Зоологічний музей Зоологічного інституту Російської Академії наук (рос. Зоологический музей Зоологического института РАН) — найстаріший зоологічний музей на території Росії, структурний підрозділ Зоологічного інституту Російської академії наук.
Зоологічний музей Зоологічного інституту Російської академії наук | |
---|---|
59°56′33″ пн. ш. 30°18′20″ сх. д. / 59.94260000002777389° пн. ш. 30.30560000002777699° сх. д.Координати: 59°56′33″ пн. ш. 30°18′20″ сх. д. / 59.94260000002777389° пн. ш. 30.30560000002777699° сх. д. | |
Тип | музей і науково-дослідний інститут |
Частина від | Зоологічний інститут РАН[1] |
Країна | Росія |
Розташування | Санкт-Петербург, Університетська наберіжна, 1 |
Адреса | Санкт-Петербург |
Засновано | 1832 року |
Відкрито | 1832 |
Фонд | бл. 30 тис. одиниць |
Директор | Олексій Миколайович Тихонов |
Куратор | Зоологічний інститут РАН |
Сайт | zin.ru/museum/ |
Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН (Росія) | |
Зоологічний музей Зоологічного інституту РАН у Вікісховищі |
Історія
Створення Зоологічного музею докорінно пов'язана з історією першого вітчизняного музею Кунсткамери (1714 рік), коли з Москви було перевезено природничо-історичні колекції Петра І до Зеленої вітальні Літнього палацу. Згодом Музею було виділено будинок колишнього барона - "Кікіни палати". 1719 року відкрили для загального відвідування.
У березня 1724 року за наказом Петра I було розпочато створення альбомів із рисунками рідкісних експонатів. Того ж року, зоологічні виставкові зали були передані під опіку щойно створеної Академії наук.
26 листопада (за старим календарем) 1728 року Музею було виділено спеціальний будинок на Василівському острові. Зоологічні колекції Кунсткамери 1767 року відокремили у спеціальний підрозділ, який очолив відомий вчений-енциклопедист XVIII століття - Петер-Симон Паллас. Величезний внесок для наповнення колекцій зробили академічні експедиції , Йоганна Петера Фалька, Йоганна Готліба Георгі, Самуїла Готліба Гмеліна та Йоганна Гюльденштедта.
1803 року зоологічну колекцію було передано до складу Музею ботаніки, зоології і мінералогії Академії наук.
Після реформування Академії наук на початку 1830 року, колекції Кунсткамери поділили на незалежні профільні музеї.
1893 року для зберігання зоологічної колекції побудовано окремий будинок на Університетській набережній (Стрілка Васильєвського острова). 1896 року зоологічна колекція і співробітники відділу змогли остаточно переїхати до нового будинку і тільки в лютому 1901 року в присутності російського імператора Миколи II, зоологічний відділ Музею був відчинений для відвідувачів.
У травні 1922 року, аналізуючи стан установ Академії наук віце-президент, академік Володимир Стєклов повідомив: «В Зоологическом музее (второй за Британским музеем, а по не обработанному ещё материалу его превосходящий) коллекции портятся, работа учёная и по разработке материала становится невозможной…».
Після реформування Академії наук у липні 1932 року було створено Зоологічний музей Зоологічного інституту АН СРСР.
Під час Німецько-радянської війни колектив Зоологічного інституту зазнав величезних втрат, про що свідчить меморіальна дошка при вході. Серед загиблих у роки блокади Ленінграда: А.І. Аргіропуло, Н.Н. Афанасьева, М.А. Баженов, А.М. Герасимов, Д.А. Оглоблін, А.Н. Рейхардт, А.П. Семенов Тян-Шанський, А.С. Скориков, С.С. Смирнов та інші.
У період з 1947 до1954 рр. відбувались зміни у систематичній експозиції. Ідентичність усіх виставкових експонатів було перевірено, складено тексти експлікації та підготовлено нові у період з 1954 до1964 рр.
Музей очолювали
Ф.Ф. Брандт (1831–1879),
А.А. Штраух (1879–1893),
Ф.Д. Плеске (1893–1896),
В.В. Заленський (1897–1906),
Н.В. Насонов (1906–1921),
А.А. Бяліницький-Біруля (в.о. директора з 1923, директор – з 1927 року).
У період з 1917 до 1930 рр. Музей очолювала Рада Академії.
Сучасна експозиція
Музейна експозиція займає більшу частину другого поверху будівлі Зоологічного інституту, а також хори першого залу. Загальна кількість представлених експонатів налічує більше 30 тисяч, а загальна площа експозицій складає 6 тис. м².
- Перша зала
Комахи (понад 10000 експонатів), ластоногі, китоподібні (найбільший у світі — синій кит, довжиною 27 метрів), а також перші експонати з Кунсткамери 1716 року придбані імператором Петром I.
- Друга зала
Хребетні тварини: риби, земноводні, плазуни і птахи; також представлено біля 3000 видів безхребетних (губки, корали, ракоподібні, молюски; розміщено організми-обростувачі, а також небезпечні для людини і тварин паразитичні організми).
- Третя зала
Присвячена ссавцям: ліва частина залу містить систематичну колекцію, центр зали і права частина залу містить 89 біологічних діарам від ландшафтних, така як «Уссурійськая тайга», до невеликих настінних. Представлено унікальні експонати вже вимерлих тварин: тасманійський вовк (опудало та скелет) і Стеллерова корова (збережено скелет). Особливу цінність представляє колекція мамонтів: «Березовський мамонт», мамонтеня (самець «Діма» і самочка «Маша»), «Мамонт Адамса» (найстаріший і найбільший скелет мамонта). На початку зали розташована діорама «Лежбище морських котиків», завершується зала трьома діорамами: «Група левів на полюванні», «Жирафи у савані» і «Високогір'я Тянь-Шань».
Знамениті експонати
- Лізета — кінь Петра І,
- Лізета — собака Петра І,
- Тіран — собака Петра І.
Світлини
- Скульптура Карла Максимовича Бера
- Скелет Синього кита
- Шипонога мецинорина (жук)
- Чаплі
- Аскарида ластоногих
- Березовський мамонт
- Дикий кіт
- Південний слон
Див. також
Примітки
- http://www.zin.ru/museum/
- Ъ-Власть — «Коммунисты-академики не должны очутиться в положении неработоспособных». Журнал «Коммерсантъ Власть», № 8 (812), 02.03.2009.[недоступне посилання з червня 2019]
- Зоологический музей АН СССР // Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград. Энциклопедический справочник. 1992: / Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдакова Г. Н., Дегтярев А. Я. и др.. — М.: Большая Российская энциклолпедия, 1992. — С. 227. — 687 с. — 80 000 экз. — .
Література
- Зоологический институт. 150 лет. / Ред. Скарлато О. А. — Л: Наука, 1982. 243 с.
- Наумов Д. В. Зоологический музей АН СССР, Л.: Наука, 1980. 112 с.
- Брандт Ф. Ф. Зоологический и Зоотомический музей // Зап. Имп. АН. Т. 7. Кн. 1. 1865. С. 1-35.
- Высочайше утвержденное Положение о Зоологическом музее ИАН. // ПСЗРИ.Т. 15. 1895. СПб, 1899. С. 133-135.
- Слепкова Н. В. Развитие Зоологического музея Академии наук как центра исследований по систематике. (Слепкова, Надежда Валентиновна. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук). 2006. Санкт-Петербург.
- Slepkova Nadezhda V. То the history of the Zoological Museum. The history of the site. Exhibition at the beginning of the 20th century // Trudy Zool. Inst. Ross. Akad. Nauk. V. 286. 2000. P. 147-154.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zoologichnij muzej Zoologichnogo institutu Rosijskoyi Akademiyi nauk ros Zoologicheskij muzej Zoologicheskogo instituta RAN najstarishij zoologichnij muzej na teritoriyi Rosiyi strukturnij pidrozdil Zoologichnogo institutu Rosijskoyi akademiyi nauk Zoologichnij muzej Zoologichnogo institutu Rosijskoyi akademiyi nauk59 56 33 pn sh 30 18 20 sh d 59 94260000002777389 pn sh 30 30560000002777699 sh d 59 94260000002777389 30 30560000002777699 Koordinati 59 56 33 pn sh 30 18 20 sh d 59 94260000002777389 pn sh 30 30560000002777699 sh d 59 94260000002777389 30 30560000002777699Tipmuzej i naukovo doslidnij institutChastina vidZoologichnij institut RAN 1 Krayina RosiyaRoztashuvannyaSankt Peterburg Universitetska naberizhna 1AdresaSankt PeterburgZasnovano1832 rokuVidkrito1832Fondbl 30 tis odinicDirektorOleksij Mikolajovich TihonovKuratorZoologichnij institut RANSajtzin ru museum Zoologichnij muzej Zoologichnogo institutu RAN Rosiya Zoologichnij muzej Zoologichnogo institutu RAN u VikishovishiIstoriyaStvorennya Zoologichnogo muzeyu dokorinno pov yazana z istoriyeyu pershogo vitchiznyanogo muzeyu Kunstkameri 1714 rik koli z Moskvi bulo perevezeno prirodnicho istorichni kolekciyi Petra I do Zelenoyi vitalni Litnogo palacu Zgodom Muzeyu bulo vidileno budinok kolishnogo barona Kikini palati 1719 roku vidkrili dlya zagalnogo vidviduvannya U bereznya 1724 roku za nakazom Petra I bulo rozpochato stvorennya albomiv iz risunkami ridkisnih eksponativ Togo zh roku zoologichni vistavkovi zali buli peredani pid opiku shojno stvorenoyi Akademiyi nauk 26 listopada za starim kalendarem 1728 roku Muzeyu bulo vidileno specialnij budinok na Vasilivskomu ostrovi Zoologichni kolekciyi Kunstkameri 1767 roku vidokremili u specialnij pidrozdil yakij ocholiv vidomij vchenij enciklopedist XVIII stolittya Peter Simon Pallas Velicheznij vnesok dlya napovnennya kolekcij zrobili akademichni ekspediciyi Joganna Petera Falka Joganna Gotliba Georgi Samuyila Gotliba Gmelina ta Joganna Gyuldenshtedta 1803 roku zoologichnu kolekciyu bulo peredano do skladu Muzeyu botaniki zoologiyi i mineralogiyi Akademiyi nauk Pislya reformuvannya Akademiyi nauk na pochatku 1830 roku kolekciyi Kunstkameri podilili na nezalezhni profilni muzeyi 1893 roku dlya zberigannya zoologichnoyi kolekciyi pobudovano okremij budinok na Universitetskij naberezhnij Strilka Vasilyevskogo ostrova 1896 roku zoologichna kolekciya i spivrobitniki viddilu zmogli ostatochno pereyihati do novogo budinku i tilki v lyutomu 1901 roku v prisutnosti rosijskogo imperatora Mikoli II zoologichnij viddil Muzeyu buv vidchinenij dlya vidviduvachiv U travni 1922 roku analizuyuchi stan ustanov Akademiyi nauk vice prezident akademik Volodimir Styeklov povidomiv V Zoologicheskom muzee vtoroj za Britanskim muzeem a po ne obrabotannomu eshyo materialu ego prevoshodyashij kollekcii portyatsya rabota uchyonaya i po razrabotke materiala stanovitsya nevozmozhnoj Memorialna doshka na budinku Muzeyu Pislya reformuvannya Akademiyi nauk u lipni 1932 roku bulo stvoreno Zoologichnij muzej Zoologichnogo institutu AN SRSR Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni kolektiv Zoologichnogo institutu zaznav velicheznih vtrat pro sho svidchit memorialna doshka pri vhodi Sered zagiblih u roki blokadi Leningrada A I Argiropulo N N Afanaseva M A Bazhenov A M Gerasimov D A Ogloblin A N Rejhardt A P Semenov Tyan Shanskij A S Skorikov S S Smirnov ta inshi U period z 1947 do1954 rr vidbuvalis zmini u sistematichnij ekspoziciyi Identichnist usih vistavkovih eksponativ bulo perevireno skladeno teksti eksplikaciyi ta pidgotovleno novi u period z 1954 do1964 rr Muzej ocholyuvali F F Brandt 1831 1879 A A Shtrauh 1879 1893 F D Pleske 1893 1896 V V Zalenskij 1897 1906 N V Nasonov 1906 1921 A A Byalinickij Birulya v o direktora z 1923 direktor z 1927 roku U period z 1917 do 1930 rr Muzej ocholyuvala Rada Akademiyi Suchasna ekspoziciyaKirgilyahskij mamont Muzejna ekspoziciya zajmaye bilshu chastinu drugogo poverhu budivli Zoologichnogo institutu a takozh hori pershogo zalu Zagalna kilkist predstavlenih eksponativ nalichuye bilshe 30 tisyach a zagalna plosha ekspozicij skladaye 6 tis m Persha zala Komahi ponad 10000 eksponativ lastonogi kitopodibni najbilshij u sviti sinij kit dovzhinoyu 27 metriv a takozh pershi eksponati z Kunstkameri 1716 roku pridbani imperatorom Petrom I Druga zala Hrebetni tvarini ribi zemnovodni plazuni i ptahi takozh predstavleno bilya 3000 vidiv bezhrebetnih gubki korali rakopodibni molyuski rozmisheno organizmi obrostuvachi a takozh nebezpechni dlya lyudini i tvarin parazitichni organizmi Tretya zala Prisvyachena ssavcyam liva chastina zalu mistit sistematichnu kolekciyu centr zali i prava chastina zalu mistit 89 biologichnih diaram vid landshaftnih taka yak Ussurijskaya tajga do nevelikih nastinnih Predstavleno unikalni eksponati vzhe vimerlih tvarin tasmanijskij vovk opudalo ta skelet i Stellerova korova zberezheno skelet Osoblivu cinnist predstavlyaye kolekciya mamontiv Berezovskij mamont mamontenya samec Dima i samochka Masha Mamont Adamsa najstarishij i najbilshij skelet mamonta Na pochatku zali roztashovana diorama Lezhbishe morskih kotikiv zavershuyetsya zala troma dioramami Grupa leviv na polyuvanni Zhirafi u savani i Visokogir ya Tyan Shan Znameniti eksponatiLizeta kin Petra I Lizeta sobaka Petra I Tiran sobaka Petra I SvitliniSkulptura Karla Maksimovicha Bera Skelet Sinogo kita Shiponoga mecinorina zhuk Chapli Askarida lastonogih Berezovskij mamont Dikij kit Pivdennij slonDiv takozhZoologichnij institut RAN Zoologichnij muzej imeni M M Sherbaka Institut zoologiyi imeni I I Shmalgauzena NAN UkrayiniPrimitkihttp www zin ru museum Vlast Kommunisty akademiki ne dolzhny ochutitsya v polozhenii nerabotosposobnyh Zhurnal Kommersant Vlast 8 812 02 03 2009 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Zoologicheskij muzej AN SSSR Sankt Peterburg Petrograd Leningrad Enciklopedicheskij spravochnik 1992 Red kollegiya Belova L N Buldakova G N Degtyarev A Ya i dr M Bolshaya Rossijskaya enciklolpediya 1992 S 227 687 s 80 000 ekz ISBN 5 85270 037 1 LiteraturaZoologicheskij institut 150 let Red Skarlato O A L Nauka 1982 243 s Naumov D V Zoologicheskij muzej AN SSSR L Nauka 1980 112 s Brandt F F Zoologicheskij i Zootomicheskij muzej Zap Imp AN T 7 Kn 1 1865 S 1 35 Vysochajshe utverzhdennoe Polozhenie o Zoologicheskom muzee IAN PSZRI T 15 1895 SPb 1899 S 133 135 Slepkova N V Razvitie Zoologicheskogo muzeya Akademii nauk kak centra issledovanij po sistematike Slepkova Nadezhda Valentinovna Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata biologicheskih nauk 2006 Sankt Peterburg Slepkova Nadezhda V To the history of the Zoological Museum The history of the site Exhibition at the beginning of the 20th century Trudy Zool Inst Ross Akad Nauk V 286 2000 P 147 154