Кравченко Володимир Анатолійович Володимир Анатолійович Кравченко український військовий генерал лейтенант командувач ОО

Володимир Анатолійович Кравченко — український військовий, генерал-лейтенант, командувач ООС (2019—2021). Командир Оперативного командування «Північ» (2017—2019).

Кравченко Володимир Анатолійович

Генерал-лейтенант

Загальна інформація

Військова служба

Приналежність

СРСР → Україна

Вид ЗС

Сухопутні війська

Формування

ООШ ЗСУ
ГШ ЗСУ

Війни / битви

Російсько-українська війна

Командування

2019-2021

Об'єднаний оперативний штаб, командувач Об'єднаних сил

2017—2019

ОК «Північ», командувач

???—2017

ОК «Північ», начальник штабу

???—2009

51 ОМБр, командир

Нагороди та відзнаки

Кравченко Володимир Анатолійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравченко Володимир.

Життєпис Редагувати

До 2009 року був командиром 51-ї окремої механізованої бригади.

Російсько-українська війна Редагувати

З початку війни на Донбасі очолював сектор А (Луганська область), потім керував військами в зоні АТО і ООС.

До 2017 року працював начальником штабу^{[уточнити]} Оперативного командування «Північ» сухопутних військ.

Від 2017 року був командувачем ОК «Північ».

Після зміни АТО на ООС, з травня по листопад 2018 року командував Оперативно-тактичним угрупованням «Північ», яке відповідає за лінію зіткнення у Луганській області та на Світлодарській дузі в Донецькій області.

29 березня 2019 року підписав зі сторони ОК «Північ» з Українським інститутом національної пам'яті меморандум щодо налагодження партнерських відносин і співпраці у рамках заходів національно-патріотичного виховання молоді та військовослужбовців.

5 серпня 2019 року президентом України Володимиром Зеленським був призначений командувачем Операції об'єднаних сил..

28 липня 2021 року звільнений з посади командувача об'єднаних сил.

Сім'я Редагувати

Одружений, має двох синів.

Військові звання Редагувати

генерал-майор (5 грудня 2014)
генерал-лейтенант (23 серпня 2018)

Нагороди Редагувати

орден «Богдана Хмельницького» I ступеня (19 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
Орден Богдана Хмельницького II ст. (23 серпня 2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службового обов'язку та з нагоди Дня Незалежності України.
Орден Богдана Хмельницького III ст. (21 серпня 2020) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм.

Див. також Редагувати

Об'єднаний оперативний штаб ЗС України

Примітки Редагувати

. https://rayon.in.ua/. Район. 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
↑ . https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
↑ . https://24tv.ua/. 24 канал. 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
. https://uinp.gov.ua/. Український інститут національної пам'яті. 29 березня 2019. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 149/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 27 серпня 2021.
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.

Посилання Редагувати

Декларація Редагувати

Е-декларація НАЗК [ 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]

[1] . https://rayon.in.ua/. Район. 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.

[:1-2] . https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.

[:0-3] . https://24tv.ua/. 24 канал. 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.

[4] . https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.

[5] . https://uinp.gov.ua/. Український інститут національної пам'яті. 29 березня 2019. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.

[6] . https://www.radiosvoboda.org/. Радіо «Свобода». 5 серпня 2019. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.

[7] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.

[8] . Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.

[9] . Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.

[10] . Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.

[11] . Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.

[12] Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 149/2022 «Про відзначення державними нагородами України»

[13] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 27 серпня 2021.

[14] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.