezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi 12 lipnya 1979 Plosha Zagalom 726 km 186 ta Vnutr vodi 0 Naselennya ocinka cher 2005 105 432 197 ta perepis 2000 84 494 Gustota 137 km 73 tya VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 206 mln 1 213 ta Na dushu naselennya 2 358 136 ta Valyuta Avstralijskij dolar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 AUD a Chasovij poyas Kodi ISO 3166 KI KIR 296Domen kiTelefonnij kod 6861 Priblizno rivna suma nadhodit z zovnishnih dzherel Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KiribatiChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin EtimologiyaSuchasna nazva krayini pohodit vid spotvorenoyi anglijskoyi nazvi Ostroviv Gilberta Gilbert Islands yake miscevoyu movoyu vimovlyayetsya yak kiri ba s Ki ribas a zapisuyetsya yak Kiribati GeografiyaKiribati roztashovana na 32 koralovih ostrovah v arhipelagah Kiribati Gilberta Lajn Centralni Polinezijski Sporadi Ravaki Feniks vklyuchayuchi najbilshij atol svitu Kiritimati ostriv Rizdva a takozh na okeanichnomu ostrovi Banaba Vidstan vid najzahidnishogo do najshidnishogo ostrova stanovit 4000 km 32 atoli ta odin ostriv Banaba rozdileni na 4 grupi ostroviv iz zahodu na shid ostriv Banaba nepodalik vid Nauru 16 ostroviv arhipelagu Gilberta vklyuchayuchi atol Tarava 8 ostroviv arhipelagu Feniks 8 ostroviv arhipelagu Lajn Ostrovi Gilberta grupa ostroviv v pivdenno shidnij chastini Mikroneziyi Zagalna plosha 279 23 km U mezhah arhipelagu mozhna vidiliti tri pidgrupi ostroviv Gilberta yaki rozriznyayutsya za kilkistyu opadiv Pivnichna pidgrupa atoli i Centralna pidgrupa atoli Tarava ta Pivdenna pidgrupa atoli Tabiteuea Onotoa KlimatKosmichnij znimok kilkoh ostroviv Respubliki Kiribati Bilshist ostroviv u arhipelazi Gilberta i kilka ostroviv u arhipelagah Lajn i Feniks roztashovani v suhomu poyasi ekvatorialnoyi okeanichnoyi klimatichnoyi zoni Z davnih daven miscevi zhiteli vidilyayut dva sezoni v roci Pershij z nih Aumeang yakij pochinayetsya odnochasno z poyavoyu na neboshili zoryanogo skupchennya Pleyad Drugij sezon Aumaiaki yakij pochinayetsya odnochasno z poyavoyu na neboshili suzir ya Skorpiona Pershij sezon zazvichaj trivaye z zhovtnya po berezen drugij z kvitnya po veresen Bilsh doshovim ye sezon Aumeang todi yak sezon Aumaiaki ye bilsh posushlivim Doslidzhennya napryamku vitriv yake provodili na atoli Tarava vid 1978 do 1983 roku vkazuye na te sho z grudnya po traven perevazhayut vitri sho dmut zi shodu i pivnichnogo shodu a u kvitni listopadi zi shodu i pivdennogo shodu Pri comu vitri z grudnya po traven dmut silnishe Klimat Kiribati zalezhit vid dvoh zon konvergenciyi mizhtropichnoyi yaka viznachaye riven opadiv na pivnichnih atolah ta pivdennotihookeanskoyi yaka viznachaye riven opadiv na pivdennih atolah Z cimi dvoma ponyattyami pov yazani dvi anomaliyi yavisha El Ninjo i La Ninya Pid chas El Ninjo mezhtropichna zona konvergenciyi peresuvayetsya na pivnich u bik ekvatora a La Ninya na pivden u bik vid ekvatora Pid chas El Ninjo na ostrovah Kiribati vipadayut silni doshi a pid chas La Ninya nastaye silna posuha Na pivnichnih atolah arhipelagu Gilberta i pivnichnih ostrovah Lajn okrim Kiritimati opadiv vipadaye bilshe nizh na atolah sho lezhat na pivdni Riven opadiv u Kiribati variyuye vid 1100 mm na pivdni ostroviv Gilberta atol Taman do 3000 mm na rik na pivnochi atol Butaritari i vid 4000 mm v arhipelazi Lajn atol Terayina do 800 mm na atoli Kanton ostrovi Feniks Uragani buvayut dosit ridko Klimat TaraviPokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru RikNorma opadiv mm 220 180 180 190 170 160 160 160 120 140 120 220 2020Dzherelo Pacific Climate Change Science Program Najsuhishimi misyacyami v roci ye traven i cherven Sezon doshiv na ostrovah Gilberta trivaye z zhovtnya po kviten Periodichno traplyayutsya posuhi osoblivo v centralnih i pivdennih ostrovah arhipelagu Gilberta na ostrovah Feniks i ostrovi Rizdva yaki zgubno vplivayut na silskogospodarski roslini nasampered kokosovu palmu Serednorichna temperatura v Kiribati variyuyetsya vid 26 do 32 C Najspekotnishi misyaci veresen listopad najholodnishi sichen berezen Znachnu zagrozu majbutnomu krayini stanovit globalne poteplinnya i v tomu chisli pov yazane z nim pidvishennya rivnya Svitovogo okeanu v rezultati yakogo ostrovi zavvishki mensh yak 5 m mozhut opinitisya pid vodoyu U listopadi 2010 roku prezident Kiribati na konferenciyi z pitan zmini klimatu sho vidbulasya v stolici Kiribati Pivdennij Taravi zvernuv uvagu providnih derzhav svitu sho roblyat znachnij vnesok u zabrudnennya atmosferi parnikovimi gazami do ciyeyi problemi ta zayaviv sho respublika povinna buti gotovoyu do bud yakih naslidkiv viklikanih globalnim poteplinnyam v tomu chisli do neobhidnosti pereselennya gromadyan krayini Grunti ta gidrologiyaAtol Karolajn Grunti Kiribati visokoluzhni koralovogo pohodzhennya dosit bidni Zazvichaj voni poristi cherez sho duzhe pogano zatrimuyut vologu Takozh tuteshni grunti mistyat duzhe malo organichnih i mineralnih rechovin za vinyatkom kalciyu natriyu i magniyu Vmist organichnogo vuglecyu v pidgrunti vkraj nizkij mensh yak 0 5 za vinyatkom tih misc de viroshuyut taro lat Cyrtosperma chamissonis Fosfatni grunti poshireni po vsij respublici Takozh zustrichayutsya korichnevo chervoni grunti sho utvorilisya z guano yakij nakopichivsya v gayah roslini lat Pisonia grandis Richki na atolah Kiribati vidsutni cherez malenku ploshu nizku visotnist poristist gruntiv Zamist cogo v rezultati prolivnih doshiv voda sho prosochuyetsya kriz grunt utvoryuye linzu zlegka solonuvatoyi vodi Distatisya do neyi mozhna yaksho vikopati kolodyaz Krim vodi yaku mozhna zibrati z listya kokosovoyi palmi pislya doshiv ci linzi yedine dzherelo prisnoyi vodi na bilshosti ostroviv Kiribati Solonist gruntovih vod zazvichaj zmenshuyetsya pri viddalenni vid laguni j okeanu Roztashuvannya i riven gruntovih vod bagato v chomu viznachayut osoblivosti flori roztashuvannya krinic i obroblyuvanih zemel Nekontrolovanij proces urbanizaciyi ta zrostannya chiselnosti naselennya v Pivdennij Taravi priveli do potraplyannya v dekilkoh miscyah stichnih vod u gruntovi Znachnu zagrozu dlya nayavnih zapasiv prisnoyi vodi na atolah stanovit pidvishennya rivnya vodi Svitovogo okeanu Prisnovodni ozera ye lishe na ostrovah Kiritimati ru Zagalom na ostrovah Respubliki Kiribati ye blizko 100 malenkih solonih ozer Deyaki z nih mayut diametr kilka kilometriv Flora i fauna Kokosova palma posidaye duzhe vazhlive misce v zhitti narodu Kiribati Z maslyanistogo endospermu gorihiv ciyeyi roslini viroblyayut kopru osnovnij eksportnij tovar krayini Cherez malenku ploshu suhodolu viddalenist vid kontinentiv porivnyano molodij geologichnij vik atoliv a takozh suvori prirodni umovi na ostrovah Gilberta nalichuyetsya lishe 83 vidi miscevih roslin zhodna z yakih ne ye endemikom Visim vidiv roslin imovirno buli zavezeni aborigenami a sumarna kilkist sudinnih roslin viyavlenih na ostrovah za uves chas priblizno 306 vidiv Do roslin yaki buli zavezeni aborigenami nalezhat taro Colocasia esculenta yams Dioscorea spp dva vidi hlibnogo dereva Artocarpus altilis ta A mariannensis i Roslini pandan pokrivelnij Pandanus tectorius i kokosova palma Cocos nucfera jmovirno mayut podvijne pohodzhennya na bagatoh ostrovah ce korinni roslini na inshih zavezeni lyudinoyu Chotiri roslini taro kokosova palma hlibne derevo i pandan vidigravali ta vidigrayut odnu z klyuchovih rolej v harchuvanni miscevih zhiteliv Takozh zustrichayutsya harakterni dlya vsih atoliv Okeaniyi roslini Scaevola taccada kir te mao kir te ren Morinda citrifolia kir te non kir te uri kir te ngea i mangrovi dereva Osnovni predstavniki morskoyi fauni lobsteri kokosovi krabi tridakni konusi morski cherevonogih molyuskiv goloturiyi abo morski ogirki Priberezhni vodi ostroviv duzhe bagati riboyu blizko 600 800 vidiv i koralami blizko 200 vidiv Riba zavzhdi bula osnovnim dzherelom yizhi dlya miscevih zhiteliv U priberezhnih vodah zustrichayutsya Lutjanidae Albula vulpes molochni ribi Chanos chalzos lat Valamugil barabulevi Upeneus spp stavridi Caranx spp Zustrichayetsya kilka vidiv morskih cherepah Svit ssavciv Kiribati vkraj bidnij Yedinim nazemnim ssavcem pomichenim na ostrovah pid chas Amerikanskoyi naukovoyi ekspediciyi v pershij polovini XIX stolittya buv malij pacyuk Zhiteli rozvodyat domashnyu pticyu i svinej Svit ornitofauni dosit riznomanitnij zagalom u krayini meshkaye 75 vidiv ptahiv odna z yakih ye endemikom ce ocheretyanka Acrocephalus aequinoctialis sho meshkaye na Kiritimati Bilshist ostroviv u arhipelagah Lajn i Feniks ye duzhe velikimi koloniyami ptahiv Napriklad ostrovi Molden i en a takozh chastina ostrova Kiritimati ogolosheni en PolitikaDokladnishe Politichna sistema Kiribati Glava derzhavi j uryadu prezident Zakonodavchij organ Palata Asambleyi Politichna sistema liberalna demokratiya Pravoohoronni ta vijskovi organi Pravoohoronna diyalnist na Kiribati zdijsnyuyetsya Policejskoyu sluzhboyu Kiribati yaka vidpovidaye za vsi pravoohoronni ta voyenizovani funkciyi v ostrivnij derzhavi Policejski posti roztashovani na vsih ostrovah Policiya maye odin patrulnij kater tihookeanskogo tipu RKS Teanoai II Kiribati ne maye zbrojnih sil i pokladayetsya na Avstraliyu ta Novu Zelandiyu v pitannyah oboroni Golovna v yaznicya na Kiribati roztashovana v misti Betio i maye nazvu V yaznicya imeni Valtera Betio Takozh ye v yaznicya v na Kiritimati Zgidno z istorichnim britanskim zakonom cholovicha gomoseksualnist ye nezakonnoyu v Kiribati i za neyi peredbacheno pokarannya u viglyadi pozbavlennya voli na strok do 14 rokiv ale cej zakon ne zastosovuyetsya Kiribati she ne pishla shlyahom Spoluchenogo Korolivstva pislya dopovidi Volfendena shodo dekriminalizaciyi aktiv cholovichoyi gomoseksualnosti pochinayuchi z polozhen Zakonu Velikoyi Britaniyi pro seksualni zlochini 1957 roku Zhinocha gomoseksualnist ye legalnoyu ale lesbijki mozhut stikatisya z nasilstvom i diskriminaciyeyu Odnak diskriminaciya u sferi zajnyatosti za oznakoyu seksualnoyi oriyentaciyi zaboronena NaselennyaNaselennya 87 000 osib 2000 96 kiribati mikronezijci Religiya protestantizm Movi anglijska derzhavna gilbertska kiribati IstoriyaDokladnishe Istoriya Kiribati Vstanovlennya protektoratu nad ostrovom Abemama Pro zaselennya ostroviv Kiribati ta yihnyu rannyu istoriyu vidomo duzhe malo Prote isnuyut pripushennya sho predki suchasnogo narodu Kiribati pribuli na ostrovi Gilberta zi shidnoyi Melaneziyi na pochatku I tisyacholittya n e Ostrovi Lajn i Feniks do chasu yih vidkrittya yevropejcyami ta amerikancyami buli bezlyudnimi Odnak na cih atolah zalishilisya slidi lyudskoyi prisutnosti v dalekomu minulomu Ce sponukalo vchenih do sprobi poyasniti prichini zniknennya miscevogo naselennya na arhipelagah Lajn i Feniks Odna z poshirenih dumok taka sho v umovah nevelikoyi ploshi viddalenosti vid inshih arhipelagiv posushlivogo klimatu ta deficitu prisnoyi vodi zhiti na cih ostrovah bulo vkraj vazhko Tomu lyudi sho zaselili ostrovi buli zmusheni nezabarom pokinuti yih Ostrovi vpershe buli vidkriti komandami britanskih ta amerikanskih suden naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya 1820 roku rosijskij mandrivnik admiral Ivan Kruzenshtern nazvav yih ostrovami Gilberta na chest anglijskogo kapitana en yakij vidkriv ostrovi v 1788 roci Kiribati ce misceva vimova anglijskogo slova gilberts Tradicijna zh nazva ostroviv Gilberta Tungaru kir Tungaru Pershi britanski poselenci pribuli na ostrovi 1837 roku U 1892 roci ostrovi Gilberta z susidnimi ostrovami Ellis stali protektoratom Britanskoyi imperiyi 1916 roku ostrovi Ellis ob yednano z ostrovami Gilberta sformovano yedinu koloniyu Ostrovi Gilberta ta Ellis Ostriv Kiritimati stav chastinoyu koloniyi v 1919 roci a ostrovi Feniks u 1937 mu Teritoriyi yaki kontrolyuvala Yaponiya pid chas Drugoyi svitovoyi vijniPid chas Drugoyi svitovoyi vijni atol Tarava buv teatrom voyennih dij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ostriv Banaba i bilshist ostroviv arhipelagu Gilberta v tomu chisli atol Tarava buli okupovani Yaponiyeyu Tarava misce de vidbulasya odna z najbilsh krovoprolitnih bitv na tihookeanskomu teatri voyennih dij u listopadi 1943 roku mizh yaponskoyu ta amerikanskoyu armiyeyu bilya sela kolishnoyi stolici koloniyi 1963 roku kolonialna vlada provela pershi serjozni reformi v upravlinni koloniyeyu Bulo sformovano Vikonavchu i Konsultativnu radi V ostannyu dopustili predstavnikiv miscevogo naselennya yakih priznachav miscevij rezident komisar 1967 roku Vikonavchu radu peretvoreno v Uryadovu radu a Konsultativnu radu v Palatu predstavnikiv za uchastyu chinovnikiv kolonialnoyi administraciyi ta 24 chleniv yakih obiralo misceve naselennya 1971 roku koloniya otrimala status samovryadnoyi odinici Na yiyi choli postavleno gubernatora Novostvorenu Zakonodavchu radu obiralo perevazhno misceve naselennya Deputati obirali zi svogo skladu predstavnika yakij zahishav yih interesi v novij Vikonavchij radi U 1975 roci koloniyu rozdileno na samostijni koloniyi Ostrovi Gilberta ta Ostrovi Ellis U 1978 roci ostrovi Ellis stali nezalezhnoyu derzhavoyu suchasna nazva Tuvalu 12 lipnya 1979 roku nezalezhnist zdobuli ostrovi Gilberta suchasna nazva Respublika Kiribati 1983 roku nabrav chinnosti dogovir pro druzhbu mizh SShA i Kiribati ukladenij she v 1979 roci za yakim SShA vidmovlyalisya vid pretenzij na 14 ostroviv u arhipelagah Lajn i Feniks viznavshi yih chastinoyu Kiribati Osnovnoyu problemoyu respubliki zavzhdi bula perenaselenist ostroviv 1988 roku chastina naselennya Taravi pereselilas na mensh gustonaseleni ostrovi respubliki U 1994 roci prezidentom krayini obrano Teburoro Tito buv pereobranij u 1998 roci 1999 roku respublika Kiribati stala chlenom OON U 2002 roci vijshov zakon sho dozvolyaye uryadu krayini zakrivati gazeti Ce stalosya nevdovzi pislya poyavi pershoyi uspishnoyi neuryadovoyi gazeti Prezident Tito buv pereobranij u 2003 roci ale v berezni 2003 roku vin buv zmishenij iz zajmanoyi posadi U lipni 2003 roku prezidentom stav Anote Tong z opozicijnoyi partiyi EkonomikaZagalna harakteristika Za vinyatkom periodu vid 1994 do 1998 roku koli vidznachavsya znachnij ekonomichnij rist viklikanij persh za vse ekonomichnimi zahodami derzhavi napravlenimi na stimulyuvannya ekonomika Kiribati rozvivalasya porivnyano povilnimi tempami U 1999 roci pokaznik VNP viris lishe na 1 7 V ekonomici ciyeyi agrarnoyi krayini prodovzhuye perevazhati derzhavnij sektor Poyednannya povilnih tempiv ekonomichnogo zrostannya i nizkij riven poslug priviv do togo sho Kiribati sered 12 tihookeanskih derzhav chleniv Azijskogo banku rozvitku za indeksom lyudskogo rozvitku posila v 1999 roci 8 me misce Znachnimi pereshkodami na shlyahu rozvitku ciyeyi mikrokrayini ye ne lishe malenka plosha suhodolu ale j ekologichni ta geografichni chinniki vklyuchayuchi viddalenist vid svitovih rinkiv zbutu produkciyi geografichna rozporoshenist vrazlivist pered prirodnimi lihami ta vkraj obmezhenij vnutrishnij rinok U zv yazku z obmezhenimi mozhlivostyami dlya ekonomichnogo zrostannya z tochki zoru ploshi krayini nayavnosti prirodnih bagatstv malih trudovih resursiv i nizkogo VNP a tomu vuzkim vnutrishnim rinkom yedinim shlyahom ekonomichnogo rozvitku dlya ciyeyi ostrivnoyi derzhavi ye zaluchennya migrantiv yak odnogo z faktoriv virobnictva groshovih perekaziv i groshovoyi dopomogi inshih derzhav finansovih transfertiv i opora na derzhavu derzhavne finansuvannya ekonomiki Za takoyu modellyu potribno pidtrimuvati visokij riven spozhivannya vseredini krayini Respublika Kiribati stala nezalezhnoyu 1979 roku nevdovzi pislya viroblennya rodovisha fosfativ na ostrovi Banaba prichomu ci minerali stanovili 85 vsogo eksportu krayini 45 VNP i 50 derzhavnogo byudzhetu Vidtodi osnovnimi dzherelami dohodiv dlya Kiribati stali kopra i ribna produkciya Osnovnim robotodavcem u krayini ye derzhava yaka popri svoyi mozhlivosti ne mozhe rozv yazati problemi pracevlashtuvannya molodih gromadyan krayini bagato z yakih ne mayut dostatnogo rivnya osviti Inshim dzherelom dohodu dlya Kiribati ostannimi rokami stala vidacha licenzij na pravo vilovu ribi v yiyi osoblivij ekonomichnij zoni Groshova sistema i finansi Moneti Kiribati Groshova odinicya Kiribati avstralijskij dolar odnak vid 1979 roku v obigu na teritoriyi respubliki diyut takozh kiribatski dolari yaki vidnosyatsya yak 1 1 do avstralijskogo dolara V obigu perebuvayut 7 vidiv monet nominalami 1 2 5 10 20 50 kiribatskih centiv 1 i 2 dolari Usi moneti krim monet u 50 centiv i 1 dolar mayut ti sami rozmiri sho j vidpovidni avstralijski Moneta v 50 centiv maye kruglu formu todi yak v 1 dolar formu dvanadcyatikutnika Za byudzhetom na 2005 rik vitrati stanovili 73 058 tisyach a dohodi 78 563 tisyach avstralijskih dolariv Najbilshoyu statteyu vidatkovoyi chastini byudzhetu ye vitrati na osvitu Vitrati na pidtrimannya poryadku i bezpeki krayini stanovlyat 7 405 tisyach avstralijskih dolariv Chastka vitrat na ohoronu zdorov ya u 2005 roci stanovila 17 vsih vitrat Sered dohodiv najbilshe znachennya mayut nadhodzhennya vid podatkiv i mit prichomu virishalnu rol vidigrayut nepryami podatki 62 vsih dohodiv Vazhlivim dzherelom popovnennya byudzhetu krayini ye takozh poshtovi marki yaki viklikayut zacikavlenist filatelistiv z usogo svitu Vid 2001 do 2005 rik sposterigalosya znizhennya nadhodzhen do derzhavnogo byudzhetu sho pov yazano zi zmenshennyam dohodiv vid vidachi licenzij na vilov ribi v osoblivij ekonomichnij zoni krayini U Kiribati diyut dva banki Bank Rozvitku Kiribati angl Development Bank of Kiribati i Bank Kiribati angl Bank of Kiribati Ostannij bank ye spilnoyu ustanovoyu uryadu Kiribati ta korporaciyi Westpac Banking Corporation of Australia Avstraliya Bank Kiribati nadaye povnij paket finansovih poslug vklyuchayuchi mizhnarodni ugodi Silske gospodarstvo Popri te sho v Kiribati isnuyut znachni obmezhennya dlya rozvitku silskogo gospodarstva zokrema cherez malenku ploshi atoliv tehnika obrobitku zemli v cij tihookeanskij respublici dosyagla dosit visokogo rivnya Rozvitok silskogo gospodarstva prote negativno poznachivsya na roslinnomu pokrivi ostroviv zokrema prizviv do znelisnennya Odna z najvazhlivishih silskogospodarskih kultur u Kiribati gigantske bolotne taro z yakogo otrimuyut cinnij krohmal Odnak ostannim chasom u zv yazku zi zbilshennyam spozhivannya risu i boroshna rol taro desho znizilasya Takozh znizilas vrozhajnist ciyeyi silskogospodarskoyi roslini na atoli Tarava sho pov yazano z poshirennyam zhuka parazita vidu Papuana huebneri Popri neveliku ploshu krayini j bidni grunti silske gospodarstvo vidigraye odnu z klyuchovih rolej v ekonomici Kiribati Znachnih uspihiv dosyagnuto v zbilshenni virobnictva kopri odnogo z osnovnih eksportnih tovariv ciyeyi derzhavi 1998 roku eksportovano 7577 tonn kopri na zagalnu sumu v A 4 5 mln napriklad ribi todi eksportovano na sumu v A l mln Sered inshih vazhlivih silskogospodarskih roslin mozhna vidiliti pandan hlibne derevo papayu lat Carica papaya Odnim z prioritetnih napryamkiv rozvitku ekonomiki ye znizhennya chastki importovanoyi silskogospodarskoyi produkciyi Dosyagnennya ciyeyi meti mozhlive lishe pri intensifikaciyi silskogo gospodarstva yaka dozvolit takozh rozv yazati problemi zabezpechennya yizheyu naselennya krayini yake zrostaye prote ce problematichno zdijsniti U priberezhnih vodah i lagunah atoliv meshkaye bezlich cinnih vidiv rib i molyuskiv Znachne misce v racioni miscevih zhiteliv zajmayut molyuski tridakni lat Tridacnidae yakih voni rozvodyat Zovnishnya politikaKiribati pidtrimuye zv yazki perevazhno z derzhavami basejnu Tihogo okeanu Maye diplomatichni vidnosini z Tajvanem Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko kiribatski vidnosini Mizh Kiribati ta Ukrayinoyu ne vstanovleno diplomatichnih vidnosin PrimitkiThomas Frank R Kiribati Some aspects of human ecology forty years later 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Natural Museum Of Natural History Smithsonian Institution Washington D C USA 2003 Burgess S M The Climate and Weather of Western Kiribati Miscellaneous publication New Zealand Meteorological Service Ministry of Transport New Zealand Meteorological Service Wellington 1987 Wilson Craig Kiribati state of the environment report South Pacific Regional Environment Programme Apia Western Samoa 1994 Climate climate variability and change of Kiribati 2 travnya 2013 u Wayback Machine Pacific Climate Change Science Program cawcr gov au Lenta RU 15 listopada 2010 angl AFP Arhiv originalu za 24 listopada 2010 Procitovano 13 lyutogo 2016 Thaman R R Vegetation of Nauru and the Gilbert Islands case studies of poverty degradation disturbance and displacement Pacific Science 1992 46 128 158 c Nunn P D Recent warming of the Pacific region Climate and agriculture in the Pacific Islands future perspectives Editors W Aalbersberg P D Nunn and A D Ravuvu Institute of Pacific Studies University of the South Pacific Suva 1993 7 20 c Sullivan M and Gibson L Environmental planning climate change and potential sea level rise report on a mission to Kiribati SPREP Reports and Studies No 50 SPREP Noumea 1991 Ministry of Environment and Social Development Country report for CPBD and CBD PDF Arhiv originalu PDF za 10 08 2011 Procitovano 29 05 2007 Fosberg F R and M H Sachet Flora of the Gilbert Islands Kiribati checklist Atoll Research Bulletin 1987 295 1 33 s Thaman R R Kiribati agroforeshy trees people and the atoll environment Atoll Research Bulletin 333 1990 333 1 83 s Wilkes C The narrative of the United States Exploring Expedition during the years 1838 1839 1840 1841 and 1842 vol 5 Lea and Blanchard Philadelphia 1845 Guinther E B Maragos J E and Thaman R R National biodiversity overview Republic of Kiribati South Pacific Biodiversity Conservation Programme South Pacific Regional Environment Programme Noumea 1992 Jones H L Maiuia mannikibani Kiritimati the birdlife of Christmas Island Dames amp Moore Consultants Honolulu 2000 Pacific Forum class patrol boat Hazegray org 25 bereznya 2002 Procitovano 14 traven 2010 Cooks bill puts spotlight on Pacific s anti gay laws RNZ News 21 serpnya 2017 Avery Daniel 4 kvitnya 2019 71 Countries Where Homosexuality is Illegal Newsweek Jane Resture Kiribati Home Page Arhiv originalu za 29 06 2007 Procitovano 11 07 2007 Asian Development Bank 2000 Country assistance plan 2001 2003 Kiribati Asian Development Bank Manila 2002 Baaro B Economic overview Atollpolitics the Republic of Kiribati Editor H Van Trease Macmillan Brown Centre for Pacific Studies University of Canterbury Christchurch and Institute of Pacific Studies University of the South Pacific Suva 1993 161 197 c Bertram G and Watters R F The MIRAB economy in South Pacific microstates Pacific Hewpoint 1985 26 497 819 s Thislethwait R and G Votaw Environment and development a Pacific Island perspective Asian Development Bank Manila 1992 Lawrence R Views from the center and the periphery development projects on Tamana southern Kiribati Pacific Viewpoint 1985 26 547 562 Bertram G Economy The Pacific Islands environment amp society Editor M Rapaport Bess Press Honolulu 1999 337 352 c Kiribati National Statistics Office Revenue Arhiv originalu za 10 08 2011 Procitovano 28 05 2007 Kiribati National Statistics Office Census and Surveys Arhiv originalu za 10 08 2011 Procitovano 28 05 2007 Asian Development Bank Country Strategy and Program Update Kiribati 2006 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 10 08 2011 Procitovano 28 05 2007 Asian Development Bank Country profile PDF Arhiv originalu PDF za 10 08 2011 Procitovano 29 05 2007 Small C A Atoll agriculture in the Gilbert amp Ellice Islands Department of Agriculture Tarawa 1973 Baiteke A Traditional agriculture in Kiribati Land use and agriculture Editors J Morrison P Geraghty and L Crowl 1 9 Institute of Pacific Studies Universityof the South Pacific Suva 1994 International trade statistics Statistics Office Ministry of Finance Tarawa 1998PosilannyaKiribati 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6