CSS (англ. Cascading Style Sheets, укр. Каскадні таблиці стилів) — це спеціальна [en], що використовується для опису їхнього зовнішнього вигляду. Самі ж сторінки написані мовами розмітки даних.
Розширення файлу: | .css |
---|---|
MIME-тип: | text/css |
Розробник: | World Wide Web Consortium |
Тип формату: | [en] |
Стандарт(и): | Level 1 (Recommendation), |
CSS є основною технологією всесвітньої павутини, поряд із HTML та JavaScript.
Найчастіше CSS використовують для візуальної презентації сторінок, написаних HTML та XHTML, але формат CSS може застосовуватися до інших видів XML-документів.
Специфікації CSS були створені та розвиваються Консорціумом Всесвітньої мережі.
CSS має різні рівні та профілі. Наступний рівень CSS створюється на основі попередніх, додаючи нову функціональність або розширюючи вже наявні функції. Рівні позначаються як CSS1, CSS2 та CSS3. Профілі — сукупність правил CSS одного або більше рівнів, створені для окремих типів пристроїв або інтерфейсів. Наприклад, існують профілі CSS для принтерів, мобільних пристроїв тощо.
CSS (каскадне або блокове верстання) прийшло на заміну табличному верстанню вебсторінок. Головна перевага блокового верстання — розділення вмісту сторінки (даних) та його візуальної презентації.
Огляд
CSS використовується авторами та відвідувачами вебсторінок, щоб визначити кольори, шрифти, верстання та інші аспекти вигляду сторінки. Одна з головних переваг — можливість розділити зміст сторінки (або контент, наповнення, зазвичай HTML, XML або подібна мова розмітки) від вигляду документу (що описується в CSS).
Таке розділення може покращити сприйняття та доступність контенту, забезпечити більшу гнучкість та контроль за відображенням контенту в різних умовах, зробити контент більш структурованим та простим, прибрати повтори тощо. CSS також дозволяє адаптувати контент до різних умов відображення (на екрані монітора, мобільного пристрою (КПК), у роздрукованому вигляді, на екрані телевізора, пристроях з підтримкою шрифту Брайля або голосових браузерах та ін.).
Один і той самий HTML або XML документ може бути відображений по-різному залежно від використаного CSS. Стилі для відображення сторінки можуть бути:
- Стилі автора (інформація надана автором сторінки):
- зовнішні таблиці стилів (англ. stylesheet), найчастіше окремий файл або файли .css
- внутрішні таблиці стилів, включені як частина документу або блоку
- стилі для окремого елементу
- Стилі користувача
- локальний .css-файл, вказаний користувачем для використання на сторінках і вказаний в налаштуваннях браузера (наприклад Opera)
- Стилі переглядача (браузера)
- стандартний стиль переглядача, наприклад стандартні стилі для елементів, визначені браузером, використовуються коли немає інформації про стиль елемента або вона неповна.
Стандарт CSS визначає порядок та діапазон застосування стилів, тобто, в якій послідовності і для яких елементів застосовуються стилі. Таким чином, використовується принцип каскадності, коли для елементів вказується лише та інформація про стилі, що змінилася або не визначена загальнішими стилями.
Переваги
- Інформація про стиль для усього сайту або його частин може міститися в одному .css-файлі, що дозволяє швидко робити зміни в дизайні та презентації сторінок;
- Різна інформація про стилі для різних типів користувачів: наприклад великий розмір шрифту для користувачів з послабленим зором, стилі для виводу сторінки на принтер, стиль для мобільних пристроїв;
- Сторінки зменшуються в об'ємі та стають більш структурованими, оскільки інформація про стилі відділена від тексту та має певні правила застосування і сторінка побудована з урахуванням їх;
- Прискорення завантаження сторінок і зменшення обсягів інформації, що передається, навантаження на сервер та канал передачі. Досягається за рахунок того, що сучасні браузери здатні кешувати (запам'ятовувати) інформацію про стилі і використовувати для всіх сторінок, а не завантажувати для кожної.
Синтаксис
CSS має порівняно простий синтаксис і використовує небагато англійських слів для найменування різних складових стилю.
Стилі складаються зі списку правил. Кожне правило має один або більше селектор (англ. selector) та блок визначення (англ. declaration block). Блок визначення складається з оточеного фігурними дужками списку властивостей.
Властивості в списку оформлюються у вигляді назва властивості, двокрапка (:), значення, крапка з комою (;).
Приклад:
p { font-family: Verdana, sans-serif; } h2 { font-size: 110%; color: red; background: white; } .note { color: red; background: yellow; font-weight: bold; } p.warning { background: url(warning.png) no-repeat fixed top; } #paragraph1 { margin: 0; } a:hover { text-decoration: none; } #news p { color: red; }
В прикладі використано 7 правил, селектори p
, h2
, .note
, p.warning
, #paragraph1
, a:hover
та #news p
. Приклад властивості: color: red
, де властивості з назвою color
присвоєно значення red
.
В перших двох правилах визначаються властивості HTML-елементів p
(абзац, скорочення від англ. paragraph) та h2
(Заголовок другого рівня, скорочення від англ. header). Абзац буде відображено шрифтом Verdana або, у разі відсутності Verdana, іншим шрифтом sans-serif. Заголовок другого рівня буде відображено червоним кольором на білому тлі.
Третє правило буде застосовано до всіх елементів, властивість class
визначена як 'note'. Наприклад:
<p class="note">Абзац буде відображено червоним жирним шрифтом на жовтому тлі.</p>
Третє правило також можна записати як *.note
.
Щоб третє правило застосовувалося лише до абзаців, його слід переписати як:
p.note { color: red; background: yellow; font-weight: bold; }
Четверте правило стосується тих елементів рівня абзацу (p), що мають властивість class
рівну 'warning'. Такі абзаци матимуть фонове зображення warning.png згори.
Властивість .class
може мати не лише порівняння, але й перелік. Коли властивість class
містить перелік значень, розділених пробілом, то до цього елементу застосовуються правила усіх перелічених класів. Наприклад, до <p class="note warning">
будуть застосовані правила note
та warning
.
П'яте правило застосовується лише до одного елементу в документі HTML, що має ідентифікатор id
рівний paragraph1
. Цей елемент не буде мати межі навколо, тому що властивість margin
дорівнює 0. Наприклад:
<p id="paragraph1">Цей абзац не має межі тому що межа дорівнює 0. На сторінці може бути лише один такий елемент. </p>
Шосте правило визначає стиль наведення мишкою (hover) для a
(anchor
) елементів. Стандартно більшість браузерів підкреслюють елементи a
(посилання в межах одного документа або на інші HTML-документи). Це правило прибирає підкреслювання з посилань, коли користувач наводить на них мишкою.
Останнє правило застосовується до тих абзаців, що знаходяться всередині (мають батьківський елемент) з ідентифікатором news
. Це приклад наслідування властивостей.
Завдяки каскадній структурі CSS, ці абзаци (p
) будуть наслідувати font-family: Verdana, sans-serif;
як і всі елементи p
(абзаци). Ті з них, що мають class
рівний warning
будуть мати також і фонове зображення.
CSS може також містити коментарі. Синтаксис коментарів подібний до синтаксису, що використовується в багатьох мовах програмування (наприклад C, PHP). Слід звернути увагу на те, щоб в коментарях CSS-файлів не використовувалися кириличні літери (деякі браузери некоректно обробляють CSS-файли з українськими літерами).
/* comment */
Селектори та Псевдо-класи
CSS має спеціальні позначення (селектори, від англ. selector) для визначення діапазону застосування правила.
- Всі елементи
- використовується селектор
*
(часто не пишеться, наприклад* p
таp
— рівнозначні) - За назвою елементу
- наприклад для всіх
p
абоh2
- Наслідування
- наприклад для всіх
a
елементів які містяться вli
елементах (посилання всередині списків), селектор матиме виглядli a
- Властивості class та id
- наприклад
.class
або#id
для елементівclass="class"
абоid="id"
- Суміжні елементи
- наприклад для всіх елементів
p
, попереднім до яких є елементh2
(перший абзац після заголовка), селектор будеh2 + p
- Пряме наслідування
- наприклад для всіх
span
елементів всерединіp
, але не глибших за перший рівень наслідуванняspan
, селектор будеp > span
- За атрибутами
- наприклад для всіх
<input type="text">
селектор будеinput[type="text"]
Для точнішого визначення стилю можуть використовуватися псевдо-класи (англ. pseudo-classes). Мабуть найвідомішим є псевдо-клас :hover
, що застосовується коли користувач вкаже на елемент, зазвичай наведенням курсору. Стиль визначається для a:hover
або #elementid:hover
. Інші псевдо-класи, наприклад, :first-line
(перший рядок тексту), :first-letter
(перша літера) :visited
(посилання, що вже відкривалось) або :before
(визначає стиль перед елементом). Спеціальний псевдо-клас :lang(c)
буде застосовано до елементів якщо їхня мова (англ. language) «c».
Підтримка псевдо-класів залежить від браузеру, наприклад Internet Explorer 6 підтримує псевдо-клас :hover
лише для посилань.
Селектори можуть поєднуватися й іншим чином для досягнення більшої гнучкості (див. визначення селекторів на сайті W3C [ 23 квітня 2006 у Wayback Machine.]). В наступному прикладі кілька селекторів об'єднуються через кому. Правило встановлює шрифт для HTML-заголовків всіх рівнів.
h1, h2, h3, h4, h5, h6 { font-family: "Arial", sans-serif; }
Приєднання до сторінки
Щоб включити таблицю стилів CSS, потрібно зберегти код CSS у файл (це можна зробити будь-яким текстовим редактором), наприклад example.css, і потім включити або імпортувати його в HTML або XHTML-сторінку.
Включення CSS-файлу до сторінки (XHTML):
<link rel="stylesheet" href="example.css" type="text/css" />
Включення CSS-файлу до сторінки (HTML):
<link rel="stylesheet" href="example.css" type="text/css">
Імпорт CSS-файлів до HTML та XHTML-сторінок:
<style type="text/css"> @import "example.css"; </style>
CSS може бути визначений в <head>
частині сторінки або для елементу сторінки через style
.
Включення CSS-файлу до XML-сторінки:
<?xml-stylesheet type="text/css" href="example.css"?>
Історія
Таблиці стилів в тому чи іншому вигляді існували з зародження SGML в 1970-тих. Каскадні таблиці стилів розроблялися для спрощення процедури додавання інформації про стилі для вебсторінок.
З розвитком HTML з'явилася можливість використовувати різні механізми для додавання стилів до елементів сторінки. Еволюція HTML дала вебдизайнерам більше можливостей для створення вигляду сайту, але HTML-код ставав складнішим для написання та зміни. Через різницю у відображення сторінки в різних браузерах збереження стилю сторінки було складним, користувачі мали менше контролю над відображенням контенту.
На розгляд W3C було запропоновано дев'ять різних варіантів таблиць стилів. Після обговорення в спеціальному списку розсилки було обрано два, вони створили основу для того, що стало CSS: англ. Cascading HTML Style Sheets (CHSS) та англ. Stream-based Style Sheet Proposal (SSP). Спочатку в жовтні 1994, Хокон Віум Лі (зараз генеральний технічний директор Opera Software) запропонував Cascading HTML Style Sheets (CHSS), що дещо подібний до сучасного CSS. працював над браузером Argo, що використовував власний варіант таблиць стилів, Stream-based Style Sheet Proposal (SSP). Lie і Bos почали співпрацювати для вироблення стандарту CSS (літера 'H' була виключена з назви, оскільки таблиці стилів могли застосовуватися до інших мов розмітки, не лише HTML).
На відміну від наявних тоді таблиць стилів, таких як DSSSL та , CSS дозволяв застосування різних таблиць стилів до документу (сторінки). Таблиці стилів могли наслідувати правила з інших (тобто створювати каскади), що дозволило контролювати використання стилів як дизайнером сайту так і користувачем (наприклад в браузері Opera).
Пропозиції до стандарту CSS обговорювалися на конференціях в 1994 та 1995 роках.
В 1994 році було створено World Wide Web Consortium W3C, серед інших питань W3C займався також і CSS. Робочу групу очолив , як провідні технічні спеціалісти до неї входили Хокон Віум Лі та .
В грудні 1996 було опубліковано CSS рівня 1 — CSS level 1 Recommendation [ 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]. В квітні 2016, опубліковано CSS рівня 2 — Cascading Style Sheets Level 2 Revision 2 (CSS 2.2) [ 18 лютого 2018 у Wayback Machine.], робота над яким ще продовжується.
Примітки
- Flanagan, David. JavaScript - The definitive guide (вид. 6). с. 1.
JavaScript is part of the triad of technologies that all Web developers must learn: HTML to specify the content of web pages, CSS to specify the presentation of web pages, and JavaScript to specify the behaviour of web pages.
- CSS, UTF и Интернет эксплорер [ 29 квітня 2007 у Wayback Machine.], 2006(рос.)
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 16 лютого 2007.
Див. також
Посилання
- Український вебдовідник CSS [ 27 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Довідник CSS атрибутів [ 15 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
- CSS (вікіпідручник) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Описи всіх специфікацій CSS [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.]
- [недоступне посилання з 26.03.2018]
- (англ.) CSS Zen garden [ 2 липня 2008 у Wayback Machine.] — приклади зміни вигляду HTML-документа в залежності від CSS.
- (англ.) w3schools CSS [ 23 березня 2018 у Wayback Machine.] — приклади та синтаксис каскадних таблиць стилів.
- (англ.) A free visual guide to CSS [ 27 березня 2018 у Wayback Machine.]
- (рос.) Что такое CSS? [ 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.] CSS підручник з прикладами і вправами.
В іншому мовному розділі є повніша стаття CSS(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
CSS angl Cascading Style Sheets ukr Kaskadni tablici stiliv ce specialna en sho vikoristovuyetsya dlya opisu yihnogo zovnishnogo viglyadu Sami zh storinki napisani movami rozmitki danih CSSRozshirennya fajlu cssMIME tip text cssRozrobnik World Wide Web ConsortiumTip formatu en Standart i Level 1 Recommendation Level 2 Recommendation Level 2 Revision 1 Working Draft CSS ye osnovnoyu tehnologiyeyu vsesvitnoyi pavutini poryad iz HTML ta JavaScript Najchastishe CSS vikoristovuyut dlya vizualnoyi prezentaciyi storinok napisanih HTML ta XHTML ale format CSS mozhe zastosovuvatisya do inshih vidiv XML dokumentiv Specifikaciyi CSS buli stvoreni ta rozvivayutsya Konsorciumom Vsesvitnoyi merezhi CSS maye rizni rivni ta profili Nastupnij riven CSS stvoryuyetsya na osnovi poperednih dodayuchi novu funkcionalnist abo rozshiryuyuchi vzhe nayavni funkciyi Rivni poznachayutsya yak CSS1 CSS2 ta CSS3 Profili sukupnist pravil CSS odnogo abo bilshe rivniv stvoreni dlya okremih tipiv pristroyiv abo interfejsiv Napriklad isnuyut profili CSS dlya printeriv mobilnih pristroyiv tosho CSS kaskadne abo blokove verstannya prijshlo na zaminu tablichnomu verstannyu vebstorinok Golovna perevaga blokovogo verstannya rozdilennya vmistu storinki danih ta jogo vizualnoyi prezentaciyi OglyadCSS vikoristovuyetsya avtorami ta vidviduvachami vebstorinok shob viznachiti kolori shrifti verstannya ta inshi aspekti viglyadu storinki Odna z golovnih perevag mozhlivist rozdiliti zmist storinki abo kontent napovnennya zazvichaj HTML XML abo podibna mova rozmitki vid viglyadu dokumentu sho opisuyetsya v CSS Take rozdilennya mozhe pokrashiti sprijnyattya ta dostupnist kontentu zabezpechiti bilshu gnuchkist ta kontrol za vidobrazhennyam kontentu v riznih umovah zrobiti kontent bilsh strukturovanim ta prostim pribrati povtori tosho CSS takozh dozvolyaye adaptuvati kontent do riznih umov vidobrazhennya na ekrani monitora mobilnogo pristroyu KPK u rozdrukovanomu viglyadi na ekrani televizora pristroyah z pidtrimkoyu shriftu Brajlya abo golosovih brauzerah ta in Odin i toj samij HTML abo XML dokument mozhe buti vidobrazhenij po riznomu zalezhno vid vikoristanogo CSS Stili dlya vidobrazhennya storinki mozhut buti Stili avtora informaciya nadana avtorom storinki zovnishni tablici stiliv angl stylesheet najchastishe okremij fajl abo fajli css vnutrishni tablici stiliv vklyucheni yak chastina dokumentu abo bloku stili dlya okremogo elementu Stili koristuvacha lokalnij css fajl vkazanij koristuvachem dlya vikoristannya na storinkah i vkazanij v nalashtuvannyah brauzera napriklad Opera Stili pereglyadacha brauzera standartnij stil pereglyadacha napriklad standartni stili dlya elementiv viznacheni brauzerom vikoristovuyutsya koli nemaye informaciyi pro stil elementa abo vona nepovna Standart CSS viznachaye poryadok ta diapazon zastosuvannya stiliv tobto v yakij poslidovnosti i dlya yakih elementiv zastosovuyutsya stili Takim chinom vikoristovuyetsya princip kaskadnosti koli dlya elementiv vkazuyetsya lishe ta informaciya pro stili sho zminilasya abo ne viznachena zagalnishimi stilyami Perevagi Informaciya pro stil dlya usogo sajtu abo jogo chastin mozhe mistitisya v odnomu css fajli sho dozvolyaye shvidko robiti zmini v dizajni ta prezentaciyi storinok Rizna informaciya pro stili dlya riznih tipiv koristuvachiv napriklad velikij rozmir shriftu dlya koristuvachiv z poslablenim zorom stili dlya vivodu storinki na printer stil dlya mobilnih pristroyiv Storinki zmenshuyutsya v ob yemi ta stayut bilsh strukturovanimi oskilki informaciya pro stili viddilena vid tekstu ta maye pevni pravila zastosuvannya i storinka pobudovana z urahuvannyam yih Priskorennya zavantazhennya storinok i zmenshennya obsyagiv informaciyi sho peredayetsya navantazhennya na server ta kanal peredachi Dosyagayetsya za rahunok togo sho suchasni brauzeri zdatni keshuvati zapam yatovuvati informaciyu pro stili i vikoristovuvati dlya vsih storinok a ne zavantazhuvati dlya kozhnoyi Sintaksis CSS maye porivnyano prostij sintaksis i vikoristovuye nebagato anglijskih sliv dlya najmenuvannya riznih skladovih stilyu Stili skladayutsya zi spisku pravil Kozhne pravilo maye odin abo bilshe selektor angl selector ta blok viznachennya angl declaration block Blok viznachennya skladayetsya z otochenogo figurnimi duzhkami spisku vlastivostej Vlastivosti v spisku oformlyuyutsya u viglyadi nazva vlastivosti dvokrapka znachennya krapka z komoyu Priklad p font family Verdana sans serif h2 font size 110 color red background white note color red background yellow font weight bold p warning background url warning png no repeat fixed top paragraph1 margin 0 a hover text decoration none news p color red V prikladi vikoristano 7 pravil selektori p h2 note p warning paragraph1 a hover ta news p Priklad vlastivosti color red de vlastivosti z nazvoyu color prisvoyeno znachennya red V pershih dvoh pravilah viznachayutsya vlastivosti HTML elementiv p abzac skorochennya vid angl paragraph ta h2 Zagolovok drugogo rivnya skorochennya vid angl header Abzac bude vidobrazheno shriftom Verdana abo u razi vidsutnosti Verdana inshim shriftom sans serif Zagolovok drugogo rivnya bude vidobrazheno chervonim kolorom na bilomu tli Tretye pravilo bude zastosovano do vsih elementiv vlastivist class viznachena yak note Napriklad lt p class note gt Abzac bude vidobrazheno chervonim zhirnim shriftom na zhovtomu tli lt p gt Tretye pravilo takozh mozhna zapisati yak note Shob tretye pravilo zastosovuvalosya lishe do abzaciv jogo slid perepisati yak p note color red background yellow font weight bold Chetverte pravilo stosuyetsya tih elementiv rivnya abzacu p sho mayut vlastivist class rivnu warning Taki abzaci matimut fonove zobrazhennya warning png zgori Vlastivist class mozhe mati ne lishe porivnyannya ale j perelik Koli vlastivist class mistit perelik znachen rozdilenih probilom to do cogo elementu zastosovuyutsya pravila usih perelichenih klasiv Napriklad do lt p class note warning gt budut zastosovani pravila note ta warning P yate pravilo zastosovuyetsya lishe do odnogo elementu v dokumenti HTML sho maye identifikator id rivnij paragraph1 Cej element ne bude mati mezhi navkolo tomu sho vlastivist margin dorivnyuye 0 Napriklad lt p id paragraph1 gt Cej abzac ne maye mezhi tomu sho mezha dorivnyuye 0 Na storinci mozhe buti lishe odin takij element lt p gt Shoste pravilo viznachaye stil navedennya mishkoyu hover dlya a anchor elementiv Standartno bilshist brauzeriv pidkreslyuyut elementi a posilannya v mezhah odnogo dokumenta abo na inshi HTML dokumenti Ce pravilo pribiraye pidkreslyuvannya z posilan koli koristuvach navodit na nih mishkoyu Ostannye pravilo zastosovuyetsya do tih abzaciv sho znahodyatsya vseredini mayut batkivskij element z identifikatorom news Ce priklad nasliduvannya vlastivostej Zavdyaki kaskadnij strukturi CSS ci abzaci p budut nasliduvati font family Verdana sans serif yak i vsi elementi p abzaci Ti z nih sho mayut class rivnij warning budut mati takozh i fonove zobrazhennya CSS mozhe takozh mistiti komentari Sintaksis komentariv podibnij do sintaksisu sho vikoristovuyetsya v bagatoh movah programuvannya napriklad C PHP Slid zvernuti uvagu na te shob v komentaryah CSS fajliv ne vikoristovuvalisya kirilichni literi deyaki brauzeri nekorektno obroblyayut CSS fajli z ukrayinskimi literami comment Selektori ta Psevdo klasi CSS maye specialni poznachennya selektori vid angl selector dlya viznachennya diapazonu zastosuvannya pravila Vsi elementi vikoristovuyetsya selektor chasto ne pishetsya napriklad p ta p rivnoznachni Za nazvoyu elementu napriklad dlya vsih p abo h2 Nasliduvannya napriklad dlya vsih a elementiv yaki mistyatsya v li elementah posilannya vseredini spiskiv selektor matime viglyad li a Vlastivosti class ta id napriklad var class var abo var id var dlya elementiv class var class var abo id var id var Sumizhni elementi napriklad dlya vsih elementiv p poperednim do yakih ye element h2 pershij abzac pislya zagolovka selektor bude h2 p Pryame nasliduvannya napriklad dlya vsih span elementiv vseredini p ale ne glibshih za pershij riven nasliduvannya span selektor bude p gt span Za atributami napriklad dlya vsih lt input type text gt selektor bude input type text Dlya tochnishogo viznachennya stilyu mozhut vikoristovuvatisya psevdo klasi angl pseudo classes Mabut najvidomishim ye psevdo klas hover sho zastosovuyetsya koli koristuvach vkazhe na element zazvichaj navedennyam kursoru Stil viznachayetsya dlya a hover abo elementid hover Inshi psevdo klasi napriklad first line pershij ryadok tekstu first letter persha litera visited posilannya sho vzhe vidkrivalos abo before viznachaye stil pered elementom Specialnij psevdo klas lang c bude zastosovano do elementiv yaksho yihnya mova angl language c Pidtrimka psevdo klasiv zalezhit vid brauzeru napriklad Internet Explorer 6 pidtrimuye psevdo klas hover lishe dlya posilan Selektori mozhut poyednuvatisya j inshim chinom dlya dosyagnennya bilshoyi gnuchkosti div viznachennya selektoriv na sajti W3C 23 kvitnya 2006 u Wayback Machine V nastupnomu prikladi kilka selektoriv ob yednuyutsya cherez komu Pravilo vstanovlyuye shrift dlya HTML zagolovkiv vsih rivniv h1 h2 h3 h4 h5 h6 font family Arial sans serif Priyednannya do storinki Shob vklyuchiti tablicyu stiliv CSS potribno zberegti kod CSS u fajl ce mozhna zrobiti bud yakim tekstovim redaktorom napriklad example css i potim vklyuchiti abo importuvati jogo v HTML abo XHTML storinku Vklyuchennya CSS fajlu do storinki XHTML lt link rel stylesheet href example css type text css gt Vklyuchennya CSS fajlu do storinki HTML lt link rel stylesheet href example css type text css gt Import CSS fajliv do HTML ta XHTML storinok lt style type text css gt import example css lt style gt CSS mozhe buti viznachenij v lt head gt chastini storinki abo dlya elementu storinki cherez style Vklyuchennya CSS fajlu do XML storinki lt xml stylesheet type text css href example css gt IstoriyaCSS Snapshot 2021 Tablici stiliv v tomu chi inshomu viglyadi isnuvali z zarodzhennya SGML v 1970 tih Kaskadni tablici stiliv rozroblyalisya dlya sproshennya proceduri dodavannya informaciyi pro stili dlya vebstorinok Z rozvitkom HTML z yavilasya mozhlivist vikoristovuvati rizni mehanizmi dlya dodavannya stiliv do elementiv storinki Evolyuciya HTML dala vebdizajneram bilshe mozhlivostej dlya stvorennya viglyadu sajtu ale HTML kod stavav skladnishim dlya napisannya ta zmini Cherez riznicyu u vidobrazhennya storinki v riznih brauzerah zberezhennya stilyu storinki bulo skladnim koristuvachi mali menshe kontrolyu nad vidobrazhennyam kontentu Na rozglyad W3C bulo zaproponovano dev yat riznih variantiv tablic stiliv Pislya obgovorennya v specialnomu spisku rozsilki bulo obrano dva voni stvorili osnovu dlya togo sho stalo CSS angl Cascading HTML Style Sheets CHSS ta angl Stream based Style Sheet Proposal SSP Spochatku v zhovtni 1994 Hokon Vium Li zaraz generalnij tehnichnij direktor Opera Software zaproponuvav Cascading HTML Style Sheets CHSS sho desho podibnij do suchasnogo CSS pracyuvav nad brauzerom Argo sho vikoristovuvav vlasnij variant tablic stiliv Stream based Style Sheet Proposal SSP Lie i Bos pochali spivpracyuvati dlya viroblennya standartu CSS litera H bula viklyuchena z nazvi oskilki tablici stiliv mogli zastosovuvatisya do inshih mov rozmitki ne lishe HTML Na vidminu vid nayavnih todi tablic stiliv takih yak DSSSL ta CSS dozvolyav zastosuvannya riznih tablic stiliv do dokumentu storinki Tablici stiliv mogli nasliduvati pravila z inshih tobto stvoryuvati kaskadi sho dozvolilo kontrolyuvati vikoristannya stiliv yak dizajnerom sajtu tak i koristuvachem napriklad v brauzeri Opera Propoziciyi do standartu CSS obgovoryuvalisya na konferenciyah v 1994 ta 1995 rokah V 1994 roci bulo stvoreno World Wide Web Consortium W3C sered inshih pitan W3C zajmavsya takozh i CSS Robochu grupu ocholiv yak providni tehnichni specialisti do neyi vhodili Hokon Vium Li ta V grudni 1996 bulo opublikovano CSS rivnya 1 CSS level 1 Recommendation 9 lyutogo 2011 u Wayback Machine V kvitni 2016 opublikovano CSS rivnya 2 Cascading Style Sheets Level 2 Revision 2 CSS 2 2 18 lyutogo 2018 u Wayback Machine robota nad yakim she prodovzhuyetsya PrimitkiFlanagan David JavaScript The definitive guide vid 6 s 1 JavaScript is part of the triad of technologies that all Web developers must learn HTML to specify the content of web pages CSS to specify the presentation of web pages and JavaScript to specify the behaviour of web pages CSS UTF i Internet eksplorer 29 kvitnya 2007 u Wayback Machine 2006 ros Arhiv originalu za 9 lyutogo 2011 Procitovano 16 lyutogo 2007 Div takozhMova rozmitki danih XML Lorem ipsum CSS filtr Frejmvorki kaskadnih tablic stiliv Acid3PosilannyaUkrayinskij vebdovidnik CSS 27 bereznya 2018 u Wayback Machine Dovidnik CSS atributiv 15 sichnya 2021 u Wayback Machine ukr CSS vikipidruchnik Arhivovano 27 bereznya 2018 u Wayback Machine Opisi vsih specifikacij CSS 6 bereznya 2018 u Wayback Machine nedostupne posilannya z 26 03 2018 angl CSS Zen garden 2 lipnya 2008 u Wayback Machine prikladi zmini viglyadu HTML dokumenta v zalezhnosti vid CSS angl w3schools CSS 23 bereznya 2018 u Wayback Machine prikladi ta sintaksis kaskadnih tablic stiliv angl A free visual guide to CSS 27 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Chto takoe CSS 15 zhovtnya 2011 u Wayback Machine CSS pidruchnik z prikladami i vpravami V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya CSS angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad