Костромська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та (РРФСР), що існувала у (1796)–1929 роках. Губернське місто — (Кострома).
Костромська губернія | ||||
| ||||
Центр | Кострома | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1796 | |||
Площа | 83 996,4 км² | |||
Населення | 1 429 228 осіб (1897) | |||
Попередники | (Костромське намісництво) | |||
Наступники | Костромський округ | |||
Географія
Губернія була розташована в центрі європейської частини Російської імперії. Межувала на заході з (Ярославською), на півдні — з (Владимирською) та (Нижньогородською), на сході межувала з (В'ятською), на півночі та північному заході — з (Вологодською) губерніями.
Площа губернії становила 83 996,4 км² — у 1897 році, 33 647 км² — 1926 року.
Історія
- 29 травня (1719) року створено в (Московській губернії) та в (Архангелогородській губернії).
- 6 березня 1778 року з цих двох провінцій було створено (Костромське намісництво), яке поділялось на дві області: Костромську з центром в (Костромі) й Унженську з центром в . У складі намісництва було 15 повітів: Буйський, Варнавинський, Ветлузький, Галицький, Кадийський, Кінешемський, Кологривський, Костромський, Луховський, Макаріївський, Нерехтський, Плесовський, Солігалицький, Чухломський та Юрьївецький.
- (12 грудня) (1796) року було перетворено на Костромську губернію, міста (Буй), (Кадий), і (Пльос) залишені (за штатом).
- 1802 року відновлено Буйський повіт.
- Після (Жовтневої революції) 1917 року Костромська губернія увійшла до складу утвореної 1918 року (Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (РРФСР)).
- З 19 серпня по 15 вересня 1918 року на території Уренщіни, яка перебувала в східній частині губернії, піднявся (заколот) проти (комуністів). Після деяких зіткнень заколот був придушений.
- 1922 року до складу (Нижньогородської губернії) було передано та .
- Постановою ВЦВК від 8 жовтня 1928 року «Про районування Костромської губернії» було скасовано поділ губернії на повіти й волості та запроваджено поділ на 19 районів: , Буйський, Галицький, Заволзький, , (Кологривський), Костромський, Красносельський, , , , Молвітинський, Нерехтський, Палкінський, Парфеньєвський, Солігалицький, Судайський, Судиславський, Чухломський.
- Постановою Президії (ВЦВК) від 14 січня 1929 року територія Костромської губернії увійшла до складу Іваново-Вознесенської області, яку у березні 1929 року було перейменовано на Івановську промислову область. У квітні 1929 року рішенням XVIII губернського з'їзду Рад Костромська губернія була перетворена на (Івановської промислової області).
Адміністративний поділ
У період з 1802 до 1918 року до складу губернії входило 12 (повітів):
№ | (Повіт) | Площа, (верст)² | Населення, чол. | |
---|---|---|---|---|
1 | (Буй) (2240 чол.) | 2771,1 | 70 327 (1888) | |
2 | (Варнавин) (1232 чол.) | 9430,0 | 108 046 (1889) | |
3 | (Ветлуга) (4350 чол.) | 13 663,0 | 104 465 (1889) | |
4 | Галицький | (Галич) (5000 чол.) | 4228,6 | 108 258 (1888) |
5 | (Кінешма) (4398 чел.) | 4413,0 | 135 249 (1894) | |
6 | (Кологрив) (2364 чол.) | 11 398,3 | 113 021 (1894) | |
7 | (Кострома) (33 012 чол.) | 4269,9 | 178 817 (1894) | |
8 | (1944 чол.) | 6680 | 110 624 (1894) | |
9 | (3981 чол.) | 3468,4 | 176 888 ((1896)) | |
10 | (Солігалич) (3420 чол.) | 3824,9 | 60 652 ((1896)) | |
11 | (Чухлома) (2200 чол.) | 3271,1 | 50 982 (1897) | |
12 | (4778 чол.) | 3006,8 | 128 837 (1894) |
1918 року було утворено , а , Юрьївецький та частина повіту відійшли до .
1922 року увійшов до складу Іваново-Вознесенської губернії, а і — до (Нижньогородської). було скасовано.
Таким чином, 1926 року до складу губернії входило 7 (повітів), а її площа скоротилась у 2,5 рази у порівнянні з 1918 роком.
№ | (Повіт) | Площа, км² | Населення (1926), чол. | |
---|---|---|---|---|
1 | (Буй) | 3 409 | 95 801 | |
2 | Галицький | (Галич) | 5 226 | 142 051 |
3 | (Кологрив) | 10 761 | 133 651 | |
4 | (Кострома) | 4 770 | 243 671 | |
5 | 1 612 | 79 346 | ||
6 | (Солігалич) | 3 994 | 62 849 | |
7 | (Чухлома) | 3 875 | 54 250 |
Герб
- 1-й Відновлено (підтверджено) 28 листопада 1834 року, скасовано 5 липня 1878 року
Опис гербу:
Щит, розділений на чотири частини: у першій, червленій частині срібний хрест, друга й третя частини золоті; у четвертій, зеленій частині срібний півмісяць рогами донизу |
- 2-й Затверджено 5 липня 1878 року
Опис герба:
В лазуревому щиті, на срібній воді, золотий стародавній Варязький корабель, з головою та крилами орла на носовій частині, з вітрилом, прапором, на якому Імператорський орел, та із сімома гребцями. Щит увінчаний Імператорською короною й оточений золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою |
Населення
Рік | Населення, чол. | В тому числі міське, чол. |
---|---|---|
1847 | 1 003 033 | |
1897 | 1 429 228 | 94 365 |
1905 | 1 567 600 | |
1926 | 811 619 | 116 742 |
Національний склад губернії до завершення XIX століття відображав абсолютну перевагу російського населення (в цілому по губернії 99,6 %, у західних повітах — до 99,9 %; у Ветлузькому повіті 1,6 % становили марійці).
Керівники губернії
Генерал-губернатори
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
генерал-поручик | ||
(Іван Салтиков) | генерал-аншеф | |
генерал-поручик |
Правителі намісництва
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
генерал-майор | ||
генерал-майор | ||
генерал-майор | ||
генерал-поручик |
Губернатори
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
чинний статський радник | ||
таємний радник | ||
чинний статський радник | ||
таємний радник | ||
чинний статський радник | ||
чинний статський радник | ||
чинний статський радник | ||
чинний статський радник | ||
(Микола Жуков) | таємний радник | |
статський радник | ||
граф, князь Італійський, генерал-майор | ||
(Іларіон Васильчиков) | князь, генерал-майор | |
генерал-майор | ||
статський радник | ||
генерал-лейтенант | ||
генерал-майор | ||
генерал-лейтенант | ||
генерал-лейтенант | ||
чинний статський радник (таємний радник) | ||
таємний радник | ||
чинний статський радник | ||
чинний статський радник | ||
у посаді єгермейстера, чинний статський радник | ||
чинний статський радник | ||
генерал-майор | ||
генерал-майор | ||
генерал-майор | ||
статський радник | ||
чинний статський радник | ||
(Олександр Мякінін) | чинний статський радник | |
чинний статський радник |
Губернські предводителі дворянства
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
генерал-майор | ||
чинний статський радник | ||
князь, генерал-майор | ||
колезький асесор | ||
генерал-майор | ||
князь, надвірний радник | ||
колезький радник | ||
гвардії полковник | ||
чинний статський радник, камергер | ||
чинний статський радник | ||
капітан-лейтенант | ||
майор | ||
статський радник | ||
чинний статський радник | ||
відставний гвардії ротмістр (статський радник) | ||
губернський секретар | ||
відставний гвардії штабс-капітан | ||
чинний статський радник | ||
колезький радник (таємний радник) | ||
чинний статський радник | ||
титулярний радник | ||
відставний генерал-майор | ||
чинний статський радник |
Віце-губернатори
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
статський радник | ||
бригадир | ||
чинний статський радник | ||
статський радник | ||
колезький радник | ||
(Краснокутський) | статський радник | |
чинний статський радник | ||
князь, колезький радник | ||
статський радник | ||
колезький радник | ||
колезький радник | ||
(Іван Пузанов) | статський радник | |
колезький радник | ||
колезький радник | ||
чинний статський радник | ||
колезький радник | ||
колезький радник | ||
надвірний радник | ||
надвірний радник | ||
князь, надвірний радник | ||
надвірний радник (колезький радник) | ||
чинний статський радник | ||
статський радник (чинний статський радник) | ||
надвірний радник (затверджений із зведенням у колезькі радники 18.10.1862), (статський радник) | ||
колезький радник | ||
у званні камер-юнкера, колезький радник (чинний статський радник) | ||
статський радник | ||
колезький радник | ||
чинний статський радник | ||
чинний статський радник | ||
(Олександр Оболенський) | князь, колезький радник | |
статський радник | ||
граф, чинний статський радник | ||
титулярний радник |
Примітки
Джерела
- Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1851 рік [ 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Пам'ятна книжка Костромської губернії на 1857 рік [ 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Белоруков Д. Ф. Селища, села й міста Костромського краю [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]: матеріали для історії. — Кострома: Костромський громадський фонд культури.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костромська губернія |
- (Энциклопедический словарь) : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, (И. А. Ефрон), 1890—1907.
- Карта Костромської губернії з «Атласу» Ільїна 1876 року [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет