www.wikidata.uk-ua.nina.az

Королівство Фессалоніки Королівство Фессалонікійське одна з держав хрестоносців що була заснована після Четвертого хрест

Королівство Фессалоніки

Королівство Фессалонікійське — одна з держав хрестоносців, що була заснована після Четвертого хрестового походу 1204, що було засноване головою хрестоносців Боніфацієм Монферратським і розташовувалось на півночі сучасної Греції. Центром королівства було місто Фессалоніки (суч. Салоніки).

Королівство Фессалоніки
Герб
Дата створення / заснування 1204
Офіційна мова ломбардська мова
Континент Європа
Столиця Салоніки
Час/дата припинення існування 1224
 Королівство Фессалоніки у Вікісховищі

Координати: 40°38′00″ пн. ш. 22°57′00″ сх. д. / 40.63333333336077402009323123° пн. ш. 22.95000000002777795771180536° сх. д. / 40.63333333336077402009323123; 22.95000000002777795771180536

Не плутати з Фессалонікійською імперією — візантійською грецькою державою, яка існувала з 1224 по 1246 роки.

Територія королівства Редагувати

Територія королівства знаходилася на півночі сучасної Греції і приблизно охоплювала сучасні грецькі провінції (периферії) — Центральна Македонія, Східна Македонія, Фракія, Фессалія і частину Центральної Греції. Південний кордон проходив по долині річки Сперхіос і відділяла Королівство Фессалоніки від його васала — Герцогства Афіни. На заході гори Піндос відділяли королівство від його постійного суперника — Епірського деспотату. На півночі, де кордони королівства відповідали сучасним грецьким кордонам, воно межувало з Болгарським царством. На сході його сусідом була Латинська імперія Константинополя, васалом якої вважалося королівство. Західні та північні кордони не відрізнялися стабільністю через постійні конфлікти з Епірським деспотатом та Болгарським царством.

Історія Редагувати

Засновником Королівства Фессалоніки є голова Четвертого хрестового походу Боніфацій Монферратський. Він сподівався, що саме він стане новим латинським імператором Константинополя після захоплення його хрестоносцями, але проти цього виступили венеційці, які сподівалися отримати підконтрольного собі імператора і недовіряли маркграфу Монферратському через його зв'язки з візантійською імператорською династією Ангелів (його брат Конрад Монферратський був одружений з сестрою імператора Олексія ІІІ Феодорою). Імператором став Балдуїн Фландрський, але Боніфацій Монферратський неохоче погодився з цим рішенням учасників хрестового походу і задля збереження миру їм з Балдуїном І довелося укласти спеціальний договір. Ще в 1204 році Боніфацій захопив Фессалоніки і згідно з його планом вони мали стати центром незалежного королівства, але на це місто також пред'являв права імператор Балдуїн І, що, якраз тоді мав віддати Крит венеційцям. Також відомо, що Боніфацій намагаючись заволодіти Фессалоніками опирався на те, що його брат Реньє Монферратський був одружений із дочкою імператора Мануїла Комніна — Марією, приданим якої начебто були Фессалоніки. Боротьба між латинським імператором та маркграфом Монферратським закінчилася тим, що за Боніфацієм залишилися Фессалоніки, та він мав визнати васальну залежність від Латинської імперії. Боніфацій Монферратський так ніколи і не використовував титулу «короля».

Після залагодження свого конфлікту з імператором Балдуїном Фландрським Боніфацій Монферратський направив свої завоювання на південь, у внутрішню частину Греції. Поступово він розбивав залишки візантійських військ. Найбільший спротив йому чинив візантійський магнат Лев Сгур, який володів Коринфом та Навплією і також боровся за Афіни. Боніфацій захопив у 1204 Афіни, а в 1204—1205 його війська брали участь у захопленні Пелепоннесу і, відповідно, були засновані Герцогство Афінське та Ахейське князівство. Така тактика створила навколо королівства кільце васальних держав, хоча все ще продовжувався спротив візантійців на чолі з Лео Сгуром, що знаходився у Коринфі разом з колишнім імператором Олексієм ІІІ (його дочка Євдокія була дружиною Лео Сгура). Боніфацій Монферратський захопив Неґропонт (Евбею) і, пізніше, почав облогу Коринфа та Навплія. Але облога затягнулась і через повстання 1205 у Фессалоніках він був вимушений повернутися, щоб придушити його. В цей же час імператор Балдуїн І був переможений болгарським царем Йоаном Калояном у битві при Адріанополі.

Правління Боніфація Монферратського продовжувалось приблизно 3 роки, коли він був вбитий із засідки влаштованої царем Калояном 4 вересня 1207. Королем став його син Деметрій, що був ще дитиною і в королівстві почалася боротьба за владу між двома гуппами баронів. Одна група, яка складалась восновному з баронів ломбардського походження, намагалась вийти з-під залежності від Латинської імперії, підтримуючи кандидатуру маркграфа Вільгельма IV Монферратського та була переможена імператором Генріхом І Фландрським. Наслідком цього стало те, що регентом при малолітньому королі був призначений Євстахій Фландрський а в усіх фортецях були поставлені гарнізони латинського імператора Константинопольського.

В цій ситуації невизначеності деспот Епіру Михаїл I Ангел намагався захопити частину земель королівства в 1210. Також до цієї експансії приєдналося Болгарське царство, що межувало з королівством на півночі. Але цей наступ вдалося втримати, хоча Михаїлу І вдалося захопити Західну Фессалію, відрізавши Фессалонікійське королівство від іншої частини Греції.

Наступник Михаїла І Феодор I Ангел продовжив політику брата і почав напади на територію Фессалонікійського королівства в 1215 році. Протягом 9 років, з 1215 по 1224 рр., йому вдавалося захоплювати все більше земель королівства. У 1217 році він взяв у полон латинського імператора Петра І, що повертався після невдалої спроби захопити епірський порт Дураццо (тепер Дуррес в Албанії) і регент імперії Конон Бетюнський, що правив до 1221 року не зміг надати військову допомогу королівству проти Епірського деспотату.

У 1222 році вдова Боніфація Монферратського разом із сином — королем Деметрієм втекли до Італії, до родових володінь Монферратського дому. Папа Гонорій III оголосив хрестовий похід, основною ціллю якого було повернення земель королівства та захист його від посягань Епірського деспотату. Але проголошення хрестового походу було зустрінуто в Європі без ентузіазму і Вільгельм VIII Монферратський, що очолював цей похід зміг зібрати лише невелику кількість лицарів. Військо прибуло надто пізно, щоб якось допомогти вже обложеним Фессалонікам. Взяття міста Феодором Ангелом 1224 року було закінченням існування Фессалонікійського королівства. В цей же час хрестоносцям вдалось просунутись вглиб території, до Алміроса, де більша частина з них (в тому числі і Вільгельм Монферратський) загинули від епідемії.

Культура Редагувати

За коротку історію існування в Королівстві Фессалонікійському не встигла сформуватись якась особлива культура. Але завдяки заступництву місцевої династії велику роль у ньому грало мистецтво трубадурів. Відомим заступником трубадурів був перший правитель королівства Боніфацій Монферратський. Багато з них були його соратниками в Четвертому хрестовому поході і продовжили службу після розподілу візантійських земель. Найвідомішим серед них і найзначнішим трубадуром латинської Греції був Раймбаут Вакейрасський. Він почав свою службу маркграфові ще в Монферраті, де став його другом. Маючи незнатне походження (він був жонглером у Гуго де Бо, брата Гійома IV, принца Оранського) він завдяки своїм талантам та дружбі з Боніфацієм був посвячений в лицарі в 1194. Під час хрестового походу він відправився разом із своїм сеньйором і заслужив собі славу найкращого трубадура. В його творчості представлені практично всі жанри трубадурського мистецтва: кансони, естампіди, віршовані послання та ін. Скоріш за все він загинув разом з Боніфацієм Монферратським в 1207 році.

Після смерті маркграфа Боніфація Монферратського, коли розгорнулась боротьба за владу між двома угрупуваннями баронів, їх позиції також виражали трубадури, що належали до тієї чи іншої партії. Найвідомішим серед трубадурів, що виражали інтереси партії ломбардських баронів був Еліас Кайрель. Він походив із Сарлату (Перигор, Франція) і займався декількома видами ремесел, поки не став жонглером. Кайрель став наближеним до Боніфація ще до Четвертого хрестового походу і направився разом із ним на завоювання Греції. Прославився складанням кансон та музики до них. Після невдалих переговорів з Вільгельмом IV Монферратським, щодо зайняття ним королівського престолу, що вела партія ломбардських баронів, Еліас Кайрель направив маркграфові Монферратському сирвенту, в якій звинувачував того в боягузстві, зраді друзів і т. д. Після придушення латинським імператором Геніхом Фландрським повстання баронів він повернувся до Італії, а потім до рідного Сарлату. Де і помер після 1225. Іншим відомим трубадуром при Фессалонікійському дворі був Гійом де Салонік

Покровителькою трубадурів була і дочка Боніфація Монферратського — Беатріса.

Фессалонікійські королі Редагувати

Правління Ім'я
1204-1207 Боніфацій Монферратський
1207-1227 Деметрій Монферратський регенти:
  • граф Бландре (1207—1209)
  • Євстахій Фландрський (1209—1216)
  • невідомий регент (1216—1224)
Титулярні королі Фессалонікійські Претенденти та титулярні королі зі Старшого Бургундського дому
Правління Ім'я Правління Ім'я
1225-1230 Деметрій Монферратський
1230-1239 Фрідріх ІІ, імператор Священної Римської імперії
1239-1253 Боніфацій III Монферратський
1253-1284 Вільгельм IX Монферратський 1266-1271 Гуго IV Бургундський
1271-1305 Роберт ІІ Бургундський з 1284 загальновизнаний титулярний король
1305-1313 Гуго V Бургундський
1313-1316 Людовик Бургундський
1316-1321 Одо IV Бургундський продав свої права на Королівство Фессалоніки Філіппу І Тарентійському
У 1224, деспот Епіру Феодор І Ангел захоплює Фессалоніки і Деметрій Монферратський тікає в Італію, де і помирає. Феодор І засновує Фессалонікійську імперію.

Виноски Редагувати

  1. Хроніка Робера де Торін'ї, рік 1179
  2. Жоффруа де Віллардуен: Завоювання Константинополя, розділи 298—299
  3. Згідно з повідомленням Нікіти Хоніата імператора Балдуїна відвезли до Тирново в Болгарії (Нікіта Хоніат: Історія, книга 9, § 17). Довго вважалося, що він був вбитий царем Калояном у припадку гніву. Болгарська дослідниця Г. Цанкова-Петкова пов'язує загибель імператора з повстанням проти цара Калояна 1205-поч.1206 у Філіппополі. Начебто Балдуїн був запідозрений у участі в ньому і був страчений.
  4. Жоффруа де Віллардуен: Завоювання Константинополя, розділи 498—499
  5. Культура Візантії: ХІІІ-первая половина XV в., М., 1991, ст. 164

Джерела та посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korolivstvo Fessalonikijske odna z derzhav hrestonosciv sho bula zasnovana pislya Chetvertogo hrestovogo pohodu 1204 sho bulo zasnovane golovoyu hrestonosciv Bonifaciyem Monferratskim i roztashovuvalos na pivnochi suchasnoyi Greciyi Centrom korolivstva bulo misto Fessaloniki such Saloniki Korolivstvo FessalonikiGerbData stvorennya zasnuvannya1204Oficijna movalombardska movaKontinentYevropaStolicyaSalonikiChas data pripinennya isnuvannya1224 Korolivstvo Fessaloniki u VikishovishiKoordinati 40 38 00 pn sh 22 57 00 sh d 40 63333333336077402009323123 pn sh 22 95000000002777795771180536 sh d 40 63333333336077402009323123 22 95000000002777795771180536Ne plutati z Fessalonikijskoyu imperiyeyu vizantijskoyu greckoyu derzhavoyu yaka isnuvala z 1224 po 1246 roki Zmist 1 Teritoriya korolivstva 2 Istoriya 3 Kultura 4 Fessalonikijski koroli 5 Vinoski 6 Dzherela ta posilannyaTeritoriya korolivstva RedaguvatiTeritoriya korolivstva znahodilasya na pivnochi suchasnoyi Greciyi i priblizno ohoplyuvala suchasni grecki provinciyi periferiyi Centralna Makedoniya Shidna Makedoniya Frakiya Fessaliya i chastinu Centralnoyi Greciyi Pivdennij kordon prohodiv po dolini richki Sperhios i viddilyala Korolivstvo Fessaloniki vid jogo vasala Gercogstva Afini Na zahodi gori Pindos viddilyali korolivstvo vid jogo postijnogo supernika Epirskogo despotatu Na pivnochi de kordoni korolivstva vidpovidali suchasnim greckim kordonam vono mezhuvalo z Bolgarskim carstvom Na shodi jogo susidom bula Latinska imperiya Konstantinopolya vasalom yakoyi vvazhalosya korolivstvo Zahidni ta pivnichni kordoni ne vidriznyalisya stabilnistyu cherez postijni konflikti z Epirskim despotatom ta Bolgarskim carstvom Istoriya RedaguvatiZasnovnikom Korolivstva Fessaloniki ye golova Chetvertogo hrestovogo pohodu Bonifacij Monferratskij Vin spodivavsya sho same vin stane novim latinskim imperatorom Konstantinopolya pislya zahoplennya jogo hrestonoscyami ale proti cogo vistupili venecijci yaki spodivalisya otrimati pidkontrolnogo sobi imperatora i nedoviryali markgrafu Monferratskomu cherez jogo zv yazki z vizantijskoyu imperatorskoyu dinastiyeyu Angeliv jogo brat Konrad Monferratskij buv odruzhenij z sestroyu imperatora Oleksiya III Feodoroyu Imperatorom stav Balduyin Flandrskij ale Bonifacij Monferratskij neohoche pogodivsya z cim rishennyam uchasnikiv hrestovogo pohodu i zadlya zberezhennya miru yim z Balduyinom I dovelosya uklasti specialnij dogovir She v 1204 roci Bonifacij zahopiv Fessaloniki i zgidno z jogo planom voni mali stati centrom nezalezhnogo korolivstva ale na ce misto takozh pred yavlyav prava imperator Balduyin I sho yakraz todi mav viddati Krit venecijcyam Takozh vidomo sho Bonifacij namagayuchis zavoloditi Fessalonikami opiravsya na te sho jogo brat Renye Monferratskij buv odruzhenij iz dochkoyu imperatora Manuyila Komnina Mariyeyu pridanim yakoyi nachebto buli Fessaloniki 1 Borotba mizh latinskim imperatorom ta markgrafom Monferratskim zakinchilasya tim sho za Bonifaciyem zalishilisya Fessaloniki ta vin mav viznati vasalnu zalezhnist vid Latinskoyi imperiyi 2 Bonifacij Monferratskij tak nikoli i ne vikoristovuvav titulu korolya Pislya zalagodzhennya svogo konfliktu z imperatorom Balduyinom Flandrskim Bonifacij Monferratskij napraviv svoyi zavoyuvannya na pivden u vnutrishnyu chastinu Greciyi Postupovo vin rozbivav zalishki vizantijskih vijsk Najbilshij sprotiv jomu chiniv vizantijskij magnat Lev Sgur yakij volodiv Korinfom ta Navpliyeyu i takozh borovsya za Afini Bonifacij zahopiv u 1204 Afini a v 1204 1205 jogo vijska brali uchast u zahoplenni Peleponnesu i vidpovidno buli zasnovani Gercogstvo Afinske ta Ahejske knyazivstvo Taka taktika stvorila navkolo korolivstva kilce vasalnih derzhav hocha vse she prodovzhuvavsya sprotiv vizantijciv na choli z Leo Sgurom sho znahodivsya u Korinfi razom z kolishnim imperatorom Oleksiyem III jogo dochka Yevdokiya bula druzhinoyu Leo Sgura Bonifacij Monferratskij zahopiv Negropont Evbeyu i piznishe pochav oblogu Korinfa ta Navpliya Ale obloga zatyagnulas i cherez povstannya 1205 u Fessalonikah vin buv vimushenij povernutisya shob pridushiti jogo V cej zhe chas imperator Balduyin I buv peremozhenij bolgarskim carem Joanom Kaloyanom u bitvi pri Adrianopoli 3 Pravlinnya Bonifaciya Monferratskogo prodovzhuvalos priblizno 3 roki koli vin buv vbitij iz zasidki vlashtovanoyi carem Kaloyanom 4 veresnya 1207 4 Korolem stav jogo sin Demetrij sho buv she ditinoyu i v korolivstvi pochalasya borotba za vladu mizh dvoma guppami baroniv Odna grupa yaka skladalas vosnovnomu z baroniv lombardskogo pohodzhennya namagalas vijti z pid zalezhnosti vid Latinskoyi imperiyi pidtrimuyuchi kandidaturu markgrafa Vilgelma IV Monferratskogo ta bula peremozhena imperatorom Genrihom I Flandrskim Naslidkom cogo stalo te sho regentom pri malolitnomu koroli buv priznachenij Yevstahij Flandrskij a v usih fortecyah buli postavleni garnizoni latinskogo imperatora Konstantinopolskogo V cij situaciyi neviznachenosti despot Epiru Mihayil I Angel namagavsya zahopiti chastinu zemel korolivstva v 1210 Takozh do ciyeyi ekspansiyi priyednalosya Bolgarske carstvo sho mezhuvalo z korolivstvom na pivnochi Ale cej nastup vdalosya vtrimati hocha Mihayilu I vdalosya zahopiti Zahidnu Fessaliyu vidrizavshi Fessalonikijske korolivstvo vid inshoyi chastini Greciyi Nastupnik Mihayila I Feodor I Angel prodovzhiv politiku brata i pochav napadi na teritoriyu Fessalonikijskogo korolivstva v 1215 roci Protyagom 9 rokiv z 1215 po 1224 rr jomu vdavalosya zahoplyuvati vse bilshe zemel korolivstva U 1217 roci vin vzyav u polon latinskogo imperatora Petra I sho povertavsya pislya nevdaloyi sprobi zahopiti epirskij port Duracco teper Durres v Albaniyi i regent imperiyi Konon Betyunskij sho praviv do 1221 roku ne zmig nadati vijskovu dopomogu korolivstvu proti Epirskogo despotatu U 1222 roci vdova Bonifaciya Monferratskogo razom iz sinom korolem Demetriyem vtekli do Italiyi do rodovih volodin Monferratskogo domu Papa Gonorij III ogolosiv hrestovij pohid osnovnoyu cillyu yakogo bulo povernennya zemel korolivstva ta zahist jogo vid posyagan Epirskogo despotatu Ale progoloshennya hrestovogo pohodu bulo zustrinuto v Yevropi bez entuziazmu i Vilgelm VIII Monferratskij sho ocholyuvav cej pohid zmig zibrati lishe neveliku kilkist licariv Vijsko pribulo nadto pizno shob yakos dopomogti vzhe oblozhenim Fessalonikam Vzyattya mista Feodorom Angelom 1224 roku bulo zakinchennyam isnuvannya Fessalonikijskogo korolivstva V cej zhe chas hrestonoscyam vdalos prosunutis vglib teritoriyi do Almirosa de bilsha chastina z nih v tomu chisli i Vilgelm Monferratskij zaginuli vid epidemiyi Kultura RedaguvatiZa korotku istoriyu isnuvannya v Korolivstvi Fessalonikijskomu ne vstigla sformuvatis yakas osobliva kultura Ale zavdyaki zastupnictvu miscevoyi dinastiyi veliku rol u nomu gralo mistectvo trubaduriv Vidomim zastupnikom trubaduriv buv pershij pravitel korolivstva Bonifacij Monferratskij Bagato z nih buli jogo soratnikami v Chetvertomu hrestovomu pohodi i prodovzhili sluzhbu pislya rozpodilu vizantijskih zemel Najvidomishim sered nih i najznachnishim trubadurom latinskoyi Greciyi buv Rajmbaut Vakejrasskij 5 Vin pochav svoyu sluzhbu markgrafovi she v Monferrati de stav jogo drugom Mayuchi neznatne pohodzhennya vin buv zhonglerom u Gugo de Bo brata Gijoma IV princa Oranskogo vin zavdyaki svoyim talantam ta druzhbi z Bonifaciyem buv posvyachenij v licari v 1194 Pid chas hrestovogo pohodu vin vidpravivsya razom iz svoyim senjorom i zasluzhiv sobi slavu najkrashogo trubadura V jogo tvorchosti predstavleni praktichno vsi zhanri trubadurskogo mistectva kansoni estampidi virshovani poslannya ta in Skorish za vse vin zaginuv razom z Bonifaciyem Monferratskim v 1207 roci Pislya smerti markgrafa Bonifaciya Monferratskogo koli rozgornulas borotba za vladu mizh dvoma ugrupuvannyami baroniv yih poziciyi takozh virazhali trubaduri sho nalezhali do tiyeyi chi inshoyi partiyi Najvidomishim sered trubaduriv sho virazhali interesi partiyi lombardskih baroniv buv Elias Kajrel Vin pohodiv iz Sarlatu Perigor Franciya i zajmavsya dekilkoma vidami remesel poki ne stav zhonglerom Kajrel stav nablizhenim do Bonifaciya she do Chetvertogo hrestovogo pohodu i napravivsya razom iz nim na zavoyuvannya Greciyi Proslavivsya skladannyam kanson ta muziki do nih Pislya nevdalih peregovoriv z Vilgelmom IV Monferratskim shodo zajnyattya nim korolivskogo prestolu sho vela partiya lombardskih baroniv Elias Kajrel napraviv markgrafovi Monferratskomu sirventu v yakij zvinuvachuvav togo v boyaguzstvi zradi druziv i t d Pislya pridushennya latinskim imperatorom Genihom Flandrskim povstannya baroniv vin povernuvsya do Italiyi a potim do ridnogo Sarlatu De i pomer pislya 1225 Inshim vidomim trubadurom pri Fessalonikijskomu dvori buv Gijom de SalonikPokrovitelkoyu trubaduriv bula i dochka Bonifaciya Monferratskogo Beatrisa Fessalonikijski koroli RedaguvatiPravlinnya Im ya1204 1207 Bonifacij Monferratskij1207 1227 Demetrij Monferratskij regenti graf Blandre 1207 1209 Yevstahij Flandrskij 1209 1216 nevidomij regent 1216 1224 Titulyarni koroli Fessalonikijski Pretendenti ta titulyarni koroli zi Starshogo Burgundskogo domuPravlinnya Im ya Pravlinnya Im ya1225 1230 Demetrij Monferratskij1230 1239 Fridrih II imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi1239 1253 Bonifacij III Monferratskij1253 1284 Vilgelm IX Monferratskij 1266 1271 Gugo IV Burgundskij1271 1305 Robert II Burgundskij z 1284 zagalnoviznanij titulyarnij korol1305 1313 Gugo V Burgundskij1313 1316 Lyudovik Burgundskij1316 1321 Odo IV Burgundskij prodav svoyi prava na Korolivstvo Fessaloniki Filippu I TarentijskomuU 1224 despot Epiru Feodor I Angel zahoplyuye Fessaloniki i Demetrij Monferratskij tikaye v Italiyu de i pomiraye Feodor I zasnovuye Fessalonikijsku imperiyu Vinoski Redaguvati Hronika Robera de Torin yi rik 1179 Zhoffrua de Villarduen Zavoyuvannya Konstantinopolya rozdili 298 299 Zgidno z povidomlennyam Nikiti Honiata imperatora Balduyina vidvezli do Tirnovo v Bolgariyi Nikita Honiat Istoriya kniga 9 17 Dovgo vvazhalosya sho vin buv vbitij carem Kaloyanom u pripadku gnivu Bolgarska doslidnicya G Cankova Petkova pov yazuye zagibel imperatora z povstannyam proti cara Kaloyana 1205 poch 1206 u Filippopoli Nachebto Balduyin buv zapidozrenij u uchasti v nomu i buv strachenij Zhoffrua de Villarduen Zavoyuvannya Konstantinopolya rozdili 498 499 Kultura Vizantiyi HIII pervaya polovina XV v M 1991 st 164Dzherela ta posilannya RedaguvatiZhoffrua de Villarduen Zavoyuvannya Konstantinopolya La Conqueste de Constantinople rozdili 1 100 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili 101 200 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili 201 300 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili 301 400 Arhivovano 26 lipnya 2012 u Wayback Machine rozdili 401 500 Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Rober de Klari Zavoyuvannya Konstantinopolya La Conqueste de Constantinople rozdili I XXXVII Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili XXXIX LXXXI Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili LXXXII CXII Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine rozdili CXIII CXX Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Nikita Honiat Istoriya kniga 9 Pro podiyi pislya vzyattya Konstantinopolya 1204 1206 Arhivovano 24 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Kultura Vizantii HIII pervaya polovina XV v M 1991 Karpov S P Latinskaya Romaniya SPb Aletejya 2000 Gibbon Edvard Istoriya zanepadu ta padinnya Rimskoyi imperiyi History of the decline and fall of the Roman empire Jacoby D Societe et demographie a Byzance et en Romanie Latine L 1975 Hopf K Bonifaz von Monferrat der Eroberer von Konstantinopel und der Troubadour Rambaut von Vaqueiras B 1877 Riquer M de Los trouvadores Historia literaria y textos Barcelona 1975 Jacoby D Recherches sur la Mediterranee orientale du XIIe au XVe siecle L 1979 Dennis G Byzantium and the Franks 1350 1420 L 1982 Loenertz R Byzantina et Franco Graeca Roma 1970 1978 Topping P Studies on Latin Greece A D 1205 1715 L 1977 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korolivstvo Fessaloniki amp oldid 40680363