www.wikidata.uk-ua.nina.az

Казанська ТЕЦ 1 теплова електростанція у Татарстані Розташування РосіяВведення в експлуатацію 1933 перша черга 1944 турб

Казанська ТЕЦ-1

Казанська ТЕЦ-1 — теплова електростанція у Татарстані.

Казанська ТЕЦ-1
Розташування  Росія
Введення в експлуатацію 1933 (перша черга), 1944 (турбіна 3), 1955 (турбіна 4), 1975 – 1977 (турбіни 5 – 7), 2006 (газотурбінні установки), 2018 (парогазові блоки)
Модернізація 1986 (турбіна 4)
Вид палива вугілля, потім природний газ
Енергоблоки 2х115 (парогазові блоки)
Котельні агрегати 5 парових (перша черга, виведені з експлуатації), 1 паровий Барнаульський котельний завод БКЗ-75 (котел 6, виведений з експлуатації), 2 парові Таганрозький котельний завод ТП-150 (котли 7 та 8, виведені з експлуатації), 3 Таганрозький котельний завод ТГМ-84 (котли 9 – 11), 2 котла-утилізатора Таганрозький котельний завод К-35/3,0-284-461 (газотурбінні установки), 1 котел-утилізатор ЭМАльянс Ед-160/14-9,0/0,7-525/210 (у кожному двох парогазових блоків), 2 водогрійні ПТВМ-50
Турбіни 2 парові WUMAG (турбіни 1 та 2, виведені з експлуатації), 1 Ленінградський металічний завод АПР-12 (турбіна 3, виведена з експлуатації), 1 парова Ленінградський металічний завод АП-25-2 (турбіна 4, виведена з експлуатації), 2 Ленінградський металічний завод ПТ-60-130 (турбіни 5 та 6), 1 Ленінградський металічний завод Р-50-130 (турбіна 7), 2 газові Моторостроитель НК-37 (газотурбінні установки), 1 газова General Electric PG6111FA + 1 парова Уральський турбінний завод КТ-46-8,8 (у кожному двох парогазових блоків)
Електрогенератори 1 Електросила (генератор 4, виведений з експлуатації)
Встановлена електрична
потужність		 20 (1933), 195 (1989), 453
Встановлена теплова
потужність		 2018 Гкал/год (1962), 744 Гкал/год (1989), 525 Гкал/год
Материнська компанія «Татенерго»
ідентифікатори і посилання

Координати: 55°45′37″ пн. ш. 49°07′31″ сх. д. / 55.76028° пн. ш. 49.12528° сх. д. / 55.76028; 49.12528

Перша черга станції, що стала до ладу в 1933 році, мала п’ять парових котлів продуктивністю по 45 тон пари на годину та дві парові турбіни виробництва німецької компанії WUMAG (Wagon sign wagon and maschinenbau AG Görlitz) потужністю по 10 МВт.

В 1944-му ввели в дію турбіну Ленінградського металічного заводу типу АПР-12 потужністю 12 МВт (станційний номер 3), при цьому котельне господарство залишилось без змін і лише в 1948-му майданчик доповнили котлом виробництва Барнаульського котельного заводу типу БКЗ-75 продуктивністю 75 тон пари на годину (станційний номер 6).

Третя черга отримала введені в 1955 та 1956 роках два парові котла Таганрозького котельного заводу типу ТП-150 продуктивністю по 150 тон пари на годину (номери 7 та 8) та запущену в 1955-му парову турбіну Ленінградського металічного заводу типу АП-25-2 потужністю 25 МВт (номер 4).

Для збільшення теплової потужності в 1972-му запустили два водогрійні котла типу ПТВМ-50 продуктивністю по 50 Гкал/год.

В 1975, 1976 та 1977 роках на майданчику станції ввели в дію три парові котла Таганрозького котельного заводу типу ТГМ-84 продуктивністю по 420 тон пари на годину (номери 9 – 11), а також три турбіни від Ленінградського металічного заводу – дві типу ПТ-60-130 потужністю по 60 МВт (номери 5 та 6) і одна типу Р-50-130 потужністю 50 МВт (номер 7).

Поява четвертої черги дозволила вивести з експлуатації застаріле обладнання – перші п’ять котлів та три турбіни, так що станом на 1989 рік загальна електрична потужність станції становила 195 МВт при тепловій потужності у 744 Гкал/год.

В 2006-му на станції запустили дві установки з газовими турбінами виробництва пермського заводу «Моторостроитель» типу НК-37 потужністю по 25 МВт, відпрацьовані якими гази живлять два котла-утилізатора від Таганрозького котельного заводу типу К-35/3,0-284-461.

У 2018-му стали до ладу два парогазові блоки комбінованого циклу потужністю по 115 МВт, у кожному з яких одна газова турбіна General Electric типу PG6111FA потужністю 77 МВт живить через котел-утилізатор виробництва «ЭМАльянс» типу Ед-160/14-9,0/0,7-525/210 продуктивныстю 160 тон пари на годину одну парову турбіну Уральського турбінного заводу типу КТ-46-8,8 потужністю 46 МВт. Це обладнання первісно законтрактували для Новоберезніковської ТЕЦ, проте у підсумку передали на Казанську ТЕЦ.

Також є відомості, що наразі в експлуатації залишились лише парові турбіни №5, №6 та №7 та парові котли №9, №10 та №11, а загальна електрична потужність станції становить 453 МВт при тепловій потужності у 525 Гкал/год.

ТЕЦ спорудили з розрахунку на використання вугілля, а в 1962-му вона почала споживати природний газ, який надходив по газопроводу Міннібаєво – Казань. В подальшому до Казані також вивели відгалуження від надпотужного Центрального газотранспортного коридору.

Для видалення продуктів згоряння в 1960-х роках узялись за зведення двох димарів заввишки по 150 метрів.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 110 кВ.

Примітки ред.

  1. "Из Татарии в Татарстан": Казанская ТЭЦ-1. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 26 березня 2024.
  2. energy_gencom.
  3. znachimye-ehnergoobekt.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kazanska TEC 1 teplova elektrostanciya u Tatarstani Kazanska TEC 1Roztashuvannya RosiyaVvedennya v ekspluataciyu 1933 persha cherga 1944 turbina 3 1955 turbina 4 1975 1977 turbini 5 7 2006 gazoturbinni ustanovki 2018 parogazovi bloki Modernizaciya 1986 turbina 4 Vid paliva vugillya potim prirodnij gazEnergobloki 2h115 parogazovi bloki Kotelni agregati 5 parovih persha cherga vivedeni z ekspluataciyi 1 parovij Barnaulskij kotelnij zavod BKZ 75 kotel 6 vivedenij z ekspluataciyi 2 parovi Taganrozkij kotelnij zavod TP 150 kotli 7 ta 8 vivedeni z ekspluataciyi 3 Taganrozkij kotelnij zavod TGM 84 kotli 9 11 2 kotla utilizatora Taganrozkij kotelnij zavod K 35 3 0 284 461 gazoturbinni ustanovki 1 kotel utilizator EMAlyans Ed 160 14 9 0 0 7 525 210 u kozhnomu dvoh parogazovih blokiv 2 vodogrijni PTVM 50Turbini 2 parovi WUMAG turbini 1 ta 2 vivedeni z ekspluataciyi 1 Leningradskij metalichnij zavod APR 12 turbina 3 vivedena z ekspluataciyi 1 parova Leningradskij metalichnij zavod AP 25 2 turbina 4 vivedena z ekspluataciyi 2 Leningradskij metalichnij zavod PT 60 130 turbini 5 ta 6 1 Leningradskij metalichnij zavod R 50 130 turbina 7 2 gazovi Motorostroitel NK 37 gazoturbinni ustanovki 1 gazova General Electric PG6111FA 1 parova Uralskij turbinnij zavod KT 46 8 8 u kozhnomu dvoh parogazovih blokiv Elektrogeneratori 1 Elektrosila generator 4 vivedenij z ekspluataciyi Vstanovlena elektrichna potuzhnist 20 1933 195 1989 453Vstanovlena teplova potuzhnist 2018 Gkal god 1962 744 Gkal god 1989 525 Gkal godMaterinska kompaniya Tatenergo identifikatori i posilannyaKoordinati 55 45 37 pn sh 49 07 31 sh d 55 76028 pn sh 49 12528 sh d 55 76028 49 12528Persha cherga stanciyi sho stala do ladu v 1933 roci mala p yat parovih kotliv produktivnistyu po 45 ton pari na godinu ta dvi parovi turbini virobnictva nimeckoyi kompaniyi WUMAG Wagon sign wagon and maschinenbau AG Gorlitz potuzhnistyu po 10 MVt V 1944 mu vveli v diyu turbinu Leningradskogo metalichnogo zavodu tipu APR 12 potuzhnistyu 12 MVt stancijnij nomer 3 pri comu kotelne gospodarstvo zalishilos bez zmin i lishe v 1948 mu majdanchik dopovnili kotlom virobnictva Barnaulskogo kotelnogo zavodu tipu BKZ 75 produktivnistyu 75 ton pari na godinu stancijnij nomer 6 Tretya cherga otrimala vvedeni v 1955 ta 1956 rokah dva parovi kotla Taganrozkogo kotelnogo zavodu tipu TP 150 produktivnistyu po 150 ton pari na godinu nomeri 7 ta 8 ta zapushenu v 1955 mu parovu turbinu Leningradskogo metalichnogo zavodu tipu AP 25 2 potuzhnistyu 25 MVt nomer 4 Dlya zbilshennya teplovoyi potuzhnosti v 1972 mu zapustili dva vodogrijni kotla tipu PTVM 50 produktivnistyu po 50 Gkal god V 1975 1976 ta 1977 rokah na majdanchiku stanciyi vveli v diyu tri parovi kotla Taganrozkogo kotelnogo zavodu tipu TGM 84 produktivnistyu po 420 ton pari na godinu nomeri 9 11 a takozh tri turbini vid Leningradskogo metalichnogo zavodu dvi tipu PT 60 130 potuzhnistyu po 60 MVt nomeri 5 ta 6 i odna tipu R 50 130 potuzhnistyu 50 MVt nomer 7 Poyava chetvertoyi chergi dozvolila vivesti z ekspluataciyi zastarile obladnannya pershi p yat kotliv ta tri turbini tak sho stanom na 1989 rik zagalna elektrichna potuzhnist stanciyi stanovila 195 MVt pri teplovij potuzhnosti u 744 Gkal god V 2006 mu na stanciyi zapustili dvi ustanovki z gazovimi turbinami virobnictva permskogo zavodu Motorostroitel tipu NK 37 potuzhnistyu po 25 MVt vidpracovani yakimi gazi zhivlyat dva kotla utilizatora vid Taganrozkogo kotelnogo zavodu tipu K 35 3 0 284 461 U 2018 mu stali do ladu dva parogazovi bloki kombinovanogo ciklu potuzhnistyu po 115 MVt u kozhnomu z yakih odna gazova turbina General Electric tipu PG6111FA potuzhnistyu 77 MVt zhivit cherez kotel utilizator virobnictva EMAlyans tipu Ed 160 14 9 0 0 7 525 210 produktivnystyu 160 ton pari na godinu odnu parovu turbinu Uralskogo turbinnogo zavodu tipu KT 46 8 8 potuzhnistyu 46 MVt Ce obladnannya pervisno zakontraktuvali dlya Novobereznikovskoyi TEC prote u pidsumku peredali na Kazansku TEC Takozh ye vidomosti sho narazi v ekspluataciyi zalishilis lishe parovi turbini 5 6 ta 7 ta parovi kotli 9 10 ta 11 a zagalna elektrichna potuzhnist stanciyi stanovit 453 MVt pri teplovij potuzhnosti u 525 Gkal god TEC sporudili z rozrahunku na vikoristannya vugillya a v 1962 mu vona pochala spozhivati prirodnij gaz yakij nadhodiv po gazoprovodu Minnibayevo Kazan V podalshomu do Kazani takozh viveli vidgaluzhennya vid nadpotuzhnogo Centralnogo gazotransportnogo koridoru Dlya vidalennya produktiv zgoryannya v 1960 h rokah uzyalis za zvedennya dvoh dimariv zavvishki po 150 metriv Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP sho pracyuyut pid naprugoyu 110 kV 1 2 3 Primitki red Iz Tatarii v Tatarstan Kazanskaya TEC 1 webcache googleusercontent com Procitovano 26 bereznya 2024 energy gencom znachimye ehnergoobekt Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kazanska TEC 1 amp oldid 42202381