Ві́ктор Анато́лійович Кумано́вський (19 лютого 1975 — 7 серпня 2014) — солдат, Державна прикордонна служба України, учасник російсько-української війни.
Кумановський Віктор Анатолійович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 19 лютого 1975 (Хижня) |
Смерть | 7 серпня 2014 (39 років) (Єсаулівка) |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Війни / битви |
|
Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях
Народився 1975 року в селі Хижня (також місцем народження вказується місто Умань). Виростав в родині з двома молодшими братами. 1992 року закінчив Хижнянську ЗОШ, протягом 1993—1994 років проходив строкову військову службу. Проживав у м. Умань.
У часі війни — солдат, навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. З 30 червня виконував завдання по охороні Державного кордону України, Мобільна прикордонна застава на автомобілях.
Загинув 7 серпня — терористи «Градами» розстріляли українську колону за 3 км на південний захід від села Єсаулівка Антрацитівського району, що виходила із Дякового. Під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби. Віктор загинув від вибуху снаряда, що потрапив у кабіну автомобіля, яким він керував.
Був тимчасово похований у братській могилі в полі місцевим священиком, котрий повідомив згодом українську владу про поховання. 23 листопада 2014-го ексгумований пошуковцями місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»). Тоді ж було ексгумовано ще 7 бійців, впізнаний (Ігор Присяжнюк), у серпні 2015-го за експертизою ДНК — (Віталій Птіцин). Решта не ідентифіковані, судячи зі знайдених при них речей — прикордонники та курсанти Оршанського навчального центру ДПСУ.
Похований 29 серпня 2015 року у селі Хижня (Жашківський район). Без Віктора лишились батьки, брати, дружина, двоє дітей.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- його портрет розмішений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 24
- почесний громадянин міста Умань (посмертно)
- вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.
- його ім'ям названо .
Примітки
Джерела
- Кумановський Віктор Анатолійович
- У Черкасах провели в останню путь прикордонника Навчального центру солдата Віктора Кумановського
- Указ Президента України від 3 листопада 2015 року № 622/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет